У музеї Фіцвільяма виявили, що давні єгиптяни використовували «коректор» для малюнків у «Книзі мертвих»

Дослідники британського музею Фіцвільяма виявили стародавню форму «коректора» в ілюстрації «Книги мертвих». Про це пише The Art Newspaper.

Ідеться про білу речовину у віньєтці Заклинання 117, датованою близько 1290 роком до нашої ери. На примірнику зображено старшого царського писаря на імʼя Рамосе, для якого створили цей малюнок. Він тримає руки на божестві з головою шакала, ймовірно — Упуауті. Як зазначають, по обидва боки тіла звіра, а також на передній частині стегон його задніх лап видно товсті білі лінії. 

За словами старшої єгиптологині музею Гелен Студвік, щоб дослідити склад білої фарби, фахівці використали рентгенофлуоресцентну спектрометрію та тривимірний цифровий мікроскоп. Результати показали, що речовина складається із суміші гантиту та кальциту, а також містить вкраплення жовтого аурипігменту, який додали, ймовірно, для злиття фарби з блідо-кремовим папірусом. Водночас Студвік зауважила, що речовина відрізняється від білої фарби у вбранні Рамосе, оскільки та складається лише з гантиту. 

Експерти також застосували інфрачервону рефлектографію, яка свідчить, що білі лінії навколо шакала нанесли поверх частин його фігури, таким чином, змінюючи її форму. 

Єгиптологиня зазначила, що не знає жодних символічних причин для коригування малюнку.

«Виглядає так, ніби хтось подивився на первісне зображення шакала і сказав: «Він надто товстий, зробіть його стрункішим», — тож художник застосував своєрідний давньоєгипетський «коректор»», — припустила Струдвік.

Дослідниця також додала, що помічала приклади використання «коректора» на папірусах в колекціях інших музеїв, зокрема у «Книзі мертвих Нахта» в Британському музеї та папірус Юя в Каїрському єгипетському музеї.

«Я не знаю, чи хтось звертав на це увагу раніше –і тому, наскільки мені відомо, до цього це не досліджували», — пояснила Струдвік.

Фото: facebook.com/fitzwilliammuseum

Фотографія відкоригованого тіла шакала, зроблена під інфрачервоним випромінюванням, що проникає крізь шари фарби

Про «Книгу мертвих»:

• збірник давньоєгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували до гробниці, щоб допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й знайти умиротворення і благополуччя вічного життя;

• через великий обсяг її переписували протягом майже 5000 років;

• перші рукописи оприлюднили після єгипетської експедиції  Наполеона Бонапарта в колективній праці «Опис Єгипту» 1821 року.