Антикорупційна система зразка весни-2019 – це неефективне Агентство запобігання корупції (НАЗК), «скасована» відповідальність за незаконне збагачення, відсутність справді автоматичної перевірки декларацій чиновників, спроба НАЗК видавати «дозволи» на розслідування пов’язаних із декларуванням статків злочинів тощо. Все це було об'єднано однією політичною волею. Все це було частиною продуманої схеми із забезпечення контролю політичної еліти над незалежними антикорупційними органами та збереження безкарності.
Зі вступом на посаду Володимира Зеленського політична воля запрацювала у протилежному напрямкові – на ліквідацію великих і малих шпарин для безкарності корупціонерів. Наразі абсолютну більшість прогалин, що підривали роботу антикорупційної системи, закрито.
Отже, що вдалося зробити в антикорупційній політиці менш ніж рік?
Незаконне збагачення знову злочин. Якщо посадовець насолоджується майном чи активами невідомого походження і вартість такого майна в рази більше його законних доходів, на нього може чекати до десяти років позбавлення волі або конфіскація майна і звільнення з посади.
Ми не тільки повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а й запровадили цивільну конфіскацію необґрунтованих активів чиновників. Цей механізм відносно швидкого повернення у дохід держави непояснених надмірних статків чиновників працює у США, Великобританії, Канаді, Ізраїлі, Швейцарії тощо, а відтепер працюватиме і в Україні.
На жаль, притягнути до відповідальності чиновників, справи щодо ймовірного незаконного збагачення яких були закриті після сумнозвісного рішення Конституційного суду – юридично неможливо. Нові справи відкриваються щодо майна, набутого після набрання чинності нової статті Кримінального кодексу. І наразі НАБУ вже розслідує кілька нових випадків незаконного збагачення; очікуємо, що після завершення кампанії декларування за 2019 рік з'явиться більше справ.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) сфокусовано на розгляді справ високопосадової корупції. У 2018 році у закон про ВАКС заклали «запобіжник» від його ефективної роботи – на 38 суддів поклали розгляд надмірної кількості справ, у тому числі дрібних і поза підслідністю Антикорупційного бюро. Проте, завдяки вчасним змінам до закону, ініційованим Президентом Зеленським, замість 3,5 тисячі переважно дрібних справ антикорупційний суд зараз розглядає 175 справ від НАБУ. Нещодавно ВАКС ухвалив безпрецедентне для української судової системи рішення – стягнути із Вадима Альперіна, відомого як «король контрабанди», рекордні 35 мільйонів гривень за порушення зобов'язань у межах запобіжного заходу. Більше того, перша інстанція ВАКС постановила стягнути із Максима Микитася 80 мільйонів застави (це рішення очікує розгляду в апеляційному порядку). Кошти будуть зараховані безпосередньо до державного бюджету.
Розблоковано розслідування НАБУ щодо топ корупційних справ. Буквально днями НАБУ завершило розслідування щодо народного депутата Ярослава Дубнєвича, недоторканність із якого Верховна Рада України зняла у жовтні минулого року.
Після відставки Юрія Луценка з посади Генерального прокурора України вдалося розблокувати розслідування НАБУ щодо корупційних схем, які роками знекровлювали бюджет України.
Руслан Рябошапка повернув для розслідування в НАБУ справи, які раніше прокуратура переспрямовувала до інших органів для «поховання». Наприклад, після повернення до НАБУ справи Альперіна останній отримав підозру у завданні державі збитків на 77,7 мільйона гривень; зараз він перебуває під запобіжним заходом. Після повернення в НАБУ епізодів справи про ймовірне розкрадання коштів стабілізаційного кредиту «ВіЕйБі банку» колишній його власник Олег Бахматюк заявив про готовність відшкодувати державі 8 мільярдів гривень. Утім, за оцінками Національного банку України, «заборгованість» пана Бахматюка перед державою (за кредитами рефінансування та виплатами вкладникам банку від Фонду гарантування вкладів) становить майже 30 мільярдів гривень.
У жовтні 2019 року отримав підозру Олег Гладковський – за переплату у 10 мільйонів гривень при закупівлі вантажівок для армії.
Агентство з питань запобігання корупції – перезавантажено. Від ухвалення закону до появи в НАЗК нового очільника минуло менше трьох місяців, протягом яких відбувся прозорий конкурс. Разом зі «старим» НАЗК у минуле відійшла практика вибіркових перевірок посадовців, перешкоджання діяльності НАБУ, сприяння втаємниченню декларацій окремих правоохоронців, блокування запуску автоматичної перевірки декларацій чиновників. Нове НАЗК вже найближчим часом запускає автоматичну перевірку декларацій, що дозволить швидко ідентифікувати посадовців із сумнівними даними в деклараціях та почати відповідні розслідування. При цьому нове НАЗК зосередиться на перевірці високопосадовців і тих, чиї декларації отримали високий коефіцієнт ризику.
Працівники СБУ звітують про свої статки перед суспільством і контролюючими органами. СБУ за участі НАЗК скасувала ганебне рішення щодо утаємничення декларацій усіх співробітників спецслужби; це рішення дозволяло не тільки приховати статки публічних очільників СБУ від суспільства, а й виключало їх із загальних правил перевірки декларацій. Ми зафіксували у законі, що особливий порядок декларування поширюється лише на тих, хто безпосередньо виконує розвідувальні, контррозвідувальні чи оперативно-розшукові завдання. Так, після змін до закону відкриту декларацію подав колишній голова СБУ Василь Грицак – вперше за чотири роки перебування на посаді. Крім того, нещодавно Агентство із запобігання корупції відкрило для загального доступу безпідставно закриті декларації деяких прокурорів.
Штучні обмеження для розслідувань високопосадової корупції – ліквідовано. Вже в перші дні на посаді Президент Зеленський ініціював ліквідацію практики «посередництва» ГПУ у міжнародній співпраці в розслідуваннях НАБУ. ГПУ під керівництвом Юрія Луценка вимагала надсилати та отримувати запити через відповідний відділ прокуратури – задля отримання інформації про те, що НАБУ шукає за кордоном, гальмування цих пошуків або своєчасного інформування фігурантів справ.
Скасовано роз'яснення НАЗК, на підставі якого антикорупційна прокуратура та фігуранти справ вимагали починати розслідування пов'язаних із декларуванням злочинів виключно після того, як ознаки злочину побачить НАЗК при перевірці декларації; фактично це означало отримання «дозволу» НАЗК (точніше, його політичних кураторів) на розслідування.
Скасовано і частину сумнозвісних «правок Лозового» до Кримінального процесуального кодексу, за якими будь-яку експертизу у кримінальному провадженні можна було провести тільки з дозволу слідчого судді і тільки із залученням експерта із державної установи; через контроль над судовою системою та інститутом судових експертиз фігуранти корупційних справ отримували контроль за розслідуванням.
НАБУ нарешті отримало право на самостійне прослуховування в межах своїх розслідувань, аби жоден інший орган не мав доступу до отриманої через прослуховування інформації. Втім, практична реалізація цього права поки відкладена – кошти на закупівлю відповідного обладнання спрямовано до Стабілізаційного фонду для боротьби з пандемією.
Нарешті ліквідовано можливість затягування розгляду справ у суді через зачитування повного тексту обвинувального акту. Так, до ухвалених нами змін до КПК обвинувальний акт щодо Романа Насірова зачитували два роки, після – 10 хвилин.
На перший погляд вирішення цих проблем може не мати вигляд як значне досягнення. Проте диявол ховається в деталях, а сукупність вищезгаданих деталей давала можливість заблокувати розслідування корупційних злочинів на кожному етапі провадження.
Викривачі корупції отримуватимуть винагороду. До 12 мільйонів гривень зможе отримати викривач, якщо надана ним інформація буде значущою для обвинувального вироку щодо корупціонера. Винагорода при винесенні обвинувального вироку заохочуватиме саме тих, хто має важливу і навіть вирішальну для слідства та суду інформацію.
Запроваджено ключові міжнародні стандарти з протидії відмиванню коштів. У грудні минулого року ми імплементували у законодавство України оновлені рекомендацій FATF та директиву ЄС проти відмивання коштів. Після набрання чинності цими змінами система фінансового моніторингу зможе швидше виявляти та зупиняти підозрілі операції.
На жаль, наразі бракує головного досягнення – вироків високопосадовим корупціонерам і повернення вкрадених ними коштів до державного бюджету.
Не варто забувати, що справжній розгляд справ високопосадової корупції почався лише сім місяців тому, із стартом роботи антикорупційного суду. Суд не є конвеєром для штампування обвинувальних вироків, а тому якісний розгляд справ по суті потребуватиме більше часу. Проте практика тривалих відпусток суддів та частого перенесення судових засідань у ВАКС викликає занепокоєння; ми очікуємо, що антикорупційні судді виправлять ці недоліки і не допустять спливу термінів давності для притягнення винних до відповідальності.
Ми також маємо дати політичну оцінку роботі НАБУ та САП. Єдиний законний шлях для такої оцінки лежить через проведення незалежного та професійного аудиту роботи як Антикорупційного бюро, так і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За менш ніж рік в антикорупційній політиці зроблено те, на що не наважувався ніхто – ліквідовано ключові шпарини для забезпечення безкарності крадіїв. Роками політичний клас дбайливо вибудовував на тлі нової антикорупційної системи «запобіжники» для захисту себе від справедливості. Ми бачимо, що окремі посадовці можуть намагатися продовжувати старі практики. Ці дії мають отримати правову оцінку. Проте руйнування шпарин безкарності на законодавчому і системному рівнях – ілюстрація щирості намірів щодо побудови країни без зловживання владою та хабарництва. І цей напрямок руху має залишатися незворотним.