Через що проходить молодь з тимчасово окупованих територій, яка хоче вступити до українських вишів?

На сьогоднішній день на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ) залишається більше 615 000 дітей шкільного віку. Вони перебувають на ТОТ через різні обставини і багато з них на свій ризик навчаються в українських дистанційних школах або намагаються вступити після завершення школи в окупації до українських закладів вищої освіти (далі- ЗВО) .

Для молоді з ТОТ з 2016 року діє спрощена система вступу через Освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, які діють при закладах вищої освіти. Проте навіть попри таку спрощену систему молодь проходить надзвичайно складний етап, щоб вступити до українського вишу та виїхати з ТОТ.

З початку війни в 2014 році громадська організація “Центр громадянської просвіти “Альменда”, консультує осіб з тимчасово окупованих територій з питань доступу до освіти. Основним запитом в період вступної кампанії є питання щодо алгоритму вступу з ТОТ, проте під час надання консультації виникають й інші питання, які особливо турбують вступників, їхніх батьків та представників. У цій статті поговоримо про переживання осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ), які звертаються за консультаціями; про перешкоди, з якими вони стикаються під час планування та реалізації вступу до українських закладів вищої освіти тощо.

Що означає “спрощена система вступу”?

Спрощена процедура вступу для молоді з ТОТ на сьогоднішній день передбачає певні пільги, наприклад:

  • вступ без національного мультипредметного тесту
  • дистанційну подачу документів та складання вступних іспитів
  • врахування відсутності певних документів державного зразка у вступника через неможливість їх отримання на таких територіях
  • вступ на навчання за кошти державного бюджету
  • безкоштовне проживаня в гуртожитку.

Проте це зовсім не означає, що таким чином вступ для таких осіб стає легким, враховуючи всі додаткові обставини.

Вступна кампанія для осіб з ТОТ починається раніше, ніж загальна та, відповідно, закінчується пізніше. А саме: з 1 червня по 30 вересня починають працювати Освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”. Простою мовою це такі допоміжні “частини” приймальних комісій закладів вищої освіти, чия пріоритетна задача – консультування, допомога особам з ТОТ при вступі та отриманні документів як освітніх, так і тих, що посвідчують особу. Можна сказати, що сама процедура вступу відбувається безпосередньо через ці Освітні центри.

Джерело фото: Офіційний сайт Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Чому попри роботу Освітніх центрів та спрощену систему вступники все ж звертаються до громадських організацій?

Однією із причин звернень до громадських організацій, є відсутність зрозумілих розʼяснень щодо процедури вступу або ж їх складність чи неактуальність зі сторони органів, які відповідають за формування та реалізацію політики у певній сфері.

На початку 2024 “ЦГП “Альменда” спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провели комплексне опитування студентів, які вступили з тимчасово окупованих територій до українських закладів вищої та фахової передвищої освіти після початку повномасштабного вторгнення. За результатами опитування було визначено, що більшість дітей, а саме 74% вступали не через спрощену систему за допомогою Освітніх центрів, а на загальних підставах, що свідчить про недостатньо потужну інформаційну кампанію щодо порядку вступу осіб з ТОТ до українських закладів вищої та фахової передвищої освіти. Саме це є однією із основних перешкод, з якою стикаються люди, які перебувають в окупації – брак інформації та/або брак якісної інформації.

Ще однією поширеною проблемою є – розміщення контактів, якими особи з ТОТ не можуть скористатись, а саме номерів стаціонарних телефонів на вебсайтах закладів вищої освіти. Відповідно до Аналітичного звіту “Готовність закладів освіти, на базі яких створено освітні центри, до вступу дітей та молоді з тимчасово окупованих територій” 46% Освітніх центрів розміщують на власних вебсайтах стаціонарний номер телефону, що значно ускладнює можливість зацікавлених осіб сконтактувати з ними та дізнатись подробиці вступу.

Також багато осіб звертаються, тому що доступ до інформації на українських ресурсах ускладнений діями окупаційної влади. Так, наприклад, перебуваючи на ТОТ неможливо зайти на вебсайти з доменом “ua”, вони одразу блокуються; так само відстежуються дії в мережі Інтернет.

Тобто фактично особи, що проживають на ТОТ, перебувають у такому собі штучно створеному інформаційному вакуумі та не мають на практиці належного доступу до потрібної інформації.

Що переживає молодь на ТОТ та через які питання під час вступу хвилюється найбільше?

Росія на тимчасово окупованих територіях робить все для того, щоб ускладнити процес вступу дітей до українських ЗВО.

На ТОТ не просто обмежується, а забороняється все українське. Таким чином українська мова не вивчається, а історія України настільки спаплюжується, що не надає жодної правдивої інформації школярам. Більше того, вивчення деяких тем з історії України може підпадати під кримінальне переслідування зі сторони окупантів, позаяк може розцінюватись як кримінально каране діяння, наприклад, як заклики до порушення територіальної цілісності РФ (ст 280.2 КК РФ) та пропаганда терроризма (ст 205.2 КК РФ). Українські вебсайти на ТОТ блокуються, а через проукраїнську позицію, яка у тому числі проявляється в бажанні навчатися в українському університеті, можна піддатися погразам та залякуванню.

Фото: Відкриті джерела

У таких умовах зростають діти на ТОТ. Та попри насаджування російської пропаганди, наративів, переважання російськомовного середовища та спонукання до використання саме російської мови, вони все одно шукають можливості, аби підготуватись до оцінювань з української мови та історії України та висловлюють своє бажання навчатись тут.

Тому вступники та їх родини мають багато переживань та запитань під час консультацій, які наша організація надає їм.

1. Одне з найпоширеніших питань – можливість подати документи та скласти вступні випробування дистанційно.

Це не повʼязано з небажанням вступників чи їх батьків виїхати з окупації. Ні, це повʼязано із відсутністю такої можливості, що може впиратись найчастіше у безпекові ризики. Окрім того, виїзд супроводжується значними фінансовими витратами, адже він можливий лише через Бєлгородську область або через Республіку Білорусь. Ці пункти пропуску розташовані досить далеко від ТОТ а третій варіант — виїзд через треті країни – взагалі може бути недосяжним через складність, багатоетапність та необхідність великих фінансових вкладень.

І реальні історії студентів, яким вдалось виїхати з ТОТ, це доводять. Ось що розповідає дівчинка з Донецьку, яка декілька років збирала самостійно гроші, щоб виїхати на підконтрольну Україні територію: “Шлях був непростим. Необхідно було зібрати всі документи, дозвіл від батьків, оскільки я ще була неповнолітньою на той момент. Дістатись з ТОТ Донецька до Росії, звідти - два дні до Білорусі потягом. Я намагалась не залишати жодних слідів свого переміщення. Постійно видаляла переписки з волонтерами, боячись перевірки телефону. Після близько 19-ти годин очікування й незнання, чи пропустять прикордонні служби, я прибула автобусом до Варшави. Сидячи тоді в автобусі, я вперше відчула, що нарешті найстрашніше позаду”.

Фото: Відкриті джерела

2. Ще одним питанням є можливість вступу без паспорта громадянина України.

Вступити без паспорта за спрощеною процедурою можливо, скориставшись українським свідоцтвом про народження. Кілька років отримання паспорта обмежувалось спочатку через обмеження у пересуванні, введені у звяʼязку зі пандемією COVID-19, а потім і у звʼязку із повномасштабним вторгненням. Зараз отримання такого документа вимагає ідентифікації особи, що часто зробити важко, бо необхідні для цього документи можуть бути втрачені у звʼязку із війною, а близькі чи сусіди, які можуть підтвердити особу для такої ідентифікації можуть знаходитись на ТОТ, мати проросійську позицію тощо.

3. Інше поширене питання - безпекові ризики

Тут варто згадати і те, що окупаційна влада максимально проти того, щоб діти навчались в українських закладах освіти. Попри те, що в українських ЗВО передбачається шифрування інформації про особу вступника з ТОТ, будь-який витік інформації про навчання дитини в українському закладі освіти може загрожувати як самій дитині, так і її батькам та близьким, що перебувають під окупації.

Наприклад, хлопець з ТОТ Криму, якому вдалось виїхати на підконтрольну Україні територію розповідає: “Про мої дії знала тільки сім'я, з друзів та знайомих ніхто не знав, з метою безпеки, нікому не говорив. А виїхати з окупації я встиг до розшуку”.

Мотивація осіб ТОТ вступати до українських ЗВО

Попри всі описані вище ризики та хвилювання молоді та їх батьків, вони все ж обирають навчання в Україні. Відповідно до вже згаданого Аналітичного звіту за результатами комплексного опитування студентства з ТОТ, аналіз відповідей на запитання: «Що найкраще описує вашу мотивацію вступу до закладу освіти України? (можна обрати декілька варіантів)» показує, що головним фактором для вступу у ЗВО України є громадянська ідентичність (вони вважають себе громадянами України).

«Я хотів/хотіла навчатися саме в українському закладі освіти» — 71% (1292 відповіді).

Тобто попри те, що ці діти, рік, два, десять років знаходяться в окупації і, можливо, навіть більшу частину свідомого життя провели там, попри всі намагання держави-агресора випалити в них все українське та змінити ідентичність на російську, обмежити інформаційно як тільки це можливо, молодь все одно продовжує вважати себе українцями та не бажає жодним чином бути повʼязаними з РФ, намагається зберегти звʼязки з Україною та здобути українську освіту.

І для нас, українського суспільства, яке знаходиться на підконтрольній Україні території, важливе завдання – показати підтримку цим дітям та донести до них інформацію про можливості вступу в українські ЗВО.

Що можливо зробити для молоді з ТОТ вже сьогодні?

Проаналізуваши найпоширеніші проблемні питання, з якими стикаються вступники з ТОТ, на нашу думку є необхідність в:

● покращенні доступу до інформації - можна створити єдиний ресурс з розміщенням актуальної, чіткої та зрозумілої інформації, що буде доступна дітям на ТОТ, враховуючи блокування українських вебсайтів, а також з розміщенням різних варіацій контактів для консультацій, аби особи, що перебувають на ТОТ мали реальну можливість отримати інформацію;

● можливості дистанційного навчання – дистанційний вступ забезпечується, проте дистанційне навчання – ні. Наразі дистанційне навчання проводиться не у всіх закладах освіти, тому вступник, який перебуває на ТОТ, вимушений самостійно контактувати з різними ЗВО аби дізнатись про можливості дистанційного навчання, адже може бути ситуація, коли особа вступає до університету, не має можливості виїхати з ТОТ та, відповідно, приєднатись до очного навчання та ризикує бути відрахованою;

● доопрацюванні пункту про обовʼязкову особисту подачу оригіналів документів у 3-х місячний термін після початку навчання. Ми маємо передусім памʼятати про безпекові ризики, повʼязані із виїздом з ТОТ.

Отже, попри наявність спрощеної процедури вступу для абітурієнтів з ТОТ, в ній вбачаються певні недоліки, які можуть стати причиною відрахувань дійсно вмотивованих студентів або ж загалом негативно впливати на рішення особи на ТОТ вступати до українського закладу вищої освіти.

Тому певні положення, що репрезентують позицію Міністерства освіти і науки України щодо доступу до освіти особами на ТОТ, потребують перегляду та додаткового доопрацювання, що може здійснюватись у тому числі у синергії із громадськими організаціями, які опікуються питаннями доступу до освіти осіб, котрі перебувають на ТОТ.

Ці діти долають неймовірний шлях, що складається з безлічі перешкод, шлях, який людям, що перебувають на підконтрольних територіях, важко осягнути. Кожна така дитина робить свій свідомий вибір на користь України, розуміє всі ризики та все одно йде на них. Тому нам зі свого боку потрібно зробити все можливе, аби покращити ситуацію з доступом до освіти дітей на ТОТ, вносити певні зміни, які сприятимуть вступу та поширювати інформації про можливості вступу до українських закладів вищої освіти.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram