Стратегічне партнерство слід наповнювати змістом
По-перше, потрібно реалізовувати формат стратегічного партнерства. Напередодні повномасштабного вторгнення РФ, 10 листопада 2021 року, Україна та Сполучені Штати підписали оновлену Хартію про стратегічне партнерство.
Тому, зважаючи на призначення спецпредставника США щодо економічного відновлення, було б корисно скликати цю комісію і обговорювати не буденні щоденні питання, а також й більш стратегічні, останнім чинна адміністрація Білого дому приділяє дуже суттєву увагу. Це і контрнаступ, це і внутрішні реформи в Україні, в цілому стратегія щодо повернення життя на звільнених територіях, реальне планування фізичного відновлення.
Слід допомогти США чітко озвучити фінальну спільну мету у війні проти РФ
Другий трек – це посилення адвокації в самих Сполучених Штатах і це треба робити, тому що певні лінії комунікації, певні меседжі дійсно трошки просідають. Наприклад, суттєво просідають проукраїнські меседжі щодо неможливості перемовин із РФ, необхідності продовження допомоги з боку Вашингтону, пришвидшення допомоги. Частина з цих тем спричинені тим, що Адміністрація не поспішає реагувати на заклики республіканців у Конгресі оголосити про стратегію США у цій війні. Хоча стратегію, очевидно, має стати повне відновлення території України станом на 1991 рік та початок роботи трибуналу щодо дій РФ.
Головна причина, чому вищезгадані меседжі стали менш помітними, полягає в тому, що в Сполучених Штатах дуже багато медіа, зокрема, локальних медіа, які не приділяють увагу зовнішній політиці взагалі, або дуже мало.
Для України це урок стосовно того, що має бути пророблена робота не тільки у Вашингтоні з тими, хто приймає рішення. Але також слід зустрічатись і з виборцями в тих штатах, де є представники, які закликають зупинити допомогу Україні. За деякими опитуваннями, підтримка американського суспільства щодо продовження допомоги Києву з Вашингтону дійсно зменшується, але не опускається до критичних цифр. Попри те, що з такими людьми складно говорити, з ними все одно треба пробувати контактувати, запрошувати в Україну, ставити публічно питання, чому вони не підтримують збільшення допомоги. Багато політичних оглядачів стверджують, що останній візит Зеленського до США був не такий тріумфальний, як попередній. Не можна постійно сподіватись на постійний вау-ефект з таким системним партнером як США.
Одна з можливих форм гарантій безпеки від США — двостороння безпекова угода
По-третє, потрібно виходити з конкретними пропозиціями щодо укладення двосторонньої безпекової угоди з США. У США є такі моделі, як підтримка Японії та Кореї з наявністю американських військ на території. В контексті вже започаткованого діалогу про гарантії безпеки та пошук своєрідної моделі гарантій безпеки для України, тут є приклади Тайваню, Ізраїлю, останній, звісно, буде складніше адвокатувати його імплементацію після трагічних подій внаслідок війни “Хамас проти Ізраїлю” у жовтні 2023 року.
Київ не просить воювати за себе та навіть після війни не йде мова про перебування американських військ на території, принаймні зараз. Ми говоримо про посилення співробітництва у сфері оборони й безпеки, де буде сказано, що сторони зобов'язуються допомагати одне одній у разі вторгнення іншої держави на їхню територію.
У США з усією тривалою історією розуміння демократії та тяглості роботи інституцій, більшість політичних рішень приймаються консенсусом і рішення приймаються так, аби це задовольняло інтереси громадян.
Тобто, якщо підтримка серед громадян щодо продовження допомоги Україні буде зростати, або залишиться на цьому рівні, на якому вона є, то, звісно, більшість політиків будуть говорити, що треба продовжувати підтримувати допомогу Україні.
Чим кращі результати Україна демонструє, як на полі бою, так і щодо внутрішніх перетворень, боротьби з корупцією, стабільності та спроможностей інституцій, то, цілком можливо, менше буде закликів щодо зменшення допомоги Україні в Сполучених Штатах Америки.