16 жовтня в.о. керівника Центру протидії дезінформації Анаїт Хоперія описала в ефірі телемарафону, чим зараз «пояснюють» українцям відключення. Перше пояснення: світло нібито продають за кордон. Про удари по енергетиці при цьому мовчать.
Друге: збиті ракети та дрони падають на житлові квартали, бо винна наша ППО.
Третє: кожен новий удар — це «вимушена відповідь» на дії України. Над усім цим стоїть рамка «договірної війни»: українській владі та партнерам нібито вигідно, щоб війна тривала.
Окремо кожна з цих тез слабка. Разом вони складаються в одну механіку, яку я називаю «перенесенням вини». Удар завдає Росія, а гнів спрямовують на енергетиків, на ППО, на уряд, на Захід. Ворог мусить зруйнувати підстанцію лише раз. Наратив про неї він може повторювати в кожному під'їзді, де світла немає вже кілька годин.
За оцінкою ЦПД, мета саме така: підірвати довіру до державних інституцій і зменшити міжнародну підтримку України.
Цей прийом не новий. Нова лише його точність. Наратив з'являється в момент, коли людина найбільш вразлива: в темряві, з телефоном на останніх відсотках заряду, без офіційної інформації. Хто першим пояснить, що сталося, той і виграє. Тому протидія тут — це насамперед питання швидкості та присутності, а не лише спростувань.
Друга частина цієї ж операції йде через наші телефони. ЦПД неодноразово закликав медіа, блогерів і громадян не публікувати фото й відео наслідків ударів, роботи ППО та точних геолокацій. Кожне таке відео допомагає противнику оцінити влучання і скоригувати наступну атаку. Той самий кадр, який ми знімаємо зі співчуття чи злості, для ворожого штабу є розвідданими.
19 жовтня ЦПД попередив, що Росія розширює мережу Telegram-ботів, які прямо пропонують гроші за такі кадри. Перенесення вини і збір розвідданих — це дві руки одного тіла.
Є і хороша новина: протидія працює, коли вона системна. 5 жовтня ЦПД повідомив, що після його звернень TikTok видалив понад тисячу відео та фотопублікацій, пов'язаних з «Алабугою» — особливою економічною зоною в Татарстані, де виробляють «Шахеди». Платформа вжила заходів щодо понад 40 акаунтів, шість заблокувала, а також вдосконалила автоматичне виявлення, щоб видалене не завантажували повторно. Тобто платформи реагують, якщо до них приходять з доказами, а не з емоціями.
Що робити цієї зими, на мою думку:
Перше — заповнювати вакуум. Обленерго, громади й ОВА мають публікувати не лише графіки, а й причину кожного відключення: «внаслідок російської атаки на об'єкт енергетики». Одне коротке речення, повторене тисячу разів, сильніше за будь-яке спростування.
Друге — не знімати. Правило просте: ніяких кадрів влучань, роботи ППО і геолокацій. Ні в сторіз, ні в домовий чат, ні «знайомому в Telegram». Пояснювати це варто й дітям-підліткам: саме їм найчастіше пропонують «легкі гроші» за відео.
Третє — скаржитися масово і з доказами. Досвід з «Алабугою» показує, що платформи видаляють контент, якщо до них приходять зі зібраною доказовою базою. Громадські ініціативи можуть працювати з ЦПД як з точкою збору таких звернень.
Четверте — говорити про відповідальність. Хто звинувачує ППО у руйнуваннях, не перевіривши фактів, допомагає ворогові. Це варто казати прямо, але без цькування: більшість людей, які поширюють такі тези, — не агенти, а втомлені й налякані.
П'яте — пам'ятати, хто вимикає світло. Звучить очевидно. Але саме очевидне Росія і намагається стерти з нашої пам'яті до весни.
Ця зима буде війною за пояснення. Ми не можемо обіцяти світло щодня.
Ми можемо зробити так, щоб кожен українець у темряві точно знав, чия це темрява.