OneHealth – одне здоров’я на всіх
Головною темою цьогорічної події, довкола якої точилися всі розмови, став Covid-19. “Нинішня пандемія показала нам, як тісно пов'язане людське здоров'я зі станом тваринного світу і цілої планети”, – заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і нагадав учасникам форуму про принцип, ухвалений у рамках минулорічної конференції “Одна планета, одне здоров'я, одне майбутнє”. Підхід OneHealth сьогодні дійсно актуальний як ніколи. Він базується на аргументі, що у глобалізованому світі багатим країнам ніколи не вдасться побороти пандемію самотужки. Поки вірус продовжує вирувати в менш розвинутих країнах, під загрозою опиняється весь світ.
Для того, щоб країни, незалежно від рівня їхньої економічної потужності, йшли нога в ногу, вже існує один амбітний механізм, створений у квітні на базі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Його назва ACT-Accelerator, і полягає він у забезпеченні країн, що розвиваються, тестами, ліками і вакцинами. До речі, про вакцини...
Перегони за вакциною
На початку минулого тижня новина від компаній Pfizer і BioNtech викликала хвилю ентузіазму в цілому світі. Біржі попрокидалися, політики зітхнули з полегшенням, а в медіа посипалися сотні запитань. Американський і німецький фармацевтичні партнери оголосили, що ефективність їхнього препарату, BNT162b2, базованого на технології мРНК-вакцин, перевищує 90%. ВООЗ висловила сподівання, що масове щеплення від COVID-19 зможе початися в середині 2021 року, а в ЄС заговорили про “перший триместр 2021 року”.
У Штатах розгорнулися логістичні підготування до дистрибуції із залученням армії, а з Європи надійшла заявка на закупівлю 200 мільйонів доз. Незрозуміло, як скоро за цими перегонами розвинені країни заговорили б про необхідність подбати про сусідів із “третього світу”. У цьому контексті дати Паризького форуму миру припали на вдалий момент, а саме – після оголошення новин про ефективність вакцини. Механізм ACT-Accelerator отримав масштабну конкретну місію – підготувати мережу для розповсюдження 2 мільярдів доз вакцини до кінця 2021 року. На Паризькому форумі був узгоджений пакет фінансування в розмірі 500 мільйонів доларів. З них 100 мільйонів надійдуть від Франції, ще 50 мільйонів пообіцяла надати Іспанія і 100 мільйонів – Європейська комісія. Велика Британія надасть 1 фунт стерлінгів на кожні 4 долари фінансування, оголошені іншими сторонами.
Зі 100 обраних на Форумі локальних проєктів 46 безпосередньо спрямовані на боротьбу із санітарною кризою і стосуватимуться як реформування систем охорони безпеки здоров’я, так і розвитку новітніх технологій, що можуть стати ефективними інструментами для виявлення хворих, їхньої локалізації та ідентифікації потенційно заражених контактів. Очікуючи вакцини, ці методики суттєво збільшують ефективність карантину в країнах, по яких саме б’є друга хвиля.
Тим часом у Китаї, звідки й почалася пандемія, другої хвилі наразі вдалося уникнути. Учасник Паризького форуму мер Уханя Чжоу Саньван запевнив, що сьогодні місто “безпечне”, і пояснив це тим, що після зняття карантину за 10 днів було протестовано 9,8 мільйона людей. “Тотальний карантин тривав 76 днів, це допомогло нам скоротити поширення інфекції”, – пояснив Сяньван. Не всі країни можуть дозволити собі зупинити економіку на такий тривалий час. До прикладу, у Франції суворий карантин навесні протривав 56 днів. Сьогодні країна знову закрила ресторани, бари і непродовольчі крамниці, але уряд перебуває під неабияким тиском з боку підприємців напередодні різдвяних свят.
Ціна безпеки
Іншою ключовою новиною, без якої не обійшлися обговорення на Паризькому форумі, стала політика США з новим президентом на чолі, чиє розуміння мультикультуралізму збігається із баченням організаторів Форуму. Гостріше питання в іншому – якими будуть відносини між новою адміністрацією США та російською владою?
Учасники форуму майже в один голос говорять про необхідність зближення. Не лише з боку Вашингтона, а й з боку ЄС. Очільник німецького МЗС Гайко Маас заявив, що Європа й ОБСЄ повинні бути готові до того, щоб почати відкритий діалог з Джо Байденом, однак додав, що без Росії неможливо буде вирішити питання, пов'язані з європейською безпекою.
“Байден демонструє бажання залучити Москву до роботи з контролю над озброєннями. Це залишається актуальним і сьогодні, через тридцять років після закінчення Холодної війни. Європа і ОБСЄ повинні бути готові до такої відкритості. І я думаю, що для нас це шанс для просування ідеї того, що європейська безпека не може бути досягнута без Росії або ж у протистоянні їй”, – пояснив Маас.
Тоді як німецький політик нагадав, що у випадку з Кримом Росія “порушила міжнародне законодавство, засноване на Паризькій хартії для нової Європи”, його французький колега Жан-Ів Ле Дріан обійшов гострі кути і лише наполіг на тому, що для гарантування внутрішньої безпеки Європі “необхідно проводити реорганізацію питань безпеки в Європі, зокрема за участю Росії”. На думку очільника французького МЗС, “потрібно знайти разом з Росією шляхи для діалогу, який буде тверезим, твердим – діалогу про умови стратегічної стабільності в Європі. Ця робота займе чимало часу”.
Разом із тим варто зауважити, обговорення питання Криму в рамках Паризького форуму засвідчило: Європа не забуває про порушення Росією міжнародного законодавства, попри намагання Москви зобразити все так, ніби проблема окупованого півострова вже давно вирішена. Як бачимо, далеко не для всіх.
***
Паризький форум миру завершився на високій ноті. Той факт, що світ опинився перед глобальним викликом, відповісти на який можна лише разом, – це “шанс перебудувати наш фундамент”, заявив Еммануель Макрон, підсумувавши свою промову словами Чарльза Дікенса: “Це були найкращі часи, це були найгірші часи”.
