Розкладіть бюджет по поличках
Ця грамота доступна навіть для учнів початкових шкіл. Дитині слід показати: в один стовпчик виписати її доходи (заощадження з минулих місяців, кишенькові гроші, подарункові, решту від покупок у магазині тощо) і поряд витрати (шкільні обіди, смаколики, поповнення мобільного, подарунки для друзів, розваги, донати тощо). І пояснити: коли доходи перевищують витрати, то виникають заощадження. Якщо ж навпаки — доведеться відкоригувати стовпчик витрат.
Дітям у 5–7 класах уже можна глибше пояснювати, навіщо потрібна ця арифметика. Що фінансово успішні люди планують і ведуть сімейний бюджет, щоб контролювати свої витрати, бо головне — не скільки маєш грошей, а як розпоряджаєшся ними. А у плануванні витрат треба бути далекоглядними і відповідальними, дбати про майбутнє. Це значить, що все, що хотіли б придбати, треба ділити на необхідне і бажане, обов’язкове і необов’язкове. Зручно демонструвати це на прикладі піраміди Маслоу. А ще краще на власному. Залучіть дитину кілька разів до планування родинного бюджету. Це допоможе зрозуміти, по-перше, що гроші не «беруться з банкомата», а по-друге, що коли батьки закликають заощаджувати заради нового планшета, то це нормально, бо й самі відкладають на відпустку чи купівлю холодильника.
Навіщо і як заощаджувати?
Діти — не дорослі, стратегії на кілька років не будують. Навіщо їм відмовлятися від сьогоднішніх бажань, якщо гроші на них є? Пояснімо їм, що це необхідно для досягнення фінансових цілей, тобто планів і мрій. Вони зазвичай коштують більше, ніж батончик чи квиток на атракціон, які кортить оплатити вже цієї миті, але варті того, щоб заради них економити.
Також заощадження — це такий собі резервний фонд на випадок непередбачуваних ситуацій. Немає цілі, але коли потрошку відкладаєш, то маєш фінансову подушку. Від таких речей залежить добробут родини і власна фінансова незалежність.
Потрібен мамі новий фен, бо старий раптом зламався — резерв виручить. Не дають грошей на ще один експонат до колекції — за свої придбаєш.
Для заощаджень є спеціальні інструменти — наприклад, депозити. Або різні опції в банківському застосунку (так звані скарбнички, гаманці, конверти), які автоматично нагадують, що є важлива мета і на неї планували відкладати щомісяця таку суму.
Тут важливо не переборщити. Дитині не підходить планування на багато місяців наперед — вона може банально перерости бажану річ, перехотіти її. Що молодша дитина, то коротші відстані обирайте — кілька тижнів максимум. Хай навіть доведеться докласти власні гроші до суми.
Інша річ, якщо мета — привчити заощаджувати про всяк випадок. Тоді корисно десь у підлітковому віці розповісти також, що таке інфляція і курси валют.
Види витрат: бувають і корисні
Витрачання грошей часом має далекосяжні наслідки, і деякі покупки загрожують бюджету. Про це треба дітей попередити. Ми говоримо про покупки, що тягнуть за собою наступні витрати.
Наприклад, купуємо телефон, а до нього продавець ще пропонує додатково придбати захисне скло та чохол, навушники. А далі щомісяця потрібно сплачувати за послуги мобільного зв’язку. Завжди тягнуть за собою додаткові витрати відпустки, товари, придбані в кредит. Набагато вигідніше виглядають витрати, які генерують доходи. Це і не зовсім витрати, швидше інвестиції: депозити, які приносять пасивний дохід у вигляді відсотків, або придбання військових облігацій.
Витрати на освіту і навчальні курси, які допомагають множити знання і ставати більш кваліфікованим спеціалістом, теж до них належать.
Головне — попередити: велика небезпека для бюджету — «викрадачі грошей». Нібито незначні покупки, які робимо часом і несвідомо. Непередбачувані витрати бувають через імпульсивні або нав’язані покупки непотрібних товарів (під впливом реклами, скажімо).
Можуть бути пов’язані зі шкідливими звичками (азартні ігри, шкідливі для здоров’я товари, зокрема, цигарки й алкоголь, які не тільки руйнують фізичне і ментальне здоров’я, але й спорожнюють гаманець) або надмірним споживанням.
Наприклад, дорослі можуть спалити забагато газу чи електроенергії і більше платити за комунальні послуги, а діти — за тиждень використати весь пакетний інтернет, бо зловживали телефоном.
Проти «викрадачів грошей» добре працює мета, на яку треба зібрати кошти і розрахувати поетапні заощадження. Від дитини вимагається, щоправда, сила волі дотримуватися свого рішення і відкладати гроші суворо за планом. Але якщо бюджет виконується, то і фінансові цілі досягаються, і боргів не виникає.
Трохи мудрості і тактики
Є кілька прийомів, які допоможуть батькам заохотити дитину економити гроші і навчити її йти до фінансової мети. Діти рідко аж настільки контролюють себе, що не потребують тьюторства: часто їхнє натхнення довго збирати гроші на щось закінчується наступного ж дня або з’являються три нові мети за тиждень. Послідовність і відповідальність у цій справі самі не приходять — їх треба виховати.
Для цього батьки можуть вигадати власні способи заохочення. Візуалізуйте дитині її зусилля: можна намалювати банку з поділками і поступово зафарбовувати їх, показуючи, як кожен новий внесок наповнює скарбничку і наближає до мети.
Окремо можна роздрукувати зображення іграшки чи іншого предмета, про який мріє дитина. Як тільки виникне спокуса перемкнутися на щось інше — буде наочне нагадування про винагороду, яка чекає в кінці шляху. Введіть систему бонусів: час від часу збільшуйте заощаджену суму на 10–15 %.
Час від часу розмовляйте з дитиною про те, що вона придбає за зекономлені кошти, можна список бажаного складати, сортуючи за пріоритетністю.
Добре працює власний приклад: розповідайте, як самі накопичували на щось омріяне в дитинстві і як плануєте великі покупки в дорослому житті, економите і заощаджуєте.
Дитина може збитися і витратити кишенькові кошти, видані на місяць, за два дні, забути відкласти у скарбничку. Багато фахівців з фінансової грамотності вважають: треба дати свободу і можливість зробити висновки.
Але й не давати в борг до наступного місяця — нехай решту часу побуде без кишенькових грошей і забаганок. А батьки тим часом пояснять, що так і мета відсувається в часі.
Розкажіть дитині про зручні інструменти
Допоможіть дитині облаштувати власну «бухгалтерію». Нехай веде записи власних витрат і надходжень, відмічає заощаджене. Хоч у блокноті, хоч у спеціальному застосунку для фінансів. Наприклад, Family budget—Spending tracker, Budget App & Tracker: Spendee, Home Money — усі вони дозволяють відстежувати витрати, планувати бюджет, ведуть облік доходів. Досить простий інтерфейс, зручний для навчання дітей контролювати кошти, має Monefy, часто для цього застосовують також MyFin. Головне — перевіряти, чи ведуть діти записи, до цього треба їх ще привчити. Якщо ведуть чіткий облік — можна преміювати.
Було б добре прищепити здорові фінансові звички. Наприклад, відкладати певний відсоток від кожного надходження. Щомісяця з кишенькових, з кожного бабусиного подарунка — 10 % у скарбничку. Звичка винятково корисна і для дорослих.
Старші можуть і у книжці гроші тримати, а малих можна зацікавити скарбничкою-іграшкою. Вони бувають у формі електронних сейфів і навіть автівок з ультрафіолетовою лампою для перевірки купюр (чи її імітацією), автоматичним купюроприймачем, кодовою системою тощо.
Серед опцій — відкрити дитячу картку, якою дитина користуватиметься й навчатиметься користуватися грошима: самостійно поповнювати, оплачувати покупки, відстежувати свій баланс. Якщо це, наприклад, картка Юніора від ПриватБанку, то батьки можуть відстежувати транзакції, чи встановити ліміти, щоб така фінансова свобода все ж мала свої запобіжники. А ще завдяки цій картці можна на конкретному прикладі показати дитині, що таке зарплата.
У сервісі «Зробив — заробив» батьки можуть ставити дитині завдання (навчання, домашні справи) та виплачувати за їхнє виконання винагороду зі своєї картки прямо на Картку Юніора. Так дитина вчиться відчувати справжню вартість грошей.
Що цікавить дітей: як заробити гроші і грабувати інкасаторів
Тричі на рік співробітники ПриватБанку влаштовують кампанії фінансового просвітництва для дітей. Восени проводять Тиждень заощаджень, навесні — Global money week і заходи до Дня банківського працівника.
«Фахівці банку відвідують школи й проводять уроки фінансової грамотності, запрошують дітей до нас у відділення, — розповідає Олеся Жулинська, керівниця комунікацій та зв’язків з громадськістю ПриватБанку. — Це такий формат корпоративного волонтерства. Торік на диво багато уроків провели на Херсонщині. Тому що там був дуже високий запит і дуже активні волонтери банку. Просто фантастично бачити, як навіть в умовах постійних обстрілів і багатогодинних тривог у дітей є прагнення вчитися, а у фахівців вистачає сил на таке, щоб так активно працювати зі школярами».
Волонтерять співробітники і відділень, і головного офісу — усі, хто має бажання спілкуватися з дітьми. І у всіх регіонах України, навіть прифронтових. Там, де навчання проводять дистанційно, проводимо також заняття онлайн.
Минулого року в Тиждень заощаджень охопили 1500 школярів, а цього — 20 000. Спікери добре натренувалися і домовляються вже не тільки зі школами — навіть від коледжів і першокурсників вишів запити є.
«Ми готуємо цікаві презентації і роздаткові матеріали, вікторини і проводимо заняття хвилин 40-45. Або запрошуємо до себе у відділення, — розповідає Аліна Марценюк, менеджерка з програм КСВ ПриватБанку. — Акцент зараз робимо саме на темі заощаджень».
Бо в українських дітей навіть молодшого віку, за словами Аліни Марценюк, вже є чітко сформований патерн: хочеш щось особливе — мусиш напружитися, заробити і заощадити. Цього року для проєкту розробили гру «Ліга фінансових супергероїв». Діти діляться на команди і виконують завдання, серед яких, зокрема, розподіл витрат певної суми на тиждень і визначення цілі, мрії, до якої треба йти, розробивши власну систему накопичень. Цю гру дітям у школах дарують безкоштовно, щоб могли потім вправлятися самостійно.
У топі побажань — комп’ютерні ігри, але чимало дітей відповідали також, що збирають на книжки, ще й паперові.
«Це дуже здивувало і потішило, — зізнається Аліна Марценюк. — Загалом зробила висновки, що мати кишенькові гроші їм дуже подобається, це необхідність».
Дуже багато питань волонтери отримують про те, як можна заробити гроші. Підробітки — одна з найпопулярніших тем для дітей будь-якого віку, розповідає Аліна Марценюк. На жаль, варіантів для неповнолітніх не так і багато, тому розмови зводяться до попереджень, що дитячими прагненнями і наївністю часто користуються шахраї.
«Зі старшими детально розбираємо найпоширеніші схеми шахрайств, — розповідає Марценюк. — Особливий акцент — на дропах (використання банківської картки для переказу грошей, отриманих шахрайським шляхом. — Ред.), бо поширення цієї схеми зростає. Саме діти часто потрапляють на гачки шахраїв».
Найвеселіше — ходити до відділень. Що б не розповідали волонтери про операції і банкомати, дітям уява малює пригодницькі сценарії. А що буде, коли пограбують інкасаторську машину? А якщо принести несправжні гроші і здати в касу банку? А раптом нападуть грабіжники? Чи стріляє фарбою мішок з грошима, якщо пограбують інкасаторів?
«Інколи питання дуже смішні, інколи цікаві. Загалом це суцільні позитивні емоції, колегам подобається».