Імовірно, будуть практичні покращення: щоб система відрізняла «герані» з обманками від тих, що з бойовим навантаженням, щоб знизити витрату снарядів на ціль. Дуже вірогідно, спробують зменшити помітність увімкненої РЛС.
Акцент на виживання машини, зменшення витрат на боєкомплект, якого в нас не виробляють, щоб збільшувати недоторкані запаси засобів доставки.
Також факт, що росіяни готують серійне виробництво реактивних «шахедів» і прямо заявляють про це. Їхній козир — швидкість, щоб не встигли відреагувати мобільні групи і зенітні дрони.
Непогано було б перешити котячих на пуски ракет малого радіусу, коли немає прямої видимості, але можна запустити по даних РЛС і підірвати — але самі німці відмовилися від робіт, бо дорого. Навряд чи протягом цієї кампанії ми побачимо такі науково-дослідні й дослідно-конструкторські.
Поставка Gepard — це приклад, як працює Захід, коли йому треба швидко ухвалити рішення.
Коли стало зрозуміло, що склалася вісь країн-вигнанців й іранські поршневі БпЛА стали загрозою, до нас поїхали зняті зі зберігання досить древні самоходки з 35 мм гарматами.
Бо Gepard робили якраз для такої війни — проти маси дозвукових штурмовиків і гелікоптерів, на які не вистачить ракет у ФРН.
Німецький стиль — шасі від Leo-1, дуже масового танка, стволи, єдині для кількох родів військ, модернізація майже до кінця 1990-х.
Спочатку їх було три десятки, потім чотири — піднімали техніку тих полків, які порізали останніми.
І якось так знаходили й знаходили нові. Потім відшукали партії з Катару та Йорданії. Йорданські, до речі, передають через капітальний ремонт і модернізацію за посередництва США Тепер розмови про бельгійські машини зі зберігання.
Більш ніж сотня самоходок в перспективі — Gepard спрацювали, як і планували. Три-п'ять силуетів збитих «калібрів» чи Х-101 і з пів десятка «шахедів» на них не рідкість.
Три полки в планах на озброєнні — це сила, без якої боротьба з хвилями баражувальних боєприпасів мала б зовсім інший вигляд, інший у поганому сенсі.
Непогано вони показали себе біля Одеси й на Дунаї, де «шахедам» і ракетам важче притискатися до землі й оборонцям простіше сфокусувати вогонь на одній цілі.
Непогано показали себе як кустарний центр управління й очі для мобільних груп — підсвітити РЛС і зорієнтувати автомобілі з прожекторами, розставити вогневі розрахунки, відшукати БпЛА, якщо він піде за пагорби чи в русло річки.
Тисячі зекономлених ракет на важливіші цілі — коли, наприклад, ворог перевантажив канальність у секторі чи як засіб останньої надії. Москва мала велику надію, що наша ППО розстріляє пострадянські засоби доставки і дуже просяде в ефективності. Але ми розгорнули мобільні групи, розробили зенітні дрони, з'явилися екіпажі гелікоптерів-мисливців, РЕБ і паліативні ПУ, зросли західні поставки. Тому не просіли. Важливою ланкою цієї роботи стали Gepard.
Німці спеціально заради цього запустили лінію паліативних снарядів — переспоряджали 35×228 від БТР Puma. Просто ломи для кінетичного удару, поки не зроблять класичні з підривниками, — план на минулий рік був 150 тисяч штук. І вже були нові контракти.
Декілька сотень тисяч снарядів замовили в Rheinmetall, їх робитимуть на заводі в Унтерлюсі, де німці відкрили лінію, щоб обійти заборони Швейцарії на реекспорт і дефіцит старих версій з канавкою.
Що ж, логічно було б продовжувати — підтримувати парк на ходу змінними гарматами, двигунами і капітальним ремонтом, а також модернізувати його, щоб знизити витрату снарядів і мати змогу відреагувати на реактивні «шахеди».