Спеціальна комісія, аудит, сертифікація і реєстр психотерапевтів
Законопроєкт про систему охорони психічного здоров'я України в парламентському комітеті з охорони здоров'я нації готували давно й зареєстрували ще у вересні минулого року. І його основна авторка депутатка «Слуги народу» Лада Булах у розмові з LB.ua рекомендувала всім перед тим, як поширювати хайп про «масовий гіпноз українців», читати сам текст.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначили, що нині 40–50 % населення України потребують психологічної допомоги через наслідки пандемії ковіду, економічну ситуацію та, звісно, війну. При цьому 78 % людей ніколи не відвідували психолога/психотерапевта, але 40 % не виключають, що зроблять це в майбутньому.
Автори також нагадують про Всеукраїнську програму ментального здоров’я, яка запрацювала з ініціативи першої леді Олени Зеленської. На базі програми функціонують платформи для надання професійних психологічних консультацій українцям у рамках комунікаційної кампанії «Ти як?».
Однак на законодавчому рівні в Україні й досі відсутній єдиний і цілісний закон, який містив би положення про психічне здоров’я як сферу: з преамбулою, принципами, термінологією, посиланнями на права людей, які мають не лише психічні розлади, а й інші проблеми, що стосуються психічного здоров’я.
Важливо, що в нашому законодавстві також не врегульовані види послуг, які надають у цій галузі. І це дозволяє без будь-якої відповідальності заробляти гроші всіляким кашпіровським, гіпнотизерам, псевдопсихологам і психотерапевтам без освіти.
«Тому ми підготували закон якраз із метою боротьби з шарлатанами, які не тільки використовують гіпноз, карти таро, а взагалі за два тижні навчають через інстаграм людей психології. І внаслідок їхньої роботи в нас відбувається ретравматизація людей, які отримали послуги некваліфікованих людей без будь-якої академічної освіти», — розповіла Лада Булах.
Справді, у порівняльній таблиці до проєкту пропонують прибрати чинну норму, коли «з метою запобігання шкоді здоровʼю населення застосування гіпнозу, навіювання, інших методів психологічного і психотерапевтичного впливу дозволяється лише в місцях і в порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровʼя», — через що і здійнявся хайп у соцмережах: мовляв, тепер гіпноз дозволений усюди.
Однак як наголошує авторка законопроєкту, це вирвана з контексту норма, бо насправді законопроєкт набагато ширший, з визначенням чітких критеріїв для фахівців, їхньої сертифікації. Аби унеможливити застосування не лише гіпнотерапії, а й інших практик і методів психотерапевтичної допомоги без належної кваліфікації.
По-перше, для цього планують створити новий міжколегіальний орган, державну установу — Національну комісію з питань психічного здоров'я, яка регулюватиме цю сферу. Комісія замінить Координаційний центр з психічного здоров'я, який створили у 2023 році, якраз щоб просувати Всеукраїнську програму ментального здоров'я «Ти як?» Олени Зеленської.
Пропонують, щоб Нацкомісія отримала значно ширші повноваження, ніж Координаційний центр.
За словами Булах, до Нацкомісії входитимуть представники і виконавчих органів влади, і професійних асоціацій і об’єднань. Мова про МОЗ, Мінсоцполітики, МОН, МВС, Міноборони й саморегулівні організації.
Щоправда, у самому законопроєкті не прописали чіткого механізму їхнього добору, порядку призначення чи виборів на конкурсних засадах і ротацій, алгоритму ухвалення рішень. Водночас згадали, що фінансувати таку комісію можна з державного бюджету чи коштом міжнародних донорів і організацій.
При цьому на законодавчому рівні пропонують визначити чіткі вимоги, за якими допомогу надаватимуть виключно фахівці з профільною освітою.
«Зокрема, з освітою не нижче від магістра для психологів. Для психотерапевтів окремо створюють реєстр, куди потрапити зможе тільки та людина, яка пройде процедуру сертифікації, де треба буде не лише підтвердити свою освіту, а й пройти іспит із загальної етики й довести, що ти володієш певним методом», — наголошує нардепка Лада Булах.
Наприклад, з її слів, зараз українська академія гештальт-терапевтів навчає методу гештальту, інша спілка психотерапевтів навчає психоаналізу, третя працює з когнітивно-поведінковою терапією, четверта — з позитивною терапією. Коли ухвалять закон, ці інститути отримають офіційний статус.
Національна комісія проведе аудит, чи навчають вони науково доведених методів, чи дійсно їхні підходи дозволяють людям фахово надавати психотерапевтичні послуги, консультації.
«І будь-який українець, який захоче звернутися по допомогу до психотерапевта (не плутати з психіатрами, які є лікарями й отримують ліцензію МОЗ), зможе зайти в цей реєстр і перевірити, чи дійсно це ліцензований психотерапевт. Для психологів прописана вимога про освіту, бо ж наразі ніхто нікого не перевіряє. Тому в тому ж інстаграмі купа оголошень про навчання й сертифікацію яких хочеш психотерапевтичних практик і психоаналізу. Тоді як тим самим фахівцям з психоаналізу треба вчитися мінімум 10 років. Потрібно також мінімум шість-сім років, щоб отримати сертифікацію післядипломної освіти», — наголошує Булах.
Нові обов'язки для роботодавців
Але в проєкті йдеться не лише про вимоги для фахівців, що надають послуги психологічної допомоги.
Депутати також пропонують внести зміни в Кодекс законів про працю, зобов’язавши роботодавців створити «службу охорони психічного здоров'я…, розробити й затвердити політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці», — так доволі абстрактно прописані зміни в порівняльній таблиці.
Згідно зі змінами до Закону «Про охорону праці», працівник матиме «право на психосоціальну підтримку на робочому місці, для чого роботодавець вживає заходів, розробляє і впроваджує політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці».
У штаті з працівниками 50 і більше осіб роботодавець має створити окрему Службу охорони психічного здоров'я, функції якої визначить Кабмін.
Чи каратимуть шарлатанів, які підводні камені чатують на фахівців?
Авторка проєкту Лада Булах підкреслила, що в самому тексті не прописані норми відповідальності за надання послуг психологічної допомоги без відповідної кваліфікації, сертифіката й поза реєстром.
«Але ми буквально написали, що людина без сертифіката від комісії не має права надавати таку послугу. Коли закон ухвалять в цілому, то наступним кроком будуть зміни до Кодексу адміністративних правопорушень, аби карати шахраїв», — підкреслила Булах.
До речі, варто нагадати, що 2023 року в Раді, навпаки, пропонували легалізувати езотеричні послуги, аби ворожки, тарологи, цілителі без належної освіти сплачували податки до бюджету. Але коли обурилися депутати з опозиції та після суспільного розголосу навесні минулого року цей проєкт нардепа «Слуги народу» Сергія Гривка зняли з розгляду.
Важливо також, що у психологів і психотерапевтів є конкретні питання й перестороги до законопроєкту про систему охорони психічного здоров'я.
Найбільше їх саме до порядку формування й роботи майбутнього нового органу — Нацкомісії з питань психічного здоров'я. Зокрема, на яких саме засадах і за якими критеріями члени комісії проводитимуть аудит і видаватимуть сертифікати психотерапевтам.
Лікарка-психіатр, медичний директор ТОВ «ММ Добробут-Стаціонар» Яна Українська підкреслила, що у співпраці з парламентським комітетом професійна спільнота подавала правки для превенції лобізму чи корупції в діяльності нацкомісії. Пропонували формувати комісію на конкурсній основі. Передбачити правовий статус комісії, гласність прийняття рішень і звітність. Скасувати вимогу створити службу психічного здоров'я на підприємствах, де 50 і більше працівників.
«У комітеті (ВРУ з питань здоров'я нації) нам також пообіцяли, що самі засади формування комісії будуть прописані в окремому підзаконному акті Кабміну», — сказала вона в коментарі LB.ua.
Водночас, на думку лікарки, ухвалення такого комплексного закону давно назріло.
«Ситуації з кашпіровськими та Спартаком Субботою показують нам, що недобросовісні «фахівці» мають можливості заробляти кошти на стражданнях людей. І вся система сфери психотерапевтичних послуг не досконала. Але її регулювання має бути прозорим», — закликала вона.
Голова секретаріату Української спілки психотерапевтів Роман Кечур погоджується, що такий закон вкрай важливий для професійної спільноти. Однак у нього також питання до порядку формування й складу майбутньої нацкомісії та до того, як у ній працюватимуть представники п’яти міністерств.
«На мою думку, основну частину цього органу повинні представляти виключно фахівці. Бо як людина з міністерства, яку делегували в комісію, без фахового досвіду зможе сутнісно регулювати наповнення цієї роботи?» — питає Роман Кечур.
І це не єдиний ризик цього закону. «Один з найболючіших пунктів — це сертифікація фахівців. Проблема в тому, що немає ніякого уніфікованого фахівця в галузі психотерапії. Такого фахівця просто не існує», — наголошує Кечур.
Сьогодні є декілька десятків науково обґрунтованих методів психотерапії, які мають свою систему підготовки. Наші фахівці входять до європейських і світових асоціацій. А в Україні ці фахівці також належать до відповідних професійних спільнот, акредитованих у європейських і світових профільних організаціях.
«Тому я не уявляю собі комісію, яка могла б сертифікувати всіх фахівців, грубо кажучи, в декількох десятках видів психотерапії. Бо фахову сертифікацію в усьому світі здійснюють власне об'єднання самих фахівців. Вони мають свої освітні, етичні стандарти, свою процедуру оскарження, свою етичну комісію, демократичний принцип управління, змінність і виборність… Якщо така модель сертифікації врешті буде дотримана, то я вважаю, що цей закон стане великим прогресивним кроком уперед. Якщо ж створять єдину комісія із сертифікації фахівців, як це роблять в обласних управліннях охорони здоров'я для лікарів, то це буде величезний крок назад. Ми отримаємо багато бюрократії, великі ризики корупції та закриту систему», — попереджає голова секретаріату Української спілки психотерапевтів.
Днями голова Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, член фракції «Слуга народу» Михайло Радуцький повідомив, що парламенту рекомендували ухвалити законопроєкт в цілому.
«Документ пропонує створити сучасну, ефективну систему психічного здоров’я, що відповідатиме європейським нормам і стандартам», — вважає Радуцький.
Члени комітету обіцяють, що проголосують за закон найближчим часом.