Топ 100 найпопулярніших ліків
Оголосили, що на топ 100 найпопулярніших українських препаратів знизять ціни на 30 % уже з 1 березня. Де цей список? (На час розмови списку ще не було.)
Це аналіз того, що купують в наших аптечних закладах від українського виробника — як в упаковках, так і за кількістю коштів, які вони заносять.
Саме цей перелік — буде вісім-дев'ять виробників — проранжований, узгоджений з виробниками, і на нього з 1 березня буде знижена вартість на 30 %. Останній виробник дає відпускну ціну, ми його відразу ранжуємо. Найближчим часом список з'явиться.
(LB.ua зустрівся з Віктором Ляшком ще до того, як МОЗ оприлюднило цей топ 100 препаратів, тому не зміг запитати, як зниження вартості, наприклад, дев'яти видів аскорбінки впливає на обороноздатність і безпеку України. Деякі лікарі цей список уже засміяли, кажуть, що десь третина списку не має доведеної ефективності.)
Цей список формували як? Виключно за популярністю, звідти забрали фуфломіцини?
За популярністю.
Чому тільки українські виробники?
Бо українські виробники, розуміючи соціальну значимість, готові допомогти й добровільно знизити ціни на 30 %.
У цьому топ 100 налбуфін є? (Доступний для знеболення опіоїд, який спричиняє залежність; кілька років був навіть в аптечках українських військових, зараз медики борються, аби зменшити його доступність і, відповідно, залежність від нього як військових, так і цивільних.)
Нема.
Якщо брати за кількістю придбаних українцями упаковок, він мав би там бути.
Так, але з налбуфіном окрема історія. 17 лютого я заслухав Держлікслужбу за результатами виконання мого доручення про моніторинг відпуску налбуфіну в аптечних закладах протягом січня і лютого.
Ми побачили, що в аптеках відпускають препарат без рецепта. Це заборонено. Ми приходимо, аптека показує незначний відсоток рецептів електронних, за якими відпущено препарат. Усе інше, кажуть, відпуск був за паперовим. Покажіть — немає, бо немає підстав його зберігати.
За цими результатами ми заборонимо відпускати налбуфін за паперовими рецептами. Але якщо немає технічної можливості (виписки електронного рецепта) для прифронтових територій, рецепт буде зберігатися в аптечному закладі впродовж певного періоду. Якщо і це не спрацює, буде кардинально жорстка міра і переведено препарат у категорію жорсткого відпуску.
Чому одразу не переведете?
Ми проаналізували європейське законодавство. У жодній країні ЄС налбуфін не віднесений до наркотичних лікарських засобів. Це питання культури призначення препарату.
Чому відразу до наркотичних не перевести? У нас є проблема з кількістю аптек, які відпускають наркотичні лікарські засоби. Ми вчергове проводили нараду з Держлікслужбою для аналізу законодавства Євросоюзу. Йде дискусія з Міністерством внутрішніх справ. Думаю, дійдемо до логічного завершення. У нас кімнату, в якій потенційно має бути сейф з наркотичними ліками всередині, розцінюють як окрему в аптеці. І це не дозволяє більшості аптек відпускати наркотичні лікарські засоби. А це про доступ паліативних хворих до знеболення. Тому ми над цим працюємо.
Якщо беремо топ 100 ліків української фарми, чому не викинути звідти ліки без доведеної ефективності, аби люди не побігли радісно і дешевше купляти? Є давні цифри, що кожен четвертий препарат, який купує українець, — фуфломіцин. Якщо хочемо зменшити витрати українців з кишені на ліки, то якщо ми навіть частково знизимо кількість фуфла, яке вони купують, уже зекономимо їм гроші.
Складне питання. Я за, тому звертаюся до всіх: не займайтеся самолікуванням; не шукайте ліків в інтернеті; звертайтесь до лікарів. До лікарів: лікуйте і призначайте за протоколами, не виписуйте величезної кількості засобів, що якийсь допоможе. Бо в нас же якщо ти пішов до лікаря і він не виписав тобі лікарських засобів, це поганий лікар.
Є препарати, які в ЄС зареєстровані й популярні, де діючої речовини 0,03. Тому коли говоримо про фуфломіцини, то це про покращення обізнаності людей, що їм купувати.
Якщо хочемо зменшити витрати з кишені пацієнта на ліки, то говоримо про:
-
Розширення програми «Доступні ліки»;
-
Жорсткий контроль за наявністю препаратів, які входять до стандартів лікування і покриття й наявність яких у медзакладах передбачено програмою медичних гарантій.
Це те, як рухаємося. Там доказові лікарські засоби.
Тут кажемо, що топ 100 — це про OTC-групу, яка зазвичай не в призначеннях і в рецептах. Це традиційна культура споживання людей.
Ми також повинні реагувати як регулятор. Подивилися, що є можливість на це зреагувати в Україні.
Ви ж розумієте, що вся історія із законопроєктом і змінами цін на ліки відразу сприймається в нинішній політичній ситуації як підготовка до виборів.
Це можна сказати, якщо не відслідковувати діяльності комітету й Міністерства охорони здоров'я. Подивіться кількість круглих столів, яку ми проводили і на базі комітету, і на базі Міністерства охорони здоров'я з учасниками фармринку про те, що ми повинні почати прозоре ціноутворення і регулювання. За дискусіями повинні бути рішення. Рішення назріли і реалізовані.
Чому вони зараз назріли?
Зацікавлені гравці на ринку зацікавлені заговорити проблему. Якщо говоримо про якусь проблему, пропонуємо рішення, а воно заговорюється, ціни зростають, то ми повинні втручатися. Втрутились.
Чи будуть у топ 100 ліки, які вже покривають програмою «Доступні ліки»?
Ні, «Доступні ліки» — окрема історія. Багато лікарських засобів пройшли оцінку медичних технологій саме під те, щоб зайти в програму «Доступні ліки». Отримали позитивні висновки, але питання їхньої вартості поки що не дозволяло вийти на їхнє включення до програми медичних гарантій. Ми хочемо здешевити лікарські засоби. Бачимо, що їх усе рівно купують люди в аптеках, а ми не відшкодовуємо.
Ми вирішили запустити поетапне відшкодування не стовідсоткової вартості, а хоча б 30 %, 50 %, 60 %, це зменшить витрати пацієнта з кишені, а ми потихеньку будемо дивитися, як ці препарати заходять і яку групу вони витісняють, щоб замінювати на більш інноваційні.
У цьому році хочемо запустити це на виконання рішення РНБО, де передбачено розширити програму реімбурсації. Ми проаналізували: якщо уважно дивитися нацперелік, то амбулаторну групу ми вже закриваємо програмою «Доступні ліки». Треба розширювати вже нацперелік, щоб на амбулаторну групу з'являлися додаткові ліки.
Наступний етап, як у рішенні Ради національної безпеки та оборони: діалог з виробниками, дистриб'юторами й аптечними закладами, щоб досягти кумулятивного ефекту зниження ціни на всі інші лікарські засоби в середньому на 20 %.
Тобто виробник дає певну знижку, пропорційно її дає дистриб'ютор, пропорційно аптека — і ми побачимо зниження цін на ліки.
Обмеження націнки також повинно врегулювати зниження цін на лікарські засоби по певних групах, у тому числі на рецептурну групу товарів, які є доказовою медициною.
Далі етап — запровадити національний каталог цін, коли реферуємо лікарські засоби по зовнішніх країнах. Визначаємо референтну ціну і зобов'язуємо виробника задекларувати свою ціну, яка не повинна перевищувати референтну. Хочемо ще підв'язати, щоб ціна з національного каталогу з'являлася в інформаційній довідці, яка додається до електронного рецепта: держава показує, що найнижча ціна є отака, без бренда.
У ліцензійних вимогах на розрібну торгівлю прописуємо, що один з трьох найнижчих за ціною препаратів у національному каталозі цін повинен бути в аптеці, якщо ти торгуєш цією номенклатурою. Це комплексний план.
Чи є ризик зникнення ліків з аптек через ухвалений Радою законопроєкт
Розберемось докладно. Коли ми готували матеріал про вже ухвалений законопроєкт, не до кінця зрозуміли, як буде працювати цей механізм референтних цін на ліки (за документом, виробник має декларувати ціни на свій препарат з конкретною діючою речовиною за референтною ціною. Тобто держава буде щоразу визначати найдешевші країни в Європі, де конкретний препарат коштує найменше. І виробник має ставити ціну за свій препарат не вищу, ніж у цих країнах).
Якщо будемо брати країни Східної Європи, то побачимо, що в них більш-менш схожі до нас умови. Ми дивилися, як працюють Молдова, Болгарія, Румунія, Угорщина і подібне. У них також є аналоги національних каталогів цін, уже відпрацьовані. Є інструмент Всесвітньої організації охорони здоров'я, який дозволяє досить швидко прореферувати ціну. Якусь модель оберемо, за тиждень промоделюємо реферування і запропонуємо варіант, який для нас найбільше підходить.
У законопроєкті початково було про товарну назву препарату, а потім правка стала загалом про діючу речовину. Європейська Бізнес Асоціація каже, що тоді з українського ринку зникне частина оригінальних препаратів, бо вони ніколи не будуть конкурувати з генериками за ціною. (Оригінальний препарат розробляє фармкомпанія: вкладається в розробку, клінічні дослідження, вихід на ринок тощо. І коли дозволяє дія патенту, санкціонує випуск іншими виробниками генериків — дешевших аналогів оригіналу. Це означає, що ціна на оригінал не може бути такою самою, як генериків, бо вкладення у створення оригіналу великі.)
Ми це розуміємо. Прописано — «якщо інше не визначено законодавством». Постанова Кабінету Міністрів може визначати інше.
Поясніть зрозумілою пацієнтам мовою. Чи означає це, що частина ліків дійсно зникне, чи є сенс скуповувати собі зараз імпортні ліки умовно на півроку-рік уперед?
Не потрібно нічого скуповувати.
Ми як держава не заходили в жорстке регулювання ринку, бо найкраще — це конкуренція, яка повинна дати результат.
За статистикою, в нас на ринку шалена конкуренція. У нас понад 120 українських виробників. Імпортерів близько 100. Дистриб'юторів близько 300. Аптечні мережі — десь 5000 суб'єктів господарювання, 22 000 точок. Тобто об'єм повинен дозволяти конкуренцію і знижувати ціну. Це відбувається? Ні. Динаміка показує зростання цін на ліки.
Є питання інфляційних процесів, але [навіть враховуючи інфляцію] ми побачили, що все рівно відбувається агресивна політика розвитку ринку і маркетингу: коли відбуваються домовленості між виробником і маркетинговою організацією і певний лікарський засіб агресивно пропонується, коли споживач приходить в аптеку. Не пропонують доступні ліки, а те, що вигідно продати, бо за нього велика націнка і ще виробник додаткові якісь кошти передає юридичній особі.
Тому наша задача врегулювати все це. Чи це сподобається ринку, який так розвивається? Ні. Тому починають з'являтися заяви про те, що щось відбудеться. Чому якісь ліки зникнуть? Яка підстава? Де в тексті законопроєкту якісь заборони? Нема.
Європейська Бізнес Асоціація говорить про обмеження постачальницько-збутової надбавки 8 %, що через такі обмеження частина представництв може закритися.
Постанова написана чітко. Є торгове представництво в Україні, 8 % нараховують з моменту, коли вони сформували ціну, заплатили податки і передають право на товар дистриб'ютору. Проблеми нема. Питання це в комунікації з'явилося не вчора.
Вони кажуть, що якщо формувати за ціною митниці 8 %, тоді позакриваються представництва. Ми в цьому не зацікавлені, наша стратегія була, щоб ці представництва відкривались. Вони привозять сюди інноваційні препарати і є прозорим платником податків на території нашої країни. Це питання вирішено постановою.
Фіналізуючи, ви як міністр можете пообіцяти, що державна регуляторна політика не призведе до того, що частина ліків зникне з полиць аптек?
Ні, не зникне. Вона призведе до прозорого ціноутворення, і ми всі будемо розуміти, хто яку ціну сформував, хто скільки націнив, і тоді є розуміння, як на що впливати, щоб ліки були доступні.
Раніше десь більше націнювали, десь менше, порівняли по всій країні. Розуміємо, що 8 % — нормально, робоча ситуація. Можуть возити, націнювати і бути в прибутку.
Маркетинг заборонений до створення національного каталогу, до прозорого ціноутворення. Після цього ми готові прописати правила маркетингу. Уже над ними працюємо.
Те, що ви заборонили, це що з 1 березня? Коли провізор тобі буде пропонувати, що візьміть зараз умовний ібупрофен цієї марки, а не найдешевший?
Провізор може пропонувати, але ми знаємо, що за цю пропозицію не заплатить виробник.
А як ви знаєте?
Тому що ми його заборонили. І далі питання податкових, антимонопольних і служб, які це перевіряють, бо це прозора система, ну не може платитися там готівкою, це виключно безготівковий розрахунок, коли між двома суб'єктами господарювання здійснюється безготівковий розрахунок, він здійснюється на підставі якогось договору.
Коли має запрацювати ухвалений законопроєкт? Є ще підзаконка і так далі.
Законопроєкт відправлений на підпис президенту. На понеділок у нас повинні бути драфти всіх документів. Хочемо зустрічатися з усіма учасниками, як українськими, так і представниками іноземних, щоб врахувати всі ризики під час підготовки документів. Далі нам дається місяць на національний каталог для нацпереліку, уже ми його прореферували Державним експертним центром під певних п'ять країн. Подивимося, якщо не зміняться країни, промоделюємо все.
Щоб наше моделювання не призводило до того, що ми таке нареферуємо, що, як показує практика, в нас препарати дешевші, ніж, умовно, референтна ціна. Це може підштовхнути виробників до підняття ціни.
У законі написано про не менш ніж чотири країни. Ми хочемо передбачити, умовно, дев'ять і прописати алгоритм. Коли чотири найнижчі беремо, найнижчу відкидаємо, а по решті трьох робимо медіану. Але це поки що проєкт, ще на етапі дискусії.
Реферування відбувається за лікарським засобом. У більшості країн Східної Європи прописали, що генерик не може коштувати дорожче за 75 % вартості оригінального препарату. У нас інколи це вищий відсоток. Це один з нюансів.
Кому, на вашу думку, найбільше не сподобався законопроєкт? Дистриб'юторам, виробникам?
Думаю, що всім. Кожен чимось задоволений, чимось ні. Виробники не задоволені реферуванням і національним каталогом. Дистриб'ютори — 8 % і ще плюс 20 % в одні руки, правка з'явилась. Аптеки націнками і забороною маркетингу не задоволені.
Правка про 20 % від пані Тимошенко… Дивна, ми говорили з ринком. (Виробники й імпортери ліків повинні «постачати один препарат кожному покупцю не більше ніж 20 % від річного доходу від його продажу», і є підозри, що правка зроблена для лобіювання чиїхось інтересів і розподілу ринку.)
Хай Антимонопольний, який розпочав розслідування, покаже нам результати. Я не хочу нікого звинувачувати, чи була змова умовних двох дистриб'юторів і п'яти аптечних мереж, чи ні, це розслідування Антимонопольного.
Для нас, як для системи, стоять запобіжники: якщо немає заявки інших, може відпускатися вся продукція одному дистриб'ютору. Проблем немає, плюс ми прописали, що на інноваційні лікарські засоби, оригінальні препарати ця норма не поширюється.
Відновлення перевірок Держпродспоживслужби для контролю за цінами в аптеках. Як це має взагалі бути?
Коли з'являється національний каталог, виробник не має права відпустити товар за більшою ціною, ніж він задекларував. Ми хочемо в аптеці запропонувати сервіси, які дозволять людям знати про ціну і відразу через QR-код написати про те, що щось не відповідає, зокрема для Держпродспоживслужби, щоб розпочиналась реакція. Вони дивляться всю бухгалтерію, підтверджувальні ціни.
Ліки у стаціонарах за держкошт
Про стаціонари запитаю. Це один з механізмів знизити витрати з кишень пацієнта на ліки. За результатами засідання Ради нацбезпеки та оборони, в яку ви увійшли, ви писали, зокрема, про контроль за тим, аби були закуплені ліки в стаціонарах. Можете пояснити, що це означає? І зараз досить часто буває, що держава закупила, але пацієнт приходить і його відправляють купити в аптеку на перший поверх.
Розробляється декілька систем. Буде щомісячне звітування. Маємо автоматичний моніторинг через Національну службу здоров'я України.
Є досвід, як з цим працювати. МОЗ і НСЗУ сіли і пробрейнштормили, що є проблема з лікуванням інсультів, яка починалася з неправильної маршрутизації, відсутності можливості правильної діагностики, бо не було комп'ютерних томографів, а потім і проблеми з лікуванням відповідно до стандартів.
Стандарт поміняли, томографи закупили, маршрутизацію правильно зробили, тепер 91–92 % інсультів привозять у лікарню, яка має контракт з НСЗУ. Там є комп'ютерний томограф, діагностують геморагічний чи ішемічний, починають тромболізис. Щоб зробити тромболізис, треба тромболітики.
Ми чітко прописали, що повинні моніторитися залишки, мінімум 10 флаконів має бути. Якщо робимо перевірку і не бачимо цих 10 флаконів, маємо можливість розірвати договір або застосувати штрафні санкції. За попередні півтора року НСЗУ повернула 1,5 млрд грн від надавачів послуг за те, що не дотримувалися вимог.
Зараз поставлена задача: так само відпрацюємо наступні етапи. Є моніторинг усіх ліків за стандартами. НСЗУ контролює скарги, що заставляють купувати, визначають заклади, і ми побігли, подивились. Окремо в нас є дані з Prozorro, з електронного маркету, про кількість ліків, які закупила будь-яка лікарня в країні.
Розуміємо, скільки в кожній лікарні людей пройшли стаціонарне лікування. Тепер ми ці дані сконектимо — і випливе статистика, в якій лікарні на пацієнта стаціонару закуплено найменше ліків. Це точка 1, щоб почати умовний клінічний аудит, чим лікують пацієнтів у стаціонарі. Думаю, достатньо буде в таку лікарню поїхати трьом-чотирьом людям, подивитися — і будуть застосовані санкції до закладу те, що в договорі прописано, а нема.
Ваш заступник Сергій Дубров казав, що близько 30 % закупівель лікарень через Prozorro — фуфломіцини. Тобто те, що купують, не завжди доказові ліки.
Але ми зобов'язали закуповувати через електронний каталог, де пріоритетом є нацперелік, який повинен бути закуплений на 100 %.
Якщо говоримо про контроль за тим, щоб були ліки в стаціонарах. Була заява «Пацієнтів України», що в держбюджеті 40 % коштів бракує на закупівлю стовідсоткової потреби ліків. ДП «Медичні закупівлі» обережніші, але теж кажуть, що не покрита стовідсоткова потреба.
Моя логіка така: ми розширюємо номенклатуру, бюджет нам не дає можливості покрити всю. Тому треба закривати стовідсотково потребу в критичних ліках. А на наступну економію будемо переходити на інші ліки. У мене прохання до нашої закупівельної агенції розпланувати так, щоб ми рухались у такому напрямку, і забезпечувати.
Критичне — це що?
Тут ми можемо зависнути, бо для будь-якого пацієнта критичним є той лікарський засіб, який йому потрібен для лікування. Наша задача — закуповувати те, чим користується найбільше людей і де економічна й лікувальна ефективність найкраща. Давайте більше фінансування — ми готові більше працювати. Це дискусія зазвичай в нас завжди з комітетом. Ми пропонуємо народним депутатам проголосувати податок на солодкі газовані напої, кошти з нього направити на закупівлю. З бюджету з азартних ігор нам додатково приходить на закупівлю орфанних захворювань.
Кроки є, але розуміємо, в яких ми економічних умовах живемо. Треба контролювати те, щоб цільові кошти лікарень витрачали на правильні речі, а не тільки на ремонти й інше, як відбувалося, бо програма медичних гарантій (система медреформи, в якій медзаклади укладають контракти з НСЗУ на певні пакети медпослуг, від пологів до інсультів, і держава сплачує за кожен пролікований випадок. — LB.ua) передбачає пріоритет — оплата праці лікаря, ліків і витратних матеріалів.
Матеріально-технічна база була на органах місцевого самоврядування. На жаль, багато громад – власників лікарень не змогли перелаштуватися і пишуть листи на МОЗ, що ми хочемо бути спроможною громадою, маємо лікарню, але ми в неї за чотири роки нічого не проінвестували. І міністерству доводиться вишукувати якісь ресурси, щоб закривати прогалини в доступі до меддопомоги.
Зроблю крок ширше. Вам не хочеться чесної, прямої розмови про те, що оцей перелік ліків ми можемо забезпечити на 100 %. А оцей некритичний, будь ласка, докуповуйте самі, навіть у стаціонари. Бо ми, з одного боку, публічно кажемо, що це покриває держава, ми це нібито обіцяємо і гарантуємо. Фактично розуміємо обмеження бюджету, що війна, важка економічна ситуація і ми не можемо зараз фізично забезпечити 100 % потреби.
Ми, на відміну від популістичних рішень, коли голосували закон про державні фінансові гарантії (основний закон медреформи. — LB.ua), говорили про гарантії, але перелік гарантій визначений не був. І фактично програма медичних гарантій — «закрийте все».
Ми цього року запустили коефіцієнти зіставлення і чітко показуємо, що за коефіцієнтами зіставлення не покривається програмою медичних гарантій. Це платні послуги.
На жаль, але держава не може це закрити. Ми не можемо поставити стенти при стенокардіях усім з третьою-четвертою групою. Ми ставимо при інфарктах безкоштовно. Якщо при інфаркті хтось бере гроші, це кримінал, за це треба саджати, повідомляти по всіх можливих каналах. Якщо стенокардії, то ви повинні розуміти, куди платите, яку вартість. Не в кишеню.
У централізованих закупівлях що зараз пріоритет? Для мене — кров: усе для витратників, щоб кров і її компоненти були, бо величезна потреба в цьому під час війни. Ми повинні це забезпечити, це порятунок життя.
Ми від того можемо і відштовхуватись, що перше закупили, друге, третє. Тут зависаємо, і тоді йдемо або просимо кошти додаткові, якщо економії не вистачає, або починаємо перепрофільовувати з різних програм. Це наша стратегія, ми так рухаємося.
Коли ми говоримо про відвертий діалог, мене більше бентежить ситуація, наприклад, з комп'ютерною томографією. Три роки тому в нас не було стільки цифрових рентгенів у країні, скільки сьогодні комп'ютерних томографів. Понад 242 комп'ютерні томографи за кошти держбюджету з донорами централізовано МОЗ розподілило. І коли мені кажуть, що десь формується якась черга на рік, що контраст треба купувати, — за це, вибачте, руки хочеться відривати.
Бо це реально покривають. Чому з людей беруть за це гроші? Ми готові виявляти, моніторити, забирати в медзакладів кошти за це. Але нам потрібна підтримка.
«Медзакупівлі України» мають свій дашборд, на якому можна подивитися залишки ліків. Але ці залишки подають самі лікарні. І знову пацієнти опиняються в ситуації, що вони подивилися на дашборд, є залишки, приходять до лікарні. Лікарня каже: «Нема, ми вже їх використали, ми подаємо оновлення раз на два тижні чи раз на місяць, ідіть в аптеку».
Ми вирішуємо це питання із запровадженням e-Stock. Це складна технологічна система, над нею працюють. Вона дасть можливість якісніше моніторити.
Але чому нема лікарських засобів, які передбачені стандартами лікування? Це питання. Це ми проголосували на РНБО посилити моніторинг і розбиратися в цих проблемах. Бо коли тиснеш на лікарню, починається політика: «О, тут лікарня все життя була, тепер ви забираєте якісь пакети, лікарня закриється, в людей не буде медичної допомоги». А сьогодні вона є?
Я відверто сідаю розмовляти з кожним головою громади, з кожним менеджером. Чому ви женетеся за цими пакетами? Переформатуйтеся, зробіть те, що вам дасть фінансову спроможність, забезпечте те, що програмою медичних гарантій передбачено, і коли бачите, що з'являється потенціал розвивати інший пакет, розвивайте, але без шкоди для пацієнта.
А то ми «дайте, дайте, дайте», а потім: «ой, нема за що купити розхідники, пацієнт платить». Заходиш у лікарню, там людині з інсультом вкололи фуфломіцин. Питаєш: чого? Людина приїхала поза терапевтичним вікном, уже колоти тромболітики не можна, що робити? Люди будуть скаржитись, якщо не будуть нічого колоти. І тут до людей також питання і прохання: вчасне звернення рятує життя. Я з упевненістю кажу, що інсульти в країні лікують безкоштовно. Проведені жорсткі моніторинги. Якщо десь хтось за інсульти платить — подавайте інформацію, ми реально тоді будемо забирати пакети. У нас кількість закладів достатня, щоб забезпечити доступність до меддопомоги.
Що Віктор Ляшко робитиме в РНБО
Ви кілька разів згадали РНБО. Поясніть логіку включити вас, міністра охорони здоров’я, в Раду національної безпеки та оборони.
Я думаю, що питання медичної допомоги в період воєнного часу набуває все більшої ваги, тому і включений.
Національна безпека та оборона, в чому тут питання вашого включення?
Це прийняте рішення, під час воєнного стану рішення не дискутують, а беруть до виконання.
Я читала функції РНБО. Там є охорона здоров'я. Я намагаюся зрозуміти, що ви як міністр маєте зробити для національної безпеки у сфері охорони здоров'я, щоб було зрозуміло, чого ви там?
З моменту повномасштабного вторгнення працює єдиний медичний простір: з плюсами, з мінусами, забезпечує систему надання меддопомоги всім, хто потерпає від рук російських терористів. Ми знаємо про відсотки поранених, які лікуються в цивільних лікарнях.
Розуміємо, як перерозподіляємо і пацієнтів, і ресурс як людський, так і матеріально-технічний, і лікарські засоби. Тому це питання координації, яке повинно бути між силовим блоком і цивільною системою.
Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький написав про його засідання й законопроєкт, який скасовує продовження дії патентів на ліки під час воєнного стану. Це теж частина вашої стратегії зі зниження цін на ліки?
Так. Там питання перше про Болар. Є патент на оригінальний лікарський засіб, у нашій країні заборонено реєструвати лікарський засіб до моменту, поки чинний патент. В інших країнах ти можеш зареєструвати (генерик), пройшов усі клінічні випробування, провів біоеквівалентність і в момент закінчення патенту можеш його реалізувати. Наше завдання — привести це у відповідність. Найближчим часом закінчується патент на досить популярний в Україні препарат. До нас повинні заїхати генерики, і якщо врегулюється положення Болар, це дозволить привозити сюди популярні генеричні препарати і здешевлювати так ціни на ліки.
Інший законопроєкт зареєстрували: під час війни заморозили завершення патентів, щоб не було патентних маніпуляцій. Ми бачимо, що всі державні інституції працюють, і хочемо, щоб цю норму прибрали. Готові долучитися до комітетських слухань, щоб свою позицію озвучити.
Коли середньостатистичний українець має відчути на собі, що стало краще з ліками після ваших політик?
З 1 березня це топ 100, упродовж трьох-чотирьох місяців ми повинні відчути суттєве зниження ціни з прозорим ціноутворенням.