Тому «Доступні кредити 5-7-9%» можна назвати умовно – пілотним проектом президентської програми.
Для того, щоб оцінити значення програми «Доступні кредити 5-7-9%» слід повернутися на кілька років назад і подивитися, в якому стані перебувало кредитування банками економіки. І те, що ми побачимо, навряд чи комусь сподобається. Починаючи з 2016 року Національний банк перейшов до режиму інфляційного таргетування, ключовою особливістю якого стало підтримання надвисоких ставок (так звана політика дорогих грошей). У тому ж 2016 році була прийнята сумнозвісна постанова НБУ № 351, яка запровадила супер жорсткі вимоги до оцінки банками розміру кредитного ризику за активними операціями, що потягнуло за собою зобов’язання формувати значні резерви. У комплексі це все знищило мотивацію банків до кредитування корпоративного сектору і, натомість, збільшило привабливість вкладень у цінні папери та споживчого кредитування.
Як наслідок, у 2018-2019 роках кредитування бізнесу «завмерло», що стало однією з причин падіння в промисловості, яке розпочалося задовго до коронакризи. У 2020 році до цього всього додались локдауни.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала у лютому 2020 року. Коронакриза внесла свої корективи і програма, яка початково була орієнтована на створення нових робочих місць, була «переорієнтована» на порятунок існуючих виробництв. Загалом за 2020 рік за програмою було надано 7,6 тис кредитів на 17,4 млрд грн (переважно на рефінансування попередньо отриманих позик).
У 2021 році відбулося значне збільшення обсягів кредитів, які надаються за програмою, що було обумовлено змінами, ухваленими урядом в останні дні 2020 року. Дію програми було поширено на більшу кількість суб’єктів господарювання (за рахунок збільшення ліміту річного доходу з 10 до 20 млн євро), пом’якшено умови надання кредитів на період карантину (для кредитів на фінансування оборотного капіталу встановлено компенсацію процентів до 0%) тощо.
У підсумку, за неповний 2021 рік (станом на 13 грудня) за програмою було надано 21 тис позик на 58,8 млрд грн, у т. ч. антикризових кредитів – 41,1 млрд грн, на рефінансування попередньо отриманих позик – 11,9 млрд грн, на капітальні інвестиції – 5,8 млрд грн. Тобто, обсяги кредитування за програмою порівняно з попереднім роком збільшились втричі.
Взявши до уваги вищезазначені показники, а також той факт, що обсяг гривневих кредитів банків корпоративному сектору за 11 місяців 2021 року зріс на 93,2 млрд грн (до 513,7 млрд грн), можна дійти логічного висновку, що програма 5-7-9% відіграла вирішальну роль у частковому відновленні кредитної активності.
Говорячи про перспективи програми «Доступні кредити 5-7-9%» у наступному році варто звернути увагу на два аспекти: кількість банків-учасників протягом 2021 року збільшилась з 23 до 40, а обсяг видатків на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (який реалізовує програму) в бюджеті 2022 року збільшено у півтора рази – до 3 млрд грн.
Доступна іпотека 7%.
Згідно з дослідженнями, компанії GRADUS, потребу в придбанні житла мають 40% українців, а можуть його придбати лише 3-5%. Тому популярністю користуються програми на виплати від забудовників. Таким чином купують понад половину квартир. Запит є. Проблема в пропозиції таких кредитів, тому програма «Доступна іпотека 7%» мала б вирішити частково цю проблему.
Результати програми «Доступна іпотека 7%» є «скромнішими»: станом на 9 грудня 2021 року підписано 1185 договорів на 1,034 млрд грн. Порівняно невелика кількість кредитів була обумовлена занадто жорсткими вимогами до предмету іпотеки (не старше 3-х років). Проте, в кінці жовтня уряд значно послабив зазначені обмеження: вимога до віку житла залишилася тільки для міст-мільйонників (не старше 10-ти років). Крім того, було збільшено ліміт можливого перевищення площі предмета іпотеки з 20% на 40% від нормативної площі, яка оплачується позичальником самостійно. Вказані зміни дають підстави очікувати на активізацію програми вже в найближчому майбутньому.
Актуальність програми «Доступна іпотека 7%» може бути проілюстрована двома аспектами. Перший: «непідйомні» для більшості потенційних позичальників ринкові ставки – середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами в жовтні 2021 року становила 14,9% на первинному ринку і 13,5% на вторинному. Другий: надмірна концентрація ринку – за підсумками 10 місяців 2021 року майже 90% нових угод уклали лише п’ять банків.
Щоправда, Національний банк, підвищуючи облікову ставку, обмежує потенційні можливості обох програм, оскільки кількість майбутніх позик зменшуватиметься зі збільшенням компенсації ставок за кожною з них.