Щось змінилося високо в атмосфері
Океан нагрівається й поглинає вуглекислий газ, а льодовики безперервно тануть. 2015–2025 роки були найспекотнішим періодом за всю історію спостережень. 2025 рік десь на другому чи третьому місці в топі спекотних — на 1,43 °C вище за середній показник 1850–1900 років. Про це розповідає Всесвітня метеорологічна організація у звіті «Стан глобального клімату».
Організація вважає, що глобальні температури у 2026–2029 роках залишатимуться рекордно високими. Ймовірність того, що мінімум один рік з них стане найспекотнішим за всю історію спостережень — 80 %. Навряд чи 2026-й випаде з тенденції.
До того ж незабаром може стартувати фаза Ель-Ніньйо. Це кліматичний феномен аномального підвищення температури поверхневих вод у тропічній частині Тихого океану на 5–9 °C, що виникає раз на 2–7 років і може тривати до року. У цей період на Землі фіксують хвилі спеки, повені, посухи тощо.
Саме про зв’язок Ель-Ніньйо з високими температурами говорила синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха. Її слова підхопили медіа й поширили як прогноз «аномально спекотного літа». Насправді ймовірність Ель-Ніньйо — близько 40 %, кажуть у гідрометцентрі: «Це не прогноз погоди, а глобальний кліматичний сигнал».
Читайте такожСвітлана Краковська: «Маємо просто визнати — ми живемо вже в іншому кліматі»
А тенденції на +40 не вказують. Погодні умови склалися виняткові порівняно з попередніми роками: відбуваються серйозні зміни у масштабній атмосферній циркуляції (переносить тепло і вологу й визначає клімат регіонів, проявляється через циклони й антициклони), каже Вазіра Мартазінова, професорка Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (відділ фізики атмосфери).
«Йдеться про взаємодію океану й атмосфери — загальної системи. І вона цього року (складно точно сказати, у зв’язку з чим) змінила свій “настрій”», — зазначає експертка.
Нещодавно відбулося раптове стратосферне потепління (значне і різке підвищення температури у стратосфері, що порушує звичну циркуляцію повітря). Циркумполярний вихор, що на висоті 16+ кілометрів обертається навколо полюса із заходу на схід і відокремлює холодне полярне повітря від помірних широт, цього року розділився на дві частини. «І одна закрила нашу територію, за рахунок чого могла змінитися масштабна атмосферна циркуляція», — міркує Мартазінова.
А вона формує атмосферну циркуляцію регіональну — систему повітряних течій над материком чи країною, що визначає клімат і погоду. Саме її зміни спричиняють катаклізми. Чому глобальні зміни в атмосфері відбуваються зараз, міг би відповісти ґрунтовний дослідницький проєкт. Та в Україні ніхто не планував його, каже професорка. Учені лише бачать, що над нами зараз геть не ті циркуляційні процеси, що ще років зо два тому. І поки вони не змінилися знову, орієнтуються на погодні умови, які спостерігали протягом попередніх півтора року.
Чи вплине Ель-Ніньйо безпосередньо на Україну
Імовірність, що стартує нова фаза Ель-Ніньйо, з усіма його наслідками для клімату, дійсно досить висока. Але нам, українцям, недоцільно орієнтуватися на це явище, пояснює Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України), кандидатка географічних наук. Цей процес відбувається в екваторіальних широтах Тихого океану, надто далеко від нас і дуже впливає на Американський континент, Австралію, східну частину Євразії, близьку до узбережжя Тихого океану. А для Європи цей зв’язок значно слабший, для України й поготів. «Прямого зв’язку між коливаннями температури поверхні Тихого океану в його центральній і східній екваторіальній частині з погодою в Україні немає», — йдеться й у заяві УкрГМЦ.
«На нас більше впливає те, що відбувається в Атлантиці, в північних широтах, Північному Льодовитому океані, — пояснює експертка з метеорології та кліматології. — Як саме ці процеси пов’язані з Ель-Ніньйо, мене теж цікавить, але щоб це з’ясувати, треба проводити фундаментальні дослідження».
А їм останнім часом в Україні приділяють мало уваги, нарікає Віра Балабух. Фінансують здебільшого прикладні дослідження, завдяки яким можна швидко отримати економічний ефект. Глибокого ж розуміння зміни атмосферних процесів бракує. І, наприклад, учені бачать, що темпи підвищення середньої за рік температури в Україні втричі вищі, ніж зростання глобальної температури, а чому — тільки гадають. «Це важливо розуміти, бо створює ризики для різних галузей», — наполягає Віра Балабух.
Україні потрібна безшовна система прогнозування
Україна дещо відстала в прогнозуванні погоди. Зараз короткострокові, середньострокові, місячні, сезонні, кліматичні прогнози використовують різні методи, численні моделі і часто не стикуються. У системі є розриви: немає офіційних прогнозів на другий, третій, четвертий тижні, на рік і 5–10 років. «Всесвітня метеорологічна організація визначає у своїй Стратегії до 2030 року, що дуже важливо створити безшовну систему прогнозування. Таку, що дозволяла б побудувати ланцюжок від прогнозування погоди на дві години і аж до століття», — пояснює кліматологиня. Різні моделі в безшовній системі мають узгоджуватися. Бо зараз усі ці моделі враховують різні процеси — і в прогнозах на п’ять днів і на місяць можуть бути розбіжності.
У прогнозі на п’ять діб враховані процеси в атмосфері на планеті. У місячному — здебільшого вплив океану. Яка ситуація буде на середину століття, залежить від людської діяльності, і, оцінюючи концентрацію парникових газів, можна обчислити температурні зміни. Перед вченими завдання — узгодити розрахунки і розробити методи й моделі, щоб розрахувати погоду на два-три тижні й кілька років наперед і дізнатися, що її визначає.
«У багатьох країнах світу зараз проводять відповідні дослідження, перші результати вже є», — розповідає Балабух. Географічні особливості кожної країни впливають на циркуляцію атмосфери. В Україні такий вплив створюють Карпати, моря, великі рівнини. Та досліджень циркуляційних процесів, які впливають на погоду протягом двох-трьох тижнів і кількох років, у нас не проводять. «У всьому світі напрям розвивається, а Україна осторонь», — каже кандидатка географічних наук. Хоча кліматичні прогнози на 5–10 років визначали б стратегію розвитку енергетики й економіки.
Як війна впливає на погоду
Вплив воєнних дій на клімат досліджують у ГО «Центр екологічних ініціатив “Екодія”» за підтримки Міністерства довкілля та природних ресурсів України. Вибухи, обстріли, навіть знешкодження бойових частин, що не спрацювали, впливають і місцево, забруднюючи навколишнє середовище, і на клімат — через посилені викиди парникових газів. «Працюємо з групою дослідників — кліматологів, географів, математиків, щоб вимірювати викиди, спричинені воєнними діями, — пояснює кліматологиня Екодії Анастасія Івашина. — За чотири роки додатково в атмосферу потрапили 311 млн тонн газів, це еквівалентно половині річних викидів Німеччини». Або річним викидам цілої Франції, каже Ірина Ставчук, координаторка програми European Climate Foundation. Для порівняння: глобально у 2024 році викинуто 37 млрд тонн.
Воєнні викиди додаються до мільярдів тонн загальносвітових і до природного шару парникових газів, посилюють парниковий ефект і пришвидшують глобальні зміни клімату. «Ці викиди не впливають на зміни винятково в Україні, а загалом по планеті. Це проявляється аномальними погодними явищами, різкими коливаннями температур тощо», — пояснює Ставчук.
Складно прив’язати конкретний обстріл до певного природного катаклізму, але це не значить, що він минає безслідно, каже Анастасія Івашина. А вплив на клімат через руйнування екосистем (найперше мова про пожежі) колосальний. Висушуються водойми, зникають насадження, тваринний світ. Протягом 2025 року, наприклад, палали 1,4 млн га лісів. «Зникає рослинність, яка вбирає парникові гази і регулює клімат. Виміряти рівень дестабілізації складно, але її негативний вплив очевидний», — наголошує вона. Ліс — це бар’єр для вітру, він поглинач газів, пилу. Щойно виникає пустка — приходять пилові бурі тощо. Наслідки втрати Каховського водосховища, лісів і лісосмуг у зоні бойових дій ще треба докладно дослідити, каже Віра Балабух.
«Збір і аналіз даних про вплив війни на клімат важливий, бо це екологічний наслідок агресії, за який Україна теоретично може вимагати від РФ компенсацію», — пояснює Ірина Ставчук. Міжнародне законодавство у сфері виплат за екологічну шкоду, по правді, не дуже розвинене. Але українські експерти спільно з міжнародними колегами вже розробляють, по суті, нові процедури.
Дощів достатньо, спека в окремі дні
Поки великомасштабна атмосферна циркуляція не змінилася знову, у прогнозах варто орієнтуватися радше на літо 2025-го, а не на попередні спекотні й задушливі, вважає доктор фізико-математичних наук Вазіра Мартазінова. «Стійких спекотних процесів, які спостерігали ще два роки тому в липні-серпні, я не очікую», — каже Мартазінова. Окремі дні, звісно, будуть спекотними, але висока температура не триматиметься і загалом літо буде дуже схожим на минуле.
«Торік дощів уже було більше, ніж у 2024-му, і цього року теж розраховуємо, що їх буде немало. Бо виняткові атмосферні процеси тривають уже півтора року і поки не закінчуються», — прогнозує експертка з геофізики.
Літо, за розрахунками Європейського центру середньотермінових прогнозів і Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, в Україні очікують теплим, середня за сезон температура повітря буде, ймовірно, на 1-2 °C вищою від норми, найпомітніші аномалії можливі в північно-східних областях, розповідає Віра Балабух. Дуже ймовірно, що кількість опадів за сезон буде в межах кліматичної норми і лише на північному сході спостерігатимуть дефіцит. «Але таку аномалію (+1–2 градуси) дають практично щороку, а насправді вона може бути значно вищою. Це поміркований розрахунок, часто дуже занижений», — зауважує вона.
Якщо якийсь довгостроковий прогноз має невелику ймовірність, це ще не означає, що такої аномалії не буде. Так, усі прогнози свідчили, що зима 2025/2026 буде теплою (30–40 %), а ймовірність великих морозів становила 10–30 %. «Для Закарпаття і південних областей прогноз аномального тепла справдився, але ж у північних спрацювала 10–30 % ймовірність», — наводить приклад Віра Балабух.
Прогнози оновлюють на початку кожного місяця, бо надходить свіжа інформація світових прогностичних центрів, попереджає вона. Тож прогноз на літо, зроблений у квітні й у травні, може суттєво відрізнятися.