7 правил, які можуть вберегти нас від кібершахраїв

«Бабусю, привіт, я потрапив у біду, мені потрібні гроші!» – так починається дуже знайома українцям схема телефонного шахрайства і так починається фільм «Тельма». Прийнявши дзвінок від «онука», настрашена 93-річна бабуся тут же перераховує злодіям 10 000 доларів. Прикро, утім, таких історій сьогодні, на жаль, чимало. Але тут і починається найцікавіше: Тельма не погоджується з роллю безпорадної жертви й вирішує самостійно повернути свої гроші.

Я дивилася цей фільм напередодні Міжнародного тижня обізнаності про шахрайство, і він сколихнув у мені безліч емоцій. Залишив після себе особливе тепло, легкий трепет, щиру радість. Це одна з тих добрих історій, коли мимоволі усміхаєшся, щиро хвилюєшся, затамовуєш подих – а вже за мить захоплюєшся сміливістю Тельми, її почуттям гумору та жагою до життя.

Фото: REUTERS/Toby Melville/Files

Фільм добре показує, що шахраї використовують не лише недостатню обізнаність із технологіями, а й маніпулюють почуттями – любов'ю, страхом, відповідальністю за близьких. Саме тому так важливо не просто навчати розпізнавати шахрайські схеми, а й формувати атмосферу довіри, у якій нестрашно розповісти про підозрілий дзвінок чи власну помилку. Адже дошкуляє як фінансова втрата, так і відчуття сорому, провини, страху перед осудом близьких або втратою самостійності. І це те, що я завше враховую, спілкуючись під час своєї роботи з людьми старшого віку – і що раджу враховувати і вам. Ось мої правила, які допоможуть захиститися від шахраїв.

  1. Реклама

    Нікому не повідомляйте свої паролі та банківські коди. PIN-код банківської картки, тризначний код на її звороті (CVV), паролі до банківських застосунків та одноразові коди підтвердження – усе це ваше і тільки ваше! Скажіть: «Ні, я цього нікому не надаю» і завершіть розмову.

  2. Не ухвалюйте рішень під тиском або через страх. Шахраї часто використовують фрази: «Ваші гроші зараз зникнуть», «У вас залишилося лише кілька хвилин», «Якщо не виконаєте інструкцію, матимете проблеми». Такі слова мають насторожити. Ніхто не має права змушувати вас негайно переказувати кошти чи повідомляти особисті дані. Що робити? Покладіть слухавку. Заспокойтеся і перевірте інформацію через офіційні контакти установи або порадьтеся з людиною, якій довіряєте.

  3. Не переходьте за підозрілими посиланнями. Повідомлення про грошову допомогу, компенсацію, виграш, подарунок, харчовий або гігієнічний набір є способом виманити особисті дані. Особливо уважно ставтеся до повідомлень, у яких просять ввести банківські реквізити, пароль або сплатити невелику суму для отримання допомоги. Що робити? Не відкривайте такі посилання. Інформацію про виплати перевіряйте на офіційних сайтах установ, які вказані в таких оголошеннях. Якщо вам складно це зробити, попросіть допомоги в довіреної людини.

  4. Перевіряйте інформацію про близьких. Якщо незнайомець повідомляє, що ваш родич потрапив у лікарню, поліцію чи іншу складну ситуацію і терміново потребує грошей, ігноруйте його вимоги: завдяки сучасним технологіям шахраї можуть імітувати голос. Що робити? Покладіть слухавку. Без пояснень. І зателефонуйте родичу за відомим вам номером. Якщо він не відповідає, зв'яжіться з іншими близькими.

  5. Подбайте про безпеку свого телефона та облікових записів. Використовуйте складні й різні паролі для важливих облікових записів. Уникайте комбінацій на кшталт «12345» або дати народження. Увімкніть двофакторну автентифікацію – додаткове підтвердження входу до облікового запису. Паролі можна зберігати у менеджері паролів або у паперовому блокноті в надійному місці вдома, окремо від телефона та банківських карток. І не записуйте поруч із паролями PIN-коди карток. Що робити? Попросіть людину, якій довіряєте, допомогти налаштувати захист телефона. Але навіть їй не передавайте свої секретні банківські коди.

  6. Майте під рукою важливі контакти. Я рекомендую людям старшого віку та людям з інвалідністю підготувати невелику пам'ятку з номерами телефонів близьких людей, свого банку та поліції. Таку пам'ятку можна зберігати біля телефона, на холодильнику або в іншому зручному місці. Для людей із порушеннями зору інформацію можна підготувати великим шрифтом чи в аудіоформаті. Для людей із порушеннями слуху – у вигляді чітких письмових інструкцій або доступних текстових контактів. Що робити? Заздалегідь домовтеся з близькою чи довіреною людиною, до якої можна звернутися, якщо виникне підозріла ситуація.

  7. Не мовчіть, якщо вас ошукали або ви підозрюєте шахрайство. Це правило вважаю особливо важливим. Осуд усім неприємний. Але шахрайство – це злочин, і відповідальність за нього несе шахрай, а не людина, яку ошукали. Що робити? Якщо ви повідомили банківські дані або переказали гроші, тут негайно зателефонуйте до банку та заблокуйте картку або доступ до рахунку. Повідомте поліцію за номером 102 або зверніться до кіберполіції. Якщо ви розкрили пароль, змініть його через офіційний застосунок чи сайт. Не видаляйте повідомлення, зробіть скрін екрану – збережіть докази шахрайства.

У фільмі Тельма говорить дуже сильну фразу: «Я хочу бути корисною». Незалежно від віку кожному важливо відчувати, що він потрібний, що його думка має значення, що він не став лише об'єктом турботи інших. Тельма протестує проти власної безпорадності. Безпорадними не подобається бути, певно, і вашим батькам золотого віку, вашим бабусям і дідусям. Тому цікавтеся, в чому саме їм потрібна допомога. Профілактика шахрайства має починатися з простих, зрозумілих і доступних пояснень. Недостатньо сказати: «Будьте обережні». Важливо навчити людину розпізнавати небезпеку і навчити, як діяти.

Приклад подає онук Тельми – між ними відчувається справжня близькість, ніжність, довіра. Денні допомагає бабусі опановувати сучасні технології, а вона підтримує його й не сприймає його життєві труднощі як невдачу. Мені особливо сподобалася ця взаємність: підтримка може рухатися в обох напрямках. Людина старшого віку може бути джерелом мудрості, впевненості та емоційної опори для своїх близьких.

Тельма, можливо, нагадає вам ваших стареньких – часом вона уперта, імпульсивна, ризикує та помиляється. Але вона справжня. А право помилятися, пробувати, змінювати рішення й отримувати новий досвід не повинно зникати лише тому, що людина постаріла.

Марія Сех Марія Сех , національна координаторка проєкту «Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей 2026» МБФ «Карітас України»
Реклама