Таким чином, для забезпечення рівного доступу до реалізації права на освіту громадян України, що перебувають на ТОТ, з боку держави потрібні певні позитивні дії. В цьому контексті під позитивними діями розуміється наступне: усунення фактичної нерівності у сфері освіти до визначеної вразливої групи через вирівнювання можливостей користуватися правами і свободами, яких такі особи були позбавлені внаслідок своїх певних характеристик. Ширше тлумачення позитивних дій зазначено в статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні": "Спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності в можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати на рівних підставах права і свободи, надані їм Конституцією і законами України".
Проте для того, щоб більш якісно визначити позитивні дії держави щодо захисту права на освіту, варто розмежовувати категорії вразливих груп дітей на ТОТ.
Категорії вразливих груп дітей на ТОТ: фактори та характеристики
Станом на 2024 рік до ТОТ України відносять частини Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької, Харківської, Миколаївської областей, Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.
Крім того, для визначення особливостей вразливої групи варто враховувати тривалість перебування в окупації. Однією із таких категорій є діти, котрі більше 10 років перебувають на ТОТ України, а отже мають обмежений доступ до здобуття освіти згідно з українськими державними стандартами.
Тривалість окупації має значення, бо діти, які 2 роки перебувають на ТОТ – мають освітній розрив (прогалини у навчанні) лише за профільну середню освіту, адже мали можливість вивчати певні предмети більшу частину життя та в багатьох випадках змогли зберегти звʼязки з власними українськими школами та навчатись в них дистанційно. Хоча, безумовно, така тривала й навіть нетривала окупація в будь-якому випадку має значний негативний вплив.
В той же час діти, які перебувають в окупації більше 10 років мають освітній розрив за рівень початкової освіти тривалістю чотири роки; базової середньої освіти тривалістю п'ять років та профільної середньої освіти тривалістю два навчальних роки. Адже практично все їхнє шкільне життя пройшло в окупації, де вони були позбавлені можливості обирати за якими державними стандартами їм навчатись: українськими чи російськими.
Діти та їхні батьки зазнають залякувань з боку окупаційної влади та вимушені навчатись за державними стандартами країни-агресора, що обмежила доступ до вивчення рідної мови (українська), що зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини від 25.06.2024 у справі Україна проти Росії (щодо Криму) та визнається як порушення ст. 2 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім цього РФ повністю заборонила вивчення історії України.
Для визначення особливостей вразливої групи слід враховувати наступні фактори:
- дії окупаційної влади в сфері як формальної, так і неформальної освіти, спрямовані на знищення української ідентичності;
- обмеження доступу до вебсайтів з доменом “ua”, які заблоковані на ТОТ, а намагання обійти заборону за допомогою VPN фіксуються окупаційними спецслужбами.
Таким чином, до характеристик, що відмежовує таку групу в середині спільної вразливої групи (діти, що перебувають на ТОТ), можна віднести:
- тривалість перебування в окупації (більше 10 років, з 2014 року);
- відсутність українських документів, що посвідчують особу (id-картки) або ускладнений доступ до можливості їх отримання ( фінансовий, безпековий, логістичний) ;
- обов’язковість (примус) навчання в закладах середньої освіти на ТОТ, і як наслідок подвійне навантаження у випадку отримання дистанційної освіти за держстандартом України;
- обмежений доступ до очної та/або дистанційної української освіти, а намагання це реалізувати супроводжується значними безпековими ризиками та має досить обмежені можливості, або взагалі відсутність такого доступу;
- масштабність освітніх втрат та розривів (за всі рівні повної загальної середньої освіти: початкова освіта — перший рівень НРК ; базова середня освіта — другий рівень НРК; профільна середня освіта — третій рівень НРК);
- обмеженість в доступі до освіти через повну втрату мови освітнього процесу (українська мова);
- психоемоційний стан, який пов’язаний з перебуванням у постійному страху за свою проукраїнську позицію у звʼязку з наявною кримінальною та адміністративною відповідальністю за це в законодавстві РФ;
- обмежений доступ до вебресурсів для вивчення українознавчих предметів у звʼязку із блокуванням країною-агресором українських вебсайтів (понад 10 років);
- обмежений доступ до паперових українських підручників у звʼязку із їх знищенням за вказівкою окупаційної влади (10 років);
- вплив цілеспрямованих заходів з боку РФ з метою викорінення їхньої української ідентичності та насаджуванні російської як через формальну, так і через неформальну освіту;
- обмеженість інформаційного доступу (понад 10 років перебувають в інформаційному вакуумі)
- тиск на батьків та опосередкований тиск на дітей у звʼязку із цим.
Вищезазначені характеристики вказують на певні обмеження в доступі до освіти та на порушення рівності в освіті. Зокрема відповідно до ст.1 Конвенції з подолання дискримінації в освіті термін «дискримінація» охоплює будь-яке виокремлення, виключення, обмеження чи надання переваги, зокрема позбавлення будь-якої особи чи групи осіб доступу до освіти будь-якого типу чи рівня. Тож, на практиці ми спостерігаємо, що діти, які перебувають на ТОТ тривалий час не мають допомоги зі сторони держави, що врегулювала б цю ситуацію.
Ознаки непрямої дискримінації - чому та як?
Також становище зазначеної групи можна віднести до непрямої дискримінації, яка проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Попри те, що держава в минулому вчинила певні дії, наразі їх недостатньо.
Не зважаючи на це, все такі діти, що проживають на ТОТ достатньо вмотивовані для вступу до українських закладів вищої освіти та намагаються це реалізувати. Для них існує спрощений порядок вступу відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес, затвердженого Наказом МОН № 271 від 01.03.2021, що у свою чергу враховує відсутність у дітей, що перебувають на ТОТ документів про здобуття повної загальної середньої освіти українського зразка. Так, для їх отримання необхідно скласти 2 річних оцінювання: з української мови та історії України. При цьому, чітких програм, за якими уповноважені заклади загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) мають складати завдання для річних оцінювань не існує. Тому зазвичай такі уповноважені ЗЗСО складають завдання на власний розсуд відповідно до загальних програм. До того ж, лише невелика кількість закладів освіти розміщує інформаційні матеріали для підготовки до таких оцінювань.
16 травня 2024 року затверджено Наказ МОН №701 “Про затвердження рекомендацій щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти”. Як зазначається на офіційному вебсайті МОН:
«Ці програми можна використовувати для тих учнів, які пропустили навчання або тривалий час не вчилися за українськими освітніми програмами. Зокрема, діти за кордоном та ті, що вимушено перебувають на тимчасово окупованих територіях. Зміст скорочених програм побудовано таким чином, що діти здобуватимуть основні знання з визначених предметів, які допоможуть їм безперешкодно продовжувати навчання в українських школах».
Модифіковані програми сформовані на основі модельних навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, з української мови та української літератури для 5–7 класів, історії України для 5–6 класів, географії для 6–9 класів, навчальних програм із зазначених предметів для 8–11 класів, затверджених МОН. Проте після цього ЗЗСО мали досить обмежений час для оновлення завдань для річних оцінювань та матеріалів для підготовки, якщо такі були. Жоден існуючий зараз підручник, посібник чи онлайн-ресурс не розрахований та не враховує особливості осіб (дітей), що перебувають тривалий час в окупації.
Отож, зрозуміло, що абітурієнти, які перебувають на ТОТ, мають досить обмежені можливості в підготовці до річних оцінювань, адже навіть заклади освіти не завжди можуть надати їм відповідні матеріали, а реальна можливість підготуватись перебуваючи безпосередньо на окупованій території практично відсутня.
У 2021 році за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій було реалізовано проєкт на базі закладів вищої освіти, що надавав можливість особам, що перемістились з тимчасово окупованих територій та виявили бажання навчатись в українських закладах вищої освіти пройти безкоштовні підготовчі курси, які включали заняття із української мови та літератури, історії України, математики і англійської мови. Проте цей проєкт діяв лише в 2021 році. Також у 2021 році МОН було організовано пілотний проєкт, що включав безкоштовні підготовчі курси для осіб з ТОТ, які далі не мали свого продовження. Наразі ЗВО в своїй більшості не мають підготовчих курсів спеціально для осіб з тимчасово окупованих територій, що враховували б умови, в яких перебували діти. Натомість в багатьох ЗВО є платні підготовчі курси, які є загальними та неадаптованими для вступників з ТОТ.
Отож, наразі існує ситуація, яку можна трактувати як непряму дискримінацію, адже для вступників з ТОТ, які є дійсно вразливою групою населення, тому що перебувають в умовах ізоляції від україномовної та українознавчої складової через обставини, що не залежать від їх чи їхньої волі, не передбачено підтримки з боку держави у вигляді безоплатних курсів щонайменше з української мови та історії України чи інших адаптаційних курсів. Тобто на момент складання річних оцінювань в уповноваженому закладі загальної середньої освіти їхні знання не дорівнюють тому рівню знань, який має середньостатистичний школяр, що проживає на території, підконтрольній Україні та який має вільний доступ до навчальних матеріалів.
Пропозиції
Ми вбачаємо наступні можливі шляхи розвʼязання вищеописаних проблем:
- врахування ситуації, в якій перебувають абітурієнти, а саме повну ізоляцію від українознавчого компонента впродовж тривалого часу (більше 10 років);
- розробка єдиних програм річних оцінювань, що будуть адаптовані до ситуації;
- підтримка на державному рівні програм безкоштовних підготовчих/реінтеграційних курсів з предметів українознавчого компоненту для осіб з тимчасово окупованих територій, які будуть доступні не лише в період вступної кампанії, а також які можна буде проходити офлайн так і онлайн за допомогою безпечних платформ.
Чинне законодавство України передбачає концепцію “позитивних дій”, теоретичну можливість їх впровадження як на державному, так і на недержавному рівнях. Проте на практиці позитивні дії фактично не застосовуються, залишаючись здебільшого декларативною можливістю. Водночас, саме зараз вирішення даного питання набуває особливої актуальності. Ця проблема цілком може бути вирішена шляхом розробки окремого нормативно-правового акта, що буде спрямований на усунення наявної непрямої дискримінації цієї вразливої групи та врахує всі особливості цієї групи. Війна в нашій країні продовжується, і наша перемога є безумовним пріоритетом.
Автори: Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації; Валерія Куберська, юристка ГО Центр громадянської просвіти “Альменда”