Комерційна таємниця під захистом

Кабінет Міністрів України зареєстрував два законопроєкти, покликані оновити правила захисту комерційної таємниці. Один із них визначає, яку інформацію можна вважати комерційною таємницею, що вважити її неправомірним отриманням, використанням або розкриттям та які засоби захисту матиме її володілець. Інший стосується змін до Кримінального кодексу України (КК України) і відповідальності за розкриття комерційної таємниці. З одного боку, це додаткові можливості захистити власні ноу-хау, а з іншого – необхідність уважніше ставитися до інформації, яку компанія отримує від працівників, конкурентів і контрагентів.

Розглянемо детальніше законопроєкти №16217 «Про захист комерційних таємниць» та №16218 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані із комерційними таємницями». Обидва зареєстровані 9 листопада 2026 року та наразі опрацьовуються в парламентських комітетах.

Фото: freepik.com

Комерційна таємниця

Законопроєкт №16217 пропонує закріпити три обов’язкові ознаки комерційної таємниці:

  • інформація має бути секретною, тобто не загальновідомою або легкодоступною для осіб, які зазвичай працюють із відповідною інформацією; 

  • Реклама

    мати комерційну цінність саме через свою секретність;

  • її володілець повинен вживати заходів для збереження конфіденційності.

Отже, самого позначення документа грифом «Комерційна таємниця» буде недостатньо. Компанії потрібно не лише визначити, які відомості мають комерційну цінність, а й реально обмежувати доступ до них. Інакше в разі спору довести, що інформація відповідала критеріям законодавчого захисту, буде складно.

Також проєкт розмежовує правомірне та неправомірне отримання таких відомостей. До правомірних способів належать, зокрема, самостійне створення інформації, вивчення або випробування загальнодоступного продукту, а також інша діяльність, що не суперечить чесній підприємницькій практиці.

Натомість неправомірним може бути визнано несанкціонований доступ, привласнення або копіювання документів, матеріалів чи електронних файлів, які містять комерційну таємницю. Порушенням також буде використання або розкриття інформації всупереч зобов’язанням про конфіденційність чи обмеженням, установленим договором.

Окремий ризик виникає для компаній, які використовують інформацію, отриману від третіх осіб. Законопроєкт передбачає, що отримання, використання або розкриття комерційної таємниці може бути неправомірним, якщо особа знала або повинна була знати, що інформація походить від того, хто отримав її чи використав із порушенням закону або зобов’язань про конфіденційність.

Досвід колишніх працівників

Один із потенційно чутливих для бізнесу аспектів – перехід працівників до конкурентів. Законопроєкт логічно передбачає, що його положення не можуть обмежувати трудову мобільність. Зокрема, не можна забороняти працівникам використовувати досвід і навички, добросовісно набуті під час звичайної трудової діяльності, або встановлювати в трудових договорах додаткові обмеження, не передбачені законом.

Тобто для працівника лише його перехід до конкурента не означатиме за умовчанням порушення режиму комерційної таємниці. Проте копіювання внутрішньої документації, клієнтських баз, технологічних матеріалів або передання таких відомостей новому роботодавцю може створити підстави для спору за умови, що інформація відповідає критеріям комерційної таємниці, а її отримання чи використання було неправомірним.

Заборона продажу та вилучення продукції

Реклама

Найвідчутнішими для бізнесу наслідками законопроєкту №16217 можуть стати судові заходи захисту. Володілець комерційної таємниці зможе вимагати не лише відшкодування збитків, а й тимчасової заборони використання або розкриття інформації.

Серед можливих інструментів: заборона виробництва, пропонування до продажу, введення в цивільний обіг, імпорту, експорту або зберігання товарів, які є предметом порушення комерційної таємниці. Такі заходи можуть стосуватися не лише безпосереднього порушника, а й інших учасників ланцюга постачання, якщо вони знали або повинні були знати про неправомірне використання інформації.

Таким чином, ризик може виникнути і для компанії, яка сама не отримувала чужі матеріали, але виробляє або продає продукцію, істотні переваги якої пов’язані з неправомірно використаним ноу-хау.

Водночас важливо, що йдеться про заходи судового захисту, а не про автоматичне вилучення продукції за самою лише заявою конкурента. Законопроєкт передбачає судову процедуру, вимоги пропорційності та запобіжники проти зловживання правами. Зокрема, якщо позов є явно необґрунтованим і поданий недобросовісно, суд може застосувати відповідні заходи щодо позивача та зобов’язати його відшкодувати відповідачу збитки.

Нові кримінальні ризики?

Другий Законопроєкт №16218 пропонує зміни до ст. 231 та 232 КК України. Їхня основна мета полягає в узгодженні кримінально-правової термінології із запропонованим регулюванням комерційних таємниць.

Зокрема, поняття «розголошення» пропонується доповнити словами «(розкриття)», а у ст. 232 Кодексу уточнити, що йдеться про власника банківської або професійної таємниці та володільця комерційної таємниці. Тобто законопроєкт не запроваджує окремих нових складів кримінальних правопорушень і не встановлює нових видів чи розмірів покарання. Він узгоджує положення КК України із запропонованим спеціальним законом.

Наразі ст.231 КК України передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на отримання комерційної або банківської таємниці з метою її розголошення чи іншого використання, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності. Санкція статті передбачає штраф від 3000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 232 Кримінального кодексу стосується умисного розголошення комерційної, банківської або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках особою, якій вона стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю. Для відповідальності необхідні також корисливий чи інший особистий мотив і заподіяння істотної шкоди. Санкція передбачає штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до 3 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Попри те, що законопроєкти ще не ухвалені, бізнесу варто знайти час і переглянути підходи до роботи з конфіденційною інформацією. Насамперед, провести інвентаризацію відомостей, які мають комерційну цінність, визначити коло осіб із доступом до них, запровадити належні технічні та організаційні заходи захисту.

Окремої уваги потребують договори з працівниками, підрядниками та контрагентами: умови про конфіденційність, порядок використання інформації та наслідки порушення таких зобов’язань. Не менш важливо перевіряти походження інформації, яку компанія отримує від нових працівників або партнерів. Приймуть чи не приймуть ці зміни, а компанія вже буде готова до відповідального поводження з комерційною таємницею.

У підсумку щодо запропонованих змін, можна сказати, що вони підвищують значення внутрішніх процедур, бізнесам доведеться не просто декларувати наявність комерційної таємниці (наклеївши наліпку про це на документи чи папку), а доводити, що вони належним чином її охороняють.

Читайте такожВерховна Рада підтримала посилення відповідальності за участь у кол-центрах: максимальне покарання – до 15 років і конфіскація

Сергій Дзіс Сергій Дзіс , партнер юридичної компанії Syrota Dzis Melnyk & Partners
Реклама