Чи може штучний інтелект замінити психолога?

Ще кілька років тому це запитання звучало б дивно. Сьогодні — ні.

Люди дедалі частіше використовують штучний інтелект не лише для роботи чи навчання. До нього звертаються, коли не можуть заснути через тривогу, хочуть розібратися у власних почуттях, переживають втрату чи конфлікт або просто потребують, щоб хтось вислухав.

Для багатьох ШІ вже став першим співрозмовником у складні моменти. І це закономірно. Він доступний будь-коли, не засуджує, терпляче відповідає на повторювані запитання, допомагає впорядкувати думки та пояснює психологічні поняття. Для людини, яка вагається звернутися по допомогу або поки не має такої можливості, це може бути цінною підтримкою.

Фото: Державний університет телекомунікацій

Штучний інтелект корисний і в професійній діяльності: допомагає аналізувати інформацію, знаходити точніші формулювання та розглядати ситуацію з різних боків.

Тому питання полягає не в тому, чи має ШІ користь. Вона очевидна. Важливіше зрозуміти, де закінчуються його можливості як інструмента підтримки й починається робота, яку не можна звести до обміну повідомленнями. Адже психотерапія — це значно більше, ніж змістовна розмова чи вдала відповідь.

Психолог працює не лише зі словами

Реклама

Штучний інтелект працює передусім із текстом, який отримує від користувача. Але людина повідомляє про себе значно більше, ніж може вмістити навіть дуже докладне повідомлення. Психолог звертає увагу не лише на зміст розповіді, а й на те, як людина говорить: на темп мовлення, інтонацію, паузи, зміни голосу, вираз обличчя та положення тіла. Іноді важливим є не те, що людина сказала, а те, на чому вона раптом зупинилася, яку тему оминула або в який момент усміхнулася, хоча розповідала про болісне.

Під час письмового спілкування людина встигає відредагувати свою історію: зробити її логічнішою, прибрати суперечності, дібрати зрозуміліші слова. Це природно. Проте за межами тексту може залишитися саме те, що потребує найбільшої уваги.

Психолог працює не лише з повідомленням, а й з усім, що відбувається з людиною під час розмови.

Підтримка не завжди означає згоду

Одна з особливостей ШІ — схильність підтримувати запропоновану користувачем версію подій. Людина може описати ситуацію й отримати відповідь, що її реакція цілком зрозуміла. Згодом сформулювати майже протилежний погляд — і знову отримати переконливе підтвердження.

У складний момент така реакція може зменшити відчуття самотності та допомогти назвати власні емоції. Але психотерапія не зводиться до постійного підтвердження правоти людини.

Психолог може помітити суперечність, обережно поставити під сумнів звичне пояснення, звернути увагу на особисту відповідальність або на те, чого людина уникає. Не для того, щоб засудити, а щоб допомогти побачити ширшу картину. Іноді найбільш терапевтичним виявляється не підтвердження, а запитання, після якого вже складно дивитися на ситуацію так само, як раніше.

Читайте такожOpenAI запускає функію «Довірена особа» в ChatGPT для реагування на ризики самоушкодження

Аналіз може стати частиною тривоги

ШІ дає можливість ставити запитання практично без обмежень. Для саморефлексії це зручно, але саме тут може виникнути пастка.

Реклама

Коли людина тривожиться, їй нерідко здається, що потрібно лише знайти достатньо точне пояснення. Тоді з’являється ще одне запитання, ще одна інтерпретація, ще один можливий сценарій.

Зовні це схоже на активну роботу над собою. Насправді нескінченний аналіз іноді лише підтримує тривогу. Відповідь ненадовго заспокоює, але невдовзі виникає новий сумнів і потреба знову щось перевірити.

Психолог може помітити, що розмова почала ходити по колу. Тоді робота полягає вже не в пошуку чергового пояснення, а в тому, щоб зрозуміти, чому людині так важко витримувати невизначеність, що вона намагається контролювати і чого насправді боїться. Увага переходить із самої теми на процес, який відбувається з людиною.

Психотерапія — це історія змін

Окрема розмова може принести полегшення або допомогти подивитися на ситуацію інакше. Але психотерапія — це тривалий процес, у якому поступово стають помітними повторювані теми, звичні реакції та способи будувати стосунки.

Психолог бачить не лише проблему, з якою людина прийшла сьогодні, а й те, як вона змінюється з часом, де зупиняється, до яких тем повертається і що відбувається, коли зміни стають реальними. Людина може багато знати про себе й добре пояснювати причини власної поведінки, але продовжувати діяти так само. Розуміння важливе, проте саме по собі воно не завжди веде до змін.

У терапії можна не лише зрозуміти, чому виникла певна реакція, а й поступово спробувати діяти інакше, витримати новий досвід і побачити його наслідки.

Психотерапія — це також стосунки

Багато психологічних труднощів формуються у взаєминах з іншими людьми: там, де людину не чули, засуджували, контролювали, залишали або змушували постійно пристосовуватися. Тому зміни також часто відбуваються через стосунки.

У терапії людина може вчитися говорити про свої потреби, не погоджуватися, встановлювати межі, витримувати близькість, довіряти й залишатися собою поруч з іншою людиною.

Вона може злитися на психолога, боятися його розчарувати, очікувати критики або намагатися бути «хорошим клієнтом». Такі реакції стають матеріалом для роботи, адже часто відображають те, що відбувається і в інших стосунках.

Реклама

ШІ може згенерувати емпатійну відповідь. Але між людиною та алгоритмом не виникають взаємні людські стосунки з їхньою вразливістю, напруженням, відповідальністю та можливістю разом пережити складний момент.

Де ШІ справді може допомогти

Штучний інтелект може бути корисним у сфері психічного здоров’я. Він допомагає назвати емоції, упорядкувати думки, пояснити психологічні поняття, підготуватися до консультації або сформулювати тему, яку людина хоче обговорити з психологом. Між сесіями його можна використовувати для ведення щоденника спостережень, повторення технік саморегуляції або підготовки питань до наступної зустрічі.

Для когось така взаємодія може стати першим кроком до звернення по психологічну допомогу, особливо коли складно розповісти про свої переживання іншій людині або незрозуміло, з чого почати.

У такому разі ШІ не підміняє психотерапію, а допомагає наблизитися до неї.

Корисний інструмент, але не психотерапія

ШІ вже здатний створювати змістовні, уважні й підтримувальні відповіді. І надалі робитиме це дедалі краще. Але хороша відповідь — це ще не психотерапія. Психотерапія відбувається не лише у словах. Вона відбувається у процесі, у контакті, у повторюваних реакціях, у складних запитаннях та в досвіді бути почутим іншою людиною.

Тому ШІ варто сприймати не як конкурента психолога, а як інструмент, що може зробити психологічні знання доступнішими, підтримати саморефлексію та полегшити перший крок до отримання допомоги. Важливо лише не вимагати від інструмента того, чим він не є.

Читайте такожШтучний інтелект Google надає небезпечні поради щодо здоров'я — The Guardian

Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.
Юлія Бреус Юлія Бреус , кандидат психологічних наук, менеджерка програми психосоціальної підтримки в міжнародній гуманітарній організації IsraAID
Реклама
Реклама