І це питання дійсно є у проєкті порядку денного, але стоїть воно чи не в самому кінці. А це значить, що попри те, що є більш ніж 226 голосів, ситуація під час голосування може скластися по-різному.
Річ у тім, що під час бюджетної сесії в залі, як правило, максимальна кількість народних депутатів. Але якщо питання потрапить на сам кінець засідання, голосів може не вистачити. Так колись заледве знайшлися голоси, аби провести правки у важливий проєкт деколонізації.
Окрім того, група нардепа Артема Культенка (“Слуга народу”), який є адептом московської “церкви”, може впливати на тих, хто вже підписав звернення, бо їхні прізвища відомі. І деякі нардепи можуть десь затриматися під час голосування або, як це часто буває, “випаруватися” — вийняти картку зі слота.
“Ми зібрали підписи і зареєстрували. Але зараз критично важливо перемістити питання в порядку денному вище, щоб під час його розгляду в залі була максимальна кількість народних депутатів. Також треба зауважити, що днями до Верховної Ради надійшов законопроєкт, який має підтримку Служби безпеки (10126). Ми розуміємо доцільність такої пропозиції, і щоб не гальмувати процес, пропонуємо після того, як розглянемо наявні законодавчі ініціативи, внести відповідні правки між першим і другим читаннями і врахувати нові побажання”, — зазначає Юлія Клименко (“Голос”), яка ініціювала збір підписів у залі під зверненням до Стефанчука.
Голова фракції Давид Арахамія поки що не відповів, чи готовий він або його заступник Андрій Мотовиловець змінювати порядок розгляду питань.
Олександр Аліксійчук каже, що це питання треба вирішувати невідкладно, бо воно стосується національної безпеки:
“Це питання мав би вирішити парламент попереднього скликання, і тоді зараз СБУ не ловила б по країні агентів ФСБ у рясах, які мають не просто ворожу пропагандистську літературу, а навіть сухпайки для ворожої армії. Нам треба унеможливити вплив ворога на свідомість українців. І ці законопроєкти покликані викорінити вплив російських спецслужб через мережу, вмонтовану в релігійні організації. Президент просив парламент підтримати урядовий проєкт, і фракція “Слуги народу” засвідчила своїми підписами, що це питання й ініціативу президента підтримує. Тепер її треба винести в порядок денний тоді, коли є найбільше нардепів у залі”.
Правозахисник Володимир Яворський звертає увагу законотворців на кілька моментів:
“Звісно, тут найкращим способом була б заборона через суд. Закон просто завжди можна скасувати, а рішення суду набирає чинності. Так, суди – це більш тривалий процес, ніж голосування в сесійній залі. Але тут законотворцям треба зважити, що є велика кількість організацій і формально вони можуть не мати звʼязків з РФ, бо це канонічне підпорядкування не обовʼязково вказане у статутах. Щоб ліквідувати наявні організації, потрібно індивідуальне рішення про заборону кожної окремої організації. У нас нема поняття "церква" в законодавстві, а фактично церквою є сукупність дуже великої кількості релігійних організацій. Якщо дивитися на запропоноване, то урядовий проєкт і проєкт 8262 можуть бути розглянуті та доопрацьовані”.
Народний депутат від ЄС Микола Княжицький, автор одного законопроєкту про заборону діяльності московської “церкви”, наголошує:
“Діяльність російської “церкви” треба забороняти вже, бо вона загрожує національній безпеці. Наша фракція голосуватиме за урядовий проєкт, але наполягатиме на винесенні в зал також і мого законопроєкту 8221. Він не альтернативний до урядового, і ніщо нам не заважає прийняти ці два проєкти, як і той проєкт, який підтримує СБУ”.
Парламентар також заявив, що 15 жовтня вийшов фільм “Церква без Христа” — про діяльність ФСБ у рясах.
За те, щоб питання розглянули якнайшвидше, виступає і група “Довіра”.
“Кремлівського впливу на релігію в Україні не має бути! Це вимога суспільства. Звичайно, ця тема з тих, які обговорюють на погоджувальній раді груп і фракцій, і як представник “Довіри” я ще раз акцентую — законопроєкти з цього питання мають бути винесені на голосування якнайшвидше. Я співавтор одного законопроєкту, але готовий голосувати за будь-який, аби зрушити це питання з місця. Крім законотворчої роботи, важлива інформаційно-просвітницька з вірянами так званої УПЦ МП. З агентами в рясах працювати має СБУ. А з парафіянами потрібно нам усім працювати інформаційно”, — зазначає нардеп Павло Бакунець.
Громадський сектор буде стежити за голосуванням у Верховній Раді та проаналізує результати, які зіставить з підписами під зверненням до Руслана Стефанчука.
Нагадаємо, з початку повномасштабної війни СБУ викрила понад 60 кліриків УПЦ МП, які працювали на РФ, продавали зброю та дитячу порнографію.