Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Її обстріл — важкий злочин проти світової культурної спадщини. Успенський собор, збудований у 1073–1078 роках, від початку слугував усипальницею київських князів. Він пережив землетрус 1230 року, монгольську навалу, пожежу 1718 року. Під час Другої світової будівлю майже знищили. Собор відбудували у 2000-му.
Ворожий БпЛА влучив у вівтарну частину Стефанівського приділу, після чого полумʼя перекинулося на дах. Вогонь охопив близько 800 кв. м. Повного руйнування споруди вдалося запобігти завдяки швидкій роботі пожежників. Музейники, поліцейські й ченці, коли храм ще горів, урятували стародавні ікони. Близько 9-ї ранку пожежу загасили. На щастя, полумʼя не зачепило сусідню Трапезну — автентичну будівлю з розписами Івана Їжакевича, виконаними на початку XX століття.
Як зазначив намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври єпископ Авраамій на своїй сторінці у фейсбуці: «У перші години після надзвичайної події ми не мали можливості оперативно оприлюднити офіційне повідомлення. Уся моя увага, братії, духовенства, працівників і відповідних служб була зосереджена на невідкладних заходах із захисту святинь і забезпечення їхньої безпеки. Передусім було організовано термінову евакуацію святині й богослужбових предметів, стародавніх ікон, антимінсів та інших святинь, які становлять не лише церковну, але й національну та загальнолюдську цінність.
Завдяки злагодженим діям братії, усіх причетних, а також самовідданій праці рятувальників і пожежних підрозділів вдалося мінімізувати загрози для людей і зберегти святині. На цей час триває ліквідація наслідків атаки, здійснюється оцінка завданих пошкоджень і проводиться фіксація всіх обставин події».
Міноборони Росії у звичній манері почало брехати: мовляв, на Студії Довженка складали дрони, а на Лавру впала ракета комплексу ППО «Петріот». А втім, Служба безпеки України надала документальні докази, що Києво-Печерську лавру атакував саме БпЛА «Герань-2» — російська версія іранського дрона-камікадзе типу Shahed.
Президент Володимир Зеленський відвідав місце руйнувань у Лаврі й пообіцяв відповідь на варварську атаку. Міністерка культури Тетяна Бережна повідомила, що уряд уже працює, щоб залучити засоби й відновити собор, зокрема, через Фонд культурної спадщини та міжнародних партнерів. А міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі заявив: «Для нас, французів, це було б рівнозначно бомбардуванню Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені».
На прохання LB.ua директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко прокоментував стан справ:
— Я сьогодні дуже часто дякую за роботу ДСНС і поліції, яким вдалося не допустити поширення пожежі. Тож вогонь не потрапив усередину собору, хоча з'явилося декілька отворів, через які заходило полумʼя. Це створило надзвичайно небезпечну ситуацію, бо якби запалав іконостас, загасити його було б дуже складно, якщо взагалі можливо, бо його висота 25 метрів, він розфарбований. Тож це був величезний виклик, і саме діями ДСНС вдалося уникнути найгірших наслідків.
Усі конструкції охолодили, вони не перегрілися, обрушення не було. Це найстрашніше, що могло б статися. Полум'я було дуже сильним, і значною мірою тут допомогли, як то кажуть, і природа, і Господь Бог, бо прямо з моменту, коли вогонь вийшов на поверхню, почалася надзвичайно сильна злива, яка не зупинялася, поки пожежа вирувала. І злива зупинилася в момент, коли вже стало зрозуміло, що вогонь контрольований. Виглядало як справжнє диво Успенського собору. Я думаю, що багато віруючих людей це сприймають саме так.
У соборі на експозиціях перебували великі православні святині, у тому числі рака святого Стефана, гравюри, ікони, срібні речі з фондів Києво-Печерської лаври, абсолютно унікальні експонати, датовані з XVI по XVIII століття — і їх вдалося евакувати. Усі вони зараз у безпеці.
За приблизними оцінками, загальні збитки перевищують 500 млн грн, але ми ще уточнюємо. Це дуже непроста історія, яка потребуватиме підключення багатьох фахівців, котрі мають відродити конструкції та відновити мідний дах, у багатьох місцях позолочений. Загалом тільки позолоти для Успенського собору витратили близько п'яти з половиною кілограмів — на куполи і частково на покрівлю. Тому попереду дуже складна робота з відновлення краси цього унікального об'єкта, який вже вкотре зазнає руйнування і вкотре має відродитися.
