Маятник США, катастрофа і реновація

Політичні партії в США постійно змінюють одна одну, чи то в Конгресі, чи то в Адміністрації. Це там як маятник: вправо, вліво, вправо, вліво – і так вже з давен-давна, якщо брати американську історію. Можливо, завдяки цьому маятнику, така країна як США працює як старий добрий годинник: щось там інколи поскрипує, потребує мастила, деколи навіть щось псується і коліщатка годинника заходять одне на одне, сповільнюючи рух, але потім майстри все лагодять і рух продовжується.

Фото: EPA/UPG

Проблема настає тоді, коли хтось пробує повністю застопорити цей годинник, встромляючи в його механізм якийсь сторонній предмет, типу тупого залізного лома, і таким чином пробує зупинити рух маятника на одному боці, ще й до того скрайньому, оголошуючи, що інший бік не має місця для цього годинника. Тобто для цієї країни. Єдиноправильним, єдиновірним, єдиноспасенним чи єдинохристиянським стає тоді ось ця єдина правильна скрайна позиція. В годиннику починається бурління, починається занепокоєння, бо зупинився рух, майстри швидко беруться до екстрених дій.

І головне, щоб привести годинник до ладу, тобто щоб маятник знову коливався вправо-вліво, а не – як емоційна реакція – тупо перевести його в протилежну сторону і застопорити вже на протилежному боці. Бо це теж кінець руху і односторонність, згубна для такого годинника. 

Реклама

Тими майстрами в США є громадянське суспільство загалом, яке робить ремонти чи зміни руху маятника зазвичай на виборах (деколи теж позачергово на мітингах). Це теж суди, різні громадські організації, рухи, загалом – демократичні механізми і політична система США, прописана в Конституції країни.

А тим тупим ломом став в останньому часі Дональд Трамп. Який ще й до того переконав значну частину громадськості у правильності стопоріння, яке він всім своїм єством спричинює. Справедливості ради, цим тупим ломом є не сам Трамп, але і всі MAGA-трампісти загалом, Трамп лише став тупим вістрям цього лому. І тут виринає найбільша проблема, передусім для Сполучених Штатів, але теж у певній мірі і для решти світу.

Цю головну проблему і теж катастрофу вже було видно досить непогано під час першої каденції Трампа, у 2016-2020. А в повноті проблема розкрилася під час другої каденції, що розпочалася у 2024. І ця проблема чи навіть катастрофа, пов'язана з цією цинічною, нарцисичною, самозакоханою, меркантильною і інтелектуально простуватою особою, полягає не в його особистих походеньках чи вибриках.

Для США скандали очільників Білого дому і різні політичні жести президентів не є ані новиною, ані критичною загрозою. Головна проблема, пов'язана з Трампом – не в його боягузливих спробах прикрити власний зад від російського компромату з готельними повіями на «Міс Всесвіт» у Москві, ані в його цілком очевидних пригодах на Острові, що виникає з "плівок Епштейна" (кого там лише нема!). Головна проблема США – не в неймовірній жадібності та підлості Трампа. Навіть не в несамовитій "простоті", тобто непрофесіоналізмові і некваліфікованості його найближчого оточення, і то на ключових посадах. Головна проблема – не в банальній тупості та нарцисизмі цього персонажа.

Катастрофа

Як констатує багато аналітиків, головна проблема пов'язана з Трампом полягає в тому, що він запаскудив і спаплюжив республіканську ідею у США. Ту ідею, яка робила Америку великою не на червоних кепочках, і не у постійних, як мантра, повторюваннях цього гасла під оплески фанатичних прихильників, чи у тупому повторюванні іншої мантри: "якби тоді був я, цього б тепер не було", але на золотих сторінках історії США і навіть історії всього світу.

Республіканська партія дала світу таких політиків як Авраам Лінкольн, як Теодор Рузвельт, як Дуайт Ейзенхауер, як Рональд Рейган. Ця партія з несамовитим завзяттям демонструвала на практиці переваги особистих свобод, мінімального втручання держави у життя громадян і бізнес, у перевагу конкурентності і приватної власності над державним регулюванням і протекціонізмом. І ще ціла маса ідей, які штовхали США вперед, до світового лідерства і прагнення приїхати туди з усіх куточків світу.

Натомість завдяки Трампу ця славетна партія перетворилася на придворну обслугу одного марнославного бариги і корупціонера, для якого Конституція – прикра формальність, союзники – витратний матеріал, а державна посада – різновид сімейного бізнесу. Улюбленими партнерами якщо навіть не союзниками, а часто теж і взірцями для президента Трампа стали світові диктатори і вбивці, а старих і перевірених партнерів як от країни Європи, Трамп постійно кошмарить і відвертає від США.

Президент США Дональд Трамп спілкується з журналістами на Південній галявині Білого дому, 10 жовтня 2026 року
Фото: EPA
Президент США Дональд Трамп спілкується з журналістами на Південній галявині Білого дому, 10 жовтня 2026 року

Реклама

Меморіальні таблички на свою честь, арки, басейни, танцювальні холи, поля для гольфів – це все дурня, і це все можна буде просто зняти. Але пляму з Республіканської партії, якою на ній став Дональд Трамп, відтерти буде не так легко. В цьому і полягає головна проблема Республіканської партії: вона замаралася Трампом і трампізмом. А пропаганда зробить все, щоб іконою та історичною особою Республіканської партії був не Рейган, наприклад, а ось цей вульгарний і хтивий лузер.

І тепер про головну проблему. Тобто знову про маятник. Прикрість полягає в тому, що все це трамп-шоу зміцнило вже, здавалося б, приречену гангрену американської Демократичної партії — з її лицемірством, воукізмом, комуністами в Лізі плюща та ісламістами в апараті, гендерними експериментами і переслідуваннями та цькуваннями тих, хто проти, з повним крахом соціальної політики та законодавства, корупцією та буйним цвітінням ідіократії.

Республіканці мають у своєму ядрі трампістів, демократи мають у своєму центрі ось цих ідеологів соціалізму-воукізму. Що теж, зрештою, є брудною плямою на Демократичній партії. Коли республіканці програють не лише у ліберальних університетських містах і містечках, а й у історично республіканських штатах, це вже не звичайна зміна політичного настрою. Це сигнал про те, що виборець починає відкидати саму політичну марку, яку нав'язали йому. А Трамп і його тупі політичні кроки це нав'язування лише прискорили.

Для України і українців найбільшим злочином Трампа є зрада України, для інших – ножі в спину найближчих і вірних союзників, ще для когось – лизання Путіну місця для сидіння, для багатьох виборців – це ганьба і наївність Трампа щодо Ірану. Проте для США як країни і для всього Вільного Світу головна історична бомба – це створення ситуації, коли навіть республіканці змушені голосувати за демократів, аби позбутися цього дурнуватого клоуна.

Маятник у США постійно, бодай з початку ХІХ століття, рухався вправо чи в ліво. Майстри постійно про це дбали. Конструкція була проста: надоїв рух маятника вліво, робимо його рух вправо. Надоїв вправо, робимо його рух вліво. І так далі. Трамп своїми діями і своєю особою умудрився зламати цю просту але дієву систему. Ні, не революціями чи переворотами, а просто своєю тупою недалекоглядною політикою і своєю одіозністю. Він перетворив республіканську альтернативу на таке політичне лякало, що тепер за демократів готові голосувати навіть ті, кого від них самих нудить. До речі, демократи для цього можуть взагалі нічого не робити. Достатньо просто не бути Трампом.

І в результаті дій тупого лома Трампа, встромленого в годинниковий механізм, отримуємо іншу крайність, тепер вже інший тупий лом, у формі крайніх лівих з їхніми "повісточками" і "різноманіттям" без перебору, з їхнім соціалізмом і "уравніловками". А це небезпечне ще й тим, що стопорні дії цих нових ломів можуть завдати таких нищівних ударів по опорних конструкціях США, тепер вже з іншої сторони, і знову спробувати зупинити годинник (ну бо "на протилежній стороні Трамп і трампісти, дивіться!"), що різні диктатури, типу путінська росія, "захисниця традиційних християнських чи яких там цінностей", стане здаватися "останнім оплотом здорового ґлузду".

Такі собі путіни завжди збирають вершки від стопоріння маятника демократії незалежно на якому боці, і постійно підтримують і фінансують протилежні скрайні сторони, щоб раз одні, а раз другі стопорили демократичну систему. І щоб здезорієнтовані народи світу від розчарування скеровували погляд з надією на "стабільно" пряцюючі годинники росії чи Китаю. Там нема маятника, тому немає проблем, немає що стопорити. "Все працює", не те що у вас там. Принаймні так каже російська пропаганда. Ось до чого довели Трамп і трампісти ситуацію, не лише у себе, але й у світі, і це треба буде виправляти чим хуткіше. Дай Боже сил і мудрості!

Читайте такожРеспубліканське фіаско імені Дональда Трампа

Реновація

Є надія, що ці проміжні вибори 2026 року стануть холодним дощем для Республіканської партії, і вона почне діяти. Але головне, щоб дії не йшли у напрямку "рятуймо себе", чи свої місця у Конгресі, а "рятуймо Ідею", "повертаймося до її ідеалів", "очищуймо себе і нашу ідею від культу особи, домінації непрофесіоналізму і підлабузництва, від хамства і тупості, повертаймося до політичної культури і до політичних і раціональних аргументів, що підтримують нашу Ідею, а не до тупих популістичних нападок на всіх і все, хто не з трампістами".

Реклама

Також варто і треба визволитися з оков ізоляціонізму. У США, як здається, повинна бути набагато ширша місія, ніж лише MAGA, це повинна бути глобальна Ідея: MOWPAG – Make Our World Peacful And Great, тобто "Зробімо Наш Світ Мирним і Величним". А це не можливе без опору диктаторам, замість їм потурати і розхвалювати чи підтримувати. За мирний і величний світ належить боротися спільними зусиллями з усім цивілізованим світом, незалежно від партійного спрямування, а не разом з диктаторами.

І останнє, проте не менш важливе. Щоб повернутися до великої Ідеї Республіканської партії, належить очиститися і відмежуватися від головних ідеологів MAGA, ідеї яких, як вже видно, зробили Америку не те що "знову великою", а якраз навпаки.

Це передусім сам Дональд Трамп – головний символ, лідер і каталізатор руху MAGA, який об’єднав навколо себе популізм, концепцію America First («Америка понад усе»), протекціонізм та антиістеблішментні настрої.

Це також Стів Беннон – колишній головний стратег Білого дому та екс-голова медіаплатформи Breitbart News, якого вважають головним ідеологом та «архітектором» націонал-популістського крила MAGA, що виступає проти глобалізму та адміністративної системи.

Це Кертіс Ярвін – неореакційний блогер і філософ (відомий під псевдонімом Mencius Moldbug), ідеї якого про демонтаж традиційної демократії, заміну її корпоративною монархією чи «національним CEO» та звільнення державних службовців знаходять відгук у середовищі сучасних американських правих і технократів.

Це двоє міліардерів, Пітер Тіль та Ілон Маск – техно-лібертаріанські та удавано консервативні фігури з Кремнієвої долини, які забезпечують руху MAGA фінансову, медійну та ідеологічну підтримку, поєднуючи критику федеральної бюрократії з новими формами політичного впливу.

Читайте такожCNN: Сенат США готує розслідування через уповільнення Starshield в Україні і надіслав листа Ілону Маску

Це був свого часу Чарлі Кірк – засновник організації Turning Point USA, який мобілізує молодіжну та студентську аудиторію навколо цінностей MAGA, християнського консерватизму й правого популізму. Щоправда Кірка вже застрелили, але трампісти зробили з його особи "мученика за віру"(насправді він став жертвою і мучеником за MAGA з рук фанатика з протилежної сторони).

Це теж Heritage Foundation (Фонд спадщини) – інституційний центр, який розробив Project 2025, надаючи руху MAGA систематизовану платформу для реформи федерального уряду та посилення виконавчої влади.

Без очищення від заплямованості неможлива реновація, неможлива конкуренція з Демократичною партією. Неможливе без цього повернення до великої Ідеї, на якій стоїть Америка і яка стала свого часу взірцем для всього цивілізованого світу. А конкуренція – це рух маятника, не від радикальної крайнощі до іншої крайнощі, і коли цей рух хтось пробує заклинювати, а нормальний і стабільний рух, що веде годинник вперед. До справді Великої Америки, до Америки справді а не фанатично чи удавано віруючої, до справді демократичної і свобідної. А також до кращого і безпечнішого світу, в якому ми всі живемо.

о. Петро Балог о. Петро Балог , директор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського, Київ
Реклама