Албанський експеримент: коли алгоритм стає міністром
В Албанії просто, але показово довели, що ШІ може бути не лише модним словом. У країні призначили першого у світі віртуального міністра на основі штучного інтелекту — Діеллу, відповідальну за державні закупівлі.
Алгоритм аналізує тендерні дані та ризики. Ефект — більше прозорості, менше корупційних схем. Для України це особливо показово: розумно використаний ШІ здатен зробити систему закупівель, зокрема й у сфері охорони здоров’я, ефективнішою і чеснішою. Гадаю, що ДП «Медичні закупівлі України» теж може активніше використовувати ШІ для проведення державних закупівель.
Як ШІ працює у клініках світу
Наведу цифри. У США система IDx-DR для скринінгу діабетичної ретинопатії аналізує знімки за 30 секунд. На 2023 рік у 175 клініках обстежено понад 40 тисяч пацієнтів, точність — 87%.
У Великій Британії алгоритми NHS оцінили ризики серцево-судинних ускладнень у понад 500 тисяч людей. Прогнозування інфарктів та інсультів за 5–10 років наперед стало можливим із точністю понад 80%.
У Німеччині AR-окуляри з інтегрованим ШІ застосовують у нейрохірургії: за 2022 рік проведено понад 150 операцій, точність позиціонування інструментів зросла на 25%, а час операцій скоротився на 20 хвилин.
У всіх цих кейсах роль ШІ — допоміжна: він аналізує, підказує, пришвидшує. Але рішення приймає лікар.
Українські пілотні проєкти
Пілотні проєкти зі штучним інтелектом вже працюють у сімейних лікарів у сільській місцевості завдяки закону про телемедицину, розробленому Комітетом з питань здоров’я нації. Телемедичні валізи дозволяють проводити базові обстеження (глюкоза, SpO₂, серцеві скорочення), а ШІ автоматично аналізує дані та розшифровує кардіограми. Комплекси збільшили частоту раннього виявлення серцево-судинних ризиків. Це дає можливість діагностувати гіпертонію та інші стани ще до появи симптомів.
В Одесі система BrainScan аналізує КТ-знімок за 5 хвилин, що в кілька разів швидше за стандартний процес діагностики патологій головного мозку. Нейромережа допомагає лікарю отримати «другу думку», підвищує точність аналізу та зменшує ризик помилок.
У фтизіопульмонологічних центрах Львівщини та Сумщини минулого року вперше почали використовувати системи ШІ для аналізу рентгенів. За даними Центру громадського здоров’я, системи проаналізували майже 10 тис. зображень за рік. Середній час аналізу — 37,5 секунди, точність — 92,5%. Час роботи рентгенологів скоротився утричі.
3D-анатомія у хірургії, скринінг діабету, голосові системи
Український стартап eXtra Vision — один із прикладів впровадження ШІ в хірургії. За даними МОЗ, вже проведено понад 200 операцій з використанням AR-окулярів. Алгоритм аналізує КТ або МРТ, формує тривимірну модель органів і передає її в окуляри хірурга. Це зменшує ризик пошкодження критичних структур і підвищує точність втручань.
Стартап CheckEye дозволяє пройти скринінг на діабетичну ретинопатію без черг і розширення зіниці. Він працює в Одеській та Чернігівській областях. За пів року систему пройшли 870 пацієнтів. ШІ аналізує зображення менш ніж за 30 секунд, і приблизно 25% пацієнтів направляють на подальше дообстеження. Це дозволяє виявити ускладнення на ранніх стадіях.
Наразі МОЗ та компанія ElevenLabs обговорюють впровадженням голосового помічника для лікарів у системі eHealth. Такий помічник зможе записувати голосові команди, формувати медичні висновки та вносити дані до е-системи. Очікуване навантаження, яке він зніме з лікаря, приблизно 3,2 години на день або 16 годин на тиждень.
Наш Комітет Верховної Ради і я особисто активно підтримуємо впровадження ШІ в системі охорони здоров’я. Цей інструмент надає медикам точніші дані, швидші прогнози і більше шансів зберегти здоров’я пацієнтів. Нещодавно обговорювали цю тему в межах панельної дискусії на WINWIN summit_MedTech. На моє переконання, потрібно відповідати світовим тенденціям та масштабувати подібні проєкти у медицині.