колишній радник міського голови Маріуполя
Цікаво, офіс Меланії Трамп просто не знає, хто така Лантратова? Чи це черговий етап зближення адміністрації Трампа з Путіним?
Поки росіяни обмежують рух Кримським мостом приватні перевізники рекламують доставку вантажів на окупований півострів.
Дитині ніхто не забороняє бути українцем. Просто в ній стирають Україну в нуль.
Росія може воювати вічно, а росіяни не здаються. Вони просто починають дуже економити.
Це аналіз того, як побудовано текст двох підручників історії: що він називає, що замовчує та чим підміняє.
Попри важкі дні й ночі, не варто робити висновки, що «все пропало». Бо саме цього намагаються досягти росіяни.
Проблема не в тому, що Україна нікого не карає. Проблема в масштабі та окозамилюванні правоохоронцями.
Ми роками евакуйовуємо дітей із прифронтових територій. Але контроль за тим, щоб дитина туди не повернулася, залишається…
Росія більше не встигає закривати одну діру до того, як з'являється друга. Хіба не це шлях до нашої перемоги?
Чи вдалось росіянам вдалося створити в Маріуполі реальний ринок продажу нового житла, а не просто будівельну вітрину?
Можна не просто навести лад та знайти додаткові гроші в бюджет, а й покласти край офісним шахраям та очистити імідж країни.
Росія намагається формально зберігати «добровільний» контрактний набір але одночасно посилює примусову мобілізацію.
Вибори на ТОТ – не про представництво населення, а про підпорядкування колабораційної еліти федеральному центру.
Українських підлітків залишають всередині російської військової інфраструктури, аби за повноліття забрати вмирати за Путіна.
Рекордний урожай на окупованих територіях – це пастка, яку сама ж Росія і побудувала, обваливши власний експорт.
В Росії зростає не пшениця, не зернобобові, не соя. Росте саме те, що найлегше продати за кордон.
Якщо російські атомники поїдуть у Бушер і США не матимуть жодних заперечень, це буде вже значно цікавіше за дипломатичні заяви.
Окупація не тільки ламає людей примусом. Вона ще й купує тих, кого ламати не треба.
Росія вибудовує в школярів наратив, у якому участь у війні — природне продовження багатовікової традиції служіння державі.
Якщо сьогодні суспільство програє, а влада обере шлях минулого, озвучувати вголос наслідки просто страшно.
ВПО не просять привілеїв. ВПО просять не карати їх вдруге за те, що росія вже забрала їхній дім.
Росіяни можуть не цікавитися фронтом. Але вони дуже добре розуміють, коли бензин зник із колонки, а ціна за літр зростає щодня.
Окупація переходить від контролю над територією до контролю над знаннями та поколінням людей, які визначатимуть розвиток регіону.
Росія не побудувала власну альтернативу західній техніці. Вона просто змінила маршрути постачання.
Людей можна евакуювати від війни. Але дуже важко повернути назад так і не пояснивши, що вони залишаються потрібними власній державі.