Ухвалені закони
Цього року Верховна Рада ухвалила низку важливих законів у сфері охорони здоров’я. Серед пріоритетних напрямків — психічне здоров’я, розвиток трансплантації, розширення доступу до ліків та євроінтеграційні ініціативи.
Закон про систему охорони психічного здоров’я розроблений з урахуванням рекомендацій ВООЗ та ЄС і базується на підході «Психічне здоров’я в усіх політиках». Він передбачає запровадження європейських стандартів та створення системи надання послуг у цій сфері для українців.
На початку каденції за ініціативи нашого Комітету парламент сформував законодавчу основу для розвитку трансплантації. У результаті навіть під час війни українські лікарі проводять рекордну кількість операцій з пересадки органів і рятують сотні життів. Цього року Верховна Рада ухвалила закон, який удосконалює систему трансплантації та усуває бар’єри для її подальшого розвитку.
Окремо відзначу дві ініціативи Комітету у сфері закупівель. Парламент додатково виділив 3,2 млрд грн на закупівлю ліків для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, онкологією, орфанними хворобами, а також для дорослих і дітей з гемофілією. Крім того, ми дозволили закупівлю інноваційних препаратів через механізм договорів керованого доступу за кошти місцевих бюджетів, що розширює можливості забезпечення пацієнтів сучасним лікуванням. Також на виконання рішення РНБО від 12 лютого ухвалені два закони: впровадження «правила Болар» у законодавство та скасування продовження патентного захисту ліків на час воєнного стану. Ці кроки відкривають шлях до зниження цін на генеричні препарати для українських пацієнтів.
Серед інших ухвалених рішень — повернення обов’язкової військової підготовки для студентів-медиків та вдосконалення законодавства у сфері безперервного професійного розвитку медичних працівників.
Рекордне фінансування галузі та нові ініціативи щодо профілактики
Одним із ключових досягнень стало ухвалення бюджету на 2026 рік з рекордним фінансуванням медицини. У порівнянні з 2025 роком видатки на охорону здоров’я зростають на 38 млрд грн.
Серед ключових змін — підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (орієнтовно до 35 тис. грн), збільшення фінансування програми «Доступні ліки» до 8,7 млрд грн та запуск нової програми «Чекап 40+». На неї передбачено 10 млрд грн для раннього виявлення серцево-судинних захворювань, діабету та психічних розладів.
У бюджеті враховано дві принципові поправки нашого Комітету — щодо прозорості інвестиційних проєктів і збільшення фінансування закупівель ліків. У 2026 році заплановано реалізацію 14 інвестиційних проєктів загальною вартістю майже 10 млрд грн. Ми наполягаємо на нульовій толерантності до корупції та запропонували визначити єдиним розпорядником інвестпроєктів коштів Міністерство охорони здоров’я.
Євроінтеграція та роль України у фармацевтичній безпеці ЄС
За результатами скринінгу Єврокомісії сфера охорони здоров’я отримала найвищу оцінку у другому переговорному кластері — 4 з 5 можливих балів. Це результат нашої системної роботи з ухвалення євроінтеграційних законів.
Продовжуємо перехід обігу ліків на європейські стандарти. Відповідно до закону про лікарські засоби з 2027 року запрацюють Українська фармацевтична агенція та система 2D-кодування упаковок. Вдячний Єврокомісії за підтримку через Twinning-проєкт.
Цього року Європарламент розпочав розгляд Акту про критичні лікарські засоби. Завдяки спільній роботі Комітету та МОЗ було зареєстровано правки, які закріплюють стратегічну роль України у формуванні фармацевтичної безпеки ЄС. 15 грудня профільний комітет Європарламенту SANT схвалив свою позицію, фінальне голосування очікується у січні.
МСЕК, ШІ, закупівля обладнання та інтеграція інститутів НАМНУ
Відповідно до ухваленого закону, з 1 січня 2025 року запрацювала нова система оцінювання функціонування людини. Корупційні МСЕК залишилися в минулому, а цифровізований підхід мінімізував ризики зловживань і став зручнішим для пацієнтів. За рік медичні команди розглянули близько 520 тис. справ.
Активно впроваджуються рішення на основі штучного інтелекту. Телемедичні валізи допомагають сімейним лікарям у сільській місцевості, ШІ аналізує КТ і рентген-знімки, використовується для скринінгу діабетичної ретинопатії та в хірургії з AR-окулярами. Такі рішення вивільняють час лікарів і мають, на моє переконання, масштабуватися.
Держава продовжує оновлювати матеріально-технічну базу лікарень. За останні роки закуплено 21 лінійний прискорювач, понад 200 КТ, 60 ангіографів та інше обладнання. У 2025 році вперше придбано обладнання для центрів ядерної медицини, які забезпечуватимуть виробництво радіофармпрепаратів для ПЕТ-КТ діагностики онкологічних захворювань.
З початку 2025 року інститути НАМНУ почали працювати в єдиному медичному просторі. Є установи, які вже адаптувалися, і ті, що потребують реорганізації чи підтримки. Влітку був опублікований звіт Рахункової палати, де, зокрема, вказувалося, що попереднє керівництво академії цілеспрямовано саботувало перехід інститутів до ПМГ. Після обрання нового президента НАМНУ Василя Лазоришинця ми бачимо більше конструктиву та готовності до змін. Комітет створив окрему робочу групу для супроводу інтеграції інститутів. Держава зацікавлена у потужних науково-клінічних установах, які надають високоспеціалізовану допомогу, зокрема нашим захисникам.