Сьогодні Київрада розгляне план енергостійкості столиці.
Про це повідомив столичний голова Віталій Кличко у Telegram.
“Таких комплексних документів не ухвалювала жодна з міських рад в Україні. Плани інших міст, представлені на засіданні РНБО, підписували голови обласних військових адміністрацій. План же Києва змушують підписати мера. Але за законом одноосібно я цього зробити не можу. Для цього документ має спочатку ухвалити Київрада. Тому ми скоригували ті плани, які формували. Щоб вони були реалістичними в умовах, коли держава, скажемо відверто, столиці допомагати не хоче — переводячи життєво важливе для киян питання в політичну площину”, – написав Кличко.
Він зазначив, що безпрецедентна інтенсивність обстрілів балістичними ракетами об’єктів критичної інфраструктури Києва та люті морози цієї зими стали надзвичайним викликом для міста.
Також Кличко заявив, що програму стійкості столиці місто почало реалізовувати ще в 2023 році.
Кличко зазначив, що пошкодження об’єктів інфраструктури обстрілами ворога відбуваються з 2022 року. Але їх оперативно усували, замінювали обладнання, створювали резерви альтернативного живлення. Втім, тактика й масштаби дій ворога змінюються. Тому план стійкості, який сьогодні має ухвалити Київрада, сформований на основі аналізу саме викликів цієї зими.
За його словами, до роботи над ним були залучені фахівці з багаторічною практикою і знанням роботи існуючих систем. Також столична влада орієнтується на міжнародний досвід, але з урахуванням нинішніх ризиків в Україні.
“Цей план — перелік конкретних заходів для посилення спроможності міста протистояти загрозам. Адже намір ворога — знищити інфраструктуру життєзабезпечення українських міст. І пріоритетною його метою є серце України — її столиця”, — написав Кличко.
Він зазначив, що Київ проєктували та будували за принципом повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання. Найбільша система централізованого теплопостачання та 18% багатоповерхівок всієї країни — така специфіка міста.
Попри це, завдання — максимально зменшити залежність від централізації, розвивати розподілену генерацію, будувати резервні системи енергоживлення та теплопостачання. Саме цей принцип закладений у плані стійкості.
Водночас план передбачає відновлення зруйнованого та пошкодженого обладнання об’єктів критичної інфраструктури. Це першочергове завдання, яке ворог ускладнює кожним масованим обстрілом.
Мер додав, що масштаби столиці означають і велику кількість заходів, і значні ресурси для їх реалізації. Тому план структурований за принципом пріоритетності та реальної наявності ресурсів.
Невідкладні заходи, не чекаючи процедурних моментів, місто вже почало реалізовувати.
Водночас частина робіт потребує фінансового забезпечення не лише з боку міста. Тому Київрада має ухвалити звернення до уряду щодо участі держави у фінансуванні, допомозі обладнанням та іншими ресурсами.
Також необхідні зміни до законодавства і нормативної бази, щоб мінімізувати бюрократичні процедури і прискорити виконання робіт — зокрема тих, які потрібні, щоб пройти наступну зиму.
“Місто працює і з міжнародними партнерами, щоб залучити їхню допомогу. Зараз не до політики. Йдеться про майбутнє столиці та її мешканців. Тому працювати маємо всі разом і ефективно!” — заявив Кличко.
- Напередодні, 9 березня, Київрада не змогла ухвалити план стійкості через відсутність кворуму.
- 3 березня президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Зеленський повідомив, що столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
- Міський голова Кличко зауважив, що комплексний план стійкості, який представили на засіданні РНБО, потребує участі і допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв також оприлюднив відкриту частину енергоплану стійкості столиці.
- 5 березня Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом.