Блог Петра Андрющенка
керівник Центру вивчення окупації
колишній радник міського голови Маріуполя
Усі дописи блогу
-
Все, що ви можете зробити – перестати витрачати наші податки на власні забаганки та почати дбати про людей, які найбільше потребують підтримки.
-
Передача націоналізованих енергетичних активів «Россетям» демонструє новий етап централізації російської енергетики, яка стає додатковим інструментом контролю над регіонами та ресурсами…
-
Замість зважених рішень – емоційні. Замість результатів – проблеми. Замість перемог – затяжна війна. Традиції влади, які давно пора було змінити. Поки не пізно.
-
Кремль – сукупність веж, які зараз поспіхом будують мости між собою, бо відчувають, що після виборів почнеться великий перерозподіл. Хто не встигне об’єднатися, ризикує втратити все…
-
Telegram став не просто платформою, а інструментом впливу, каналом координації та полем експертної легітимності. А отже – системним ресурсом влади.
-
Референдум може бути інструментом легітимності. А може бути інструментом її імітації. Може бути спробою спільного рішення. А може - механізмом маскування прийнятого політичного вибору…
-
Росія підійшла до етапу, коли війна фінансується не лише федеральним центром і регіональними бюджетами, а й за рахунок внутрішнього перетікання коштів між суб’єктами.
-
Металургія входить у режим виживання. Інвестиційне вікно звужується. Запас міцності тане швидше, ніж це готові визнавати публічно.
-
Судна-примари. Фейкові номери. Старі корпуси під виглядом «нових». Російська нафта дедалі більше нагадує не товар, а контрабанду з високим екологічним ризиком.
-
Відповіддю Білого дому на вбивство співробітниками ICE Алекса Претті в Міннеаполісі стали не співчуття і не вибачення, а тиск на штат Міннесота.
-
Дрон у класі – тепер не гурток, а навчальний інструмент. Макет автомата – не символ, а «освітній матеріал». Граната без запалу – не абсурд, а елемент програми.
-
Якщо ми залишаємо окупації світло, то не варто дивуватися, що з часом вона починає виглядати привабливішою за наші прифронтові, але знеструмлені і спустошені громади.
-
Нам треба зробити так, як ми зробили в лютому 2022 року. Це дало нам змогу не просто встояти, але змінити дипломатію та правила гри. І тепер ми мусимо зробити це знову.
-
На тлі стагнації, втрат і відсутності будь-якого прориву Росія за рік домалювала собі територію розміром з велику агломерацію.
-
Прийшов час нагадати, що суверенітет України - не в Конституції. Він в громадянах. Тому втрата людей рівнозначна втраті суверенітету, що перетворює будь-яку угоду на капітуляцію. …
-
Де поділись всі ці сотні тисяч росіян, якщо і втрат нема, і на фронті їх нема?
-
Росія не веде діалогів про припинення війни. Вона веде діалог, щоб легітимізувати момент, коли збирається її посилити.
-
Чи вплине стрімке погіршення в тилу на фронт та на перемогу?
-
Якщо ми хочемо реалістично оцінювати перспективи переговорів потрібно зробити аналіз Росії, динаміки, внутрішніх конфліктів і здатності до ескалації.
-
Не соромно вчитись у ворога. Соромно не вчитись та наздоганяти. Поки - наздоганяють нас. Але ми маємо тримати темп, беручи до уваги досвід ворога.
-
Будь-яка публічна проукраїнська позиція на ТОТ в 2025 році перетворюється на кримінальну справу з реальною перспективою вироку.
-
Російська влада не руйнує систему - вона просто її оновлює, як старий софт: видаляє глючні файли, лишаючи той самий код.
-
Зростання чисельності строковиків і розширення «штату» виглядає радше спробою компенсувати втрати цифрами, ніж реальним посиленням армії.
-
Кремль сьогодні має безцінний актив — російську діаспору, яку тепер планують офіційно інтегрувати у зовнішню політику.
-
Як так сталось, що ми дозволили росіянам відновити спокій на ЗАЕС, отримуючи натомість щодня нові удари по власній енергомережі?