Чи дійсно в Україні високі ціни на ліки
Декотрі ліки в Україні дійсно в півтора-три з половиною рази дорожчі, ніж у Європі, кажуть у благодійному фонді «Пацієнти України». Через це люди змушені шукати дешевші за кордоном або ризикувати, купуючи їх у сірих постачальників.
Співзасновник Українського центру охорони здоров'я Павло Ковтонюк вважає, що ліки в Україні «дорогі» перш за все тому, що в українців низькі доходи: «Ціни на ліки в Україні зіставні з ЄС (десь більші, десь менші), а доходи не зіставні. Середня пенсія в Україні — 5800 грн. Пенсіонери — основні споживачі ліків. Середній чек у аптеці — близько 600 грн», — каже він.
Ковтонюк зазначає, що велика частина аптечних продажів — ліки, які люди мали б отримати під час перебування в лікарнях, але не отримують, тому купують в аптеках.
Свіже дослідження «Індекс здоров’я» підтверджує, що 60 % українців усе ще платять за лікування в стаціонарах. Серед тих, хто платив під час останнього стаціонарного лікування, 26,7 % купували саме медтовари.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що є значне зростання цін на весь асортимент ліків українського виробництва: від 26 % до 131 %. Якщо виокремити ліки, які найбільше купують українці, то ціни на них зросли від 70 до 110 %. Він також заявив про високі маркетингові платежі, які отримують аптеки за продаж конкретних ліків. «Це призводить до того, що українці часто купують дорожчий препарат, коли на ринку є дешевший аналог з тією самою діючою речовиною, однак аптека не зацікавлена в його продажу».
Кульбіт між першим і другим читанням
У листопаді 2024 року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт 11493. Він спрощував реєстрацію імпортних ліків для держзакупівель. Це потенційно мало знизити ціни для лікарень. Однак між першим і другим читаннями документ почав змінюватися і спричинив лавину дискусій і конфліктів.
«“Батьківщина”, Юлія Тимошенко, раптово вирішила регулювати фармринок в Україні й подала дуже багато правок», — каже народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольга Стефанишина.
Про ціни на ліки Тимошенко заявляла ще в жовтні 2024 року. Казала, що ліки в українських аптеках мають бути нижчими принаймні вдвічі, а сприяти цьому має нібито демонополізація фармринку. «Два дистриб’ютори мають 90 % ринку і диктують ціни», — зазначала депутатка з парламентської трибуни.
До другого читання в тему цін на ліки втрутився й президент Володимир Зеленський. Заявив, що ціни в аптеках неприпустимі, і поклав відповідальність за їхнє зниження на уряд (МОЗ й АКМУ), навіть пригрозив кадровими рішеннями, якщо проблему не вирішать. «Аптечні мережі та виробники повинні дати більш комфортні умови нашим людям», — наголосив президент і запевнив, що триває підготовка засідання цілої Ради національної безпеки та оборони щодо цін на ліки і як їх знизити.
За кілька днів до ухвалення закону і після обурення президента Аптечна професійна асоціація України направила до МОЗ декларацію про співпрацю для зниження цін на ліки. У декларації провідні виробники, два головних дистриб’ютори й аптечні мережі заявляють про готовність знизити відпускні, гуртові й роздрібні ціни на певний відсоток, якого не вказали.
Що ухвалила Рада
Виробник має декларувати ціни на свій препарат з конкретною діючою речовиною за референтною ціною. Що це означає? Що держава буде щоразу визначати три найдешевші країни в Європі, де конкретний препарат коштує найменше. І виробник має ставити ціну за свій препарат не вищу, ніж у цих трьох країнах.
«Якщо ціна буде перевершувати референтну, ми не дозволятимемо цей лікарський засіб реалізовувати в аптеках», — каже Віктор Ляшко в ефірі телемарафону.
Для цього МОЗ упровадить Національний каталог цін, де всі виробники, зокрема іноземні, мають задекларувати ціну.
«Якщо ти прийшов на ринок України, задекларував ціну, ти не маєш права впродовж року її підвищувати, а понижувати — хоч щодня. Умови, коли можна підвищувати ціни, ми прив\'яжемо до коливання курсу валют від 5–10 %», — пояснює Ляшко.
За словами голови парламентського комітету з питань здоров’я Михайла Радуцького, раз на місяць заводи мають декларувати ціни на ліки з Нацпереліку. «Декларування цін виробниками стосується всіх, крім інноваційних ліків і оригінальних молекул. Найнижча з декларованих ціна має бути в кожній аптеці, інакше відберуть ліцензію», — пояснює LB.ua Михайло Радуцький.
Коли лікар виписує пацієнту електронний рецепт, система автоматично вказуватиме в ньому найнижчу ціну на діючу речовину. Умовно, є ібупрофен за 50 грн і за 300. Людина приходить в аптеку, у рецепті вказано, що є ібупрофен за 50. Якщо в аптеці немає ібупрофену за цією ціною, це порушення ліцензійних умов. Якщо людина хоче купити дорожчий ібупрофен, це її право.
У цьому законі є виняток для оригінальних ліків, які не мають генерика (дешевшого аналога), або інноваційних препаратів.
До того, як ця система запрацює, уряд заборонив будь-які маркетингові послуги з промоції лікарських засобів.
За перевірку і визначення референтних країн і цін відповідатиме МОЗ.
«У нас десь 20 тисяч лікарських засобів на ринку. І це все зараз ляже на плечі МОЗ. Як це адмініструвати? Вони кажуть, що впораються, але мені цей експеримент видається стрьомним», — каже народна депутатка Ольга Стефанишина.
Натомість її колега Михайло Радуцький вважає, що МОЗ упорається: «Для держзакупівель впорався ж. Там ті самі 20 000 найменувань. У МОЗу є ДЕЦ, Держлікслужба. “Медзакупівлі”, купа підприємств, є ще “Прозорро маркет”. Це технічна робота».
Виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко в коментарі LB.ua зазначає, що на практиці майже ніде в ЄС не регулюють ціни на безрецептурні й рецептурні препарати, які не реімбурсуються (відшкодування державою коштів тим, хто продає ліки вроздріб): «Невелика частина ліків зможе отримати референтну ціну, але для більшості препаратів нам ніде буде брати реальні ціни. Як урегулювати це питання, буде зрозуміло тільки після розробки підзаконних нормативних актів. Це надзвичайно складний у адмініструванні процес, від якого практично відмовилися європейські країни, і чи принесе ця ідея зниження ціни для пацієнтів — покаже тільки час».
20 % в одні руки
Юлія Тимошенко таки протисла свою поправку: виробник мусить віддавати одному дистриб'ютору лише 20 % одного виду препаратів. У законі з'явилася норма: «Виробники й імпортери лікарських засобів повинні постачати один препарат кожному покупцю не більше ніж 20 % від річного доходу від його продажу».
Так, на думку політикині, можна подолати монополію на фармринку. Адже 85 % цього ринку нібито контролюють дві фірми: «БаДМ» й «Оптима-фарм». Вони закуповують ліки у виробників і постачають в аптеки.
На думку Стефанишиної, ця правка мала на меті втягнути ще якихось гравців на цей ринок: «На жаль, у нас склалася монополія. Інших дистриб'юторів ніхто на ринку не знає. Якщо раніше виробник ліків, зокрема іноземний, міг продати все через одного дистриб'ютора, то зараз йому треба буде шукати п'ятьох дистриб'юторів, яких немає в Україні, щоб продати ліки в аптеки. Тобто створено додатковий штучний бар'єр».
Стефанишина каже, що спілкувалася з виробниками іноземних ліків, і вони не розуміють, як це працюватиме, упевнені, що це призведе до затримок постачання ліків, може, навіть до зникнення деяких ліків з ринку.
У благодійному фонді «Пацієнти України» додають, що ухвалена норма може спричинити колапс на ринку ліків, бо новостворені дистрибʼюторські мережі й ті, що вже є на ринку, але не мають необхідних потужностей, імовірно, не забезпечать ефективного логістичного ланцюга. Це спричинить перебої в постачанні та відсутність ліків в аптеках.
Є загроза зникнення ліків з аптек?
Коли ухвалили закон, Європейська Бізнес Асоціація виступила із заявою, що він створює загрозу доступності ліків для українців: радикально змінює регулювання фармринку, зміни впливають на обіг ліків і зменшують їхню доступність для українських пацієнтів.
«Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, отже, певні ліки будуть поступово виведені з обігу. Комітет з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації вважає за необхідне попередити про дестабілізацію на фармацевтичному ринку, пов’язану з ухваленням даного проєкту закону», — заявляє асоціація.
Вона каже, що чинне регулювання не знизить цін на ліки, а просто забере частину ліків з полиць: «Запровадження запропонованих змін негативно вплине саме на ліки міжнародних виробників – основних інвесторів у сферу охорони здоров’я України».
1. Ліки, для яких виробники об’єктивно не зможуть виконати вимог про обмеження ціни, не увійдуть у Національний каталог і не зможуть бути реалізовані. Тож існують істотні ризики, що знизиться доступність достатньо великого обсягу ліків міжнародного виробництва. Вимоги про включення до Національного каталогу встановлюють навіть для ліків, не фінансованих за держкошт. Такий підхід не зіставний з європейськими практиками. І наголошують, що краще було б розширити програму реімбурсації «Доступні ліки», де за ліки для українців доплачувала б держава.
2. Є суттєві ризики в запровадженні «квоти» на дистрибуцію ліків. Міжнародні виробники укладають контракти на імпорт і дистрибуцію ліків в Україні відповідно до низки суворих внутрішніх вимог і вимог чинного законодавства України щодо імпорту і якості ліків. Виробники підтримують співпрацю лише з тими імпортерами і дистриб’юторами, дотримання вимог якості й безпечності ліків яких перевірили.
3. Комітет Асоціації застерігає від недостатньо продуманих кроків у фармацевтичній сфері і звертається до президента України накласти вето на проєкт закону.
Чи є інші механізми зменшення цін на ліки
Фахівці говорять про, наприклад, ще два варіанти:
Паралельний імпорт
У БФ «Пацієнти України» вважають, що запровадження механізму паралельного імпорту (з 1 січня діє для українських лікарень) для аптечних закупівель дозволить офіційно завозити оригінальні лікарські засоби з країн ЄС, де вони коштують значно дешевше, з дотриманням стандартів якості. Як пояснює Ольга Стефанишина, так в Україну можна буде завозити ліки за нижчими цінами з країн з жорсткими регуляторними вимогами, наприклад, з Польщі, без погодження виробника.
Розширення «Доступних ліків»
Декотрі експерти замість ухвалених Радою змін пропонують додати більше життєво важливих препаратів до списку тих, які частково або повністю відшкодовуються державою за програмою «Доступні ліки».
Павло Ковтонюк вважає, що більшість основних ліків, по які до аптек регулярно ходять незаможні люди, має оплачувати НСЗУ: «“Доступні ліки” потрібно максимально розширити. Уряд робив це послідовно. Пʼять років тому бюджет програми був близько мільярда гривень, а у 2024 році — 5,5 мільярда. Зростання упʼятеро (у доларах — утроє). Цього року буде ще більше. Але треба ще».
Михайло Радуцький на це каже, що європейські країни заможніші й можуть собі це дозволити. І це факт, який теж треба враховувати.
Ковтонюк переконаний, що регулювати ціни на ринку — втрата часу: «Це завжди робить тільки гірше. Таких спроб було вже занадто багато. Остання — зменшення ПДВ на ліки до 7 % (інші товари мають 20 %). Це діє досі, а ліки дешевшими не стають».
LB.ua продовжить вивчати цю тему і що буде далі, адже відбулося ще й засідання РНБО саме про ціни на ліки. Тобто мова йде про більшу держполітику в цьому питанні, аніж один ухвалений закон, якого ще не підписав президент.