Нова зброя та блокада «планів» Кремля
Мюнхенська конференція продемонструвала, що світові лідери визнають: Україна повинна отримати найсучасніше летальне озброєння, яке тільки можливе. Цілковитим позитивом для України були заяви прем’єра Великобританії Ріші Сунака про готовність передати Україні далекобійні боєприпаси та системи ППО. Він закликав подвоїти воєнну допомогу інших держав, навіть якщо це вичерпає західні запаси.
Водночас командувач Обʼєднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі під час закритого брифінгу виступив за передачу Україні ракет великої дальності та винищувачів F-16. Таку саму позицію висловила і ексспікерка Палати представників Ненсі Пелосі: «Зараз Україна просить винищувачі F-16. Я повністю підтримую надання цих літаків Україні. Сподіваюся, що це станеться. Не розумію, чому не можна почати тренування українських екіпажів для керування цими літаками, навіть якщо ми ще не зобов’язалися надати їх. Це ж займе час – навчитися керувати ними».
Про те, щоб надати Україні більше важкого озброєння, зокрема винищувачі F-16 та ракети великої дальності, йшлося і на українському ланчі в Мюнхені.
Посадовці та дипломати ЄС вважають, що налагодження спільного виробництва боєприпасів буде набагато ефективнішим кроком, аніж надання боєприпасів окремими державами. За їхніми словами, більші замовлення також допоможуть європейській військовій промисловості інвестувати в запуск додаткових потужностей.
Німеччина, яку ще нещодавно звинувачували в тому, що вона гальмує надання важливої військової допомоги, тепер європейський лідер у постачанні зброї Україні. Очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок гарантувала: підтримка України триватиме, доки Росія не припинить своїх атак.
Водночас держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив: дуже небезпечно вести дискусію, що її намагаються нав’язати друзі Росії, про необхідність режиму припинення вогню. За словами очільника американського зовнішньополітичного відомства, Росія використає цей процес для одного – підготовки до більш масштабного нападу.
«Багато людей, які не стежать за розвитком війни Росії проти України, вважають, що домовленість про припинення вогню є дуже привабливим варіантом. Проте ми тут повинні бути обачними, бо це потенційна загроза. Путін, якщо ситуація розвиватиметься для нього несприятливо, може зважитися на припинення бойових дій, заморозити конфлікт. Він не вестиме переговорів про повернення захоплених територій. Він використовуватиме цей час, щоб переоснастити та переозброїти армію РФ і знову напасти на Україну», – заявив Ентоні Блінкен.
Президент Франції Емманюель Макрон також дав зрозуміти, що час для переговорів з Росією ще не настав і що наступ Росії має провалитися: «Нам абсолютно необхідно активізувати нашу підтримку і наші зусилля щодо опору українського народу та його армії і допомогти їм розпочати контрнаступ, який тільки й може дозволити вести переговори, варті довіри, визначені Україною, її владою та її народом».
Одначе важлива не лише перемога у війні – важливе й покарання воєнних злочинців з РФ, причому не лише тих, хто виконував наказ, а й тих, хто його віддавав – вищого керівництва Росії. І тут знаковою є позиція Сполучених Штатів, яку під час зустрічі в Мюнхені озвучила Камала Гарріс: «У випадку агресії Росії проти України ми вивчили дані, ми знаємо правові стандарти, тому немає сумніву – це злочини проти людяності. Сполучені Штати офіційно зробили заяву, що Росія вчинила злочини про людяності. Я хочу сказати всім тим, хто скоїв ці злочини, їхньому керівництву: ви будете притягнуті до відповідальності».
Скептицизм декого
Президент Макрон на полях Мюнхенської конференції зробив доволі важливу заяву, сказавши, що режим Путіна не може зникнути за секунду і що потрібно знайти якийсь неідеальний баланс щодо майбутніх відносин з РФ.
«Це буде марний діалог. Насправді Макрон марнує час. Я дійшов висновку, що ми не в змозі змінити ставлення Росії. Якщо вони вирішили самоізолюватися в мріях про відбудову старої радянської імперії, ми нічого не можемо з цим вдіяти. Їм вирішувати, співпрацювати чи не співпрацювати зі спільнотою націй на основі взаємної поваги», – парирував президент Зеленський.
Відносин з Путіним Захід уже не побудує. Це очевидно всім. Однак важливо вже зараз аналізувати, що буде після Путіна. Російський реваншизм нікуди не зникне, і Росія все одно намагатиметься знову атакувати. Питання лише в тому, наскільки світ зможе послабити РФ. Демократичного шляху там довго не буде, однак тотальне знищення російської силової економіки може призвести до того самого стабільного миру на десятиліття.
Водночас найбільше здивував під час Мюнхена новообраний президент Чехії Петр Павел, який сказав, що Захід має бути обережним у прагненні поразки РФ. На його думку, програш Росії має різні сценарії, у тому числі ті, яких Захід повинен уникнути, зокрема її дезінтеграції. На що отримав чітку засторогу від глави українського зовнішньополітичного відомства Дмитра Кулеби, котрий закликав «вірити в Україну» і не схиляти Київ до поступок.
Не здивував натомість прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він звинуватив ЄС у затягуванні війни в Україні, а ФРН у тому, що вона очолює «табір війни». А також заявив, що розрив відносин з РФ не відповідає національним інтересам країни.
Гарантії безпеки, вступ України в НАТО
Під час конференції спікер ВРУ Руслан Стефанчук озвучив сім позицій, яких Україна потребує вже зараз: постачання озброєння, засоби захисту, санкції, репарації за злочини РФ проти України, спецтрибунал, імплементація формули миру Зеленського. А також членство України в ЄС і в НАТО: «Це наші два головні пріоритети. Україна хотіла б почати свій прогрес на шляху отримання членства в НАТО».
Тут українські очільники сподіваються на результати саміту НАТО у Вільнюсі.
«Найбільша гарантія безпеки була надана Україні та Молдові. Вони отримали статус кандидата в члени Євросоюзу. Це була умовна страховка. Ми у ЄС надаємо всі потрібні гарантії», – заявила голова німецького МЗС Анналена Бербок. Очільник українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба доповнив: «Найкраща гарантія безпеки України, окрім її членства в ЄС і в НАТО, – це санкції, озброєння та гроші».
Перші результати конференції в Мюнхені ми побачимо вже цього тижня, коли відбудеться саміт, де вирішуватимуть питання надання боєприпасів Україні. Міністри закордонних справ ЄС зустрінуться 20 лютого, щоб обговорити ідею спільної закупівлі 155 мм артилерійських снарядів.
Україна вже стала членом ЄС, але для цього потрібно «інституційно це оформити», відзначив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.
«Ми маємо змінити наші процедурні правила. Це змінить розміри Європи. Коли ти переходиш із 27 членів до 33, для цього потрібні адаптовані правила прийняття рішення», – додав Боррель. Натяк тут зрозумілий: номер 33 – це разом з країнами Балкан, що точно не обіцяє статися в короткостроковій перспективі.
Дипломат додав, що «Євросоюз – це армія України», натякаючи на програму "European Peace Facility", за допомогою якої Україна отримала доволі швидко фінансову підтримку.
Єнс Столтенберг заявив про більшу присутність НАТО в Європі: «Найважливіший урок української війни – Північна Америка і Європа мають триматися разом. У більш небезпечному світі нам необхідна наша трансатлантична союзність як ніколи досі. Без НАТО не може бути безпеки в Європі».
Та що вже казати, якщо навіть Молдова, уряди якої десятиліттями сповідували нейтралітет щодо участі у військових альянсах, заговорила про більшу залученість у процеси НАТО. Президентка Мая Санду, згадавши про війну в Україні, а також про дестабілізаційні дії в Молдові, заявила, що її країна потребує допомоги НАТО для захисту повітряного простору.
«Враховуючи те, що Росія зробила в Україні, зрозуміло, що нейтралітет не може захистити нас, він може захистити вас, лише якщо його поважають інші держави», – наголосила Санду.
Проте Мюнхен засвідчив і те, що позиція Глобального Півдня зараз надто важлива. Напад Росії на Україну «підштовхнув режим Північної Кореї активізувати запуски ракет», заявив глава МЗС Кореї Парк Чин. І як наслідок цього – Південна Корея збільшує співпрацю з НАТО.
Про зміну статусу-кво в Південнокитайському морі та нарощування воєнної активності на Далекому Сході наголошувала й Японія. Саме тому вона як головуюча в G7 країна зміцнюватиме єдність Групи семи і запроваджуватиме далі жорсткі санкції проти Росії. Крім того, надаватиме потужну підтримку Україні.
***
Мюнхен продемонстрував, що світ змінюється, але не так швидко, як того хоче Україна. Попри те, що західні лідери вихваляють себе за щедрість щодо України, ЗСУ й досі не вистачає боєприпасів і сучасного озброєння. Нам дійсно «потрібна швидкість», утім і якість прийнятих рішень. Чого Мюнхен точно не показав, то це як і коли пафосні тези про надання зброї, боєприпасів, винищувачів будуть втілені. А втім, Мюнхен показав дещо інше – чітке рішення світового співтовариства повноцінно ізолювати РФ. Фактично всі погодилися з простою тезою: Росія має програти.