ГоловнаСвіт

Чому провалилася система безпеки Ізраїлю. Чого варто навчитися країнам

22 роки минуло від, як раніше вважали, наймасштабнішої в історії терористичної атаки, що сталася 11 вересня 2001 року у США. Проте кілька днів тому відносно невелика терористична організація ХАМАС зуміла затьмарити «Аль-Каїду» бен Ладена і здійснити безпрецедентний напад на Ізраїль.

Після 11 вересня, здавалося б, світ мав вивчити уроки – і з погляду вдосконалення розвідувальної роботи, і здійснення превентивних заходів, – щоб запобігати таким подіям. На подив багатьох, ми, проте, знову стикаємося з безпрецедентним провалом і на розвідувальному, і на оперативному рівнях. Цього разу з боку держави з найбагатшим у світі досвідом протидії терористам.

Зараз Ізраїль перебуває в епіцентрі безпрецедентної за своїми масштабами і небаченої інтенсивності війни з терористами. Коли хоронять понад тисячу загиблих, коли число поранених уже перевищує 3 тис. людей, а заручників – понад 160, включаючи жінок, дітей і співробітників сил безпеки. Після закінчення війни (а поки що незрозуміло, як вона розвиватиметься) Ізраїлю доведеться провести глибокий аналіз, розібратися в причинах такого жахливого провалу й у тому, як йому запобігти в майбутньому. Цей розбір доведеться викладати у школах розвідувальних служб у всьому світі, щоб уникнути таких інцидентів.

Розгортання додаткових сил військ Армії Ізраїлю на кордоні з Газою.
Фото: тг-канал Yigal Levin
Розгортання додаткових сил військ Армії Ізраїлю на кордоні з Газою.

Лінія оборони Армії Ізраїлю (ЦАХАЛ) у Секторі Гази включає набір засобів і технологій, призначених запобігати терористичним атакам або хоча б попереджати про них і первинно захищати (до приходу повітряних сил чи механізованої піхоти).

Складається вона з верхньої та нижньої огорожі, індикативної верхньої огорожі, чутливої до дотику, спостережних пунктів, позицій для прицільної стрільби, піхотних баз із танками, бронетранспортерами і піхотними підрозділами. У населених пунктах діють загони самооборони, які мають бути останнім буфером між цивільним населенням і терористами. І попри все це, в суботу вранці сотні терористів ХАМАС прорвали огорожу на багатьох ділянках, відносно легко вторглися на застави ЦАХАЛ, убили або взяли в полон усіх, хто перебував на посту. Тим часом частина нападників розосередилася і проникла в десятки громад. Усі ці люди були добре навчені, вони знали, як протидіяти своїм цілям. І прийшли з єдиною метою – убити чи полонити євреїв.

ЦАХАЛ не був готовим до такої концентрації сил – до сотень терористів, які проривають огорожу одночасно в багатьох місцях і на автомобілях і мотоциклах прямують до застав і кібуців. Декотрі населені пункти розміщені за сотні метрів від кордону, інші – за кілька кілометрів. І на цих теренах виникла багатотисячна «кривава вечірка». Трагічними наслідками стали окупація поселень усередині Ізраїлю, тисячі загиблих і поранених. ХАМАС подолав усю систему оборони, використовуючи нехитрі засоби.

Аванпост включає вежу, оснащену кулеметом, яким дистанційно керують спостерігачі на іншій позиції. ХАМАС запустив дрон, підірвав кулемет на даху аванпосту і паралізував усю систему.

Командний пункт з жінками-спостерігачами – це war room на військовій базі поблизу кордону. Цілодобово десятки спостерігачів сидять перед екранами, з'єднаними з камерами, що виходять на прикордонну огорожу. Вони бачать кожен рух на межі, знають, як викликати війська або активувати стрілецьку установку. ХАМАС нейтралізував камери спостереження протитанковими ракетами.

Терористи інтенсивно використовували дрони в атаках. Скеровували їх на танки, спостережні позиції чи солдатів на заставах. Про загрозу від безпілотників з Гази Армія оборони Ізраїлю знала щонайменше з 2010 року. Проте оборонне відомство нічого не робило, аби запобігти їй.

Огорожа між Ізраїлем і Газою
Фото: mil.in.ua
Огорожа між Ізраїлем і Газою

Індикативна огорожа між Газою та Ізраїлем повинна попереджати про кожен контакт. У суботу вранці бойовики прорвали її в кількох місцях, улаштувавши вибухи. І ніхто не відправив у ці сектори додаткових сил. Поки що невідомо, чи надійшов сигнал в оперативні штаби, розташовані поза межами ділянки, підпорядкованої дивізіону в Газі, і хто знав про прорив паркану.

Система командування і контролю: ХАМАС зумів паралізувати передову її частину в Секторі Гази. ЦАХАЛ дістався окупованих кібуців лише приблизно за 3,5 години після початку атаки, а населених пунктів, що розміщені на півдні, – за шість годин або навіть більше.

Багато питань залишаються відкритими. Схоже, що це був збій у роботі кількох систем одночасно. Однак ми вже можемо спробувати оцінити, чому це відбулося.

Держава Ізраїль – на рівні і політичного, і військового командування – була переконана, що оборонні системи, побудовані довкола Гази, забезпечать належну відповідь у разі вторгнення сил ХАМАС у кібуци і громади довкола сектора. Водночас друга частина цієї концепції, яка зазнала краху, полягала в тому, що інша сторона, тобто ХАМАС, не планувала такої операції, що її інтересом було умиротворення, а не розв’язання війни. Тож політичні та військові еліти опинилися в пастці цієї концепції. Навіть якби попередження пролунало, люди, які ухвалюють рішення, не змінили б своєї позиції.

Ця концепція виникла не на порожньому місці. Таким було бачення політичного керівництва країни. Якщо говорити про пріоритетність, роками воно сприймало сили ХАМАС як меншу загрозу порівняно з тим, що діється в Юдеї та Самарії – туди змусили перенаправити величезні ресурси розвідки і засобів. Армія, основою якої є регулярні війська, у протистоянні потужним загрозам по всьому периметру держави повинна розставляти пріоритети. Тоді як відволікання сил в одну область неминуче позначається на розвідувальних ресурсах іншої.

З точки зору іранців і ХАМАС час для нападу був обраний ідеально. Єврейські свята і субота. Коли бойові наряди, які ЦАХАЛ залишає на базах, відносно нечисленні. Багато солдатів їдуть додому, щоб відсвяткувати із сім'ями, тож якщо планувати атаку, то найкраще на свята і вихідні.

Однак перш за все це безпрецедентний провал розвідки всіх спецслужб Ізраїлю. Моссад не зважив на зустріч представників Ірану, терористичної організації "Хезболла" і керівництва ХАМАС у Катарі і Туреччині. Розвідувальне управління, особливо контррозвідка ШАБАК, не змогли ідентифікувати підготовчі заходи до теракту. А тривали вони дуже довго – утаємниченими мусили бути десятки людей.

Фото: DR

Такий провал пов'язаний не тільки зі згаданою концепцією, а й з фіаско в системі збору розвідувальної інформації в Державі Ізраїль. Нездатність завербувати джерела в стратегічних центрах ХАМАС, неспроможність зрозуміти розвіддані, інвестувати ресурси в боротьбу з ХАМАС. Розвідувальні служби Ізраїлю щодня занурені в протидію іранському ядерному проєкту, запобігання терористичним атакам за кордоном, вони збирають відомості про цілі для екстрених атак, особливо про об'єкти "Хезболли" в Лівані та Секторі Гази. За попередніми даними, ХАМАС спільно з іранцями розробив надсекретну систему зв'язку, невідому Ізраїлю, за допомогою якої планували всю операцію. Підготовка, я припускаю, йшла не в Секторі Гази, а за кордоном. То де ж тоді був Моссад? А для Моссаду ХАМАС є останнім пріоритетом.

Перед атакою ХАМАС була низка ознак того, що червоне світло нарешті слід увімкнути, проте хибна концепція інтерпретувала ці дані по-іншому.

Так, 12 вересня відбулися щорічні навчання військового крила терористичних угруповань у Секторі Гази, сухопутні і морські маневри, включно з ракетними пусками на воді. 22 вересня, вперше за два роки, з території Гази запустили запалювальні кулі, в результаті чого в околицях спалахнули пожежі. Кулі підіймали в повітря і в наступні дні. 24 вересня ХАМАС, “Ісламський джихад” і Народний фронт визволення Палестини вирішили посилити заходи безпеки і координацію. 3 жовтня військово-терористичне крило “Ісламського джихаду” провело військові маневри, під час яких бойовики імітували напад на танки ЦАХАЛ, запускали ракети в море і т. д. Усі це потрактували як навчання, а не як обман. Ніхто не очікував серйозного безпекового інциденту.

Фото: EPA/UPG

Інший сигнал був пов'язаний з майбутніми виборами в керівництві ХАМАС, у політичний комітет цього терористичного руху, котрі завжди породжували боротьбу між конкурентами щодо військової стратегії, яку вони мають намір реалізувати після обрання. Кожен кандидат прагнув представити особливо жорстку і зухвалу лінію.

Процес виборів завершиться наприкінці жовтня. На посаду голови політвиконкому претендують двоє – Ях'я Сінвар і Салех аль-Арурі. Перший нині очолює ХАМАС у Газі. Аль-Арурі – друга людина в політичному комітеті після Ісмаїла Ханії, термін повноважень котрого невдовзі спливає. Аль-Арурі вважають украй радикальним, він працював над зближенням ХАМАСу з Іраном і збільшенням кількості терактів. Сінвара, з іншого боку, називають більш прагматичним елементом у терористичній організації.

Салах аль-Арурі
Фото: palinfo.com
Салах аль-Арурі
 

Минулий рік засвідчив, що Салах аль-Арурі справді впливова фігура в ХАМАС, тому можна було припустити, що рух підтримає концепцію війни.

Окрім безпрецедентного краху розвідки та сил безпеки, Держава Ізраїль за останній рік пережила низку потрясінь, вони теж суттєво вплинули на силові органи. Революція державного устрою, яку намагався здійснити ізраїльський уряд, спричинила дуже глибокий розкол у суспільстві й армії. Пілоти та розвідники з усіх підрозділів навіть оголосили, що припиняють службу. Тож упродовж останнього року ізраїльські військові переймалися передусім тим, щоб структура держави не розвалилася, і менше підготовкою до війни. Політичне керівництво безвідповідально публічно атакувало військове командування, принижуючи і завдаючи особистої шкоди. Відмовилося прислухатися до його попереджень, що дії уряду завдають серйозних збитків і створюють величезну спокусу ворогам, додають їм віри, що вони мають силу знищити Державу Ізраїль.

7 жовтня 2023 року – знакова подія в житті Ізраїлю, але її уроки повинні засвоїти країни всього світу. Концепції не повинні поглинати держави, політичне керівництво не повинно шкодити своїй армії і системі безпеки. Розвідувальну інформацію слід оцінювати з різних сторін. І завжди треба скептично ставитися до ситуації. Технології не можуть замінити людей, вони здатні допомогти, але не замінити. А найголовніше – будьте скромними і помірними: навіть якщо опонент сприймається як слабший за вас. Опонент, якого сприймаєте як слабкого, іноді найнебезпечніший.

Егуд ЛевіЕгуд Леві, Легенда Моссаду, колишній високопоставлений співробітник зовнішньої розвідки Ізраїлю.
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram