«Тих, хто говорив, що Росія дуже важлива і Путіну потрібно дати можливість зберегти обличчя, зараз набагато менше»
Американські медіа часто скептично оцінюють перспективи українського наступу. А що про нього кажуть адміністрація Білого дому та військове командування США?
Справді, є велика різниця між тим, що пишуть про наступ у пресі, і тим, як його оцінюють в адміністрації США, у Держдепі, Пентагоні та в Об’єднаному комітеті начальників штабів. Оцінка Білого дому, міністра оборони Остіна та голови ОКНШ Міллі є досить позитивною. Усі вони розуміють, що українські військові проводять найскладнішу операцію з часів Другої світової, що протистоїть нам брутальний і численний агресор. Влада США знає, що кожен поступ, кожен звільнений кілометр, кожне просування на всіх напрямках і навіть те, що ми просто не даємо росіянам далі просуватися, – це величезний успіх. Саме так публічно оцінили контрнаступ і секретар Остін, і генерал Міллі після минулого засідання групи Рамштайн.
В адміністрації США є ті, хто вважає, що після успішного контрнаступу Путін змушений буде піти на переговори. А чи розглядають там сценарій, що Путін узагалі не збирається їх вести?
Ми постійно говоримо представникам адміністрації, що не повинні очікувати, зробить Путін щось чи не зробить, і приділяти його реакціям забагато уваги. Потрібно фокусуватися на екзистенційних потребах України та на демократичних цілях, тобто відновити територіальну цілісність і суверенітет України, показати, що статут ООН працює, та надати допомогу нашій державі. Путін, якщо він захоче зупинити війну, зможе зробити це швидко – віддасть наказ не стріляти, припинити агресію та вивести війська з нашої землі.
Якщо говорити про експертне середовище, то тих, хто говорив, що Росія дуже важлива і Путіну потрібно дати можливість зберегти обличчя, зараз набагато менше, ніж було на початку вторгнення. На жаль, ми ще не можемо сказати, що в Америці превалює погляд, що Росія має бути зупинена за будь-яку ціну і всі ресурси потрібно сфокусувати на тому, щоб Україна перемогла. Однак за ці півтора року завдяки мужності всіх українців і наших захисників, активній, чіткій позиції президента Зеленського та дипломатії відбулася значна еволюція в поглядах американської еліти – на користь України.
Коли ми зараз говоримо з американцями, які називаємо пріоритетні напрями озброєння?
Усі види озброєння життєво необхідні, і ми щоденно працюємо з нашими партнерами над усім переліком, відповідно до задач, поставлених нам президентом, Міноборони та Генштабом, а також над збільшенням кількості та швидкості постачання.
Протиповітряна оборона залишається пріоритетом №1. Очевидно, що чим більше систем ("Patriot", NASAMS, IRIS-T) та відповідних ракет у нас буде, тим захищенішими будуть наші громадяни та міста. Саме тому в кожному американському пакеті оборонної допомоги є снаряди для систем ППО. Ми активно працюємо над тим, щоб США постійно замовляли для нас ці системи та комплектуючі до них.
Артилерія – теж безумовний пріоритет. Зараз ми воюємо зброєю НАТО, на 155-му калібрі, однак нам потрібні й інші калібри. Сполучені Штати виробляють приблизно 24 тис. артилерійських снарядів на місяць і планують збільшити виробництво до 80 тис. протягом наступного року. Проте якщо ми подивимося на інтенсивність боїв, зрозуміємо, що навіть цього буде недостатньо, щоб забезпечити наші потреби повністю.
Третє – все, що стосується ударної авіації: літаки, гелікоптери, будь-які дрони. США уже адаптували для нас і передали велику кількість ракет для літаків, дрони-камікадзе та інші важливі засоби. Ви знаєте, що ряд країн сформували коаліцію для тренування наших пілотів на F-16. Сполучені Штати надали дозвіл на цей тренінг, і найближчим часом він має розпочатися. А ми активно працюватимемо над майбутньою передачею нам безпосередньо літаків і створенням інфраструктури для цієї спроможності.
Четверте – броньована техніка, допоміжна техніка, особливо машини з розмінування. І це не кажучи про іншу зброю, радари, комунікаційні засоби та все інше.
Нам потрібно все, що ми отримували, і нам постійно потрібно додавати нові спроможності. Чим більше у нас буде зброї, тим швидше наші захисники будуть просуватися.
«Для адміністрації Байдена надання Україні систем ППО – це зараз один з ключових пріоритетів»
Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що зима буде складною, що означає, що Росія знову намагатиметься знищити українську критичну інфраструктуру. Чи розуміють американці, що Україні потрібно більше систем ППО, і чи ведемо ми зараз перемовини про це зі США?
Не тільки розуміють. Це один з головних пріоритетів для США, над яким уся адміністрація активно працює. Тут є багато нюансів: і питання виробництва, і наявність уже готових систем, і бажання інших країн віддати нам ті установки, які вже стоять на озброєні. Немає такого тижня, щоб ми не обговорювали питання надання нових систем ППО з Пентагоном і Держдепом. Вони ведуть перемовини як з виробниками, так і з країнами – щоб переконати їх передати системи Україні. Питання ППО є ключовим і під час щомісячних засідань так званої групи Рамштайн. Зараз єдине обмеження – фізична наявність цих установок.
Але ми працюємо також над іншими треками критичної інфраструктури. Щотижня зустрічається група енергетичної координації під керівництвом посла Джеффрі Паєтта, куди входять країни G7 і всі міжнародні фінансові організації. Наступного тижня міністр енергетики України Герман Галущенко візьме участь у Всесвітній міністерській зустрічі Net Zero World разом з міністром енергетики США Дженніфер Гренхолм, де проведе переговори з іноземними партнерами щодо відновлення та модернізації енергетичного сектору України.
Чим обґрунтовують американці відмову надавати Україні ракети ATACMS, якщо вони і так забороняють бити своїм озброєнням по території Росії?
Скажу так: перемовини тривають. Ми в процесі і працюємо над тим, щоб отримати ці далекобійні ракети і завдавати ударів по цілях противника по всій території України, запускаючи снаряди з землі. Сподіваємося, що найближчим часом ми отримаємо ці спроможності.
Президент наказав МЗС до кінця року організувати форум оборонних індустрій і створити союзи між профільними підприємствами України та інших країн. США – в пріоритеті. Які американські компанії нам у першу чергу цікаві, з якими ми ведемо перемовини?
Українське посольство в США уже займається цим питанням. За останній рік я зустрілася з усіма асоціаціями оборонних індустрій Сполучених Штатів і бізнес-асоціаціями, які включають оборонні компанії: Arizona Defense & Industry Coalition, National Defense Industrial Association, International Stability Operations, Association Society for International Development – United States Chapter, National Association of Corporate Directors, US-Ukraine Business Council – і, звичайно, Американською торговельною палатою.
Ми також постійно проводимо роботу з окремими профільними підприємствами, починаючи з тих виробників, чиї спроможності ми вже отримуємо: "General Dynamics", "Lockheed Martin", "Boeing", "Raytheon", "BAE Systems", "Northrop Grumman", "Bell Helicopter", "Global Ordnance", "Day and Zimmerman", "L3Harris" тощо.
У червні Україну відвідала делегація компаній-членів Оборонно-промислової коаліції штату Аризона, яку було засновано за активного сприяння великого друга України, сенатора Джона Маккейна, уже покійного, до складу якої входить близько 200 компаній.
Про що ми говоримо з цими компаніями? По-перше, про обслуговування і ремонт всієї техніки безпосередньо на території України. Поки що ми її відвозимо за кордон, там ремонтуємо, потім веземо назад. Це забирає багато часу і ресурсів. Ми раді, що "Boeing" уже має в Україні великий R&D-центр, де під час війни навіть збільшили штат на 100 людей і зараз уже майже 1200 працівників. Ми маємо зробити так, щоб такі компанії розширювали свою присутність в Україні.
Друге – це створення нових спільних підприємств. Тут, на жаль, Сполучені Штати відстають, наприклад, від Німеччини. Ви пам’ятаєте, що німецька компанія "Rheinmetall" підписала договір з українськими партнерами про створення виробництва. Зараз ми працюємо з декількома американськими виробниками, делегації яких уже були в Україні, бо дуже потрібно, щоб вони відкривали власні філії на території нашої держави. Думаю, що невдовзі наздоженемо і переженемо.
Третє – це робота з технологічними компаніями, адже сучасна війна – це комунікація, розвідка, ситуативна обізнаність, IT-спроможності тощо. Ми вже ведемо перемовини з відомими технологічними гігантами: "Amazon", "Google", "Microsoft", HP, "SpaceX/Starlink", – а також активно співпрацюємо саме з оборонними технологічними підприємствами, згаданими раніше, і агітуємо їх, щоб вони розглядали Україну як постійне місце своєї діяльності.
Як у США сприйняли ініціативу президента Зеленського щодо форуму оборонних індустрій?
Дуже позитивно. Багато компаній зі США вже включилися в роботу і питають нас про те, коли ми зможемо організувати форум і скільки компаній збираємося привезти. Це, до речі, важливе питання, адже навіть великі корпорації не працюють без підрядників. Тому нам потрібно зібрати разом усіх – і великих виробників, і тих, хто їх забезпечує комплектуючими, і фінансовий сектор, і решту.
«Більшість наших друзів у США розуміє, що вступ України до НАТО – це єдиний дієвий механізм, який гарантує безпеку нашої держави та всього регіону»
Чи є у Вашингтоні розуміння того, що Путін не припинить війни, допоки Україна не буде в НАТО?
Більшість наших друзів у США розуміє, що вступ України до НАТО – це єдиний дієвий механізм, який гарантує безпеку як нашої держави, так і всього регіону. Однак поки ми перебуваємо в стані активної війни, це сильно ускладнює процес перемовин. Наша позиція проста: стратегічне задання України, яке озвучує президент Зеленський, підтримує народ – це членство України в НАТО і в ЄС. Ми хочемо отримати запрошення і говорити про конкретні кроки до членства та реформи, які ми маємо зробити. Шлях до Вашингтонського саміту буде непростим, відбудуться серйозні дискусії, але це – пріоритет, над реалізацією якого посольство вже почало працювати, зокрема, на рівні експертів, роботи з американським суспільством і партнерами.
Чи вплинула на рішення Байдена не дати Україні запрошення до Альянсу позиція Німеччини?
Фінальний текст будь-яких заяв НАТО залежить від усіх країн, які його підписують, і позиція всіх членів Альянсу, включаючи Німеччину, має велике значення. Ми працюємо зі США щодо питання інтеграції, однак цього недостатньо, потрібно переконати всіх членів НАТО.
Водночас уже зараз очевидно, що Вільнюський саміт був успішним. У США почалася предметна дискусія про членство України в НАТО: не про «чи на часі зараз про це говорити», а про «як і коли це станеться». І це крім конкретних досягнень у вигляді запуску Ради Україна – НАТО та декларації країн G7 щодо безпекових зобов’язань.
Перед самітом НАТО Байден казав, що готовий надати Україні безпекові зобовʼязання на кшталт ізраїльських. Останні включають не лише оборонну допомогу, а ще й гарантії ФРС США, інвестиції в енергетику, технології, підтримку інноваційних програм тощо. Київ і Вашингтон розпочали переговори щодо гарантій. Яка програма максимум для нас? Які сектори економіки, як ми вважаємо, мають бути захищені чи модернізовані за допомогою США?
Якщо ми подивимося на ті статті додаткових бюджетів, за якими Сполучені Штати виділяють нам фінансову допомогу, то побачимо, що там уже вимальовується кілька секторів, які США постійно підтримують. Окрім оборонної, це пряма бюджетна допомога, розбудова енергетичного сектору, гуманітарне розмінування, відновлення критичної та звичайної інфраструктури, підтримка бізнес-діяльності. Ці види допомоги, до речі, збігаються з тими напрямами, які є у звіті Світового банку і які визначив Євросоюз. Ми працюємо над тим, щоб та допомога, яку США надають зараз у рамках тимчасових змін до бюджету, викристалізувалася у велику систему безпекових зобов’язань щодо України.
Ми дивимося на цей процес у трьох часових горизонтах. Перший – критична допомога, якої ми потребуємо вже зараз. Другий – швидке відновлення. Третій – стратегічна відбудова і розбудова міцної оборонної та економічної системи. Ці три елементи пов'язані між собою. Поки що ми на початку шляху. Сподіваюся, що зі США нам вдасться досягти максимального результату.
Іран допомагає будувати в Росії та Білорусі заводи з виготовлення дронів. Що ми та наші партнери можемо зробити, щоб нівелювати загрозу?
Ми отримуємо інформацію про те, які юридичні компанії і фізичні особи задіяні в цьому процесі, зокрема, хто ввозить технології, чипи, будь-які інші запчастини. США запроваджують санкції відразу після того, як верифікують отриману від нас інформацію. Також Сполучені Штати зняли гриф «секретно» з великої кількості даних, особливо тих, що стосуються дронів "Shahed", щоб довести, що вони мають іранське походження, і запровадити санкції проти відповідних компаній. Для Мінфіну та Міністерства торгівлі США це один з головних напрямів роботи – віднайдення та запровадження санкцій проти тих, хто допомагає Росії, Ірану обходити санкції.
Загалом у результаті спільної роботи з вересня 2022 року США імплементували близько 12 санкційних пакетів і заходів експортного контролю проти фізичних і юридичних осіб, залучених до виробництва та передачі іранських БпЛА.
Чимало американських видань пише, що також Китай передає Росії озброєння.
Ми разом з усіма інстанціями США, які займаються експортним контролем, особливо з Міністерством торгівлі, постійно моніторимо цю ситуацію. У переліку ж накладених американцями санкцій є дуже багато китайських компаній, які допомагали росіянам обходити обмеження та купувати якісь компоненти, до прикладу, напівпровідники, чипи тощо. Але нині немає прямих доказів, що Китай постачає зброю Росії. І ми сподіваємося, що він не почне робити це.
«Уся наша робота спрямована на те, щоб усіляко нарощувати двопартійну підтримку в Конгресі. І нам це вдається»
Вибори в США 2024 року стануть доленосними для світу. Чи зможе Україна втримати двопартійну підтримку Конгресу за будь-якого сценарію?
У нас немає іншого виходу. Уся наша робота спрямована на те, щоб усіляко нарощувати двопартійну підтримку. І я можу сказати, що нам це вдається.
Стратегічне партнерство, а я його часто називаю стратегічною дружбою, між Україною і Сполученими Штатами не залежить від того, яка партія перемагає в будь-якій з наших країн. Це партнерство двох демократій, яке не повинно залежати від політичних циклів чи зміни влади. Тому двопартійна підтримка США – це основа нашої співпраці.
У нас сформована дуже сильна група підтримки в Конгресі в обох палатах. У Київ приїжджали з візитами кандидати в президенти Кріс Крісті та колишній віцепрезидент Майкл Пенс. До того в нас із візитом був колишній держсекретар Майк Помпео. Постійно приїжджають делегації з Конгресу, і кожна з них – двопартійна.
Якщо ми робитимемо все дипломатично правильно, то ця підтримка залишиться двопартійною.
Ми не втручаємося у внутрішні процеси США, але постійно доводимо, що перемога України – це важливе питання для національної безпеки Сполучених Штатів. У наших країн спільні цінності. Ми намагаємося якомога більше розказувати у США про те, що відбувається в Україні. Постійно інформуємо Конгрес про події в Україні, щодня розсилаємо законодавцям і сенаторам спеціальний бюлетень, де розповідаємо про війну, воєнні злочини РФ, досягнення наших захисників, прозорість і боротьбу з корупцією.
Ми хочемо достукатися до всіх, багато працюємо на регіональному рівні, привозимо делегації – наших військових, релігійних діячів, представників муніципалітетів, бізнесу, спортсменів, дітей.
Останні дослідження показали, що більшість американців-виборців обох партій підтримує Україну.
Тобто все, що ми робили, ми повинні робити далі, але ще активніше і водночас обережніше і відповідальніше, щоб зберігати двопартійну підтримку і щоб єдине питання, в якому дві партії змагалися між собою, було «хто більше допоможе Україні».
Наскільки висока ймовірність того, що перед виборами у США може виникнути бюджетна криза? Чи можуть вплинути політичні процеси в США, на що натякає прем’єр Денис Шмигаль, на програми оборонної підтримки України?
Під час виборчої кампанії всі процеси ускладнюються, загострюються суперечності між політичними партіями – і це нормально. Це впливатиме на бюджетний процес у Сполучених Штатах безвідносно до «українського питання». Минулого року, під час проміжних виборів, Конгрес зміг прийняти бюджет лише на три місяці, щоб не зупинити роботу уряду, а вже в грудні ухвалив повноцінний кошторис. Цього року, скоріше за все, буде такий самий сценарій.
Учора адміністрація подала запит у Конгрес на додаткове фінансування, у тому числі для України, на перший квартал 2024 фінансового року (тобто на останній квартал календарного 2023 року). Це запит на загальну суму $20,56 млрд, зокрема, включає оборонні видатки – 14 млрд грн (зокрема, 5 млрд на програму USAI, 1 млрд – на програму FMF і 1 млрд на програму PDA), економічну допомогу – $4,1 млрд (зокрема, 3,3 млрд доларів на пряму бюджетну допомогу), гуманітарну допомогу – $2,1 млрд, а також $255 млн на розмінування, підтримку прикордонної служби та поліції, боротьбу з тероризмом, ядерну безпеку, безпеку персоналу тощо.
Схвалення Конгресом цієї пропозиції буде дуже важливим продовженням підтримки разом із залишками бюджетної допомоги. Тому ми розпочали активну роботу з нашими друзями в Конгресі і Сенаті, щоб вони схвалили це все, коли повернуться з канікул у вересні.
Як вважаєте, чи намагатиметься чинна влада США припинити війну перед виборами навіть на не до кінця вигідних для України умовах?
Ніколи такого не чула від адміністрації. Вона публічно говорить те, що говоримо і ми: припинити цю війну може тільки одна людина – Путін. Він її розпочав, він її проводить, він єдина причина існування цієї війни. Тому і припинити її може тільки він.
Але ані ми, ані Сполучені Штати зараз не бачимо бажання в росіян припинити цю війну. Тому очевидно, що ми будемо робити все для того, щоб протистояти агресії і звільняти нашу територію, а Сполучені Штати говорять, що будуть з нами стільки, скільки для цього потрібно.
«Американські компанії дуже зацікавлені вкладатися у відновлення»
В Україні все активніше говорять про відбудову. Як колишній міністрів фінансів скажіть, які ключові елементи успішного відновлення чи навіть перезапуску?
Успішна відбудова потребує кількох елементів. Перший і основний – перемога у війні. Однак це означає не тільки завершення бойових дій, але й вирішення безпекової ситуації. Наше членство в НАТО – це насправді складова успішної відбудови. Тому наші зусилля з безпековими гарантіями і майбутнім членством в НАТО є важливою частиною економічного успіху.
Другий елемент – правильна інституційна координація та планування відновлення. Саме для цього була створена платформа, до якої увійшли країни G7 і міжнародні фінансові інституції. Я сподіваюся, що вона запрацює, адже потрібно, щоб усі синхронізували свої зусилля. Бо якщо подивитися на відбудови, що були раніше, то план Маршалла був дуже успішним, а відновлення в таких країнах, як Афганістан чи Ірак, пройшло не дуже результативно. Ми повинні піти за позитивним сценарієм, а значить – мати належну платформу та координацію.
Третій елемент – це фінансування відбудови, яке можна здійснити за рахунок ресурсів наших партнерів, міжнародних фінансових організацій, банків розвитку. Тобто тих, хто бере участь у платформі та може підтримати важливі стратегічні плани фінансово.
Четвертий елемент, який, на мою думку, є одним з найважливіших, – це інвестиції. Оскільки масштаб руйнувань величезний, як і масштаб необхідних трансформацій, бо ефективність системи до війни, до 2014 року, була низькою. Успішний економічний розвиток буде можливим лише за умови активних вкладень вітчизняного та міжнародного бізнесу в Україну.
Чи є вже серед американських компаній ті, хто готовий вкладатися в цей проєкт? Чи шукає посольство інвесторів?
Коротка відповідь – так, дуже зацікавлені. Ми працюємо з усіма бізнес-асоціаціями, з торговими палатами України та США, з Міністерством економіки і торгівлі Сполучених Штатів. Кілька разів на місяць відбуваються зустрічі з американськими компаніями, які готові вкладати гроші в Україну. Ми надаємо їм інформацію, намагаємося надихнути, залучити, бо для розвитку деяких напрямів (сільське господарство, переробка рідкоземельних металів, енергетика, ІТ) знадобляться роки.
Зараз, наприклад, опрацьовується декілька візитів в Україну делегацій великих американських компаній. Деякі вже мають певні напрацювання в Україні та вивчають шляхи розширення операцій, інші розглядають Україну як перспективний ринок для розвитку бізнесу після нашої перемоги.
Успішна реконструкція вимагатиме великої кількості компаній і великої кількості грошей. Завдання України – перехопити ланцюжки постачання, які перервала російська агресія, і стати надійним хабом з постачання високомаржинальних товарів і послуг для багатьох індустрій.
І отут мають запрацювати всі чотири згадані елементи. Компанії не прийдуть, поки не зрозуміють, що через десять років їхній завод не буде зруйнований тією самою Росією. Інвестори прийдуть, якщо в Україні почнуть працювати міжнародні фінансові інституції. Деякі з них, до речі, уже працюють. DFC надав додатковий кредит Банку "Львів", а також одному фонду, який фінансуватиме процеси відновлення. Корпорація IFC нещодавно інвестувала в ІТ-компанію "Miratech". Навіть зараз, під час війни, ці інвестиції йдуть. Наша задача, щоб їх було у сто, тисячу разів більше.
Денис Шмигаль заявив, що в момент завершення війни чимало ініціатив з допомоги зупиниться і країна стикнеться з величезною економічною кризою. Яка тут має бути стратегія, щоб зберегти американську підтримку хоча б на перехідний період?
Я постійно наголошую на тому, що наша перемога важлива для нас, але також вона в інтересах Сполучених Штатів. Звичайно, наш пріоритет – перемогти у війні. Однак правильно структурувавши відбудову і залучивши інвестиції, ми маємо всі шанси посилити нашу співпрацю зі США після перемоги.
Зараз Україна є співзасновником ініціативи "Net Zero World" (з декарбонізації економіки). Ми також активно працюємо над диджиталізацією, технологіями та іншими пріоритетами, які також є ключовими для Америки, наприклад, сільське господарство та харчова безпека. Україна має можливість значно підвищити продуктивність сільського господарства за умови доступу до фінансування та технологій. І це я не згадую рідкоземельні метали, які в нас є практично всі. Вони можуть бути піддані більш глибокій переробці в Україні. Це важливо, і для цього ми залучаємо інвесторів. Коли нам це вдасться, ми станемо надійними партнерами для Сполучених Штатів як у виробництві, так і в інших галузях. Тобто наша спільна робота після війни не тільки не припиниться, але й зросте, оскільки ми працюватимемо разом для досягнення спільного успіху.
«Із 330 російських банків досі тільки 21 повністю перебуває під санкціями. Це непорядок. Вони мають бути санкціоновані всі»
Назвіть п’ять ключових викликів, які зараз стоять перед Україною з погляду комунікації зі США?
Я сказала б, що це не виклики, а завдання. Завдання номер один – забезпечити Україні підтримку та допомогу США на 2024 рік. Це найголовніше, адже політична боротьба буде тільки загострюватися перед виборами. Дуже важливо, незважаючи на певні ізоляціоністські голоси в обох партіях, домогтися того, щоб двопартійна підтримка України не тільки не зменшилася до кінця цього року, але й була стійкою протягом наступного.
Завдання номер два – активна робота зі Сполученими Штатами для продовження і посилення санкційної політики. Дуже багато санкцій запроваджено, але не всі. Я не втомлюся говорити про це з нашими партнерами. Із 330 російських банків досі тільки 21 повністю перебуває під санкціями. Це непорядок. На момент запровадження обмежень ці установи дійсно складали більшість банківської системи РФ, але в Росії вже давно не існує приватного бізнесу, за телефонним дзвінком інші банки перебирають на себе функції підтримки і фінансування війни. Тому вони мають бути санкціоновані всі. Те саме стосується й виробників зброї: часом абсолютно «мирні» дослідницькі інститути стають закупівельниками продукції, яку потім передають для виробництва зброї. Те саме з олігархами і всіма іншими російськими злочинцями.
Третє важливе завдання – це питання зброї. Важливо не лише отримати в законі статті про фінансування озброєння, а й знайти його і швидко доставити. Нині вже менше потрібно політичних рішень: знято багато табу, і Сполучені Штати визначилися, що надають нам потрібне озброєння. Однак треба домогтися передачі, пришвидшення виробництва, знайти певні складові та запчастини. Це величезна робота. І тут нам може стати в нагоді форум оборонних індустрій, адже він допоможе частково вирішити проблему – компанії зайдуть в Україну.
Четверте – притягнення до відповідальності Росії як країни і всіх російських військових злочинців та відшкодування ними спричинених руйнувань через систему репарацій і конфіскацій. Тут ми долучені до роботи нашої Генеральної прокуратури і Департаменту юстиції з розслідування воєнних злочинів, супроводу всіх міжнародних судів та обговорення Трибуналу щодо злочину агресії. А також беремо участь у всій законодавчій роботі щодо конфіскації російських активів і створення компенсаційного механізму.
П’яте – вся культурна, спортивна, освітня та інша дипломатія, яку ми проводимо. Ми фокусуємося на наших ключових пріоритетах – на зброї, санкціях, бюджетній підтримці та відповідальності. Але ми повинні завжди пам'ятати: для того, щоби ці пріоритети підтримувалися адміністрацією, Конгресом, щоб виділялися кошти на зброю і допомогу, потрібна широка підтримка громадськості. Американці повинні цікавитися Україною, вішати українські прапори на свої будинки, писати листи своїм конгресменам, сенаторам. При цьому важливо не забувати, що в Америці немає війни, і якщо ми тільки через призму війни і наших потреб будемо говорити з американцями, то не завжди досягнемо результату. А от коли ми робимо це через поширення нашої культури, коли приїжджають наші музичні гурти, науковці, історики, коли привозимо українські фільми, коли працює кулінарна дипломатія, це дає нам можливість достукатися до широких верств населення.
