Мільярди в обмін на контроль. Чому президент відхилив енергетичний план Кличка

З настанням весни уряд, як і обіцяв, впритул підійшов до планів відновлення критичної інфраструктури до наступного опалювального сезону. Але перше ж засідання РНБО з цього приводу показало, що процес цей може бути політизованим, принаймні щодо Києва. 

Президент заявив, що запропонував своєму раднику з питань інфраструктури та взаємодії з громадами Олександру Кубракову “допомогти з енергетичною ситуацією у Києві”.

Володимир Зеленський під час засідання РНБО, на якому затвердили комплексні плани енергетичної стійкості областей і міст країни 3 березня 2026.
Фото: ОПУ
Володимир Зеленський під час засідання РНБО, на якому затвердили комплексні плани енергетичної стійкості областей і міст країни 3 березня 2026.

“Складна ситуація в столиці. Я хочу, щоб Кубраков, якщо буде якась спільна робота зі столицею, щоб він трішки допоміг, сконцентрувався саме з енергетикою столиці”, – сказав Володимир Зеленський на брифінгу третього березня. При цьому голова держави підкреслив, що всі повноваження знаходяться у мера Києва.

“Тому – якщо вони (столиця) захочуть, щоб держава допомагала – будемо допомагати максимально”, – наголосив Зеленський.

Заяві передувала інформація прем'єрки Юлії Свириденко про те, що всі області і великі міста представили на РНБО Комплексні плани стійкості, мета яких – забезпечити безперебійне життя громад в умовах ворожих ударів по енергетиці. 

Плани містять чотири напрями: захист об’єктів критичної інфраструктури; розбудова розподіленої генерації; забезпечення безперебійного теплопостачання; забезпечення безперебійного водопостачання.

І їх затвердили усім, крім Києва. 

Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко
Фото: КМУ
Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко

“Підготовка столиці має бути особливо ретельною. РНБО доручила київській міській владі в тижневий термін допрацювати і подати реалістичний план, який забезпечить проходження наступного опалювального сезону з урахуванням усіх викликів”, – підкреслила очільниця уряду.

Київський міський голова Віталій Кличко інтерпретував цей крок урядовців так: “На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не допомагають. Бо в загальному бюджеті допомоги країни містам Київ не включено”. 

Першою реакцією Кличка і його першого заступника Петра Пантелеєва стало публічне доведення, що “Київ готувався” і що його план стійкості є нічим не гіршим за всі інші запропоновані. І трохи поспішне узагальнення “нам просто не хочуть допомагати”.

Але фактично історія, яка відбулася третього березня на РНБО, вона не про план чи його захист. Вона знову про політику. І ще, звісно, про гроші. В цей день президент Зеленський вперше ввів в публічний дискурс нову дійову особу у його стосунках з Києвом – тепер це буде радник голови держави з питань інфраструктури та взаємодії з громадами Олександр Кубраков. Колишній міністр інфраструктури і колишній віце-прем'єр з відновлення, людина з суперечливим шлейфом досягнень, але без конкретних вручених підозр чи проваджень, які тепер є чи не обов'язковим атрибутом всіх колишніх урядовців.

Олександр Кубраков
Фото: Пресслужба Мінінфраструктури
Олександр Кубраков

За допомогою цієї фігури команда центральної влади спробує контролювати столичну владу. І поки що це нагадує другу спробу після не надто успішного проєкту з очільником КМВА Тимуром Ткаченком, вся управлінська і медійна активність якого різко вичерпалася ще в кінці 2025 року, про що ми писали. І який, до речі, міг готувати Київ до викликів цієї важкої зими впродовж цілого року до неї – якби організував співпрацю з КМДА або депутатським корпусом Київради. 

На відміну від все ще чинного начальника КМВА Ткаченка, у Кубракова взагалі немає ніяких повноважень в адміністративній вертикалі Києва. Але якщо він буде координатором проєкту відбудови і захисту критичної інфраструктури столиці (про що йдеться в представлених планах), то, фактично, стане тою людиною, від якої залежить погодження напрямків робіт і виділення на них коштів. А оскільки у команди Кличка немає іншого виходу, аніж відновлювати з попелу систему теплопостачання міста і зміцнювати водогони і водовідведення, то співпрацювати з Кубраковим доведеться.

Працівники аварійно-ремонтних бригад відновлюють інфраструктуру після обстрілів.
Фото: КМУ
Працівники аварійно-ремонтних бригад відновлюють інфраструктуру після обстрілів.

В першому раунді цієї історії урядова команда всього лише показала, що гроші з держбюджету на Київ просто так давати не будуть. І що це вже точно не той випадок, коли “в окремому князівстві роблять що хочуть, бо мають на це кошти”. А вимагатимуть реальних і актуальних планів, фінанси на які будуть контролюватися з центру.

Реалізацію всіх планів стійкості будуть фінансувати спільним коштом державного і місцевих бюджетів. Держава залучає на ці програми допомогу міжнародних партнерів, зокрема через внески Фонду підтримки енергетики України. Загальна вартість плану наразі складає біля 5 млрд євро (понад 200 млрд грн). В плані, який подав Київ на РНБО, заявлена потреба в фінансуванні від держави – 47 млрд грн (загальний бюджет 67,5 млрд грн, з них 20 млрд це фінансування місцевим бюджетом Києва, тобто пропорція 30/70). 

Ця сума складає п'яту частину від фінансування планів стійкості по всій країні. Відповідно, урядова команда дала чітко зрозуміти, що погоджувати і виділяти такі значні кошти в розпорядження КМДА, роботою якої постійно незадоволені, безконтрольно не будуть.

Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.
Фото: EPA/UPG
Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.