Технічний стан мосту імені Є.О. Патона викликає серйозне занепокоєння фахівців. Про це розповів академік НАН України, перший віцепрезидент Академії Вячеслав Богданов в інтервʼю Віснику НАН України, коментуючи ситуацію з безпекою мостових споруд в Україні.
За даними Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, в Україні експлуатують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, значна частина яких працює з перевантаженням. Якщо залізничні мости перебувають під постійним контролем, то автодорожні та комунальні споруди часто не відповідають сучасним вимогам безпеки, а єдиної системи технічного нагляду фактично не існує.
Особливо складна ситуація у Києві. За результатами обстежень:
- Дарницький міст – працездатний;
- Північний і Південний – обмежено працездатні;
- міст Метро та міст імені Є.О. Патона – визнані непрацездатними (аварійними), причому статус аварійного міст Патона має ще з 2017 року.
НАНУ зазначає, що найбільше занепокоєння фахівців викликає саме технічний стан мосту імені Є.О. Патона.
За результатами останніх обстежень, у його конструкціях зафіксовано критичні корозійні пошкодження несівних елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок.
Фактично метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, прокородував уже майже весь.
Головні балки – а їх там чотири – наразі залишаються у відносно стабільному стані, і, ймовірно, саме це поки дозволяє мосту пропускати транспортні потоки, хоча й з обмеженнями.
За словами науковців, залишковий ресурс споруди оцінюється як нульовий, а корозійні процеси стають дедалі менш передбачуваними.
Як зазначає НАНУ, попри те, що КМДА ще у 2018 році визначила «Київавтодор» замовником робіт, тендери на проєктування тричі скасовувалися (у 2020 та 2021 роках). Поки міст Метро вже почали ремонтувати, міст Патона залишається заручником бюрократичної тяганини.
НАНУ зауважує, що міст імені Є.О. Патона – не лише ключова транспортна артерія між берегами Дніпра. Це перша у світі суцільнозварна автодорожня споруда, символ української інженерної школи й об’єкт історичної спадщини, який визнано видатною зварною конструкцією ХХ століття.
На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до уряду з пропозиціями щодо організації та фінансування капітального ремонту мосту. Науковці НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Український інститут сталевих конструкцій готові долучитися до вирішення проблеми й надати експертну підтримку.
На думку фахівців, питання відновлення мосту вже давно перезріло і потребує системного державного рішення.
- Ще у серпні 2024 року КМДА заявила, що звернулася до уряду з вимогою невідкладно реставрувати міст Патона через р. Дніпро для уникнення аварійних ситуацій. Як стверджують у КМДА, місто передало об'єкт до проєкту "Велике будівництво", бо на цьому наполягало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Проте за два роки після того, як "Київавтодор" делегував функції замовника робіт щодо моста Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, жодного ремонту так і не відбулося.
- Столична влада стверджує, що неодноразово просила Кабмін все ж провести реставрацію моста, адже він має стратегічне значення для Києва. Проте зрештою змушена самотужки моніторити технічний стан споруди та виконувати роботи з її утримання зусиллями підприємства "Київавтошляхміст".