Географія показує суть. Основний удар припав на прикордонні регіони, де під час війни стрімко зросли оборонні бюджети - Курська, Бєлгородська, Ростовська області.
Саме там будували укріплення, скуповували техніку, освоювали мільярдні підряди. Показово, що й «корупційні справи» там — мільярдні: екс-губернатор Курщини Смірнов - понад 1 млрд рублів збитків, подібні суми фігурують у Бєлгородських кейсах.
Офіційна версія - «крадіжки під час оборонного фінансування».
Неформальна - Кремль чистить тил, замінюючи старих «годувальників» на нових, слухняніших. Війна створила небезпечний надлишок грошей на місцях і тепер Москва забирає їх назад разом із впливом. Окрім того, закріплює свою владу новий кардинал Кремля Сергій Кірієнко після відставки Козака. Партія війни цементує вплив на місцях.
Друга хвиля — «побутова» корупція. Класика російських схем — ЖКГ, дороги, благоустрій. Там мова вже не про мільярди, а про десятки мільйонів, але система відточена десятиліттями: відкати, фіктивні компанії, завищені кошториси, родичі на підрядах.У цій хвилі - мери (Єрьомін із Красноярська - 180 млн хабарів, Логвіненко з Ростова - 47 млн збитків) та віце-губернатори, які надто довго сиділи на потоках.
Третя закономірність — «після звільнення».
Більшість заарештованих уже не обіймали посад. Спершу ротація кадрів, потім пауза, потім - «раптове» слідство. Так Кремль уникає хаосу: діючого губернатора арештовувати небезпечно - легше звільнити, зачекати рік і спокійно закрити справу. Зовні виглядає як «боротьба з минулими помилками», насправді — зачистка без потрясінь.
Вихід на федеральний рівень Окремі історії, як у депутатів Вороновського чи Малькевича, показують, що хвиля торкнулася навіть частини Держдуми. Але й тут вибірковість очевидна: під удар не потрапив жоден із «альфа-губернаторів» - тих, хто має прямий канал до кремлівських кураторів.
Це не антикорупція - це відбір своїх і видалення чужих.
Такі кампанії створюють ефект показної чистоти: народ бачить «затримання», Москва звітує про «боротьбу», а система лише переформатовує власну ієрархію. Старих клептократів змінюють нові — ті самі, але в кращих костюмах і з вищим рівнем цифрової обережності.
2025 рік увійде в історію Росії як рік політичної зачистки під соусом боротьби з корупцією. Влада не руйнує систему - вона просто її оновлює, як старий софт: видаляє глючні файли, лишаючи той самий код.
Корупція не зникає - вона еволюціонує.
Нові чиновники будуть не менш продажними, ніж попередники - просто більш обережними, лояльними й технічно захищеними. Режим не очищується, він сам себе ремонтує, щоб працювати довше.