Закон про заборону московської церкви вкотре доопрацюють
Ще до початку засідання Верховної Ради 23 липня джерела LB.ua повідомили про плани «Європейської солідарності» разом з «Голосом», групами «За майбутнє», «Відродження» та частиною «Слуги народу» блокувати трибуну, після того, як проголосують за продовження воєнного стану та загальної мобілізації до 9 листопада.
Так воно і сталося. Щойно виголосили промови Петро Порошенко з «Європейської солідарності», Роман Лозинський з «Голосу» й Олександр Дануца зі «Слуги», який назвав УПЦ (МП) найбільшою російською ДРГ, нардепи заблокували президію та повісили на трибуну плакати на кшталт «Московська церква вбиває».
Після цього відповідаючи на брифінгу на запитання LB.ua, Петро Порошенко пообіцяв, що опозиція блокуватиме розгляд усіх рішень, поки не ухвалять у цілому закон про заборону УПЦ МП.
«Якщо хтось стверджує, що в залі немає голосів, я кажу, що це абсолютна брехня. 226 голосів зібрані. І незважаючи на шалений тиск, який здійснюється на окремих депутатів, я не маю жодного сумніву, що закон буде проголосований, бо ми маємо достатню кількість голосів депутатів у залі», — сказав він.
Народна депутатка з «Голосу» Юлія Клименко запевнила журналістів, що за закон у цілому є мінімум 250 голосів. З них 130 від «Слуги народу» (коли минулого тижня вийшла Юлія Яцик, у фракції «Слуги» залишилося 233 штиків. — Авт.).
А джерела LB.ua напередодні підтверджували, що більш як 60 депутатів з фракції «Слуга народу» досі не поставили підписів на підтримку законопроєкту про заборону російської церкви й не мають наміру голосувати за нього в другому читанні. Серед них, згідно з оновленим списком підписантів: Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (яка, ще раз нагадаємо, вийшла з фракції), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко.
Ще понад 30 «слуг» досі вагаються, чи підтримувати заборону УПЦ МП. Зокрема: сам голова фракції Давид Арахамія, очільник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, депутати Олександр Качура, Анна Пуртова, Андрій Клочко, В’ячеслав Медяник, Олег Семінський, Юлія Грішина, Олексій Кузнєцов, Олексій Устенко, Ігор Васильєв.
За даними наших джерел, проти законопроєкту активно виступає голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Зі слів Юлії Клименко, ці «слуги» разом з двома групами на базі забороненої ОПЗЖ створили в Раді антиукраїнське ядро. Ба, більше, нардепи колишньої проросійської фракції погрожують більше не голосувати в унісон зі «Слугою», якщо закон про церкву винесуть на розгляд. Водночас законопроєкт до другого читання вийшов достатньо демократичним, вважає вона.
«І минулого тижня до нього внесли зміни, які передбачають абсолютно демократичні процедури, тобто ніякого примусового закриття (УПЦ МП) не буде. Будуть судові процедури, наукові експертизи, колегіальні рішення», — зазначила Клименко.
Проєкт також передбачає, що всі українські церкви матимуть право орендувати комунальне й державне майно за мінімальною вартістю. Бо зараз такі можливості має тільки російська церква.
«Усі інші — від протестантів до ПЦУ — платять комерційну оренду за свої храми і за свої церкви, що абсолютно неприйнятно на десятому році війни, коли ми воюємо з Росією на всіх фронтах», — розповіла Клименко.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, член фракції «Слуга народу» Олександр Мережко підтвердив LB.ua, що серед його колег, які категорично проти закону, справді «багато ідеологічно орієнтованих». Також дуже делікатно ставляться до заборони будь-якої церкви республіканці у США. Тому перед тим, як ухвалювати закон, на його думку, варто провести «широку роз’яснювальну та просвітницьку роботу з партнерами, пояснити, що насправді мова не йде про утиск релігійних прав, а про національну безпеку України».
Джерела LB.ua також повідомили, що 24 липня Давид Арахамія в партійному чаті анонсував ще одне доопрацювання закону.
«У нас є домовленість з усіма фракціями, як рухатися та вийти на голосування наступної сесії (з 21 серпня). З великою вірогідністю, закон буде трохи доопрацьований, але консенсусом. Сподіваюся, що ДСЕСС (Державна служба з етнополітики та свободи совісті) також погодиться. Попередній план: до 15.08 — кулуарна робота на міжнародному фронті. 15–20.08 — доопрацювання в комітеті. 21–22.08 — голосування в залі», — написав Арахамія.
Народний депутат з фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко розповів, що «слуги» пропонують дві нові правки:
«1. Комісія, яка прийматиме рішення про заборону, має бути незалежною від уряду. Зараз це Держслужба етнополітики та свободи совісті.
2. Збільшити термін для релігійних організацій на перехід. Зараз там прописано шість місяців, а вони хочуть його ще збільшити. Правда, не знаю, куди ще», — пояснив нардеп.
Кадри й підвищення податків поки що не на часі
Минулого тижня народні депутати прогнозували відставку прем’єра Дениса Шмигаля, тож за Конституцією — усього уряду. Причому з вірогідністю 95 % уже цього четверга.
Однак як було вже не вперше, кадрові ротації відклали до осені.
Нардеп «Голосу» Ярослав Железняк поділився з журналістами, що всі кадрові питання, включно зі змінами в Кабінеті Міністрів, перенесли на кінець серпня чи навіть початок вересня.
Бо в «Слузі» так і не внесли зміни до ст. 10 закону про воєнний стан, яка прямо забороняє відставку уряду під час ВС.
Інший співрозмовник у парламенті емоційно додав, що «кадри відклали через великий геморой. Прямо зараз усе міняти — це викличе суперечки всередині «Слуги», торги за голоси. Плюс не всі за концентрацію влади, включаючи уряд, у руках керівника Офісу Президента. Тому знову відклали».
Та мова не лише про Кабмін. Відклали й «відкликання з оборонного комітету Мар'яни Безуглої та голови ТСК з фортифікацій Миколи Задорожного через підозру в отриманні хабаря», — поінформував Ярослав Железняк.
«По пану Задорожному — питання його зняття поки що немає в прохідній частині порядку денного», — сказав він.
А щодо відкликання Безуглої, то напередодні регламентний комітет не зміг ухвалити постанову оборонного комітету, бо «більшість “слуг” відключилися під час онлайн-засідання».
У коментарі LB.ua член регламентного комітету, представник фракції «Батьківщина» Сергій Євтушок уточнив, що відключилися Артем Культенко, Оксана Гринчук, Людмила Марченко й Сергій Кострійчук.
І зазначив: «Також перед розглядом проєкту постанови про Безуглу вимкнувся Михайло Папієв (з Платформи за життя та мир — уламка проросійської ОПЗЖ)».
Народна депутатка з ЄС, членкиня оборонного комітету Ірина Фріз додала, що відключення «слуг» і колишньої ОПЗЖ зірвало кворум. Тому Безугла трудитиметься в комітеті. Сама ж Мар’яна після цього написала пост подяки депутатам і пообіцяла «працювати далі».
Також фактично до осені депутати відклали розгляд урядових податкових змін, які подали в Раду минулого тижня.
Ярослав Железняк, секретар профільного комітету, прогнозує, що до 2 серпня парламентарії матимуть час зареєструвати альтернативні проєкти.
«Далі буде засідання комітету. Тобто не раніше від 20-х чисел серпня в теорії може відбутися перше читання. І десь у кращому разі у вересні — друге. Поки що голосів за урядове підвищення податків зовсім немає. Якщо кардинально не зміниться редакція, то шанси прийняти наближаються до нуля… А поки немає Ради, немає відставки (уряду), неприємних обговорень, години запитань до КМУ тощо. Кайф, а не життя», — зіронізував Железняк.