Байден прийняв виклик Китаю
Китайські аеростати, які здійснювали розвідувальний політ над Сполученими Штатами та Латинською Америкою, стали викликом для влади США. Майже тиждень ця подія трималася в топі американських ЗМІ. Опоненти Байдена критикували його адміністрацію та його особисто за те, що один зонд збили надто пізно.
Пекін надіслав прозорий сигнал: ми готові до глобального протистояння зі США і можемо навіть порушити безпеку двох Америк, начхавши на доктрину Монро. Цей випадок не був чимось новим для американських військових: схожий китайський аеростат увійшов у повітряний простір США минулого року, ще три – під час каденції Трампа. Вочевидь, ці китайські розвідувальні кулі становлять меншу загрозу (хоч і визнані США елементами ширшої програми стеження), аніж понад 600 китайських супутників, які у щоденному режимі фотографують усе, що коїться на планеті, відстежуючи кожен дюйм території США.
Однак цього разу проліт аеростатів відбувся за кілька днів до звернення Байдена до Конгресу, до нації. Це стало тим, на що не можна було не реагувати. Запланований візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю скасували, а філософія здорової конкуренції, яку запропонував президент Байден, проводячи перемовини на Балі з китайським візаві Сі Цзіньпінем, уже просто не має сенсу.
Залишився один варіант – прямо прийняти китайський виклик, до чого, будьмо відвертими, США стратегічно йшли понад рік. І Байден зараз це зробив.
«До того, як я став президентом, йшлося про те, що Китай нарощував свою міць, а потуга США зменшувалася. Цього вже немає. Я ясно дав зрозуміти президенту Сі, що ми прагнемо суперництва, а не конфлікту. Я відданий роботі з Китаєм там, де він може просувати американські інтереси та приносити користь світу. Проте не помиляйтеся, ми продемонстрували минулого тижня: якщо Китай загрожуватиме нашому суверенітету, ми діятимемо так, щоб захистити нашу державу. І ми це зробили. І давайте також скажемо: перемога у змаганні з Китаєм має об'єднати всіх нас», – заявив Джо Байден.
США забирають чипи в Китаю
Свій виступ глава Білого дому почав з теми відновлення та модернізації американської промисловості. І тут він наголосив на важливості утримання технологічної переваги. Байден зауважив: один з ключових напрямів зараз – це створення потужностей всередині США для виготовлення чипів та іншого важливого електронного обладнання.
Раніше Сполучені Штати виробляли до 40% чипів у світі, однак зараз американська частка скоротилася до 10%, що спричинило подорожчання всього: автомобілів, побутової техніки, засобів зв’язку тощо. Ціни стрімко поповзли вгору під час коронавірусу, коли постачання з Азії опинилися під ударом.
«Ми не можемо допустити того, щоб це ще колись повторилося», – зазначив Байден.
Однак насправді заява американського президента про утримання технологічної першості напряму стосується питання протидії Китаю.
Чому Китай планує так зване возз’єднання з Тайванем, по суті його захоплення? Бо на цьому острові сконцентровано найбільші виробництва чипів. Тайвань – це глобальний центр з виготовлення стратегічної електроніки, це 37% світової обчислювальної сили. Той, хто володіє Тайванем, володіє майбутнім, бо контролює постачання. Саме тому для Сполучених Штатів питання збереження цілісності острова є надважливим.
Так сталося, що Китай поки що не готовий протидіяти США. Чому? Бо він не створив закритий повний цикл виготовлення сучасної техніки. Йому потрібні чипи, виробничі верстати, електронне обладнання та нові технології, які він досі бере у Сполучених Штатів і їхніх союзників в Азії. За приблизними розрахунками, Пекіну не вистачає ще десь 5-7 років, щоб вирішити питання технологічної незалежності, хоча він зараз намагається якось протидіяти американцям і вже готує пакет підтримки своєї напівпровідникової галузі на $140 мільярдів.
Що робить зараз адміністрація Байдена? Вона не дає Китаю використати вікно можливостей і забирає в нього найважливіше – технології.
Пів року тому Байден підписав спеціальний закон щодо виробництва чипів у США – CHIPS and Science Act. Цей документ дозволяє не лише надавати десятки мільярдів доларів субсидій для вироблення напівпровідників і проведення досліджень на території Сполучених Штатів, він створює умови для перенесення тайванських потужностей до Америки, а також робить так, щоб технологічні гіганти США припинили виробництво в Китаї.
Ці дії адміністрації Байдена вже дали певні плоди. Компанія "Intel", яка створює напівпровідники, поступово виводить свої потужності з Китаю. Вона будує великі заводи в Америці – в Аризоні та Огайо. Окремо створюють підприємства у німецькому Магдебурзі, також будують складальний завод у Малайзії та модернізують потужності в Ізраїлі. Заразом Intel припиняє постачати найновіші розробки в Китай.
Американська корпорація "Apple" переносить свої заводи з Китаю до Індії. Важливо те, що керівництво компанії повідомило, що Apple купуватиме чипи в американських виробників.
Водночас найбільша компанія у світі з виготовлення провідних мікросхем "Taiwan Semiconductor Manufacturing Company" (TSMC) поступово переводить свої потужності до США. Уже модернізують і розширюють виробництво чипів у місті Фенікс (штат Аризона). Суть у тому, що тайванська TSMC зробить трансфер до Сполучених Штатів технологій, які використовувалися виключно на її заводах.
Як це вплине на Китай? По-перше, Пекін не зможе проводити кабальні бартери, коли американські заводи будувалися в обмін на передачу китайцям технологій. По-друге, Китай залишиться без новітнього обладнання, яке певний час самостійно не зможе виготовити. По-третє, він поступово технологічно відставатиме. І це стосується не лише виробництва мобільних чи комп’ютерних систем, а й питання оборонних замовлень – будь-яка сучасна, зокрема й ядерна зброя, космічна техніка містить сотні чипів.
А найголовніше, з часом може статися так, що Китай, якщо він зважиться захопити Тайвань, уже не отримає під свій контроль центр новітніх технологій. Хоча це й не означає, що Тайвань від цього втрачає свою важливість.
Додайте до цього експортний контроль з боку США, заборону для американських корпорацій продавати нове комунікаційне обладнання п'ятьом китайським компаніям, включно з Huawei та ZTE, домовленість з Нідерландами та Японією про обмеження доступу КНР до обладнання з виробництва чипів, і ви зрозумієте, що це повне фіаско. За розрахунками експертів, через усі ці ініціативи, якщо вони досягнуть успіху, Китаю знадобиться щонайменше 20 років, щоб поновити втрачені позиції.
Удар по китайській економіці
Однак судячи з усього, Байден вирішив не зупинятися виключно на технологічній перемозі над Китаєм. Американський президент робитиме все можливе, щоб значно похитнути китайську економіку. Наразі одна з ключових цілей – стати знову номером один у світі зі створення інфраструктури. А для цього, як натякає глава Білого дому, потрібно не лише збудувати 20 тисяч нових об’єктів, зокрема, аеропорти та мости, а й зменшити частку китайської продукції в будівництві.
«Сьогодні я оголошую про нові стандарти, які вимагають, щоб усі будівельні матеріали, які використовуються у федеральних інфраструктурних проєктах, вироблялися в Америці. Пиломатеріали американського виробництва, скло, гіпсокартон, оптоволоконний кабель. І за мого президенства американські дороги, американські мости та американські шосе будуть зроблені з американських продуктів», – наголосив Байден.
Варто сказати, що гіпсові будівельні товари та скло підпадають під американські тарифні обмеження, які були запроваджені ще за адміністрації Трампа. Та якщо ви подивитеся, що США імпортують з Китаю, то постачання оптоволоконної продукції та технічного обладнання дають чималий прибуток китайським компаніям – це 8 стаття доходів для КНР.
Оптоволоконні кабелі важливі для прокладання ліній комунікації. Окрім того, для зведення будинків потрібні залізо та сталь, яку теж постачають до США китайські компанії (7 стаття імпорту для США з КНР).
Якщо американці хоча б частково відмовляться від китайських товарів, будівельної сировини, економіка Китаю втратить десятки мільярдів доларів. Однак тут питання в акумулятивному ефекті. Бо ця ініціатива Байдена створює значні проблеми для китайського виробництва, для економіки КНР у цілому. Китаю доведеться шукати нові ринки збуту (а під час глобальної економічної кризи це не так просто). Пекіну також потрібно буде переорієнтувати чимало підприємств – скорочувати персонал, перекваліфіковувати, якісь потужності закривати, обрізати внутрішні ланцюги постачань тощо. І не забувайте, що й без того через коронавірус у Китаї значно зросло безробіття.
Крім того, китайській владі потрібно буде вирішувати питання з тим, куди дівати надлишки виробництва – частину треба буде віддати на внутрішній ринок. А тут біда – інфраструктурна бульбашка в Китаї луснула у 2021 році; Китай зараз сам намагається менше будувати і взагалі переорієнтувати власну економіку, стимулюючи людей витрачати заощадження на споживання.
Правду кажучи, Сполучені Штати намагаються зруйнувати ці плани Китаю з економічного переходу. Однак і на цьому Байден не зупиняється. Глава Білого дому говорить про початок скорочення дефіциту США та втримання боргової стелі, а це також впливатиме на Китай.
«Наступного місяця, коли запропоную фіскальний план, я попрошу своїх друзів-республіканців запропонувати свій варіант. Ми можемо сісти і обговорити обидва плани разом. Мій план зменшить дефіцит на 2 трильйони доларів», – зазначив Байден.
Чому це вдарить по Китаю? Бо Пекін є одним з найбільших іноземних кредиторів Сполучених Штатів, він скуповує їхні борги. Для себе він створює гігантські золотовалютні резерви, які стабілізують юань, а крім того, забезпечує свій дешевий експорт в Америку. США, зі свого боку, мінімізують інфляцію і отримують дешеві ресурси, якими покривають дефіцит. Ці позики давали можливість американцям брати доступну іпотеку, отримати стабільний дохід від цінних паперів, а банкам Америки почувати себе стабільно і комфортно.
Ця ситуація тривала до 2008 року, до початку глобальної фінансової кризи. Тоді американський ринок значно просів, а китайці так само позичили США дешеві долари, створювали золоті запаси, от тільки додатково почали вкладати гроші у програми, які мали підірвати глобальне лідерство Америки. «Один пояс, один шлях», велике китайське будівництво, масштабні залізничні сполучення, поширення впливу на Азію, Африку та Латинську Америку, оборонні та космічні програми – усе це робилося за рахунок американських боргових зобов’язань. А США довгий час залежали від КНР.
Байден же хоче знизити цю залежність. Якщо це вдасться, Китай може зіткнутися з кількома викликами. По-перше, йому, можливо, доведеться все більше переходити на юань у міжнародних розрахунках, що може призвести до певної девальвації валюти і збільшить інфляцію в самій КНР. По правді, це означає, що Пекіну потрібно буде провести монетарну реформу – почати конвертувати юань, частково відпустити курс у вільне плавання. По-друге, частина великих китайських ініціатив зупиниться, бо виникне брак фінансування. По-третє, це призведе до відтоку іноземних інвестицій, що наразі є критичним для китайської економіки, особливо коли йдеться про інноваційні проєкти.
Байден проти китайських наркотиків і вчених-шпигунів
У зверненні до нації Байден заявив про необхідність боротися з наркотиками, зокрема, з постачаннями фентанілу. Для розуміння: головний нелегальний постачальник цієї наркотичної речовини до США – Китай.
«Фентаніл убиває понад 70 000 американців щороку. Ми маємо припинити виробництво, продаж і торгівлю фентанілом, запровадивши більше механізмів для виявлення наркотиків, для перевірки вантажу та зупинки таблеток і порошку на кордоні… Зараз працює рекордна кількість співробітників, які охороняють кордон і які заарештували вже 8000 контрабандистів, вилучивши в них понад 23 000 фунтів фентанілу лише за останні кілька місяців», – повідомив Байден.
Фентаніл – це вид синтетичних опіоїдів. З 2000 року через передозування цим препаратом загинуло близько мільйона американців, понад 100 тисяч були вбиті з причин, пов'язаних з його реалізацією. Через розповсюдження фентанілу страждають 28 мільйонів американців, економіка США щорічно втрачає понад трильйон доларів. 6 з 10 споживачів цього наркотику – молоді люди віком до 34 років, через що в найближчому майбутньому ситуація може дійти до демографічних і соціальних проблем в Америці.
Більша частина фентанілу в США надходить нелегально з Китаю безпосередньо поштою або опосередковано через Мексику. Схема проста – від китайських лабораторій речовина йде до мексиканських картелів, а далі – до звичайних американців.
Китай також є основним постачальником хімічних речовин-прекурсорів, таких як ефедрин і псевдоефедрин, які мексиканські картелі використовують для виробництва метамфетамінів, стимуляторів центральної нервової системи, від яких постраждало більше мільйона американців.
Якщо за свою каденцію президенту Байдену вдасться хоч частково позбутися цієї наркотичної китайської чуми, в Америці дійсно стане легше дихати, а Китай втратить важливий важіль для дестабілізації США.
Ще одна проблема, на яку звернув увагу глава Білого дому, – це розвиток освіти та науки, який дозволить Америці втримати першість на десятиліття вперед. Якщо ж нічого не робити, Китай у перспективі переграє Сполучені Штати.
Сказати, що КНР, як півтора десятиліття тому, з погляду наукового чи інноваційного потенціалу є відсталою державою, точно не можна. Китай більше не імітатор чи провідник лише низькоякісної науки. Зараз він науковий лідер нарівні зі США та розвиненими країнами Європи. Нині саме китайські вчені займають першу сходинку серед тих, чиї наукові роботи найчастіше публікують і чиї доробки є найбільш креативними.
Різні дослідження демонструють, що до 2025 року китайські університети випускатимуть 77 000 спеціалістів у галузі науки і техніки, що майже вдвічі більше, ніж у Сполучених Штатах (44 000 випускників з урахуванням іноземних студентів). Лише Пекінський університет аеронавтики та астронавтики пропонує понад 50 програм, як-от аерокосмічна техніка, проєктування літальних апаратів тощо. За цими програмами вже вдалося підготувати понад 240 тисяч випускників.
Водночас у США є інша проблема, пов’язана з китайськими вченими. З одного боку, присутнє наукове шпигування – коли ті чи інші професори китайського походження збирають інформацію про новітні технології, особливо у сфері генної інженерії, нанотехнологій, робототехніки, космосу тощо. З іншого – спостерігається відтік кадрів зі США саме китайського етнічного походження. Відтак понад 1400 китайських учених, які навчалися чи викладали у США, повернулися до Китаю і відмовилися від американської академічної приналежності. Це на 22% більше, ніж у 2020 році.
Це означає, що Сполучені Штати мають переорієнтувати свою систему освіти і науки, зробити ставку на збільшення технологічного та інженерного потенціалів і розпочати вкотре боротьбу за мізки та інновації. Це те, що допоможе переграти Китай. І Байден це розуміє.
Українсько-тайванський контекст
Про Україну Байден говорив небагато, однак чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати підтримуватимуть нашу державу в її боротьбі з Росією.
«Вторгнення Путіна стало випробуванням на віки. Це тест для Америки. Тест для світу. Така оборона важлива для нас, тому що вона зберігає мир і запобігає відкриттю сезону полювання для потенційних агресорів, які загрожують нашій безпеці і процвітанню», – наголосив глава Білого дому.
Важливо, що ці слова пролунали у присутності посла України Оксани Маркарової, яка стала однією з 26 почесних гостей президента США. Важливо, що Байден заявив, що США єдині у своїй підтримці.
Ви запитаєте: до чого тут Китай? Бо у Вашингтоні розуміють, що головний дестабілізатор у світі – це Пекін, що без його підтримки Росія побоялася б розпочинати таке масштабне вторгнення, що без підтримки КНР Москва вимушена буде відступити.
Росія на тлі глобального протистояння намагалася собі урвати великий шмат пирога, сподіваючись, що Китай переграє Сполучені Штати. Водночас Пекін вважав, що на фоні російського «бліцкригу» в Україні він швидко вирішить питання захоплення Тайваню, підірве позиції США в регіоні, їхню економіку та змусить Європу повернутися в бік китайської столиці.
Нічого з цього не вдалося. Одначе плани нікуди не зникли. Як зауважив директор ЦРУ Вільям Бернс, Китай планує вирішити так зване тайванське питання до 2027 року. Однак сценарій може бути менш позитивним. КНР не має стільки часу, щоб чекати, поки американці заберуть у нього з-під носа весь технологічний потенціал Тайваню і зроблять так, щоб Китай економічно відстав на 20 років, програвши Америці.
Китайці вимушені будуть діяти скоріше. Вони продовжуватимуть підтримувати Росію, яка, на їх думку, все ж дестабілізує Захід. Вони вже надсилають РФ військові технології, допомагають обходити санкції, купують російську нафту, проводять розрахунки з Москвою в юанях. До речі, ми не знаємо, за якою ціною Росія продає Китаю енергоносії, якщо говорити не про доларові, а про транзакції в китайській валюті.
КНР намагатиметься відкрити азійський фронт, щоб змусити США вступити в конфлікт. Врахуйте, що та нова західна зброя, яка надходить чи якої потребує Україна, містить сотні чипів, вагома частина яких виробляється на території Тайваню і подекуди в інших азійських державах.
Та річ не лише в цьому. Це глобальний конфлікт між США та Китаєм за контроль над Південнокитайським морем. Пекін хоче самостійно впливати на торговельний трафік союзників Америки – Японії та Кореї, він бажає заволодіти всіма основними логістичними маршрутами в Тихому океані, а це пряма загроза для національної безпеки США та інших держав регіону.
Китай оркеструє кризу за кризою. І його участь в українській війні є достатньою, що б там хто не думав. Чи ви вірите, що зброя з Північної Кореї просто так з’явилася в росіян – без дозволу Пекіна?
Ми пов’язані з Тайванем більше, ніж нам це здається на перший погляд. Від успіху України залежить безпека Тайваню, від цілісності острова залежить і наша стабільність. А від перемоги США в цьому глобальному протистоянні з Китаєм залежить те, чи збережуться західні цінності, чи наступить ера авторитаризму. І Байден знає, що від його дій, від дій його держави залежить надто багато. Президент США показав: Америка готова перемагати.
