До Києва неможливо доставити вдосталь електроенергії
Українська столиця чи не першою на собі відчула нову хвилю терору проти енергетики України. Підстанції, лінії електропередач та генерація всередині та довкола Києва перебувають практично під безупинними дроновими атаками.
Обстріли, що поєднуються з, м'яко кажучи, специфічною підготовкою столиці до зими мають свої наслідки. У Києві та області багатогодинні відключення світла, а подекуди виникає ще й параліч транспортного сполучення. Спорадичні зупинки метро для Києва — ще одний мало прогнозований для жовтня прецедент.
Головна проблема для столиці та Київської області — це недостатня внутрішня генерація електроенергії та перебої з постачанням ззовні. Саме ці два фактори і провокують запровадження графіків. Тобто основна причина точно не в поганій підготовці до зими, хоча і тут є проблеми.
8 жовтня росіяни пошкодили високовольтну підстанцію в Києві. Саме вона відповідає за передання електроенергії з Рівненської АЕС до столиці.
«Під вечір ми мали 27% забезпечення Києва від усіх потреб у електропостачанні. Тому в столиці є дефіцит», — пояснює енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв.
Підготовка столиці до зими зазнала колосального політичного впливу як з боку мера Віталія Кличка, так і від центральної влади. Постійні розбірки на найвищому рівні точно не прискорювали цей процес.
З одного боку, столична влада не могла самотужки захистити потужні теплоцентралі. Але з іншого, саме КМДА ухвалила рішення про їхнє відновлення після пошкоджень у попередньому опалювальному сезоні.
«Пантелєєв (заступник голови КМДА — LB.ua) не може все вирішити. Більше питань до його шефа. Захотіли відновити — добре, але ж дайте розвивати інші об'єкти», — каже представник приватної компанії, яка хотіла інвестувати у побудову когенерації у Києві.
Скажімо, колишній голова Агентства з відновлення та ексмер Житомира Сергій Сухомлин вважає, що зупинка великих столичних ТЕЦ внаслідок російських ударів — це лише питання часу.
«Київ має одну з найбільших систем теплопостачання в Європі. І за одне одне літо розбити її на теплові райони неможливо. Харків це робив чотири роки. У столиці є лише точкові рішення», — вважає Станіслав Ігнатьєв.
Аналітики Центру Разумкова порахували: станом на серпень у Києві збудували лише до 65 МВт розподіленої генерації. У планах було довести цю цифру до 200 МВт до кінця року, що складає десяту частину від пікового споживання світла взимку.
Вже очевидно — Росія не шкодує ресурсів для знищення енергетики України. Кремль дав команду застосовувати балістичні ракети навіть не менш потужні електропідстанції.
«Мерія, КМВА, районні адміністрації та центральна влада мають забезпечити чіткий розподіл завдань і узгоджені дії. Хто забезпечує фінансування, хто вводить обладнання в експлуатацію, хто відповідає за його фізичний захист та надійну роботу. За кожним завданням повинні стояти конкретний посадовець і строк виконання», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Експерт вважає, що і місцева, і центральна влада зобов'язані публічно прозвітувати про готовність Києва до зими, причини затримок та заходи для їх усунення. Омельченко переконаний, що це можна зробити без розкриття чутливих даних про об’єкти.
Проблеми з каналізацією у Києві потребують термінових рішень
До минулого опалювального сезону київській владі вочевидь не вистачало розуміння того, що захист енергетики має бути пріоритетом. Київ щедро фінансував багатомільярдні інфраструктурні проєкти, які могли б зачекати.
Цю історію хотіли продовжувати і у 2026 році, проте дещо скромнішими обсягами. Чого лише вартий тендер на майже 300 млн грн, за ці гроші київська влада хотіла причепурити Палац одружень. Однак після резонансу КМДА вийшла з поясненнями, які градус напругу не загасили. Мовляв, цьогоріч планували витратити лише 50 млн.
Окрема тема для дискусій — це заяви мера Віталія Кличка, який знову закликає їхати з Києва. З одного боку, міського голову можна похвалити за прямолінійність. Але з іншого, найлегший шлях — закликати людей покинути місто.
Об'єктивно оцінити рівень готовності Києва до зими неможливо. Скажімо, столиця справді будує щось на зразок підземних котелень, які мали забезпечувати місто теплом. Роботи розпочали в середині літа, а завершити мають приблизно до кінця року. Однак про обігрів всього міста точно не йдеться, це просто неможливо зробити.
Столична влада звітує: підготовка до зими ще не завершена. Триває спорудження 13 резервних об'єктів теплопостачання, загальною потужністю у рекордних 1600 МВт. Їх мають завершити до кінця року.
Небезпечними є проблеми, що вже виникають з водопостачанням та каналізацією у Києві. На п'ятому році повномасштабної війни Київ знову виявився неготовим і тут. Від початку місяця у кількох районах столиці вже зникала вода або ж її подавали зі зниженим тиском. Причина — насосні станції залишалися без електроживлення.
За даними КМДА, Київ закупив близько 700 генераторів для потреб тепло та водопостачання. Однак для живлення великих об'єктів цього недостатньо. А їхнє спорудження гальмує центральна влада, скаржаться київські урядники. Через дефіцит бюджету Держказначейство заблокувало пропалату робіт.
«Резервне енергопостачання основних потужностей теплового та водопровідного господарства можливо забезпечити лише за рахунок будівництва нових дизельних електростанцій чи когенераційних установок», — вважає в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Однак зупинка платежів відбулося з початку вересня. Тобто столична влада відкладала надважливі роботи практично на осінь.
З відкачуванням стоків також виникають перебої. 8 жовтня каналізація Києва припиняла приймання нечистот з Борщагівської громади. Річ у тім, що Київ очищує не лише стоки із міста, а також й з сусідніх громад. Збій тривав недовго — буквально пів години, однак це один із найкритичніших дзвіночкі до зими, що наближається.
Подив викликає і той факт, що лише у вересні Київ провів тендери на заживлення понад десятка насосних станцій. Роботи мають завершити аж до кінця березня наступного року.
Фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев каже: проблеми з каналізацією та водопостачанням у Києві — це наслідок непродуманих дій місцевої влади. За словами експерта, саме КМДА неодноразово звітувала про готовністю водоканалу до критичних ситуцій, однак реальність виявилася іншою.
А втім, повністю покладати відповідальність на мерію за теперішню ситуацію в Києві точно не можна. Перебої з електропостачанням — це результат російських ударів.
«Росія вдало використовує вікно можливостей, яке відкрилося у неї через нестачу в Сил оборони перехоплювачів реактивних дронів. Їх вона масовано спрямувала проти об'єктів, які неможливо захистити фізично. Там можна провести ремонти доволі швидко, але є постійні повторні удари», — вважає Геннадій Рябцев.
Україні потрібен час, щоби навчитися протидіяти новій стратегії росіян
Кремль дав команду не шкодувати ресурсів на удари по українській енергетиці. У таємному плані, який перехопила наша розвідка, росіяни навіть розрахували точну кількість боєприпасів, які потрібні для руйнувати того чи іншого об'єкта. Скажімо, для знищення розподільного пристрою АЕС, на думку росіян, достатньо двох «Іскандерів».
Стратегія росіян не є новою, проте змінилися засоби її реалізації. Масованість застосування реактивних дронів (фактично вже ракет) вже занадто сильно дошкуляє. Росія перейшла до плану ізоляції великих міст і це добре видно на прикладі Києва.
«Треба пам’ятати, що “загасити” Київ для них — символічна ціль. Вочевидь, розуміючи, що скоро в нас з’являться ефективні рішення для протидії реактивним шахедам, росіяни намагаються скористатися моментом і просто засипають окремі енергетичні об’єкти своїми дронами» — пише фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
У Міністерстві енергетики пояснили, чому вже на початку жовтня у низці регіонів діють суворі графіки знеструмлення. Причина — накопичувальний ефекти від російських атак, зокрема, і по Київщині.
Скажімо, 10 жовтня в низці областей (тепер «Укренерго» не називає їх конкретно) запроваджували графіки відключення на 2.5 черги, тобто тривалістю до 10 годин.
«Через російські обстріли енергосистемі не вистачає можливості передавати електроенергію через пошкоджені мережі. Відтак виникає потреба у запровадженні графіків обмеження потужності для промисловості та бізнесу та графіків погодинних відключень для всіх категорій споживачів», — каже перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
Однак періодично у деяких регіонах можуть виникати й аварійні відключення, коли сталі графіки не діють. Вони виникають через коливання напруги у високовольтній мережі. Зокрема, це траплялося у столиці та Київській області.
У Міненерго доповіли про ситуацію із будівництвом фізичного захисту на ключових підстанціях «Укренерго». На 170 об’єктах роботи ще тривають, 120 підстанцій вже захищені. Роботи фінансують за гроші міжнародних партнерів, частково і з державного бюджету.
Загальна ситуація у мережі ускладнюється сезонними факторами. Через хмарну погоду поступово зростає споживання електроенергії. Серед причин — зменшення генерації домашніми сонячними станціями.
«Активне енергоспоживання доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій — з 11:00 до 15:00. Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно з 17:00 до 22:00», — закликають в «Укренерго».
Мінливість роботи СЕС накладається на низький рівень генерації на гідроелектростанціях. На Дніпрі та Дністрів досі дуже низький рівень води. Тривають ремонт на ТЕС та ТЕЦ країни.
Ще два енергоблоки АЕС незабаром вийдуть з планового ремонту, що збільшить генерувальну потужність країни. Однак це не гарантія, що ситуація в найпроблемніших регіонах покращиться. Росіяни спрямовують безпілотник по високовольтних опорах.
«Це створює додатковий ризик для енергосистеми: атаки на магістральні лінії електропередачі можуть обмежувати можливості передачі електроенергії між регіонами навіть за достатньої доступності генерації», — каже колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Ситуація в регіонах дуже різна, цьому є пояснення
Однак дефіцит у Києві та області не означає, що такою є ситуація у всій країні. У деяких її частинах електроенергії може бути навіть забагато, що відкриває шлях до збільшення експорту.
Ніякої «зради» в цьому немає, енергетика працює за сталими правилами.
Якщо електроенергію не можна передати до великого споживача (у цьому випадку Києва), то варіантів дій кілька. Або знайти, де саме використати і куди можна передати надлишок світла всередині держави. Або зупинити частину генерації (однак не АЕС, бо це питання безпеки). Або ж продати цю електроенергію за кордон.
«Постійні атаки також означають, що ремонтні бригади мають значно менше часу, щоб виконувати ремонти. А в періодах між цими ремонтами можуть виникати нові ушкодження», — каже Андріан Прокіп.
Тобто у випадку руйнування елементів системи передавання електроенергії поміж областями — справедливості у графіках знеструмлення не може бути.
До речі, немає «зради» і в тому, що уряд за місяця до початку опалювального сезону таки дозволив експорт газу до ЄС. По-перше, йдеться про обмежений продаж. По-друге, закачування у підземні сховища України ще триває. LB.ua вже публікував матеріал про ідею дозволу на експорт газу, де зважував всі за і проти.
«У нас 15.6 млрд кубів газу в сховищах, це на мільярд більше, ніж планувалося до 1 листопада. Зменшилася закачка, до відбору ми ще не підійшли. Але у жовтні, підозрюю, що ми навіть до початку опалювального сезону можемо почати відбір газу зі сховищ», — пояснює аналітик ринку природного газу Консалтингової компанії ExPro Consulting Михайло Свищо.
Тобто тепер імпорт електроенергії з ЄС не може вирішити проблему з графіками у деяких регіонах. Бо проблема не в кількості згенерованого світла.
Однак закупівлі з-за кордону є критично важливими, доводить досвід попередньої зими. І росіяни й надалі намагатимуться розбити міждержавні з'єднання. За рік Україна не змогла домовитися про збільшення лімітів імпорту, вони й на цю зиму становитимуть понад 2 ГВт. Наразі головною перепонує є неготовність інфраструктури по обидва боки кордону до збільшення потужності.
Важливими фактором для дієздатності імпорту залишається українська тарифна політика. Держава досі в ручному режимі регулює ціни на імпорт електроенергії, йдеться про механізм прайс кепів. Він визначає граничну ціну, яку імпортерам не можна переходити.
Нацкомісія, що регулює ринок компослуг (НКРЕКП) планує залишити незмінним чинний тариф на наступний опалювальний сезон. Натомість низка приватних компаній закликають НКРЕКП дозволити купувати дорожче імпортну електроенергію. Опитані LB.ua переконані, що наразі проблем з імпортом не мало б виникати. Однак у разі зміни цінової ситуації на європейському ринку, Регулятор повинен реагувати дуже швидко і бути готовим підвищити прайс кеп.