«Алім». Юсуф Болат
Майстер книг
Знаковий історичний роман кримськотатарського письменника, написаний у 1939–1940 роках, розповідає про долю легендарного героя кримськотатарського народу Аліма, змальовуючи його дитинство та юність.
На тлі реалій Криму ХІХ століття — життя кримських татар під гнітом імперії, яка відбирала землю й змушувала полишати рідні оселі, — стає зрозуміло, чому Алiм обрав свій шлях. Він — захисник скривджених селян, народний месник. Опинившись поза законом, він залишився вірним вищому закону — справедливості. І саме в цьому його доля перегукується з долею всього народу.
Образ Аліма заснований на постаті реальної історичної особи — Аліма Айдамака. Його діяльність надихнула численні народні пісні й легенди, що увійшли до скарбниці кримськотатарської культурної спадщини. Автор роману — Юсуф Болат, журналіст і письменник, який багато зробив для розвитку національної літератури та пережив депортацію в 1944 році.
Цей роман — можливість відкрити драматичні сторінки кримської історії через долю відважної людини. Глибока й щемка розповідь про справедливість, опір і незламний дух.
«Із Алушти віють вітри». Серра Менекай
Майстер книг
Історичний роман сучасної турецької письменниці кримськотатарського походження Серри Менекай. Книга розкриває сповнену смутку, трагедій і незгасної надії історію кримськотатарського народу.
Розповідь іде крізь долі двох жінок, чиї шляхи драматично розійшлися після Другої світової війни: одна опинилася в Європі, інша — в депортації. На тлі масштабних потрясінь XX століття авторка тонко змальовує процес виживання героїнь. Попри всі поневіряння та розлуку з вітчизною, вони берегли пам'ять про рідну землю, шанували традиції народу. Їхньою головною опорою залишалася непохитна віра в можливість повернутися до Криму.
Цей роман є зворушливим свідченням про силу духу, важливість культурної спадщини та надію, що долає відстані та випробування часу. Він пропонує унікальний жіночий погляд на трагічні сторінки історії кримських татар.
«За Перекопом є земля». Анастасія Левкова
Лабораторія
Один з найпомітніших українських романів останніх років, що потрапив до списку найкращих книжок 2023 року за версією PEN і увійшов до фіналу премії «Книга року BBC».
У центрі оповіді — долі трьох жінок, які розгортаються на тлі трансформації Криму від кінця ХХ століття до російської анексії 2014-го. Кримська татарка з родини депортованих; українка, що виросла в русифікованому середовищі; росіянка, яка відкриває для себе українську ідентичність — їхні голоси й перспективи формують багатогранний портрет півострова. А їхня символічна подорож «за Перекоп» перетворюється на глибокий ментальний перехід крізь кордони пам'яті та самоусвідомлення.
Авторці майстерно вдається поєднати інтимні особисті історії з масштабним історичним тлом: тут і відлуння козацьких походів, і біль Другої світової, і трагедія депортації кримських татар, і наслідки радянської русифікації, і реалії сучасної окупації. Роман відкриває надзвичайно важливу оптику на Крим — як на простір, де переплелися складна ідентичність, болюча пам’ять, невимовні людські втрати та незгасна надія.
Робота над книгою тривала понад десять років. Анастасія Левкова провела близько 200 інтерв’ю з мешканцями Криму, і ці живі голоси стали основою для глибокого художнього тексту. Завдяки філігранній точності описів і неабиякій увазі до деталей текст передає пульс міст і багатомовну мелодію кримського життя.
«Дім солі». Світлана Тараторіна
Vivat
Роман переносить читача у майбутній світ, де історія й культура Криму продовжують існувати навіть серед руїн. Авторка переплітає елементи наукової фантастики, кримськотатарські легенди та містичну атмосферу.
Після катастрофи, відомої як Спалахи, материк Кіммерик — упізнаваний Крим — перетворився на мертву пустку, яку називають Дешт. Люди, що пережили трагедію, зазнали дивовижних змін під впливом загадкової речовини суєр і стали «засоленими».
У небі над Дештом дрейфує станція «Мати Вітрів», звідки за світом спостерігають таємничі «Старші Брати». Один із них, Талавір, отримує особливе завдання: спуститися на землю, розслідувати вбивство й знайти Золоту Колиску — об’єкт, оповитий легендами, що може змінити хід майбутнього. Подорож Талавіра — це мандрівка через випалену землю і водночас крізь власні сумніви. Світ навколо дивний, часом ворожий, але сповнений решток краси, міфів і пам’яті.
У романі можна впізнати мотиви, знайомі шанувальникам «Дюни» чи «Шаленого Макса», але з виразним кримським акцентом. Авторка навіть використовує справжні географічні назви півострова — зокрема ті, що побутували до 1944 року.
Це історія про світ, який утратив орієнтири, і про людей, які продовжують шукати сенс, пам’ять і правду. Роман звучить потужно й щиро завдяки голосу авторки — уродженки Криму, яка тонко відчуває його ритм і біль.
«Крим Керіма». Наталія Смирнова
Портал
Щира й глибока історія, яка допомагає дітям і підліткам побачити одну з найболючіших сторінок минулого кримськотатарського народу — депортацію 1944 року. Це історія про любов до рідного дому, про збереження себе і своєї культури в умовах випробувань.
Усе починається зі світлих спогадів про безтурботне дитинство хлопчика Керіма. Але війна змінює все: в одну мить цілий народ визнають винним лише через походження. Разом з Керімом читач проходить крізь вигнання, виснажливу дорогу в товарних вагонах, втрати та життя на чужині.
Через просту, але глибоку оповідь очима дитини читач знайомиться з традиціями, мовою й повсякденним життям кримських татар. Авторка не згладжує правди, але подає її так, щоб юний читач міг не лише зрозуміти трагедію, а й пройнятися співчуттям.
Книга містить супровідні матеріали для дорослих — поради, як говорити з дітьми про травму, втрату та несправедливість. Вони подані як у самому виданні, так і через QR-код. Ця оповідь нагадує, що навіть через десятиліття історія може повторюватися.
«Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст». Марина Гримич
Нора-Друк
Через життя кількох поколінь родини Умерових — однієї з найшанованіших у національному русі — перед читачем постає новітня історія Криму. У центрі розповіді — долі Ільмі Умерова, відомого політика і правозахисника, та його брата Бекіра, організатора легендарної акції протесту «Москва–1987», що стала переломним моментом у боротьбі кримських татар за повернення.
Авторка відтворює історичні події з документальною точністю, висвітлюючи факти, що залишилися поза офіційними хроніками. Читач зануриться у реалії депортації, повернення на батьківщину, вирішення земельних питань і політичних протистоянь в умовах суспільної байдужості. Особливу увагу приділено внутрішньополітичним процесам у Криму 1990-х і 2000-х років та драматичним подіям анексії 2014 року.
Унікальність видання полягає в його людиноцентричності — історичні процеси показані через переживання, рішення і втрати реальних людей. Саме ця перспектива надає книзі особливої емоційної сили, демонструючи неймовірну стійкість тих, хто ніколи не полишав боротьби за батьківщину.
«Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху». Гульнара Абдулаєва
Віхола
Науково-популярна праця кримської дослідниці, створена на основі багаторічних досліджень, розкриває багатогранне минуле Кримського півострова.
Гульнара Абдулаєва простежує історію Криму від прадавніх часів до сьогодення, глибоко занурюючись у процес формування кримськотатарського народу та висвітлюючи маловідомі, а подекуди й цілеспрямовано замовчувані сторінки історії. Вона розкриває механізми маніпуляцій історичною правдою, що їх системно використовувала Росія для нав’язування власного бачення минулого півострова.
У книзі детально описані ключові події: анексія Криму 1783 року, голод 1921–1923 років, створення Кримської народної республіки після Першого курултаю 1917 року, трагічна депортація 1944 року та передача Криму Україні в 1954 році. Читач також дізнається, звідки походить назва Чорного моря, які взаємини складались між козаками і кримськими татарами, у чому полягає унікальність культури караїмів і кримчаків, а також які історичні причини призвели до занепаду Кримського ханства.
Це видання стане надійним джерелом знань для кожного, хто прагне зрозуміти справжню історію Криму, трагедію його корінного народу й глибші наслідки геополітичних рішень щодо півострова.
«Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму». Наталія Гуменюк
Видавництво Старого Лева
Збірка репортажів, що відкриває документальний погляд на життя Криму після 2014 року. Книжка про втрату, пам’ять і людей, чиї історії ще не завершені — вони досі тривають в умовах окупації.
Українська журналістка у 2014–2019 роках неодноразово відвідувала півострів, спілкувалася з його мешканцями та фіксувала, як змінювалося їхнє життя під тиском нової реальності. До книги увійшли історії різних людей — підприємців, пенсіонерів, кримських татар, військових. Усі вони діляться своїм досвідом: про будні, страх говорити українською, ризики відмови від російського паспорта.
На сторінках перетинаються різні світогляди: хтось сумує, хтось радіє, хтось ховається за фразою «поза політикою», а хтось свідомо залишається — аби українців у Криму не стало ще менше. Ця збірка руйнує міф про «безкровне» захоплення півострова й змушує замислитись над справжньою ціною анексії та запитанням, чи можливо будувати власне благополуччя на зламаних долях інших.
Авторка принципово уникає оцінок — вона просто уважно слухає і передає атмосферу подвійних стандартів, страху та пригнічення. Вона фіксує навіть «рутинний біль» — той, що ховається за зовні звичним життям тих, хто намагається пристосуватись. Особливо сильне враження справляють історії політичних в’язнів, розказані голосами матерів, дружин, сестер.
Наталія Гуменюк проводить паралелі з депортацією 1944 року, демонструючи незмінність імперських практик.
Збірка «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля»
Vivat
Це книжка про журналістику, яка народжується з потреби говорити, коли інші змушені мовчати. Про пам’ять, яка тримається не лише на фактах, а й на людях, готових їх фіксувати.
Документальна збірка розповідає про шістнадцятьох кримськотатарських журналістів, які опинилися за ґратами в Росії. Їх ув’язнили не за злочини, а за принципову позицію — за те, що відкрито говорили про порушення прав людини в окупованому Криму. У кожній історії — жива людина зі своїм голосом, досвідом, болем і гідністю. Уривки щоденників, листи з тюрем, виступи в суді — усе це дозволяє побачити їхні історії зблизька. Автори портретів провели ґрунтовне дослідження: спілкувалися з родичами та правозахисниками, вивчали документи, щоб передати ці історії чесно й точно.
Збірка показує, як працює репресивна машина окупаційної влади — і водночас наскільки потужною може бути внутрішня незламність. Попри тиск, ці люди зберегли гідність і залишилися вірними собі.
Видання створено за ініціативи Українського PEN, The Ukrainians Media, Центру прав людини ZMINA та видавництва Vivat.