ГоловнаПраво

Клименко: 130 "слуг народу" підтримали заборону УПЦ МП

Як тільки законопроєкт внесуть у порядок денний, то як мінімум 250 депутатів за нього проголосують.

Клименко: 130 "слуг народу" підтримали заборону УПЦ МП
Фото ілюстративне
Фото: EPA/UPG

Наразі 130 народних депутатів "Слуги народу" підтримують заборону УПЦ МП. 

Про це повідомила кореспондентці LB.ua народна депутатка Юлія Клименко ("Голос"). 

"Решта, на жаль, або завдяки поступкам, «плюшкам», або з ідеологічних міркувань відмовляються ставити підписи, а також виносити цей закон в порядок денний", – сказала нардепка і додала, що голосів для підтримки законопроєкту достатньо.

Проте постає питання внесення його у порядок денний, а, оскільки "Слуги" це блокують, то розглянути документ не можуть. Клименко впевнена, що як тільки законопроєкт внесуть у порядок денний, то як мінімум 250 депутатів за нього проголосують.

"На жаль, багато депутатів залежать якимось чином або від керівництва «Слуг народу», або....якимись іншими мотиваціями, і це не є ідеологічні розбіжності, це є виключно якісь інтереси окремих людей, які вони просувають", – заявила народна обраниця.

За її словами, у парламенті досі є "антиукраїнське ядро", тобто групи, які прийшли замість забороненої ОПЗЖ, а також частина "Слуг", які пропонують депутатам "різного роду послуги, щоб збити цей закон і не голосувати".

"Соціологічні опитування говорять про те, що мінімум 76-80% (громадян України – авт.) виступають за те, щоб російська церква зникла в Україні", – сказала Клименко і пояснила, що ця церква може залишатися в Україні, але повинна порвати будь-які зв'язки із Росією.

"Закон вийшов достатньо демократичним, туди минулого тижня були внесені зміни, які передбачають абсолютно демократичні процедури, тобто ніякого закриття примусового не буде. Це є судові процедури, наукові експертизи, колегіальні рішення, також практично всі побажання церков різних, українських, від протестанців до ПЦУ були внесені у цей законопроєкт, щоб він дійсно працював", – зазначила нардепка.

Законопроєкт передбачає також, що всі українські церкви матимуть право орендувати комунальне і державне майно за мінімальною вартістю. 

"Нагадаю, що зараз тільки російська церква, РПЦ, орендує по мінімальній вартості. Всі інші, від протестантів до до ПЦУ платять комерційну оренду за свої храми і за свої церкви, що абсолютно неприйнятно на десятому році війни, коли ми воюємо із Росією на усіх фронтах", – сказала Клименко.

Вона додала, що Україна санкціонувала російські компанії та російських громадян, однак не "російський церковний бізнес".

За словами нардепки, якщо законопроєкт "провалять", то його відправлять на друге читання і повторний розгляд. На запитання кореспондентки LB.ua щодо того, коли його все ж винесуть на розгляд, Юлія Клименко відповіла, що поки це нереально, оскільки монобільшість, тобто "Слуги", його блокує.

"Без їх голосу внести на порядок денний неможливо, тому інші фракції прийняли для себе рішення блокувати трибуну і блокувати діяльність погоджувальної ради до тих пір, поки цей закон не буде в порядку денному і не буде розглянутий", – сказала вона і уточнила, що йдеться про фракції "Голос", "Європейська солідарність", група "Довіра", "За майбутнє", та майже всі депутати "БЮТ" – практично всі фракції, крім двох груп колишньої ОПЗЖ.

  • Станом на червень понад 140 народних депутатів не підписали документ на підтримку заборони УПЦ МП, законопроєкт про яку мають розглянути в другому читанні. Документ створила міжфракційна група, до складу якої увійшли народні депутати всіх фракцій та груп, окрім "Платформи за життя та мир" і "Відновлення України" – тобто колишньої проросійської ОПЗЖ. Із поіменним списком можна ознайомитися за посиланням.
  • Законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором, в першому читанні ухвалили ще в жовтні. 
  • В другому читанні документ розраховували ухвалити до річниці повномасштабного вторгнення Росії, але не вдалося. 
  • У травні нардепи домовилися, що в червні вони розглянуть законопроєкт про заборону УПЦ МП в другому читанні. На погоджувальній раді була домовленість не створювати єдиний список для збору підписів за розгляд законопроєкту. Спершу фракції збирали підписи окремо, а потім їх мали об'єднати в один список – аби було розуміння, чи вистачить у залі голосів.
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram