«Будь-яке гучне розслідування топкорупції має призводити до певних висновків й усунення корупційних практик. У нас немає мети впливати на політичну ситуацію, ми не ставимо перед собою таких задач, — каже очільник НАБУ Семен Кривонос. — Ми маємо бути аполітичним органом, розслідувати злочини, як цього вимагає законодавство».
При цьому керівник Антикорупційного бюро з оптимізмом дивиться на ті процеси, які нині відбуваються в країні, і сподівається, що президент, парламент і Кабінет Міністрів проявлять лідерство і з цієї політичної кризи ми вийдемо сильнішими.
«Час оновлювати інституції, робити їх більш незалежними. Час упроваджувати антикорупційні реформи, передбачені планом вступу України до Європейського Союзу. І я сподіваюся, що в нас буде тісна співпраця в цьому з новим міністром юстиції (попередній, Герман Галущенко, нагадаємо, звільнений як фігурант справи «Мідас». — Ред.).
Я думаю, треба концентруватися не на кризі, а на пошуках шляхів виходу з неї так, щоб це задовольнило українське суспільство. Ми не маємо більше чути таких «плівок». Я отримую від цього професійне задоволення, але як громадянин — ні», — відзначив Кривонос.
Чи публікуватимуть нові епізоди у справі «Мідас»?
«Ми не знімаємо серіал, ми розслідуємо злочин. Наразі перейшли у стадію фінансового розслідування. Ми не концентруємося на плівках. Коли встановлюємо епізод злочину і підозра щодо цього епізоду, на нашу думку, достатньо обґрунтована, у 90 % випадків наших розслідувань ми комунікуємо частини розсекречених матеріалів негласних слідчих розшукових дій. Розсекречених», — пояснив очільник НАБУ.
Так було, нагадав Кривонос, і з публікацією записів у справі керівника Верховного Суду. Він розуміє, що через резонансність до справи Енергоатому прикута особлива увага, усім цікаві деталі. «Але детективи концентруються на результаті, не на кіно», — пояснив керівник антикорупційного органу.
Про зовнішній вплив в операції «Мідас»
Очільник НАБУ Семен Кривонос категорично відкидає будь-які натяки і прямі звинувачення у причетності до розслідування інших країн. Він називає це маячнею та конспірологією, спробою відвернути увагу від справи.
«Звертаюся від колективу, у першу чергу високопрофесійних детективів, хоробрих відчайдухів, яких обурює, коли хтось пише, що ФБР чи керівники інших країн дали вказівки або плівки, бо ми самі не зробили б цього.
Запрошуємо на тренінг інші правоохоронні органи — хай повчаться викривати своїх «карлсонів». Кажу це без усякого пафосу, з поваги до детективів і прокурорів, які розслідували цей злочин: зовнішнього впливу чи якихось секретних технологій, інопланетян, рептилоїдів, казкових тварин у цьому розслідуванні не було. Це виключна розробка НАБУ і прокурорів САП, які високопрофесійно зробили свою роботу.
Ні до чиєї допомоги ми не зверталися, окрім суспільства. Єдиний, хто допоміг — суспільство 23 липня, завдяки цьому розслідування стало можливим. Я щасливий, що на нас впливає українське суспільство, захищає, стоїть за нас, стояло тоді, може, навіть не усвідомлюючи до кінця, що побачить. Решта — конспірологія», — підкреслив Кривонос.
Також різко прокоментував і закиди про російський вплив, і що справа з викриттям корупції працює на інтереси росіян.
«Корупція — ось що грає на руку росіянам. Той, хто краде з бюджету, бере хабарі, працює на росіян. Внутрішня корупція послаблює країну.
…Якщо ми хочемо бути ефективними і перемогти, маємо здолати корупцію. Для цього в Україні є все. Є антикорупційні інституції, деякі зламані, їх необхідно ремонтувати, давати їм більше гарантій незалежності. Але це вже політична рамка, сфера народних депутатів. У них, до речі, є чіткий план від європейців, за яким треба рухатися», — зауважив керівник НАБУ.
Чи прискорили розслідування липневі протести на підтримку НАБУ?
«Ні, ми не виходили під час розслідування цієї справи з доцільності швидше рухатися. Але липневі події безумовно вплинули на перебіг цього розслідування: частина колективу, які були долучені до нього, отримали підозри в начебто торгівлі з Російською Федерацією, тиск, частину матеріалів можна кваліфікувати як витік. Було перешкоджання розслідуванню, стеження — ми про це багато говорили — за детективами, за оперативними працівниками, оперативним транспортом. Безумовно, це було нелегко», — розповів Кривонос.
Але, запевняє він, жодні зовнішні чинники не впливали на дату виходу операції у гласну стадію — виключно достатня кількість зібраних доказів для повідомлення про підозру.
Чи дійсно Офіс Генерального прокурора витребував у СБУ дані про детективів НАБУ і прокурорів САП?
«Я можу щось підтвердити, лише коли бачу відповідні докази. Наразі я володію певною інформацією, проте залишу її поки в таємниці. Ми відпрацьовуємо цю історію. Але так, таке витребовування було», — зауважив очільник НАБУ. За його словами, таким діям спочатку треба дати юридичну оцінку, потім про деталі дізнається суспільство.
Як співпрацюється із СБУ зараз?
Семен Кривонос запевняє: на інституційному рівні зі всіма правоохоронними органами відбувається належна співпраця НАБУ.
«Я ніколи не дивлюся на інституцію через призму персоналій, які в ній працюють, і мого ставлення до тих чи інших людей. Є інституція — Служба безпеки України, яка в багатьох напрямах ефективна. Зі Службою безпеки нещодавно було кілька операцій. З Департаментом стратегічних розслідувань ми викрили суддю на неправомірній вигоді. А оцінку діям окремих осіб має давати відповідна посадова особа — детектив НАБУ. І ми надаємо оцінку неправомірним діям, вчиненим щодо детективів НАБУ. І обов'язково кваліфікуємо такі дії в разі наявності складу злочину», — розповів керівник антикорупційного органу.
Наскільки глибоко й масштабно «інститут бекофісів» пронизав українську владу?
Тільки за 2025 рік НАБУ викрило три злочинні організації:у Київській міськраді та КМДА, медичних закупівлях, Енергоатомі та дотичних сферах, відзвітував Кривонос.
«Коли виникає бекофіс, це свідчить про те, що інституції, на яких він паразитує, слабкі. А люди, які їх очолюють, без позиції. Якщо людина, в якої немає владних повноважень, а є тільки вплив через близькість, роздачу фінансів, через бані або інші речі, може впливати на державних службовців і посадовців з метою вирішення особистих проблем і збагачення, роздаючи неправомірну вигоду, корумпуючи правоохоронців, це свідчить про те, що інституції не забезпечені належними запобіжниками, гарантіями незалежності. Вони не спрацьовують у потрібний час. Десь ламається правоохоронна система, яка отримує 4, 5, 3, 2, 1 відсоток від того чи іншого тендеру за непомічання зловживань. Десь ламаються запобіжники в системі управління органів, які приймають рішення про тендер, чи виділення землі, чи підняття/опускання шлагбаума, десь криво призначена наглядова рада. Багато таких речей. Але питання слабкості інституції — наша спільна задача», — вважає Семен Кривонос.
На питання, скільки ще в країні таких бекофісів, директор Бюро відповів: «Вистачає. Ще працювати і працювати. І у великих містах. І у сферах різних. На превеликий жаль, є ознаки й у правоохоронній системі».
Хто очолює піраміду бекофісів, чи можна сказати, що всім керує одна людина?
«Ні, не одна. По-різному буває. Я не скажу так, як ви це хочете почути. Якщо це бекофіс у великому місті, хіба його очолює одна людина? Можуть очолювати різні люди. Це розрізнена система вимивання коштів з тих чи інших сфер. І ще раз: бекофіс, як я вже казав, утворюється там, де є можливість вкрасти і не спрацьовують запобіжники», — каже Кривонос.
Чи розслідують зв’язки фігурантів операції «Мідас» з Росією і «двушку на Москву»?
Розслідують, запевнив очільник НАБУ, але це вимагає обережної комунікації.
«Ми сказали, що таке є. Далі треба застосовувати інструменти слідства, щоб відстежувати ці фінансові операції. На певному етапі цієї операції до нас звернулася Служба безпеки України. Вони готові долучитися до відстеження саме тих епізодів, що стосуються можливих зв'язків з державою-агресором. Частину матеріалів ми їм уже передали, вони будуть розслідувати свою частину.
Щодо «двушки», ми поки порозслідуємо самі, але за необхідності будемо залучати контррозвідувальну потужність Служби безпеки України», — відзначив Кривонос.
Як Державна служба фінансового моніторингу (не)допомагала в розслідуванні Міндічгейту? Чому чорні кошти не блокували?
За словами очільника антикорупційного органу, такого роду транзакції мали бути ідентифіковані Фінмоном ще на етапі їх вчинення і заблоковані. Але «щось не спрацювало ні в банках, ні в Службі фінансового моніторингу».
«Зараз мій перший заступник, який координує підрозділ детективів, активно спілкується зі Службою фінансового моніторингу. Розкривати ці речі я не можу, — додав Кривонос. — Але після того, як ми багато почали це комунікувати, є певні ознаки руху».
На цей момент, уточнив керівник, Бюро почало отримувати проміжні відповіді від Держфінмоніторингу, зокрема щодо епізодів розслідування в оборонній сфері.
«Тобто рух і ознаки роботи в цьому напрямку спостерігаємо. Питання в тому, наскільки якісно і швидко вони відпрацюють решту запитів. Але в нас є й інші інструменти — міжнародна співпраця.
Ми перейшли у гласну стадію, можемо зараз направляти запити про міжнародну правову допомогу, спілкуватися відкрито з правоохоронними органами інших країн на операційному рівні. У принципі, фабула зрозуміла, фігуранти зрозумілі, зрозуміла схема злочину — уже немає загрози розконспірації, тому з’явилося в рази більше інструментів.
І Служба фінансового моніторингу, безумовно, важливий у цьому аспекті орган, який допоможе швидко відстежити ті чи інші транзакції. Але якщо вони не робитимуть це ефективно, у нас є можливість працювати з колегами з країн-партнерів (Польща, Литва, Латвія), з британськими, американськими органами», — розповів Семен Кривонос.
Рустем Умєров був на допиті. Чи співпрацює він зі слідством?
Категорія «співпрацює зі слідством», як і «фігурант», не юридична, пояснює Кривонос: процесуальний статус — «свідок», «підозрюваний», «обвинувачений». Умєров має статус свідка.
«Допитана може бути будь-яка людина, але це не означає, що вона (не)співпрацює зі слідством. Це процесуальна слідча дія. Йому (Умєрову. — Ред.) поставили низку запитань, він надав на них відповіді. Це все, що я можу зараз сказати», — додав керівник Бюро.
Чи не виникло запитань до Умєрова після прослуховування плівок, чому він не сповістив НАБУ про те, що йому навішують неякісні бронежилети?
«У мене виникло інше питання: що на якійсь квартирі робили мінімум п'ять членів уряду? Колишніх і нинішніх. Ну що можна робити членам уряду на квартирі?» — емоційно відреагував Семен Кривонос.
Чи відповідає дійсності інформація, що Світлана Гринчук покинула територію України?
Очільник НАБУ відзначив, що не може надати таку інформацію, оскільки станом на 2025 рік Антикорупційне бюро має 1900 підозрюваних, при цьому Гринчук такого статусу не має. І навіть якби проти неї здійснювали якісь процесуальні дії, їх усе одно не розголошували б.
Чому не вручили підозру Єрмаку?
«Вручення чи невручення підозри — це питання досудового розслідування. Ми не пояснюємо, чому ми щось (не)вручаємо. Підозра вручається за наявності достатніх підстав для її вручення і зібраних доказів. Якщо вона не вручена, то досудове розслідування триває. Це питання наявності підстав на момент проведення тієї чи іншої слідчої дії на етапі досудового розслідування.
Це питання з категорії абстрактних. Ми ж маємо говорити категорією закону. І детектив виходить з категорії закону. Якщо щось зробив, значить є підстави. Якщо чогось не зробив — потенційно підстав нема. Жодній особі, винній у злочині, ідентифікованій в межах досудового розслідування НАБУ, не вдалося уникнути відповідальності. Можу так відповісти на це питання», — окреслив Кривонос.
Чи дійсно в день обшуку НАБУ вручає підозру у 90 %?
За словами Кривоноса, ця цифра не відповідає реальності, її поширили як «думку одного медіа», яку всі підхопили. Очільник НАБУ не знає, у скількох відсотках обшуків вручають підозри.
«Обшук — звичайна слідча дія, яку проводить детектив НАБУ. І тут звідкись звучить цифра про 90 % підозр. А чому не 93? Чи 34? Щодня ми проводимо величезну кількість обшуків, а підозр у нас у рази менше. Серйозно. Сьогодні були слідчі дії, обшуки, вчора. Це перманентний процес. Детективи НАБУ постійно когось обшукують», — деталізував Семен Кривонос.
Він акцентував, що вже не вперше чиясь «експертна» думка звучить як доконаний факт. Так само, як до НАБУ були питання, чому детективи не перекрили кордон Тімуру Міндічу.
«Це при тому, що функції перекривати кордон не має навіть керівник Прикордонної служби, щоб ви розуміли, процесуально. Заборонити виїзд особі може ухвала про обрання запобіжного заходу або закон, який передбачає, що комусь виїзд без належних підстав заборонений.
Є інформування Прикордонної служби: ми кажемо, що, якщо ця особа перетинатиме кордон, будь ласка, поінформуйте нас. Але це величезний ризик витоку інформації. Тільки-но ми до етапу вручення підозри особливим фігурантам щось комусь повідомимо, є величезний ризик інформування самих фігурантів. Тому ми рідко вдаємося до такої історії», — заявив Кривонос.
Чи буде підозра Єрмаку?
«Ми не анонсуємо підозр. Про підозру ми говоримо як про факт, не називаючи прізвища на момент, коли ця слідча дія реалізована. Усе решта неможливе. Будь-яка конспірологія, надмірне коментування шкодять досудовому розслідуванню. І можна потім використати для закладання процесуальних мін під час досудового розслідування, — наголосив очільник НАБУ. — Я розумію, що суспільство хоче знати все. Але є питання й інтереси досудового розслідування. Тому після 23 липня я мушу відповідати: згідно з законом про Національне антикорупційне бюро і КПК, таких речей я не коментую, поки відповідний факт не станеться.
Усі ми, як суспільство, маємо зрозуміти: якщо хочемо справедливості в цій справі і вироків, треба змістити фокус з інформаційних приводів на встановлення фактів».
Хто стоїть за витоком інформації з НАБУ?
Із засобів масової інформації плівки Міндіча першою використала «Українська правда», журналіст Михайло Ткач, відзначає Кривонос, але він послався на джерела, не пов'язані з правоохоронними колами, і НАБУ із САП їх не надавали.
«Ми плюс-мінус знаємо, звідки в журналістів з'явилася інформація про прослуховування квартири Міндіча. Це були точно не ми. Це було б ідіотизмом підсвічувати, кого ми прослуховуємо, у якій квартирі. Щоб вони перестали балакати?
Хоча є записи, де ці шановні пани постійно припускали, що їх прослуховують, але смалять далі. Десь починали шептатися трішки, а потім знову давай туди-сюди», — сказав Семен Кривонос.
Щодо витоків у справі, вони справді були, і не Ярославу Железняку, відзначив керівник Бюро. До того ж акцентував: прогнози Железняка жодного разу не справдились на 100 %, але він знає, з яких джерел нардеп брав інформацію.
«Що важливо: зареєстрована низка кримінальних проваджень. По-перше, за фактом стеження за нашими співробітниками, відпрацювання наших заходів спостереження за цим офісом, за фактом збору даних із закритих реєстрів, відстеження ухвал на проведення обшуку, які були внесені в реєстр. Якого, вибачте, там робили працівники різних правоохоронних органів у день, коли ці ухвали туди попадали, і попереджали фігурантів про те, що будуть обшуки.
Вони не знали конкретної дати, вони знали проміжний лаг, бо ухвала обмежена в часі. За цим фактом кримінальне провадження зареєстрували. За фактом умисної передачі інформації та інфільтрації в середовищі НАБУ і САП відповідних осіб теж. Це також ідентифіковано, ми притягнемо цих осіб до відповідальності. І тих, хто впроваджував, і тих, хто стукав, вибачте, зливав цю інформацію їм.
І треба розмежовувати роботу журналістів і роботу людей, які займаються політичними стейтментами», — зазначив Кривонос.
Чи не ефективніше превентивно присікати корупційні схеми за перших ознак їх виявлення, а не документувати 15 місяців, допоки не набереться доказова база?
«Встановлення всіх епізодів і учасників цієї групи на момент переходу з негласної стадії в гласну, попри надзвичайну турбулентність, мусить мати надзвичайний превентивний ефект. Кількість запитів на укладення угод з повернення з-за кордону вкрадених коштів у нас зросла на 30 %. Чи це не превентивний захід?
Якщо цей бекофіс, який захищала низка департаментів різних правоохоронних органів, мав таку політичну підтримку, такий рівень і нам вдалося в нього проникнути… І це не один бекофіс, це мережа з кількох груп, з кількох приміщень, які конспірували свою діяльність, то це буде мати надзвичайний превентивний ефект», — підкреслив Семен Кривонос.
До того ж, додав він, ще до операції «Мідас», до виходу у гласну стадію, НАЗК підготувало низку рекомендацій, щоб усунути корупцію в Енергоатомі.
«То чи було б ефективніше написати запит, що НАБУ розслідує, ай-ай-ай? Вони знизали б плечима, удали б, що дуже бояться і продовжили б в іншому об'єктовому приміщенні.
Питання в тому, що ми якраз вчасно вийшли, незважаючи на те, що це болісно і призвело до таких речей. Мені здається, що іноді потрібно робити саме так, щоб позитивні наслідки були більш рішучими, глибинними і системними. Тому операція унікальна. Таких операцій в НАБУ не було, я не пам'ятаю, щоб саме такого рівня викриття було й у інших за останні 10 років.
Я не вихваляюся зараз, просто аналізую доступну мені інформацію. Тому вона і викликала такий резонанс. Але й превентивний ефект вона реально має серйозний», — вважає очільник НАБУ.
Тепер, коли Бюро підсвітило в тому числі законодавчі проблеми, свою роботу мають виконати уряд і Верховна Рада, щоб їх усунути, каже Кривонос. А НАБУ готове надати свої рекомендації, як усунути причини й умови, які сприяли вчиненню корупційних правопорушень.