Аналізуючи NSS-2025, Самбан звертає увагу на зміну акцентів у підході адміністрації США до питань безпеки. Якщо попередні стратегії зосереджувалися переважно на боротьбі з тероризмом або підтримці демократії, новий документ вибудовується в логіці «Америка перш за все» і розглядає економічну безпеку та використання фінансової та промислової сили США як важелі геополітичного впливу. У цьому контексті фінансові й капітальні ринки США, а також резервний статус долара визначаються як стратегічні активи, які на думку автора дають США більше можливостей для застосування санкцій та регулювання доступу до ринку як певного інструменту винагороди за співпрацю або покарання за її відсутність.
Автор вважає, що Стратегія не пропонує цілісної довгострокової концепції, яка б відповідала складності сучасного багатополярного світу. Замість детального опису механізмів взаємодії та реформ вона апелює до риторики американської винятковості. Найбільш проблемним аспектом є ставлення до союзників. У NSS-2025 альянси постають не як сталі партнерства, а як транзакційні домовленості, засновані на швидких економічних або безпекових вигодах для Вашингтона. Підхід, який замість спільних цінностей, вимагає від партнерів значних інвестицій для підтвердження своєї «корисності», підриватиме одну з найбільших стратегічних переваг Америки – її мережу демократичних, економічно розвинутих країн.
Самбан звертає увагу, що хоча фінансові злочини не розглядаються в NSS-2025 як окремий пріоритет, вони присутні в логіці документа через структуру загроз. Торгівельні дисбаланси й хижацькі практики згадуються поряд із наркотрафіком, торгівлею людьми та шпигунством, а боротьба з картелями та транснаціональними злочинними організаціями подається як питання національного виживання. У такому контексті запобігання фінансовим злочинам, на думку автора, є ключовим елементом виконання основних пріоритетів Стратегії, а протидія відмиванню коштів та торгівельні схеми, що живлять картелі та ворожі держави, з рівня регуляторної проблеми стають полем битви стратегічного рівня.
Окрему увагу автор приділяє цифровим активам, які він розглядає як точку перетину двох пріоритетів NSS-2025: стримування ризиків, пов’язаних із ворожими державами та ухиленням від санкцій, і прагнення зберегти лідерство США в цифрових фінансах. Посилення дій США та їхніх союзників проти криптобірж і екосистем стейблкоїнів, а також жорсткіші вимоги FATF і ЄС до комплаєнсу в цій сфері, за спостереженням Самбана, відображають спільний рух у напрямку контролю над «хижацькими» фінансовими каналами. Водночас прагнення до регулювання та забезпечення дотримання законодавства спонукає незаконних учасників ринку переходити до більш непрозорих, офшорних або не доларових інфраструктур, що створюються з метою уникнення впливу США.
Заклик NSS-2025 зберегти й розширити фінансове домінування США, зазначає автор, з’являється в умовах уже жорсткого й фрагментованого глобального фінансового середовища. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну санкційні пакети ЄС, Великої Британії та США заморозили сотні мільярдів доларів російських активів і змусили Москву переорієнтувати торгівлю через Туреччину, ОАЕ, Індію та країни Центральної Азії, та прискорити експерименти з недоларовими розрахунками й тіньовими платіжними мережами.
Закриття в США та Європі криптовалютних платформ, які використовувалися для вимагання викупу, хакерських атак, пов'язаних з Північною Кореєю, та ухилення від санкцій, продемонструвало, як швидко незаконний капітал переходить до нових технологій, альтернативних каналів, де фінансові злочини можуть здійснюватися більш вільно.
Завершуючи аналіз, Самбан ставить принципове запитання: чи може Стратегія «Америка перш за все» бути інклюзивною, тобто поєднувати національні пріоритети США з системною координацією із союзниками. Попри амбітність NSS-2025 у поєднанні фінансової потужності з національною безпекою, її практична реалізація, на думку автора, наштовхуватиметься на серйозні труднощі через транзакційний підхід до партнерів у Європі, Великій Британії та за їхніми межами, оскільки для успішної реалізації фінансових й технологічних переваг США необхідні сумісні регуляторні і безпекові рамки із ЄС та Великою Британією — у сфері санкцій, протидії відмиванню та цифрових фінансів.
Висновки для України
Нова стратегія США підсилює й формалізує роль фінансів як інструмента геополітики, одночасно надаючи боротьбі з фінансовими злочинами чітко безпекового виміру. Особливістю NSS-2025 є те, що вона вийшла за межі декларації. Дії адміністрації Дональда Трампа свідчать про практичну реалізацію її логіки — через активне використання санкційної політики, регуляторні сигнали фінансовим ринкам, селективну дерегуляцію, поєднану з посиленням правозастосування у сфері фінансової безпеки, а також жорстке застосування фінансових інструментів у зовнішній політиці. Транзакційний підхід уже простежується і в політичних сигналах щодо Росії, зокрема в дискусіях про потенційний перегляд санкцій як інструменту переговорів. Для України це не абстрактний тренд, а практичний виклик.
По-перше, Україні слід виходити з того, що довіра партнерів у фінансовій сфері забезпечується не політичними деклараціями, а конкретною спроможністю держави захищати свою фінансову систему від зловживань. Якість режиму протидії відмиванню коштів, ефективність санкційного контролю, реальні результати конфіскації та судової практики стають такими ж маркерами надійності, як оборонні спроможності чи макрофінансова стабільність.
По-друге, у світі «Америка перш за все» та транзакційних альянсів Україна має навчитися говорити з партнерами мовою інтересів, а не лише цінностей. Це означає чітко показувати, яку практичну користь Захід отримує від інтеграції України у спільні фінансово-безпекові режими: від закриття каналів обходу санкцій до контролю за ризиковими секторами, цифровими активами та транснаціональними потоками капіталу.
По-третє, окремої уваги потребує цифровий фінансовий простір. Посилення глобального контролю над криптовалютами несе для України як можливості, так і ризики. Без прозорих правил, ефективного нагляду та реального правозастосування країна ризикує опинитися на периферії міжнародної фінансової системи з низьким рівнем довіри — у зоні підвищеного регуляторного та санкційного ризику, де інноваційні фінансові продукти розглядатимуться крізь призму посиленого комплаєнс-контролю..
По-четверте, фрагментація глобальної фінансової системи означає, що Україна стає потенційним об’єктом для переміщення тіньових потоків, витіснених із жорстко контрольованих юрисдикцій. Без сильних інституцій, професійного фінансового нагляду та незалежних правоохоронних органів держава може несвідомо стати транзитною територією для капіталу сумнівного походження — з прямими наслідками для репутації, інвестицій і післявоєнного відновлення.
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Deutsche Forschungsgemeinschaft.