У вересні 2024 року на Єлисейських полях мала постраждати статуя генерала де Голля. План був простий і цинічний: осквернити її проукраїнським написом і приписати акцію «українським націоналістам», нібито ображеним на проросійські заяви онука генерала, П'єра де Голля.
Найстрашніше в цьому документі — не мішень, а вимоги до виконавців. Вони не повинні були брати участі в попередніх акціях. І вони мали бути «впевнені, що діють в інтересах України та виконують замовлення Фонду Олени Зеленської». Автори плану навіть закладали «високу ймовірність» затримання. Тобто людину заздалегідь готували до ролі «українця», якого спіймають на камеру.
Цей план описано в документах, які в травні 2026 року оприлюднили Delfi Estonia, OCCRP, Le Monde та інші медіа і які пов'язують із Social Design Agency — підсанкційною піар-структурою, що працює під наглядом адміністрації президента РФ. Схоже, акцію так і не провели. Але сам задум я прошу уважно прочитати кожного українця, який живе у Франції чи має там рідних.
Бо інші сюжети цієї серії вже відбулися.
1 червня 2024 року під Ейфелевою вежею з'явилися п'ять справжніх трун під французьким прапором із написом «Французькі солдати України». Троє затриманих казали, що не мають роботи й потребували грошей: водієві заплатили 120 євро, двом хлопцям, які розвантажували труни, — по 400. Одному з них було сімнадцять. Він народився в Україні, мав український паспорт і жив у Німеччині. Слідчий суддя не висунув їм обвинувачень, і я не називатиму їх злочинцями. Але уявіть, як цей кадр бачив пересічний парижанин: українець ставить труни для французьких солдатів.
За шість днів на стінах біля Національних зборів з'явилися трафаретні труни з написом «Французькі солдати в Україні». Згодом — «Stop the death now!» і поруч «Mriya Ukraine». Наше слово «мрія» стало частиною чужого трафарету. Малювали громадяни Молдови; двоє з них розповіли слідству, що отримували по сто євро на день. У квітні 2026 року паризький суд оштрафував сімох учасників цих двох серій. Офіційно зв'язок цих трун із Росією не встановлено, але джерело у французьких безпекових структурах сказало AFP, що «не має жодних сумнівів», звідки вони.
Механіку цієї війни французи вже розібрали в парламенті. 13 травня 2026 року дослідниця Крістін Дюгуан-Клеман пояснила депутатам: мета таких «одноразових агентів» — не сама дія, а факт, який можна показати. Картинка з реального світу робить правдоподібним наратив, який уже ширять у мережі. І тут вона навела наші, українські цифри: у червні 2025 року СБУ повідомила, що з 700 людей, затриманих за 18 місяців за шпигунство й диверсії, приблизно чверть були неповнолітніми.
Тут французька й українська історії сходяться. Росія вербує тих самих людей — молодих, без грошей, із телефоном у руці — і в Києві, і в Парижі. А у Франції вона ще й навчилася брати українське ім'я за прикриття. Мета подвійна: налаштувати французів проти допомоги Україні й зробити кожного українця за кордоном підозрюваним.
І звітують у Москві не про результат, а про шум. У «Звіті про операцію "Свиняча голова"» з тих самих документів — про дев'ять голів, підкинутих до паризьких мечетей у вересні 2025-го, — мірилом успіху слугує список статей у світовій пресі. Наш репост — їхній KPI.
Що робити? Почати з розмови вдома. Якщо ваш син чи донька у Франції, Німеччині чи в Україні отримує в Telegram або в ігровому чаті «просте завдання» — наклеїти, намалювати, сфотографувати, щось привезти з сусідньої країни, — це вербування, хоч би яким патріотичним гаслом його прикривали. Справжні українські фонди й волонтери не наймають анонімів через месенджер за готівку чи криптовалюту і не вимагають фото «на підтвердження». Якщо хтось каже, що діє від імені фонду, державного органу чи «наших хлопців», перевірте це через офіційні контакти, а не через того, хто вам написав.
В Україні про такі пропозиції пишіть у чат-бот СБУ @spaly_fsb_bot або дзвоніть на 1516. Закон звільняє від відповідальності того, хто сам заявив про свій зв'язок з іноземною спецслужбою, тож навіть коли людина вже погодилася, вихід є. У Франції — 17 у разі небезпеки, а про підозрілий підхід можна написати в DGSI на [email protected]. Онлайн-контент, що розпалює ненависть, приймає платформа Pharos.
І ще одне, найпростіше. Коли бачите в стрічці чергову «скандальну акцію українців» у Європі, не поспішайте ні виправдовуватися, ні засуджувати. Дочекайтеся, що скаже поліція. Надто часто за такими «українцями» стоїть хтось, кому заплатили сто євро.
Читайте такожДиверсії, саботаж і шантаж: чи готова Європа протистояти Росії і підтримувати Україну