Ми маємо навчитися дивитися на своє теперішнє життя без постійного, виснажливого порівняння з тим, яким воно було до війни.
Разом з психологом ми маємо створити безпечну дистанцію, щоб змогти подивитися на свого критика без страху.
Сьогодні не менш важливо навчитися говорити про право на втому, потребу в допомозі та можливість не бути сильним щохвилини.
Турбота про себе – це спосіб зберегти достатньо сил, щоб залишатися тим дорослим, якого дитина потребує.
В умовах тривалої кризи важливо не лише витримувати навантаження, а й помічати момент, коли його стало забагато.
Допоки для відновлення людині потрібна інша людина, жива терапевтична присутність залишається єдиною умовою одужання.
Тепер ми плануємо майбутнє коротшими відрізками і не вважаємо скасований план особистою поразкою.
Ми маємо створити умови, у яких ветеран не муситиме самотужки долати дистанцію між військовим і цивільним світом.
Треба створити такі умови в лікарні, щоб пацієнт мав можливість поговорити з психологом приватно і конфіденційно.
Надія піднімає нас із ліжка, допомагає піклуватися про себе і близьких, і робити зі свого життя десерт, а не гірку пілюлю.
В чому природа залежностней? Як їх лікувати? Чи дозволяє церква «кодування»? А екзорцизм допомагає?
Іноді людині потрібна допомога, щоб зрозуміти, чому навіть після відпочинку сил не стає більше.
Потреби людини можуть бути значно ширшими, аніж психологічна допомога.
Як саме діяти, щоб повернутися в конструктивне русло та зберегти стосунок з дитиною?
Найважливіше зробити так, щоб людина не почувалася самотньою поруч із усім тим досвідом, який вона привезла із собою.
Наші реакції на війну можуть бути дуже різними, і сама їхня наявність ще мало говорить про те, чи має людина психічний розлад.
Війна навчила нас, що гарантій немає. Але вона показала, наскільки люди здатні рухатися вперед навіть тоді, коли цих гарантій немає.
Від вміння відмовляти іншим і приймати відмову залежить, як дитина надалі буде робити власний вибір і будувати стосунки з…
Жінка, яка переживає невизначену втрату, живе між надією і страхом. І тому їй потрібна підтримка того хто поруч витримає її біль.
Стійкість полягає не в тому, щоб удавати з себе безсмертного героя, а в тому, щоб тверезо оцінювати загрозу і дбати про себе.
Батьки мають допомогти дитині пережити безпечно цей досвід: залишатися поруч, не знецінювати почуття.
Війна діє як жорстке сито: вона відсіює випадкових людей і залишає тільки тих, із ким у вас є справжній глибокий зв'язок.
Зберіть свій гнів у фокусований промінь і спрямуйте його на захист родини, в роботу, в допомогу країні та у власне виживання.
Бути просто людиною, яка знає свої межі та вміє вчасно відновлюватися – це і є найвища мудрість сьогодні.
Семеро людей загинули в Дарницькому районі Києва, перебуваючи на вулиці. За свідченнями очевидців, вони прямували в укриття після…