«Якщо це якась велика історія, типу бюджету, можна, умовно, пересилити себе і домовитись. Ніхто з партій і груп не хоче в 20-х числах січня бачити у себе під офісом обурених людей. А прийде уся Україна, тому що касовий розрив може бути такий, що без зарплат залишаться усі — починаючи з військових, закінчуючи вчителями, лікарями абощо. Тому вистачить політичної волі домовитися владі із опозицією, знайти компроміси, десь поступитися, — заявляв Корнієнко, коментуючи шанси на ухвалення бюджету. — Але коли мова про поточні задачі, на кшталт Ukraine Facility, які теж дають фінансовий результат, хоча не так системно, звичайно, буде політична боротьба, блокування, правки, вʼялий такий процес. Сценарій млявого політичного батлу в Раді».
Щоб розблокувати трибуну, яку взяла в облогу «Європейська Солідарність», задля бюджету, за словами Олександра Корнієнка, консультації проводились у різних варіантах, зокрема з представниками уряду. Але якогось конкретного сценарію виходу з внутрішньополітичної кризи не передбачається — ні уряд національної єдності, ні якийсь формат перезапуску коаліції підтримки не мають.
А на депутатів чекають призначення щонайменше двох міністрів, схвалення євроінтеграційних законів, перегляд того самого бюджету абощо, нагадав перший віцеспікер.
«Є у мене впевненість, що цей бюджет буде швидко переглядатись вперше. Зазвичай в останні три роки ми переглядаємо військову частину в середині року, десь у липні. Але можуть бути фактори, які заставлять нас переглядати бюджет раніше. Дуже важка ситуація з партнерами. Не порадували вони черговим рішенням ЄС (Європейський центральний банк відмовився забезпечити резервне фінансування для виплати €140 млрд Україні. — Ред.). І ми знову працюємо з ними, щоб зрозуміти їхню позицію до кінця. Ясно, що виглядає так, ніби вони мають нас фінансувати, бо ми фронтир їх тут, як країна, як економіка. Але ці дискусії, в яких захований демократичний диявол, призводять до затримки фінансування, касових розривів, що особливо важко для країни у розпал війни», — відзначив парламентар.
Чи можуть Україні нав’язати вибори?
На думку Олександра Корнієнка, зобов’язання України до проведення виборів у будь-якому варіанті мирних угод, є не припустимим. І це одностайна думка, підкреслює він, всередині політикуму і громадськості.
«Це викликає лише спільне обурення. І влада, і опозиція, і громадські організації наголошують: в таких угодах прописують вибори, коли в країні громадянська війна, а не коли агресія і одна країна захопила іншу. Це написала Оля Айвазовська, я її повністю підтримую. Тут всі on the same page: ми самі розберемося, коли і як проводити вибори, тим більше, що запит в суспільстві колосальний, цим маніпулювати, затягувати точно ніхто не буде», — зазначив перший віцеспікер.
Він сподівається, що переговорники від України вже викинули цей пункт з обговорення як такий, що належить виключно до сфери внутрішньої політики.
«Такі питання треба відбивати, як і вступ до НАТО. Це наші внутрішні питання. Зі вступом до НАТО ми, як країна, визначились — ця норма прописана у Конституції. А НАТО вже може думати собі що завгодно», — нагадав Корнієнко.
Змінювати Конституцію у 9 скликанні, додав він, практично неможливо суто процедурно у рамках «мирних угод».
«Потрібно дві сесії (і голосування конституційною більшістю в 300 голосів. — Ред.). А будь-яке перемир'я — це закінчення воєнного стану і одразу вибори. Ми просто не встигаємо», — констатував перший віцеспікер.
Майбутнє парламенту і «Слуги народу»
Чи є у «Слуги народу» якесь політичне майбутнє після наступних виборів?
«Сказати, що доля цієї партії безхмарна — це збрехати, — каже Олександр Корнієнко, який очолював «Слугу народу» до обрання віцеспікером ВР. — Але й казати, що шансів жодних — теж згустити».
До того ж, наголошує він, в Україні достатньо прикладів, коли партії відходили у минуле, але їхні головні функціонери трансформувалися і залишалися у великій політиці.
«Будемо розбиратися, хто що у цій команді хоче, куди прагне. Я розмовляю з колегами і поки не бачу багато охочих залишатися у політиці. За семирічне скликання багато хто себе вичерпав, це зрозуміло.
В нас є близько 5 тисяч депутатів місцевих рад, 200 голів. Звісно, вони завжди партійно приналежні і легко змінять партію. Але є певні речі, які хотілося б зберегти. Наприклад, непогана міжнародна історія: Женя Кравчук — віцепрезидентка європейської партії АЛДЄ (Альянс лібералів і демократів за Європу. — Ред.), такий невеличкий локальний успіх в європейській політиці. Це ліберальна партія з фракцією в Європарламенті, 70 людей. І це теж якась можливість впливу», — розповів Корнієнко.
На його думку, карту повоєнних виборів зараз важко передбачити, тому що ситуація постійно трансформується: вже корелюється припущення, що наступний парламент складатиметься переважно з військових чи що він буде занадто строкатим. Крім того, вплив матимуть й міжнародні партнери в контексті організації виборів — особливо в країнах, де українців проживає найбільше.
«Цікавий момент у тому, що у цьому парламенті не дуже багато тих, хто потрапить до наступного. А правила завжди визначали ті, хто хотів би перезавантажитись. Зараз є можливість разом з партнерами, в першу чергу з урядами країн, тому що в нас 7 млн виборців за кордоном, зробити ці правила максимально відповідними ситуації. Нам треба буде пояснити партнерам, чому вони мають оплатити це, чому мають допомогти провести вибори. Бо ми в житті самі цього не зробимо. У Німеччині — мільйон виборців. Нереально без уряду Німеччини це зробити», — вважає Корнієнко.
Чи є шанси у Володимира Зеленського переобратися президентом після Міндігейду?
«Я ж політик, ще не технолог. Складу мандат, стану технологом знов чи менеджером, тоді відповідатиму на такі запитання», — тактично ухилився від прямої відповіді Олександр Корнієнко.