ГоловнаСуспільствоВійна

Заповідник Херсон

Уже кілька днів на окупованій росіянами Херсонщині немає звʼязку. Окупанти відключили українських мобільних операторів та інтернет. 3 травня поступово почав відновлення звʼязку Vodafone. У самому Херсоні деякі провайдери запустили домашній інтернет, використовуючи шлюз Ростелекому. Тому херсонців просять користуватися задля безпеки VPN. Однак загалом Херсонська область поки що без звʼязку

Минулого тижня LB.ua вдалося поговорити з двома чоловіками з Херсона. Перший зміг виїхати в Київ, другий досі перебуває в тимчасово окупованому місті. 

Чим живе зараз місто, як Росія безуспішно намагається встановити свою владу в регіоні та чому російські солдати зі зброєю бояться українців — у матеріалі LB.ua.

Фото: EPA/UPG

Максим, Херсон - Київ: «Навіть ті, хто мав сумніви і підтримував росіян до війни, зараз кажуть категоричне “ні”» 

Місто заблоковане, закрите на в’їзд і виїзд. Виїхати зараз неможливо. Навіть через волонтерів. Навіть з дітьми та вагітними дружинами. Я сам зараз у Києві, але в Херсоні залишилися мої батьки, родичі та друзі. 

Батьки живуть на девʼятому поверсі багатоповерхівки в Шуменському районі. Він виходить на Чорнобаївку. Там останні дні луплять дуже серйозно. Батьки кажуть, що люстра гойдається і будинок трясеться. Але вони розуміють, що це наші і, як би це сказати, це їх втішає.

Про гуманітарну катастрофу в Херсоні поки що не йдеться. Навіть "Сільпо" працює. Однак до війни у нас було три "Сільпо" — один у торговельному центрі розтрощили, інший у центрі закрили відразу, третій далі працює.

Волонтери якось завозять ліки в місто, але дуже мало і дуже складно. Ніхто не скаже, якими шляхами. Ціни на продукти скачуть. На ринок щось привозять селяни, і в них досить помірні ціни, якщо порівнювати з тим, що було три тижні тому. Наприклад, свинина коштувала 300 гривень за кілограм, зараз — 200-250 гривень. Але люди можуть і по 80 гривень продавати, бо комусь дуже треба повертатися в село. Люди здають продукцію фактично за безцінь. Істерія трохи спала, навіть набіл зʼявився.

За рублі нічого не продається. Тим часом мої батьки категорично кажуть, що навіть якщо хтось буде роздавати рублі, йому ніхто дверей не відкриє. 

Імпровізований ринок біля АТБ у Херсоні.
Фото: Вікторія Рощина
Імпровізований ринок біля АТБ у Херсоні.

Підприємства не працюють. Херсон таке місто, що дуже залежить від дач і транспорту, який ніколи до тих дач нормально не ходив. Коли зараз туди йде якась маршрутка, то це свято. Наскільки я знаю, частина людей сховалася на дачах, якось дістаються туди через переправи у Плавні. Офіційна переправа і навігація до дач — це останнє, що встиг зробити мер міста Ігор Колихаєв

Однак велике питання, чи безпечно зараз лишатися на дачах.

У селах окрема ситуація, складна і небезпечна. Росіяни їздять по селах за їжею та соляркою, пропонують якимось гауляйтерам розказати, де є дівчата, якого вони віку. Були випадки зґвалтувань. Дітей ховають у підвалах. 

В Олександрівці, де зараз йдуть активні бойові дії, росіяни дали людям на виїзд 24 години. А люди кажуть — куди виїжджати? Пропонують їхати до Херсона. Волонтери, які безкоштовно евакуювали з Херсона до Миколаєва та Кривого Рогу, кажуть, що транспорт є, але Херсон заблокований. Уся евакуація ускладнюється тим, що Херсонщина — це поле. Це не так, як під Києвом, що є ліс і десь можна танком проїхати, а десь — ні. На Херсонщині усе як на долоні — проїхати танком можна скрізь. 

Зараз усе, що вирощується в селах, йде безпосередньо в Херсон. Є факти, коли окупанти змушують людей виходити в поле за умови, що 70% врожаю вони віддаватимуть на потреби російської армії. Чи виросте там щось, чи ні, але в них такий наратив, що вони тут надовго.

Херсонська область. Квітень 2022 року
Фото: Вікторія Рощина
Херсонська область. Квітень 2022 року

Херсонці, звісно, до Росії не хочуть. Навіть ті, хто мав сумніви і підтримував росіян до війни, зараз кажуть категоричне “ні”.

Ба більше, окупанти не можуть поставити в місті альтернативну владу. Зараз вони шукають колаборантів. У нас є такий Володимир Сальдо, відбитий регіонал, бандюк і колишній мер міста. Росіяни його терміново відшукали, дали посаду губернатора. Також з Криму повертаються ті, хто втік після Майдану. Тож з часом потрібна кількість зрадників може і назбиратися. Росіяни піднімають списки сепаратистів, які залишили по собі українські правоохоронці. Вони взагалі залишили все - всю інформацію, жорсткі диски. Залишили списки атошників. А повинні були знищити.

27 квітня в Херсоні був мітинг за Україну, але якщо порівняти чисельність людей з попередніми мітингами, то цей був малолюдним. Люди протрималися хвилин зо двадцять, а потім їх розігнали газом і гранатами. Літні люди отримали поранення. Одна жінка має тепер розрив легень. Загалом було четверо постраждалих.

Страх є, саме тому десь на тиждень-півтора мітинги зупинилися. Був жорсткий розгін зі зброєю, гранатами, було багато постраждалих. Після цього росіяни почали ходити по квартирах активістів, арештовувати людей, кудись відвозити. Дехто повертається, дехто — ні. Але метод такий — вони заходять у підʼїзд, якщо дверей їм не відчиняють, то ріжуть болгаркою та заходять.

Розгін російськими окупантами мітингу в Херсоні 27 квітня
Фото: скрин відео
Розгін російськими окупантами мітингу в Херсоні 27 квітня

Звісно, що херсонці бояться. Мої друзі, які ще не встигли виїхати, бойові, але пересуваються містом обережно, чистять усе листування в соцмережах. Мій друг розповідав, що коли його росіяни перевіряли, то продивлялися фото, галерею, повідомлень не читали. Але все залежить від патруля. Патрулі є виключно в центрі Херсона та на Острові — це такий район із суднобудівним заводом, там розташована російська військова база, вони там окопуються, мінують блокпости. Що конкретно відбувається в цьому районі, ніхто не знає. 

Ходити з чистими телефонами теж небезпечно. Бо росіяни звертають на це увагу, і якщо телефон абсолютно чистий, то для них це підозріла людина. Отже, є що приховувати. Тоді вони вантажать на телефон якусь програмку і кажуть — заходь. Те, що буде далі, залежить від патруля. Когось ретельно перевіряють. Комусь кажуть: «Видаліть оце фото з українською аватаркою і проїжджайте далі». Ба більше — це стосується тільки жінок і дітей, бо чоловіків з міста уже тиждень не випускають. Інколи жінок навіть змушують роздягатися для обшуків. 

Росіяни анонсували “референдум” в Херсоні, але наскільки мені відомо, його перенесли. Проблема проведення “референдуму” організаційна. У мене є родичі, які мають проросійські погляди, але навіть вони усвідомлюють, що краще бути в Україні.

Є загроза примусової мобілізації. Я так думаю, що росіяни мають списки людей, хто і в якому домі проживає, спокійно можуть ходити хатами, перевіряти, хто залишився, переписувати дані тощо. Поки що про примусову мобілізацію — це лише чутки, але хлопці вулицями ходять дуже обережно. Бачать за 500 метрів патруль, звертають кудись.

Росіяни бояться ходити містом, тому що на стовпах дуже багато оголошень, що вони тут окупанти. Я не кажу, що це повноцінний партизанський рух, але їх це тривожить. Постійно якісь прапори то знімають, то вішають. Зараз у місті серед українців є флешмоб — ідеш містом, повʼяжи українську стрічку. Але щоб тебе ніхто не бачив.

І ще: у місті всі вулиці перейменовані, а росіяни їздять по старих картах і шукають вулицю Карла Маркса. Ба більше, 50% Херсона — це приватний сектор, який забудували щонайменше 100 років тому. Там такі лабіринти, що, звісно, росіянам працювати можна, але сенсу немає. Між будинками є стежки, які знають тільки місцеві. Тому в основному росіяни сидять у центрі. 

Про звільнення Херсона складно щось сказати. Єдиний шанс у росіян — це бігти через Антонівський міст до Олешок, там уже в них є база, блокпости. Вони зараз укріплюють ліве узбережжя Дніпра, від Олешок до Збурівки, навіть до Лиману. Тобто там вони триматимуть основну оборону. Але є надія, що вони хоча б бігтимуть через Антонівський міст з Херсона. Міст замінований, і вони його за собою підірвуть, скоріше за все.

Микола, Херсон: «Поставте себе на місце російського солдата, якщо зможете. Він два місяці сидить в окупованому місті і дивиться на український прапор над мерією. У нього запитань не виникає?» 

У Херсоні ми майже не бачимо російських військових, які спокійно ходили б вулицями. Усі вони або стоять на блокпостах, або їздять на броньованому транспорті. Тобто вони не почуваються тут господарями. Збоку, може, виглядає, ніби херсонці ходять залякані, бо всюди росіяни. А вони не всюди, вони самі стоять перелякані на своїх блокпостах і бояться наших людей.

Російські військові біля будівлі Херсонської ОДА, де зараз розташований штаб окупантів. Квітень 2022 року
Фото: Вікторія Рощина/Радіо Свобода
Російські військові біля будівлі Херсонської ОДА, де зараз розташований штаб окупантів. Квітень 2022 року

Росіяни прийшли на Херсонщину і зіткнулися з реальністю, до якої були повністю не готові. Вони реально вірили, що в місті населення буде за них, що буде велика підтримка, а все, що треба зробити — вибити наших силовиків і познаходити, типу, «нацистів». А далі все буде добре — люди житимуть під прапорами Росії. Усе пішло не так.

Два місяці вони не могли зняти прапор України з міськради. Два місяці вони не могли нікого представити як свою владу. 13 березня показали колаборантів — блогера Кирила Стремоусова, колишнього мера Володимира Сальда, депутата Ігоря Семенчева, колишнього заступника міського голови Сергія Черевка тощо. Це ті люди, на яких спираються росіяни, щоб мати тут владу. Того дня вони вийшли на святкування визволення Херсона від нацистських загарбників. Місцеві мешканці прийшли їх бити — і вони втекли. Тепер Сальда і Стремоусова на вулицях ніхто не бачить. Якщо вони ходять, то в оточенні 5-10 російських військових і роблять якийсь ролик про піднятий прапор СРСР чи про те, що хтось на ринку торгує рублями.

Після 13 березня росіяни зробили сюжет для пропаганди про створення «комітету порятунку Херсонщини» зі Стремоусовим у головній ролі. Сальдо від усього цього публічно відхрестився, мовляв, на мітинг прийшов, навпаки, щоб заявити, що він за Україну. А за два дні знайшли вбитим помічника Сальда.

Розстріляне авто помічника російського колаборанта Володимира Сальда Павла Слободчикова.
Фото: facebook/Виталий Богданов
Розстріляне авто помічника російського колаборанта Володимира Сальда Павла Слободчикова.

Нещодавно почалися розмови, що наступним мером Херсона призначать Семенчева, але той одразу заперечив. У березні фракція ОПЗЖ одразу розпустилася, і наскільки мені відомо, переважна більшість виїхала з Херсона. Тобто ті, про кого росіяни напевно думали, що вони їх підтримають, зникли і заявили публічно, що вони за Україну.

Після того, як у Херсоні вбили помічника Сальда, приїжджав Захар Прилєпін і написав враження від Херсона. Суть була в тому, що спочатку в Херсоні були всі проти росіян, а потім росіяни провели з місцевими активістами деяку роботу і тепер ситуація контрольована. Але над міською тоді ще висів український прапор. Тобто за два місяці окупації вони досі не можуть дати собі раду.

Місто живе без розуміння, хто влада. Стан підвішений — чекаємо, що нас відібʼють, а нас ніяк не відбивають. Розуміємо, що чекаємо зброю від союзників, але треба жити якось далі.

Коли росіяни зняли український прапор з міськради, Колихаєв зібрав заступників, керівників управлінь і департаментів, керівників комунальних підприємств і оголосив, що новим «головою адміністрації Херсона» буде Олександр Кобець, який колись жив у Херсоні і тепер от повернувся працювати. А що ж Колихаєв? А Колихаєв залишається в місті, він раніше був підприємцем і повернеться до підприємницької діяльності. Губернатором на цьому ж засіданні призначили Сальда. Сам Сальдо був відсутній.

Фото: Суспільне

Коли Колихаєв ще тільки став мером, то заявляв, що треба в Крим дати воду. Є думка, що він уміє домовлятися. Тобто, з одного боку, він хотів утриматися навіть в умовах окупації, бо не має войовничої позиції, так би мовити. Тому поводив себе хитро — публічно він за Україну, але чомусь при цьому його дійсно ніхто не чіпає і проблем російські військові йому не створюють.

З іншого боку, він може так себе поводити через кадрову проблему. Росіяни зайшли в місто, і що їм робити? 

Вони думали, що тут усі за них, максимум трьох націоналістичних людей треба прибрати і все. А виявилося, що все населення націоналістичне. 

Тому росіяни в Херсоні поводяться чемно, як у Мелітополі. Ви ж бачили новини з окупованого Мелітополя? Діти виходять у парки, фонтани запускають. Їм дуже важливо гнати в Росію картинку про те, що от у нас тут було повністю розвалене місто, а тепер вони прийшли і бізнес запрацював, і кафешки відкриті, люди по вулицях ходять. Їм треба щось показати. 

Масової евакуації з Херсона не було. Так, хтось виїжджав, але небагато людей. Та після подій у Бучі, через день-два усі почали тікати. Люди намагаються виїхати, бо страшно злякала Буча. Думають, що росіяни відступатимуть і будуть творити таке саме. Хоча в Херсоні росіяни не давали приводів думати, що буде, як у Київській області, херсонці за нормальних людей окупантів не сприймають. На блокпосту російський солдат питав у людини: «А що ви всі тікаєте? Ви що, знаєте щось, чого ми не знаємо?» Багато людей їдуть через Крим, бо там немає ризику підірватися на міні. Але з чоловіками по кілька годин можуть проводити співбесіди. Жінки та діти проїжджають спокійно. У самій Росії вже проблем немає – і люди виїжджають далі.

Фото: EPA/UPG

У Херсонській області росіяни роблять заповідник. Вони тут відпрацьовують ідею визволителів, наскільки можливо. У них є вказівка ставитися до мирних максимально любʼязно і коректно. Тому евакуація в Крим — це теж елемент визволення. Не хочеш бути у війні — їдь у Крим, ніхто тебе не мобілізує, не розлучить з дітьми, будеш у безпеці. Така десь у них логіка.

От Колихаєв усе робив, як вони хотіли. Постійно примушував людей жити нормальним життям. Йому було плювати на біженців, але «фонтани треба запустити». Тому, з одного боку, виходить так, що населенню страшно, але жити хочеться. А з іншого боку — це якраз те, що Росії потрібно. Вони кажуть, що херсонці сприймають росіян за своїх, але о 15 годині в центрі міста вже порожньо. Ніхто не почуває себе тут спокійно, усі чекають, коли нас повернуть назад. 

Зараз адміністрація колаборантів сказала всім департаментам продовжувати роботу, а хто не погодиться працювати, то вважатиметься диверсантом. Вони навчили чиновників писати заяви, що росіяни чинили на них тиск, що примушували, що погрожували. Ці заяви потрібні для того, щоб потім не було проблем з українською владою щодо колабораціонізму.

Референдуму ніякого немає і не може бути. У них навіть немає ресурсу, щоб якусь одну школу як дільницю відкрити. Ані листівок, ані жодних організаційних дій щодо референдуму не було. От просто уявіть, скільки треба людей з Росії завезти сюди, щоб це організувати? Треба повністю перенаселити область. А в них зараз є інші справи. На околицях міста – Чорнобаївка, тому військові займаються військовими проблемами. Вони ж розраховували, що в цей час місцеві колаборанти займатимуться цивільним життям. А виявилося, що таких або немає, або меншість. Єдиний, хто справді палає проросійськими ідеями і бажанням узяти владу — Стремоусов.

Кирило Стремоусов
Фото: YouTube
Кирило Стремоусов

Зараз російські канали штампують новину за новиною, що референдуму не буде, а вони просто приєднають Херсонщину до Криму і ніякої субʼєктності область не матиме. Буде частина Криму, яку вони називають Таврія. Тобто росіяни провалюють на Херсонщині будь-яке управління. Тому що треба тут усіх замінити, усе керівництво департаментів освіти, культури, охорони здоровʼя, енергетики, промисловості, сільського господарства. А на кого? Тому тепер будуть навантажувати Крим, де чиновники вже мають досвід переходу з України в Росію.

Херсонці продовжують виходити на проукраїнські мітинги, але на останньому було 150 людей лише і він завершився за пʼять хвилин. Тобто люди виходять, їх обстрілюють світлошумовими гранатами і сльозогінним газом – і все. 

Стосовно проукраїнських активістів, то росіян цікавлять люди, які були в них у списках. Передусім вони шукають військовослужбовців, тих, хто був в АТО, силовиків, тероборону, тих, хто може підняти збройне повстання та має зброю. Активістів вираховували на мітингах, ходили по квартирах і брали їх. Але, наприклад, депутатів від ЄС, які відомі були активною позицією, вони не чіпали. 

Тобто передусім вони шукають тих, у кого є автомат, гранатомет, граната. Ідея така: взяти на підвал, тортури, далі вимагати здати своїх і місце знаходження зброї. Поки що не знаю, чи когось убили. Переважно за два-три дні відпускають. Щоправда, є люди, яких досі не повернули, наприклад, викраденого активіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу, колишнього голову Херсонської ОДА Андрія Путілова. Ексмера Херсона Володимира Миколаєнка забрали росіяни два тижні тому і тепер активно роблять з ним інтервʼю просто в тюрмі. Є інформація, що людей тримають або в Херсоні, або в Новій Каховці, бо вони захопили колонію, СІЗО, СБУ, МВС. Наскільки я знаю, коли викрадають людину, то її возять-возять, а потім, зрештою, привозять у якесь приміщення. Залежно від ситуації дозволяють звʼязатися з родичами або ні.

Напис на асфальті «Херсон – це Україна». Квітень 2022 року
Фото: Вікторія Рощина
Напис на асфальті «Херсон – це Україна». Квітень 2022 року

При цьому іншої програми в них немає абсолютно. Вони не організовують ніякі мітинги, ніхто до них з прапорами не вийшов навіть. Я бачив, що вони у своїх відео кажуть, що за них 60-70% людей. Так а хто це? Видно цих людей? У них немає взаємодії навіть з прихильниками. У мене є кілька знайомих, які наприклад, за Росію. Хтось по православʼю, хтось через СРСР, але навіть вони бояться себе проявити.

Блокпости в місті періодично зʼявляються і зникають. Їх ставлять у місцях максимального трафіку транспорту, де між собою зʼєднуються мікрорайони, або в центрі. Росіяни, як правило, перевіряють чоловіків. Документи, паспорт, беруть у руки телефон і гортають галерею, месенджери. Якщо на телефоні є Signal — значить, людина підозріла. Раніше вони також мали списки з прізвищами і фотороботами. Але також я знаю, що серед росіян багато дезертирів і таким чином вони шукають своїх. 

Я сам з російськими військовими не контактував. Колись їх знімав на камеру – і мене побачили. Я втік. Але в мене немає автомобіля, немає потреби перетинати блокпости зараз теж. Патрулів у росіян немає. Фактично вони їздять на машинах і не зупиняються. Журналістів поки що також не переслідують, але зараз частина редакцій переключилася на волонтерство. Збирають продукти і передають у регіон.

Від Росії також була гуманітарка, але вона особливо на ситуацію з продуктами в місті не впливає. За гуманітаркою постійно ходить десь зо триста людей, які, напевно, вже визначилися. Але ці роздачі теж лише пропаганда. Немає якоїсь визначеної адреси, куди можна прийти й отримати продукти. Вони привозять якісь крупи, консерви, ковбасу в центр міста і раз на тиждень усе роздають.

Фото: EPA/UPG

До продуктів з Криму люди ставляться негативно. Місто заблоковане. Ще тиждень тому можна було їздити на Миколаїв з ризиком для життя. Люди привозили звідти, як правило, ліки, якісь продукти, пиво. Зараз також почало багато товарів зникати. Наприклад, завод «Danonе» у Херсоні просто роздав усі свої йогурти, які були на складі. Тепер цих йогуртів немає. Супермаркети майже всі закриті, є лише якісь склади з вином, та і все. У звичайному розумінні купити навіть найпростіший товар стає майже неможливо. Консервації мʼясної в області майже немає. Тому люди почали завозити кримську, наприклад, з Армянська. А ще цигарки. Ходиш на центральному ринку, і кожен третій продає цигарки з рук, і є з українськими акцизами, а є вже з російськими. «Столічниє», «Прима», якесь повернення назад у СРСР. Ціни дуже скочили, пачка – 130 гривень. Але ринок зараз знову почав насичуватися і ціни падають. 

Рублів у місті немає. А чому вони мають зʼявитися? Начебто була одна акція в Генічеську, коли завезли рублі і роздали пенсіонерам. Але загалом такого немає. Бо це ж мають приїхати російські банки, а далі що — видавати пенсії? Пенсійний фонд має бути тоді теж у рублях. 

От у Криму це все функціонує, бо кримським чиновникам це можна доручити. А в Херсоні таких чиновників немає? Кому доручити?

Підготовка до 9 травня теж була, але більше в медіа. Може, вони і планують якісь мітинги, можливо, і вийдуть навіть. Росіяни беруть контакти тих людей, які приходять брати гуманітарку, то, може, цих людей тепер, мʼяко кажучи, запросять. А так, я думаю, вони якийсь парад своєї техніки зроблять, під картинку підженуть своїх солдатів. Тому що людського ресурсу на більше в них немає.

Фото: facebook/Ігор Колихаєв: Новини. Події

От поставте себе на місце російського солдата, якщо зможете. Він два місяці сидить в окупованому місті і дивиться на український прапор над мерією. У нього запитань не виникає? Чому ми його не знімаємо? У них в очах повний страх, хоча мають зброю. Але при цьому на всіх рівнях саботаж. Так, вони вже повісили російський прапор над міськрадою, але люди або виїжджають, або не співпрацюють з ними. Тут народ не готовий навіть організувати якийсь референдум, не те що вийти і проголосувати. Як у Херсоні може бути референдум, коли за росіян нікого немає? Тепер вони будуть робити насильну окупацію, як в доісторичні часи. Варвари.

Настя ІванцівНастя Іванців, кореспондентка відділу "Суспільство"
Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка, заступниця головного редактора
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram