ГоловнаБлогиБлог Петра Андрющенка

Хроніки пікіруючої економіки. Металургія як лакмус

Поки уряд РФ заспокоює себе й публіку формулами про «кероване охолодження» і малює у 2026 році «помірне прискорення», реальна економіка говорить простіше і чесніше.

Вона повільно сповзає вниз. Без істерик. Без гучних заяв. Просто за фактом.

Найкращий індикатор стану промисловості не бравурні звіти, а чорна металургія. Це базова галузь усього індустріального ланцюга: будівництво, машини, авто, судна, станки. Якщо метал просідає, значить просідає майже все.

Фото: sprotyv.mod.gov.ua

2025 рік дав суху цифру: внутрішній попит мінус 14%, до 38,9 млн тонн. Найнижчий рівень із 2011 року. Без «тимчасових факторів». Без сезонних пояснень. Просто мінус.

Причина не містична. Жорстка грошово-кредитна політика і фактично заморожений інвестиційний цикл. Коли гроші дорогі, інвестиції відкладають. Коли інвестиції відкладають, промисловість стискається.

Але головне навіть не масштаб падіння, а його структура. Ріже по складних переділах:

  • феросплави мінус 13%
  • леговані сталі мінус 14%
  • профілі, труби, фітинги мінус 12%+

Це вже не корекція ринку. Це пауза в оновленні виробництва. Машинобудування і автопром не модернізуються, проєкти відкладаються, програми згортались. Економіка перестає інвестувати у власне майбутнє.

Ціни підтверджують тенденцію. Гарячекатаний прокат на внутрішньому ринку мінус 19% рік до року. Чавун мінус 30%. Коли ціни падають так, це не про «здорову конкуренцію». Це про слабкий попит.

Металургія входить у режим виживання. Інвестиційне вікно звужується. Запас міцності тане швидше, ніж це готові визнавати публічно. Особливо вразливі середні компанії з боргами і прив’язкою до внутрішнього ринку та будівництва.

І тут ключова деталь, яку часто ігнорують. Швидке падіння легованих сталей і феросплавів - це сигнал не лише про сьогодні. Це про втрату наукоємних сегментів.

Йдуть не тільки тонни. Йдуть компетенції, кадри, технології. Якість економіки знижується. Експорт знову тяжіє до сировини. Нічого нового, просто повернення у звичну роль.

Макроцифри лише підкреслюють тренд. Наприкінці 2025 року зростання ВВП практично обнулилось. На початку 2026 року ризик входу у стійку мінусову зону виглядає вже не гіпотезою, а сценарієм.

Бізнес голосує грошима. Кошти йдуть у депозити та безризикові інструменти. Обсяг грошей на рахунках юросіб і ФОПів уже співставний з інвестиціями в реальний сектор. Діагноз простий: ресурс є, довіри немає. Так, оборонка і добрива ще тримають статистику. Але вони не здатні витягнути всю цивільну промисловість. Навіть близько.

І останній індикатор - логістика. Січень 2026 року: завантаження на російській залізниці мінус 4%, вантажообіг мінус 11%+. Класичний сигнал спаду реального сектору.

Тому металургія тут не виняток. Вона папірець. Лакмусовий. І колір у нього давно не «стабільний».

Петро Андрющенко Петро Андрющенко , керівник Центру вивчення окупації