Київський міський голова відразу назвав вилучення коштів продовженням загальної політики центральної влади щодо столиці: “свідомо душити місцеве самоврядування, кошмарити місцеву владу через правоохоронців, постійно забирати кошти українських громад”. Віталій Кличко підкреслює: забрали життєво важливі гроші, які були закладені в столичному бюджеті, зокрема, на виплати вчителям і медикам; на ремонти шкіл, садочків і лікарень; на дотації Київпастрансу і, найголовніше, на підтримку Збройних Сил і виплати військовослужбовцям.
В своїх заявах мер не фокусується на тому, задля яких саме цілей уряд перекидає кошти (підтримка УЗ), акцентуючи виключно на наповненні і витратах столичного бюджету. Тому ми розглянемо також лише ці аспекти ситуації.
Чому саме Київ?
Бюджет Києва є стабільно профіцитним, тобто щороку його наповнення перевищує планові показники. Податкові збори столиці не впали від рівня запланованих навіть за підсумками першого року повномасштабного вторгнення, коли з лютого по вересень з міста виїхали біля двох мільйонів людей, суттєво просіла торгівля і ряд підприємств були поставлені на паузу.
За останні чотири роки київський бюджет виріс з 69 млрд грн в 2022 році до майже 100 млрд грн в 2025 році. Для порівняння: бюджети двох найбільших після Києва міст - Дніпра і Харкова - в поточному році складають біля 20 млрд грн, а середній бюджет невеликого обласного центру - 3-5 млрд грн. Сукупні бюджети всіх обласних центрів країни дорівнюють біля 150 млрд грн - як півтора столичних.
Які гроші забрали цього разу
В урядовому проєкті про зміни до бюджету зазначено, що з Києва вилучать надходження від податку на прибуток підприємств. Нардепка Роксолана Підласа зазначала в коментарі до проекту рішення, що мова йде про перекидання коштів податку на прибутки банків (банки входять до числа підприємств).
Останні три роки уряд кілька разів збільшував податок на прибуток для банків. За підсумками 2024 року ставка цього податку досягла 51%. Фактична сплата основних сум цього податку відбулася вже в 2025 році. Після коригування надходження від податку на прибуток банків збільшилися на 12 млрд грн і сумарно склали 95,9 млрд грн.
Окрім ручного керування податками з прибутків банків, зростання цього рядка надходжень відбувається також через ринкові причини. Київ лишається центром тяжіння для переселенців, в тому числі економічно активних, які відкривають в столиці нові бізнеси. А також саме тут останнім часом реєструються нові кластери підприємств військового профілю, зокрема виробництво БПЛА. Ці виробники мають великі замовлення і, відповідно, обороти і податки. Тому спаду надходжень за цим рядком економісти в столиці не очікують.
В бюджет Києва іде 10% від податків на прибутки підприємств, зібраних в столиці. Це другий за значущістю рядок надходжень в місцевий бюджет, а найбільші надходження дає ПДФО (доходи фізичних осіб).
Чи було з чого забирати
Як ми зазначали, бюджет столиці наповнюється стабільно профіцитно, не став виключенням і цей рік. За даними звіту про виконання бюджету за сім місяців 2025-го, рівень надходжень податку на прибуток склав 13 млрд грн від запланованих 17 млрд грн за рік. Цей рядок наразі має рекордні темпи виконання - зібрано вже 75% від плану. Згідно прийнятого ВР рішення, всі надходження по цьому рядку, що надійдуть з 1.08.2025, підуть в фонд держбюджету.
Насправді з року в рік у Києва є інша проблема - міська влада не встигає використати всі бюджетні кошти і щороку зростає показник вільного бюджетного залишку на кінець року. В 2024 році ця сума сягнула рекордних 15 млрд грн. Ці вільні залишки формуються в бюджетах громад через дві головні причини: перевищення податкових надходжень в бюджет від запланованого рівня, які місцеві ради не встигають вчасно перерозподілити коригуванням витратної частини; і просто бюрократичні затримки з проведенням вже запланованих витрат (якщо ви колись бачили дивні поспішні ремонти в грудні - то це якраз спроба освоїти кошти, щоб вони не пішли в залишки).
Проблема з залишками така, що їх потім можна використати лише на чітко визначені напрямки витрат, а не на все, що хочеться. Серед цих напрямків - потреби сил оборони, заходи мобілізаційної підготовки, ремонт захисних споруд, оплата праці бюджетників. Саме за рахунок залишків 2024-го року Київ перекинув 5 млрд грн на програму “Захисник Києва” вже в 2025-му.
То що ж буде з військовими і соціальними виплатами
Як і кожна місцева влада, київська не дуже любить рахувати власні нераціональні витрати, але пильнує збереження своїх доходів. Тому, коли ще наприкінці липня постало питання про вилучення 8 млрд грн з бюджету столиці в державний, то представники команди Кличка в першу чергу заговорили про те, цей крок вдарить по можливостям виплат для найбільш важливих напрямків: потреб сил оборони, доплат медикам, соціальної допомоги. І це треба пояснити окремо.
Статті видатків на столичні надбавки до зарплат вчителям і медпрацівникам вже закладені в бюджет, і вони прораховані в базовому розмірі міського бюджету, тобто тому, надходження якого є сталими. А фактичні надходження, як ми згадували вище, як правило вище. Те саме і з окремими видами соціальної допомоги вразливим категоріям, які робить Київ. Всі ці видатки вже забюджетовані, тобто гарантовані.
Трошки інша ситуація з коштами, які столиця направляє в якості допомоги військовим. Ці видатки закладаються в програму “Захисник Києва” і практика така, що на початку року суму завжди закладають меншу, а впродовж року, з огляду на перевиконання плану, її коригують. Наприклад, в 2024 році на цю програму закладали 1,5 млрд грн, потім кілька разів збільшували і фактично направили 8,1 млрд грн. В поточному році на програму вже закладено 6,7 млрд грн, тобто це сума вже забюджетована, і може бути збільшена.
Характерно, що коли міська влада Києва малює перспективи бюджетних поневірянь, які спіткають киян після рішення уряду про 8 мільярдів, то завжди цю суму представляють у вигляді соціальних напрямків або потреб війська. І чомусь ніхто не лякає містям тим, що доведеться скасувати оголошений вже в серпні тендер “Київавтодору” на ремонт Харківського шосе за 1,4 млрд грн. Або витратити на мільярд менше від щорічної суми на будівництво Подільського мосту, яке триває десятиліттями і обросло десятками кримінальних проваджень. Чи взагалі, бодай боже, не дати обіцяні 3 мільярди комунальному забудовнику “Спецжитлофонду”, який був офіційною кишенею неофіційного куратора всіх столичних схем Дениса Комарницького.