ГоловнаБлогиБлог Дмитра Жмайла

Говорити з республіканцями мовою переможців

У закордонних ЗМІ шириться інформація про збільшення підтримки України серед прихильників Трампа, які раніше такою не відзначалися. Про це, зокрема, пише американське впливове видання The Wall Street Journal. Посилаючись на дані досліджень проєкту Freedom for Ukraine, воно зазначає, що з червня 2025 року підтримка військової допомоги зросла на 22% серед релігійних консерваторів і на 18% серед республіканців, які регулярно відвідують церкву. А це та консервативна аудиторія, яка формує електоральне ядро Республіканської партії.

Зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського
Фото: EPA/UPG
Зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського

Зміну настроїв прихильників Трампа WSJ пояснює насамперед коригуванням стратегічної комунікації Зеленського, яка тепер більше зосереджена на роботі з консервативними медіа. Нова стратегія також полягає в уникненні конфліктів із Трампом і акцентує на перемогах Сил оборони України. Американці, які чують про стійкість СОУ в протистоянні зі значно потужнішим ворогом, переглядають своє ставлення до України. Також Зеленському, ймовірно, вдалося переконати принаймні частину з республіканської аудиторії, що саме Київ, а не Москва, ближчий по духу для консерваторів. Кремль роками поширював наративи, що Україна нібито переслідує традиційні християнські цінності, зокрема й в контексті заборони діяльності Російської православної церкви (РПЦ).

Значна кількість виборців, які голосували за Трампа, дивляться на Україну його очима. Відтак їхні погляди еволюціонували від заяв Трампа про відсутність в Україні на руках карт у війні з росіянами, зробленої свого часу в Овальному кабінеті, до його ж недавнього припущення, що українці все ж можуть виграти у цій війні.

І робить такі заяви американський президент саме на підставі успішних дій Сил оборони, які не лише стримують ворога на своїй землі, але й завдають дошкульних ударів по території росії. Що вже у значній мірі відчула на собі галузь нафтопереробки країни-агресорки.

Так, з початку 2025 року Україна завдала близько 160 результативних ударів по об'єктах нафтогазової сфери росії, фокусуючись на стратегічних позиціях НПЗ і видобутку нафти, що помітно впливає на економічні можливості Росії в цій сфері. За вересень і жовтень уражені були 20 об'єктів. Серед них – 6 нафтопереробних заводів, 2 нафтотермінали, 3 нафтобази та 9 нафтоперекачувальних станцій.

Вже у листопаді Сили оборони України атакували Саратовський НПЗ у Росії, де сталася пожежа в районі установки первинної переробки нафти АВТ-6. Також було уражено логістичні об'єкти загарбників на тимчасово окупованій Луганщині (склад пального у Розкішному та рухомий склад у Довжанську). Крім цього було атаковано порт Туапсе, внаслідок чого було пошкоджено обладнання причалів та транспортний трубопровід, знищено мале судно «Норд», а також спалахнула пожежа на 4-х танкерах, на борту яких було щонайменше 96 тисяч тонн нафтопродуктів.

Українські удари призвели до дефіциту понад 20% на внутрішньому ринку нафтопродуктів та простою 37% нафтопереробних потужностей, а також до дефіциту в 57 регіонах РФ нафтопродуктів та заборони експорту бензину до кінця цього року. Дійшло до того, що в тимчасово окупованому Криму російські військові почали конфіскувати для своїх потреб по кілька літрів пального з машин цивільних.

А ще за цей час від українських ударів потерпала залізнична логістика ворога, його енергоструктура, через що багато регіонів поринали у пітьму.

Тож саме ця результативність Сил оборони разом із правильно підібраною комунікацією змінює риторику Трампа. Дається взнаки у зміні ставлення й агресивна поведінка росії. WSJ пише, що Путін сам мимоволі допомагає Зеленському. Його агресивні дії, в тому числі й на теренах ЄС, переконують республіканців: Москва досі є реальною загрозою.

Проте, це тільки початок шляху. Україна і українці мають активізувати зусилля, посилити свій голос і говорити на всіх майданчиках, зокрема і в США, що росія –- це не захоплена диктатором країна балету і Достоєвського, що може чарівним чином “звільнитися” в разі смерті або заміни Путіна. росія - це довготривала загроза, де не цінується життя, міжнародні кордони та закони, де демонізується демократія, свобода, і все, що не є і не називає себе російським.

Дмитро Жмайло Дмитро Жмайло , виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці