ГоловнаСвіт

Мерц: "Деякі частини стратегії нацбезпеки США є неприйнятними з європейської точки зору"

Він також сказав, що документ підтверджує його думку про те, що ЄС має "стати набагато більш незалежним від США з точки зору політики безпеки".

Мерц: "Деякі частини стратегії нацбезпеки США є неприйнятними з європейської точки зору"
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступає під час засідання Бундестагу в Берліні, Німеччина, 24 червня 2025 року.
Фото: EPA/UPG

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прокоментував нову стратегію національної безпеки США. Зокрема він заявив, що деякі частини цього документу є неприйнятними з європейської точки зору.

Німецького канцлера цитує The Guardian.

Виступаючи під час візиту до землі Рейнланд-Пфальц Мерц сказав, що його не здивувала стратегія "по суті", пов’язавши її з мюнхенською промовою віце-президента Джей Ді Венса на початку цього року.

"Щось із цього можна зрозуміти, а щось для нас неприйнятне з європейської точки зору", – прокоментував він і додав, що "американцям немає потреби прагнути врятувати демократію в Європі".

Однак канцлер також зауважив, що документ підтверджує його думку про те, що ЄС має "стати набагато більш незалежним від США з точки зору політики безпеки".

Мерц припустив, що Трамп може відвідати Німеччину у 2026 році , і запрошення було прийнято "з великим ентузіазмом", але дата ще не призначена.

  • Нещодавно на сайті Білого дому опублікована нова Стратегія національної безпеки, згідно із якою Штати планують зберегти більшу військову присутність у Західній півкулі в майбутньому для боротьби з міграцією, наркотиками та зростанням ворожих держав у регіоні.
  • У оновленій Стратегії йдеться зокрема і про те, що однією із цілей зовнішньої політики США є "покласти край уявленню про НАТО як про альянс, що постійно розширюється, та запобігти такому розвитку подій".  
  • Також там згадуються "переговори щодо швидкого припинення бойових дій в Україні" та зменшення ризику конфронтації Росії з іншими країнами Європи. 
  • Для Сполучених Штатів є "ключовим інтересом" домовитися про якнайшвидше припинення бойових дій в Україні, аби стабілізувати європейські економіки, запобігти ненавмисній ескалації чи розширенню війни, відновити стратегічну стабільність у відносинах із Росією, а також створити умови для післявоєнної відбудови України та забезпечити її виживання як життєздатної держави.