Президент Володимир Зеленський наголосив, що станом на зараз Україна уклала безпекові договори із шістьма країнами.
Про це він написав у фейсбуці.
Маємо безпекові угоди вже із шістьма державами: Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією. Кожна така угода наближає нашу державу до більших можливостей, до більшої взаємодії зі світом, до більшої сили. І разом із цим кожна така угода додає більше сили міжнародному порядку, заснованому на правилах. Що більше ми взаємодіємо, то швидше російські терористи програють.
Дякую кожному лідеру, кожній державі, які допомагають Україні!
- 12 січня президент Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали безпековий договір на 10 років із можливістю продовження, передає "Європейська правда". Цей договір - перший у сфері безпекових угод на виконання домовленостей, які були узгоджені під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році.
- Другою країною, яка підписала безпековий договір із Україною стала Німеччина - у лютому цього року.
- 16 лютого Україна підписала двосторонню угоду про безпекову співпрацю із Францією.
- 23 лютого Данія підписала безпекову угоду з Україною. Договір передбачає підтримку українців на суму 1,8 млрд євро в цьому році.
- А 24 лютого Україна підписала безпекові угоди з Італією і Канадою.
Раніше також повідомлялося, що Україна, крім підтримки безпекового договору, очікує від країн НАТО двосторонніх угод.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
Пізніше представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.