колишній радник міського голови Маріуполя
Поки США точно не на нашому боці та відверто заграють з нашим ворогом, віри в домовленості в мене нема. А там - подивимось.
Міністерство єдності – це місце без необхідності давати результат. Але це нині занадто дорого для кожного з нас.
Ми ніколи не дізнаємось, скільки насправді загинуло людей в Драматичному театрі. І найстрашніше, якщо ми як Україна колись забудемо про цей страшний злочин росіян.
Як швидко ми забудемо людей, яких і нині згадуємо не часто: наших цивільних полонених та наших людей в окупації?
Уряд єдності ухвалив би складні, але необхідні рішення. Поки є час на маневр і поки це все не набрало критичної ваги.
Маємо зробити все, щоб наші онуки щиро пишалися кожним із нас. І змогли прожити все життя без воєн та епохи змін.
Настав час дорослішати та визнавати, що єдність – це більше ніж слова та символи. Єдність – це реальні дії. Тоді вона стає силою та зброєю.
Політика популістичного прагматизму Трампа та відштовхування союзників демонструє путіну можливість нарешті отримати бажане.
Після настання миру нас не стане більше. І залучення трудових мігрантів – це єдина можливість та неабиякий виклик для суспільства.
Все, що декларується навколо «єВідновлення» – суцільна маніпуляція. Зазначається, що програма для підтримки ВПО, але за законом більшість не має можливості нею скористатись.
Прийшов час поговорити з нами. Відверто, прямо і без зайвого пафосу. Побачити що ми існуємо. Поцікавитись врешті-решт чим ми живемо та чого прагнемо.
Зараз ми в ситуації, коли численні сигнали, події та повідомлення ігноруються або трактуються настільки інакше від реальності, що це стає відвертою загрозою.
Це ситуація, коли немає хороших наслідків. А все тому, що наша комунікація залишається на вкрай низькому рівні, як і здатність організовувати процеси.
Люди втрачають не просто довіру, вони остаточно втрачають орієнтир. Все, що не загрожує особисто, стає далеким та нецікавим.
Мета Трампа – не повалення росії або забезпечення нашої перемоги. Ціль – закінчити війну.
Чому не йдеться про жодні політичні та соціальні передумови для реалізації уявних програм возз'єднання?
Треба відійти від декларувань та почати демонструвати зацікавленість діями. Бо словам більше ніхто не повірить.
Інтернет-голосування – потенційний інструмент фальсифікації та ускладненого контролю, якщо мати таке бажання. А бажання точно буде.
Якщо українці на свята можуть відвідувати церкви ПЦУ, то в ситуації з біженцями це питання вчергове ілюструє прогалину в нацбезпеці.
Відбувається активний прогрів маргінального електорального поля при публічному засудженні російської агресії. Що ніяк не заважає далі прокачувати проросійський порядок денний.
Публічний інтелектуальний допит очільника Міністерства закордонних справ пройшов на найвищий бал.
Ніщо так не штовхає людей на необдумані дії, як демонстративна несправедливість, обман та публічні ляпаси.
Скільки українців проживає в окупованому Маріуполі? Статистика без оцінювання та емоційних висновків.
Те, що відбувається зараз навколо історії з ВПО, має увійти до переліку випадків класичного провалу комунікації.
Мотивація мобілізованих та зниження кількості добровольців – факт, який вже ніхто не приховує. Як можна владнати цю проблему?
