Прифронтові області мають свою специфіку. Наприклад, у Запоріжжі повідомили, що не мають окремої програми, проте залучають багато ресурсів для допомоги та працевлаштування ВПО.
“Запоріжжя розташоване близько до лінії фронту, люди тут постійно переїжджають через обстріли, тому ми працюємо з актуальними запитами без довгострокових програм. У нас діє Інститут розвитку міста, в якому ми активно забезпечуємо потреби ВПО. Окремо ведемо базу вакансій, яку постійно оновлюємо і направляємо на райони й ОТГ”, — зазначає Вікторія Агєнтаєва, директорка КП “Інститут розвитку міста Запоріжжя” Запорізької міської ради.
Також у місті працює Консультаційна рада ВПО.
Запоріжжя входить у п'ятірку міст за кількістю зареєстрованих ВПО.
Така сама ситуація в Херсоні. Там зазначили, що програм наразі немає через обстріли, про що раніше писав Рух ЧЕСНО, та релокацію місцевого бізнесу на більш безпечні території. До того ж у місті зареєстрована невелика кількість ВПО, а органи місцевого самоврядування повертаються до повноцінної діяльності після звільнення міста.
А от Харків, який посідає третє місце за кількістю ВПО, не має місцевих програм підтримки переселенців. Таку саму відповідь надали в міській раді Чернігова і повідомили, що у 2022–2023 роках програм не приймали.
Але є міста, які зараз напрацьовують окрему програму в бюджеті міста. Так, у Кропивницькій міській раді повідомили про вже розроблений, проте ще не затверджений проєкт Комплексної програми підтримки, адаптації та реінтеграції ВПО, де приділено увагу допомозі у працевлаштуванні переселенців і релокації бізнесу.
Частина рад не надали жодної інформації про наявність чи відсутність програм. Ми звернулися за коментарем до міської ради Рівного, аби дізнатися, чи дійсно немає програм або ж у відповідь на звернення Руху ЧЕСНО надали неповну інформацію.
Секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян повідомив, що навіть за відсутності програм рада робить багато, щоб підтримати релокований бізнес і переселенців.
“У Рівному наразі працюють 24 релокованих підприємства, також чимало розташувались у громадах поряд. Разом з підприємствами до міста переїхали і працівники. За допомогою наших партнерських зв’язків ці компанії активно налагоджують комунікацію з країнами ЄС і виходять на нові ринки. Приклад — торгова марка “Біорія”, яка випускає ортопедичні вироби. Тут працюють вразливі категорії, ВПО та особи з інвалідністю. І сьогодні бізнес уже має сертифікати якості, що дозволяють продаж у Польщі”, — зазначає Шакирзян.
За відсутності закріплених програм складно оцінити, як відбувається адаптація та інтеграція ВПО у громаду. Схожа ситуація і в інших обласних центрах, які станом на травень 2023 року ще не мають програм інтеграції ВПО у громади.
Міста застосовують різні підходи для підтримки переселенців. Деякі ради створюють окремі центри допомоги, в яких ВПО можуть отримати різні послуги: від гуманітарної допомоги до працевлаштування. У інших сформовано програми підтримки. Частина міст залучають ВПО до вже наявних програм підтримки бізнесу та підприємництва.
В Одеській міській раді повідомили, що пріоритетним напрямом у політиці соціального захисту переселенців є забезпечення їх роботою. Для цього створено муніципальний Центр сприяння працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб. Він допомагає шукати роботу, а також інформує про доступне навчання, перекваліфікацію та соціальну адаптацію.
За рік — із червня 2022 року — до центру та його філій звернулися понад 2300 осіб, працевлаштовані 768 переселенців. Роботу їм надають не лише міські комунальні заклади, а й приватні підприємства.
Схожий підхід до підтримки ВПО на місцевому рівні має і Львів. У місті вже понад рік функціонує Центр підтримки ВПО. Серед іншого до нього запрошують звертатися по допомогу у працевлаштуванні.
“У центрі ми проконсультували понад дев’ять тисяч осіб. Чимало переселенців ми взяли працювати у структурні підрозділи міської ради, в комунальні установи і підприємства. Зокрема, десять фахівців стали частиною команди міського центру соціальних послуг та реабілітації “Джерело” і зараз допомагають дітям і їхнім рідним ставати на ноги”, — зазначає міський голова Львова Андрій Садовий у коментарі Руху ЧЕСНО.
Садовий також зазначив, що у Львові місцеві училища проводять безкоштовні курси з подальшим отриманням сертифікатів для опанування різних професій: кондитерів, електрозварників, касирів, кухарів-сушистів, кравців, пекарів.
У Хмельницькому також працює Штаб допомоги вимушеним переселенцям. Там з 24 лютого 2022 року до сьогодні надають необхідну допомогу, а також сприяють у працевлаштуванні. У відповіді на звернення Руху ЧЕСНО зазначено, що по допомогу у працевлаштуванні звернулися понад 1300 осіб, 230 із них отримали роботу.
Міська рада Ужгорода значну увагу приділяє підтримці релокованого бізнесу, адже 2022 року в місто приїхало близько 180 підприємств. Аби зарадити з пошуком виробничих майданчиків, налагодженням логістики тощо, у міській раді створили окремий відділ і затвердили Програму підтримки релокованого бізнесу на 2022–2025 роки.
Як приклад успішно релокованих в Ужгород великих компаній слід відмітити "SOTON" — це найбільший в Україні виробник стільникових і полікарбонатних листів. Переїхали також ІТ-компанії, видавничі компанії, виробники устаткування, продуктів харчування тощо.
У Дніпрі над працевлаштуванням ВПО активно працює Інспекція з питань праці при міській раді. Окрім широкого інформування про можливості працевлаштування, інспекція збирає та публікує вакансії, а також збирає резюме ВПО та передає їх роботодавцям. Працевлаштувати вдалося вже понад 570 осіб.
У місті переселенців також залучають до оплачуваних громадських робіт, що є складовою Програми зайнятості населення у місті Дніпро у 2022–2026 році, яка передбачає також низку заходів сприяння зайнятості ВПО.
Тернопільська громада однаково надає підтримку розвитку бізнесу (релокованому, новоствореному, зареєстрованому тут). Адже частка надходжень від бізнесу до бюджету громади є суттєвою і становить майже 40%, зазначено у відповіді на звернення Руху ЧЕСНО. Щоб стимулювати розвиток та функціонування суб’єктів малого й середнього бізнесу, в місті діє Програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2023–2024 роки. Схожий проєкт діє і в Чернівцях.
Також у Тернополі відкрили Гуманітарний хаб для внутрішньо переміщених осіб з Луганщини. У міській раді Тернополя таке рішення вважають значним кроком у співпраці Тернопільської та Сєвєродонецької міських територіальних громад.
Окремим унікальним прикладом допомоги ВПО є центри підтримки “ЯМаріуполь”, які працюють уже в 16 містах України. Вони надають комплексну підтримку в адаптації на новому місці жителям Маріуполя та Маріупольського району.
У кожному центрі забезпечують гуманітарну, юридичну, соціальну, психологічну та медичну допомогу. Працюють ігрові кімнати, аби батьки залишили свою дитину з професійним вихователем, поки вирішують свої питання. Також фахівці шукають варіанти працевлаштування. У центрах найчастіше працюють саме переселенці.
Київ — лідер за кількістю зареєстрованих переселенців. Тут їх майже 400 тисяч. Щоб допомогти такій кількості осіб адаптуватися й інтегруватися в життя громади, місцева влада зобов’язана приділяти значну увагу.
У першу чергу внутрішньо переміщені особи можуть скористатися всіма видами соцпідтримки згідно з програмою “Турбота. Назустріч киянам”. Тут передбачені різні види виплат і допомоги. Щоб отримати більше інформації або послуг, переселенців закликають звертатися до центрів комплексного консультування ВПО, які працюють у різних районах Києва.
Також у грудні 2022-го Київрада ухвалила рішення про створення Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб у місті Києві.
“Ця рада — дорадчий орган — має запрацювати з липня, коли до неї увійдуть відповідні громадські організації. Основні завдання для ради — узгоджувати державну та місцеву політики. У нас зараз стільки ВПО, що це як новий район столиці. Постають питання освіти, медицини, ЖКГ і так далі. Якщо питання житла більш-менш вирішено, то питання працевлаштування стоїть доволі гостро. Більшість ВПО де-юре, але не де-факто живуть на держвиплати”, — зазначає секретар Київради Володимир Бондаренко.
На останній сесії рада столиці ухвалила рішення про фінансову кредитну підтримку для розвитку бізнесу на території міста. Також Київрада інформує ВПО про можливості навчання. Так, на сайті було розміщено анонс із запрошенням ВПО долучитись до бізнес-навчання, яке має на меті підвищити кваліфікацію учасників, аби вони успішно інтегрувалися в економічну сферу регіону.
Тоді координаторка проєкту Олена Поліщук розповіла, що зареєструвалися понад 700 учасників, 77% з яких перебувають у Києві та Київській області. Через такий попит вирішили відкрити навчання для всіх охочих.
Запит на проведення навчання, перекваліфікації та допомоги у працевлаштуванні однозначно є, тому необхідно й далі впроваджувати політики підтримки громадян, які були змушені змінити місце проживання.
Ще на початку збору відомостей для дослідження аналітики Руху ЧЕСНО зафіксували відсутність єдиного підходу до збору даних про переселенців органами місцевого самоврядування. На ідентичний текст запиту надходили дуже різні відповіді. У деяких радах наявна вся інформація про ВПО та досвід їх працевлаштування в місті, інші ж надали лише загальну кількість осіб.
Фактично органи місцевого самоврядування не фіксують потреби працевлаштування, особливості соціального статусу переселенців тощо. За таких умов до ефективності місцевих програм можуть виникати питання.
Якщо в місті проживає декілька тисяч переселенців, з ними можна працювати в особистому порядку. Але якщо зареєстровано понад 100 тисяч переселенців, підходи до визначення умов локальних програм підтримки мають бути системними.
Найскладніша ситуація зі збором зведених даних у Херсонській міській раді, адже місто ще повертається до звичного життя після тимчасової окупації. Рух ЧЕСНО отримав розрізнені відповіді на своє звернення від декількох районних рад міста, департаментів міської ради. Херсонський ЦНАП повідомив, що веде реєстрацію ВПО лише з 15 березня 2023 року, тому загальну кількість поки що назвати не може. Проте невелика кількість ВПО в Херсоні є закономірною, адже і в Херсонській області зареєстровано найменше ВПО серед інших областей.
Як працюють Державна служба зайнятості і такі проєкти, як “єРобота”, Рух ЧЕСНО проаналізував у дослідженні. Держава та органи місцевого самоврядування мають не просто взаємодіяти, а відслідковувати найкращі практики та допомагати тим містам, які не напрацювали потрібних політик, втілювати їх і допомагати переселенцям з роботою та інтеграцією.
Це дослідження стало можливим за фінансової підтримки NDI та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).