60% республіканців кажуть, що ми повинні підтримувати Україну, доки Росія не зазнає поразки, згідно з березневим опитуванням Гарвардського університету CAPS-Harris. Але підтримка Республіканської партії зменшується. Відповідно до січневого опитування Pew Research Center, частка республіканців, які кажуть, що Сполучені Штати надають надто велику допомогу Україні, зросла з 9% одразу після російського вторгнення до 40% сьогодні.
Дехто починає запитувати, чи справді підтримка України Сполученими Штатами відповідає інтересам нації.
Це справедливе запитання. Альтруїстичних аргументів солідарності з українським народом недостатньо; вони вимагають «Америка понад усе» за підтримку України.
Ось інтерес США в 10 чітких пунктах.
1. Російська перемога підбадьорила б наших ворогів
Запитайте себе: чи принизливе виведення американських сил з Афганістану стимулювало президента Росії Володимира Путіна вторгнутися в Україну? Звичайно, так і було. І Путін спостерігав за подальшою капітуляцією Байдена з приводу газопроводу «Північний потік-2» і його небажанням надсилати Україні летальну військову допомогу, коли Росія скупчила війська на українському кордоні. Російський лідер зробив висновок, що Байден слабкий.
А тепер уявіть, якби Байден послухався порад тих правих, які виступають проти допомоги, і відмовився озброювати Україну. Путін забрав би Київ. І багато тих самих консерваторів, які зараз критикують президента за занадто багато, сказали б: Байден катастрофічно слабкий.
Якщо ми сьогодні припинимо надавати американську зброю, розвідку та іншу підтримку – Путін переможе. І його перемога підбадьорила б наших ворогів від Близького Сходу до Східної Азії. Перемога Росії ще більше популяризувала б наратив про «занепад Заходу», підриваючи альянси США в Європі та Азії. Вплив Китаю та Росії зріс би за наш кошт.
2. Перемога України допоможе стримати Китай
Якщо фіаско в Афганістані підбадьорило Путіна, то наскільки слабкість США в Україні підбадьорила б китайського диктатора Сі Цзіньпіна? Ризик війни через Тайвань різко зросте. І на відміну від війни в Україні, у ній цілком можуть бути задіяні війська США.
Подумайте про розрахунок Сі: якщо Сполучені Штати не будуть стійко підтримувати Україну, міжнародно визнану суверенну державу, наскільки вірогідною є стійка оборона Тайваню, який не є таким? І якщо Сполучені Штати не бажають витрачати гроші на захист України, чи справді вони ризикуватимуть життям американців, захищаючи Тайвань?
Нездатність врятувати Україну знищила б нашу довіру щодо захисту Тайваню, а отже, зробила б війну більш імовірною. Наші азіатські союзники, безумовно, знають, що результат в Україні є критично важливим для мислення Китаю. Під час візиту Сі Цзіньпіна до Росії в березні прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда відвідав Україну. «Україна може стати Східною Азією завтрашнього дня», – сказав Кішіда, назвавши долі України та Тайваню «нероздільними».
3. Поразка Путіна послабила б китайсько-російське партнерство
Сі прагне глобального порядку під керівництвом Китаю, який сприятиме світовій автократії. Із такою метою він зробив ставку на Путіна і зустрічався з ним приблизно 40 разів з моменту приходу до влади 2012 року.
Поразка Путіна в Україні завдасть удару по самому серцю нового китайсько-російського альянсу та відновить репутацію Сполучених Штатів. Країни в усьому світі матимуть стимули поглиблювати свої торговельні, інвестиційні та безпекові зв’язки зі Сполученими Штатами – за рахунок Китаю. Перемога України зробила б США сильнішими, безпечнішими та успішнішими.
4. Підтримка України відновить доктрину Рейгана
Упродовж більшої частини останніх двох десятиліть зовнішня політика США дотримувалася доктрини Буша. Після терористичних нападів 11 вересня 2001 року ми не чекали б, щоб нас знову вдарили. Ми боролися б з терористами за кордоном, щоб нам не довелося стикатися з ними тут, удома. Доктрина допомогла запобігти катастрофічним атакам у Сполучених Штатах, але, зрештою, постійна бойова готовність вичерпала волю Америки жертвувати життями військових. Відчуваючи виснаження, президенти Барак Обама та Дональд Трамп зменшили військову присутність США за кордоном.
Рональд Рейган опинився у подібному становищі, коли його обрали президентом 1980 року. Війна у В’єтнамі розлютила американців, коли вони відправили війська США воювати в далекі країни. Тож Рейган знайшов антикомуністичних партнерів, готових боротися з нашими спільними ворогами. Надаючи допомогу, Рейган допоміг борцям за свободу від Центральної Америки до Південної Азії вирватися з тиску експансіоністської Росії – і виграв Холодну війну.
Сьогодні ми можемо відбити тоталітарну агресію, не втягуючись безпосередньо у війни за кордоном. На жаль, Джо Байден не Рональд Рейган; він лише дає українцям достатньо зброї, щоб перешкодити Росії перемогти, але недостатньо, щоб допомогти їм вигнати росіян з їхньої країни так само, як Рейган допоміг вигнати Радянський Союз з Афганістану.
5. Перемога збереже мільярди США
Знищуючи російську військову загрозу, Україна зменшує суму грошей, яку США доведеться витрачати на захист Європи, не ризикуючи для цього життям американців.
Росія може ніколи не відновити тієї сили, яку вона витратила проти України. Її військових загинуло в боях в Україні більше, ніж у всіх її війнах після Другої світової війни разом узятих. Росія втратила близько 2000 танків плюс тисячі одиниць іншої військової техніки, включаючи бойові літаки, бойові машини, безпілотні літальні апарати, радари та зенітні системи, а також щонайменше 18 кораблів ВМС. На кожен російський танк, літак і піхотну дивізію, яку знищать українці, США доведеться витрачати набагато менше для стримування російської агресії в наступні десятиліття.
Перемога над Росією в Україні принесе «дивіденд поразки», дозволить Сполученим Штатам передислокувати ресурси з Європи на Тихоокеанський театр для протидії Китаю. Перемога України також створить умови миру та стабільності в Європі, що розширить торгівлю та інвестиції з нашими найбільшими торговими партнерами. Згодом це дозволить США витіснити Росію як основного постачальника енергоресурсів до Європи. Фінансові вигоди для американців будуть величезними.
З іншого боку, для США вартість перемоги Росії в Україні була б астрономічною. «Після поглинання України Путін, швидше за все, поглине Білорусь у конфедерацію Росія – Україна – Білорусь», – каже мені колишній радник з питань національної безпеки Стівен Хедлі. Ця нова Російська імперія загрожуватиме кордонам Румунії, Словаччини та Польщі. Путін, швидше за все, виступить проти Молдови, країн Балтії і, можливо, навіть Польщі, каже Хедлі, націлюючись на встановлення сухопутного мосту через територію НАТО до Калінінграда. Чорне море фактично стане російським озером, що дозволить Путіну загрожувати Південній Європі.
Ця нова карта вимагала б розгортання більшої кількості американських військ у Європі та значного підвищення загальних витрат США на оборону – тому що довелося б захищати Європу від російської загрози, одночасно готуючись захищати партнерів, союзників і себе в Тихому океані від китайської агресії. Іншими словами, озброїти Україну – це вигідна угода порівняно з альтернативою.
6. Полігон для нової зброї
«The New York Times» повідомляє: «Україна стала полігоном для випробування найсучаснішої зброї та інформаційних систем, а також нових способів їх використання, які, за прогнозами західних політичних чиновників і військових командувачів, можуть сформувати війну для майбутніх поколінь».
Нові стратегічні доктрини, розроблені армією США, також проходять випробування в реальному світі. Наприклад, Операційна концепція опору, яка передбачає інноваційний і нетрадиційний підхід до ведення війни та тотальної оборони. Уроки, отримані на полі бою в Україні, можуть бути використані для допомоги Тайваню.
Нарешті, після багатьох років боротьби з недержавними акторами, війна в Україні переорієнтовує армію США на підготовку до конфлікту великих держав. Аксіома свідчить, що військові завжди готуються до останньої війни, яка для американців є антитерористичною війною, зосередженою на боротьбі з повстанцями.
Раптом військові планувальники США виявили, що зосереджені на тому, щоб допомогти перемогти звичайну армію. В Україні Пентагон має змогу випробовувати можливості та стратегії США в умовах реального поля бою замість того, щоб гадати, як противник відреагує у військовій грі – і все це без потреби наражати на ризик американських солдатів. Це трансформує нашу армію відповідно до загроз, з якими ми можемо зіткнутися у 21 столітті.
7. Озброєння України відроджує наш оборонно-промисловий комплекс
Гроші, які Конгрес виділив на озброєння України, в Україні не витрачають. Вони призначені насамперед американцям – або для заміни зброї, яку надсилають в Україну зі складів США, або для створення зброї, яку ми відправляємо до Києва.
Допомога Україні створює робочі місця в Сполучених Штатах і активізує їхню оборонну промислову базу, яка небезпечно атрофувалася після Холодної війни. Нещодавно Центр стратегічних і міжнародних досліджень провів серію американсько-китайських військових ігор і виявив, що США без посиленого виробництва вичерпають високоточну зброю впродовж тижня після початку бойових дій.
Крім того, зброя, яку надсилають в Україну, не притупить готовність США захищати Тайвань. Військова стратегія США полягає в тому, щоб позбавити агресора можливості перетнути Тайванську протоку завширшки 100 миль для висадки. Це робота не для гаубиць, HIMARS чи бронетехніки; це робота для F-35, B-2 і бомбардувальників B-21, які незабаром будуть розгорнуті, атомних підводних човнів і протикорабельних ракет великої дальності.
Ми також отримуємо користь від допомоги, яку надають Україні наші партнери по НАТО. Завдяки своїм значним пожертвам військового обладнання Україні союзники перебувають у процесі заміни своїх застарілих систем зброї радянських часів на новіші, сучасні системи, сумісні з НАТО – багато з них виготовлені у США. Американські робітники, військові та життєво важливі оборонні галузі Сполучених Штатів є бенефіціарами.
8. Російське вторгнення зміцнило альянси США
Путін мав намір своїм вторгненням послабити НАТО та знищити американські альянси, щоб його країна могла відновити свої імперські кордони і щоб Китай міг вільно керувати Тихим океаном. Сталося навпаки.
Шістнадцять країн-членів НАТО (більш ніж половина членів Альянсу) збільшили витрати на оборону у 2022 році, а ще сім країн пообіцяли зробити це в найближчій перспективі.
Навіть Німеччина активізується. Хоч Німеччина була найбагатшою країною в Європі, вона витрачала лише близько 1,4% свого ВВП на оборону, але після російського вторгнення Берлін оголосив про виділення понад 100 мільярдів доларів на модернізацію своєї армії.
Катастрофічний прорахунок Путіна спонукав Швецію та Фінляндію відмовитися від десятиліть нейтралітету та приєднатися до НАТО. Чекаючи на завершення всіх формальностей, нові союзники оголосили, що об’єднають свої повітряні сили з ПС членів НАТО Норвегією та Данією в єдину скандинавську протиповітряну оборону, створивши об’єднані сили з 250 винищувачів.
У Тихоокеанському регіоні Японія оголосила про плани збільшити витрати на оборону на 287 мільярдів доларів протягом наступних п’яти років – майже на 60 відсотків, що дасть Японії третій за величиною оборонний бюджет у світі. Південна Корея також збільшує витрати на оборону, а нещодавно схвалила передачу Україні гаубиць. Підтримка США України пробудила наших азіатських союзників, які мали б стати важливими партнерами в успішному захисті Тайваню.
Головним союзником у цій справі є сама Україна, яка веде бойові дії і зазнає втрат. Усе, чого вона потребує – це інструментів для протистояння нашому спільному ворогу. Чи є краща угода про розподіл тягаря для США, ніж надання зброї для знищення російської армії, поки Україна зазнає втрат?
9. Перемога допомагає запобігти розповсюдженню ядерної зброї
Ця війна відбувається тому, що Україна за нашим наполяганням здала свій ядерний арсенал. Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала майже 2000 одиниць стратегічної ядерної зброї, а також ракети та стратегічні бомбардувальники для їх доставки. Якби Україна все ще мала цю зброю, Росія ніколи не вторглася б.
Але в грудні 1994 року адміністрація Клінтона уклала угоду під назвою «Будапештський меморандум» про гарантії безпеки, згідно з якою Україна погодилася відмовитися від цієї зброї. В обмін США та Британія пообіцяли «надати допомогу Україні.., якщо Україна стане жертвою акту агресії», а Росія зобов’язалася «утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України».
Через те, що Росія не виконала своїх зобов’язань, ми мусимо виконати свої зобов’язання. Інакше країни всього світу дійдуть висновку, що вони повинні розробити власну ядерну зброю, щоб захистити власні кордони. Крім того, потенційні агресори використовуватимуть свої ядерні арсенали як ліцензію на вторгнення до неядерних сусідів і стримуватимуть нас від допомоги їм звичайними засобами. Якщо Росії дозволять завоювати Україну, погрожуючи використати ядерну зброю, Пекін може зробити висновок, що він має право вторгнутися на Тайвань і використати власний ядерний арсенал, щоб перешкодити США і їхнім союзникам допомогти обороні Тайваню. Північна Корея може дійти висновку, що їй слід прискорити розробку ракет, здатних досягти території США, щоб вона домоглася своєї давньої мети возз’єднання Корейського півострова.
І якщо Іран отримає ядерну зброю, Саудівська Аравія також пообіцяла стати ядерною державою, й інші країни Перської затоки наслідуватимуть цей приклад, що означатиме сунітсько-шиїтську гонку ядерних озброєнь на Близькому Сході. Японія та Південна Корея можуть зробити висновок, що наша ядерна парасолька дірява, і набути власну ядерну зброю. Кількість ядерних держав у світі зростатиме як гриби.
Невдача в Україні означатиме більше ядерних держав, більше агресивних війн і збільшення ризику того, що конфлікт вийде з-під контролю. Словом, поступки Путіну з більшою ймовірністю призведуть до Третьої світової війни, ніж протидія йому.
10. Перемога в Україні досяжна
Нинішні та колишні військові керівники США вірять, що Україна може перемогти – якщо матиме необхідну зброю для перемоги. Генерал у відставці Джек Кін, колишній заступник начальника штабу сухопутних військ, каже мені, що Україні потрібні танки та бронемашини для перевезення піхоти; далекобійна високоточна артилерія; системи протиповітряної оборони і передові винищувачі.
Адміністрація або затримує, або сповільнює доставку цих ключових інгредієнтів. Після майже року опору адміністрація Байдена нарешті погодилася в січні надати танки M1A1 «Abrams». Але замість того, щоб відправити танки з наших попередньо розміщених запасів у Європі (для застосування під час весняного наступу України), адміністрація вирішила виготовити нові, на постачання яких знадобиться рік або більше. Тепер, як повідомляють, Байден знову перемикає механізми і надсилає танки з наявного інвентарю збройних сил США, які можуть прибути через «місяці».
Те саме стосується далекобійної артилерії та авіації. Після місяців опору минулого травня адміністрація нарешті надала Україні HIMARS, але таємно модифікувала їх, щоб вони не могли запускати ракети великої дальності. Байден досі відмовляється надати ATACMS із радіусом дії 300 км через побоювання, що українці теоретично можуть вразити цілі всередині Росії. І, попри заклики двопартійної групи сенаторів, Байден відмовляється надсилати винищувачі F-16 – «поки що», каже він.
Генерал армії Крістофер Каволі, верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі, сказав групі сенаторів і конгресменів під час нещодавнього закритого брифінгу: якщо США нададуть F-16 і ракети більшої дальності, Україна зможе виграти війну.
Перемога – це те, чого хоче американський народ. 67% американців кажуть, що Сполучені Штати повинні підтримувати Україну, «доки Росія не виведе всі сили вторгнення зі її території або не зазнає поразки на полі бою». На цей момент єдине, що заважає цьому – це відсутність американської зброї, спричинена відсутністю волі американського президента. Настав час використати цю волю і закінчити цю війну – перемогою.
***
Звичайно, найпотужнішим аргументом є той, який я ще не навів: допомагати Україні – це правильно. Це американська справа. Як пояснив Рейган 40 років тому під час своєї промови «Імперія зла», Сполучені Штати не можуть усунути себе «з боротьби між правильним і неправильним, добром і злом», тому що «Америка зберегла вогонь свободи не тільки для себе, але й для мільйонів інших людей у всьому світі». Сьогодні ці слова звучать так само правдиво, як і за часів Рейгана. Війна в Україні – це боротьба між правом і злом, добром і злом, і в цій боротьбі Америка не повинна залишатися нейтральною.
Ізоляціоністи «Америка понад усе» 1930-х років сподівалися уникнути повторення різанини Першої світової війни, яка забрала близько 20 мільйонів життів. Натомість їхня нездатність протистояти приходу Адольфа Гітлера призвела до Другої світової війни, яка забрала 60 мільйонів життів. Дозвіл Гітлеру захопити Судети в Чехословаччині не заспокоїв диктатора і не забезпечив «миру для нашого часу». Це лише розпалило апетит Гітлера й інших експансіоністських держав до завоювання. Те саме буде, якщо ми дозволимо Путіну захопити Україну.
Урок 20 століття полягає в тому, що ставлення «Америка понад усе» вимагає від нас демонстрації сили та стримування наших ворогів від початку агресивних війн – щоб військам США не довелося воювати та гинути під час чергової глобальної пожежі. Вторгнення в Україну було провалом стримування. Лише допомагаючи Україні перемогти, ми можемо запобігти подальшим провалам стримування.
Якщо ми допоможемо Україні перемогти, ми зможемо переписати наратив про слабкість США; відновити політику стримування щодо Китаю; завдати удару по китайсько-російському альянсу; знищити російську загрозу Європі; збільшити розподіл тягаря з нашими союзниками; покращити нашу військову готовність до інших супротивників; зупинити глобальну гонку ядерних озброєнь; відмовити інші ядерні держави від розв'язування агресивних воєн; зробити Третю світову війну менш імовірною.
Висновок «Америка понад усе»: допомога Україні є найвищим національним інтересом.
