Прикладів таких практик безліч. В одному з київських інститутів на вході висить інструкція, як оплатити харчування в стаціонарі. В іншій лікарні вимагають «внесок» за плівку для рентгену. Десь пацієнт може чекати на КТ кілька місяців, але після оплати так званого внеску йому пропонують пройти обстеження вже наступного дня. Це все приклади, коли з пацієнтів вимагають сплатити за послуги, які вже оплачені державою через Програму медичних гарантій.
Соціологія підтверджує масштаби проблеми. За даними останнього «Індексу здоров’я», 60% українців і досі платять у стаціонарах державних та комунальних закладів. Третину з них змушують це робити. Лише 30% отримали офіційний чек, тоді як у 91% випадків гроші передавалися готівкою, тобто повз касу. Ці цифри свідчать, що, по-перше, більшість таких платежів не оподатковується, а по-друге — українці фактично сплачують за медичні послуги двічі: спершу як платники податків, а потім як пацієнти.
Не секрет, що система благодійних внесків сформувалася ще у минулому столітті. Тоді лікарні шукали будь-які джерела фінансування, а держава не могла покривати всі витрати. Але зараз ситуація інша. Держава щороку збільшує видатки на медицину: у проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 258 млрд грн на галузь (додатково 38,2 млрд грн у порівнянні з цим роком). Відповідно й фінансування закладів за ПМГ теж зростає. Проте в лікарнях продовжують вимагати гроші з пацієнтів.
Успішним закладам цих механізмів цілком вистачає, аби розвиватися, гідно оплачувати працю лікарів та закуповувати нове обладнання. Якщо ж лікарня не здатна функціонувати без «поборів», проблема полягає не у фінансуванні, а в управлінні. Згідно з реформою децентралізації, саме місцева влада призначає та контролює керівництво медзакладу. Вона ж повинна ухвалювати кадрові рішення, якщо менеджмент працює неефективно.
Ще один дієвий інструмент контролю — наглядові ради лікарень. Під час воєнного стану їхнє створення зупинено, але наш Комітет планує звернутися до Уряду, щоб цей процес відновили. Такі ради мають затверджувати фінансові плани розвитку закладу та контролювати дотримання правил, у тому числі відстежувати випадки, коли пацієнтів змушують платити за безоплатні послуги.
Варто також врахувати досвід інших країн. У більшості європейських держав благодійність у медицині існує, але вона спрямована виключно на розвиток — наприклад, на будівництво відділень чи закупівлю інноваційного обладнання. А основні послуги фінансує держава або страхова система.
У клініці Johns Hopkins Hospital (США) пацієнти не сплачують благодійні внески за лікування. Натомість існують фонди розвитку, які залучають пожертви від меценатів, бізнесу та громадськості. Ці кошти використовують на наукові дослідження, інноваційні технології чи програми підтримки пацієнтів із рідкісними хворобами. У більшості федеральних земель Німеччини діють «друзі лікарень» — громадські асоціації, які збирають пожертви виключно на проєкти розвитку: дитячі ігрові кімнати у клініках, сучасне обладнання, облаштування комфортних палат. Переконаний, Україна має йти таким шляхом: коли благодійність — це право громади підтримати лікарню, а не обов’язок пацієнта, який потрапив у стаціонар.
На моє переконання, наша медицина має остаточно відійти від радянської традиції «подяки в конверті» та перейти до європейських стандартів. Наше стратегічне завдання — забезпечити пацієнтів якісними медичними послугами. А також створити прозору систему, в якій людина чітко знає, які послуги гарантовані державою безоплатно, і платить лише за ті, що дійсно не входять до Програми медичних гарантій.
Під час розгляду цього питання на засіданні Комітету обговорили, які можна задіяти механізму контролю заборони благодійних внесків. За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, МОЗ може реагувати на такі випадки лише через «гарячу лінію» та звернення до правоохоронних органів. У Нацполіції зазначають, що більшість подібних правопорушень кваліфікується як нетяжкі та карається штрафом у 1,7 тис. грн. Очевидно, що таке покарання не зупиняє тих, хто вимагає значні суми з пацієнтів.
Домовилися, що Комітет, Нацполіція, МОЗ і НСЗУ підготують зміни до Кримінального кодексу, які дозволять заборонити побори з пацієнтів.