Ядерна енергетика: надто дороге і довготривале рішення
Наразі забезпечення українців електроенергією здійснюється переважно за рахунок трьох атомних електростанцій (майже 60%) – Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС, які разом мають 9 реакторів загальною потужністю 7800 МВт. Влада говорить про необхідність розвитку ядерної енергетики. У розпал війни з росією Парламент підтримав абсурдну ідею закупити старе російське обладнання для добудови 3 та 4 реакторів на ХАЕС. На тлі постійних атак на енергосистему України така ініціатива виглядає як мінімум авантюрною: навіщо купувати старе обладнання сумнівної якості для проєкту з незрозумілим бюджетом, який може стати черговою мішенню для агресора? В уряді говорять про вигоду й швидкі терміни реалізації добудови, водночас світовий досвід навпаки демонструє, що побудова нових ядерних реакторів це набагато більш тривалий та дорогий процес, ніж декларується на початку будівництва. До слова, у 2012 році Болгарія, у якої Україна планує купувати обладнання для нових реакторів, відмовилася від побудови саме через економічну недоцільність.
Звісно, на тлі втрачених через російську окупацію 6000 МВт від ЗАЕС, Україна має знайти шляхи компенсації потужностей. Утім, добудова нових-старих болгарсько-російських реакторів не допоможе нашій енергетиці ані за три, ані за чотири роки, як обіцяють українцям. Адже навіть у країнах, де немає війни, але є достатньо фінансових можливостей, на добудову реакторів йде набагато більше часу, наприклад, середня тривалість будівництва реакторів, підключених до мережі у 2023 році сягала 11 років. До того ж, в умовах агресивної російської війни атомна генерація показала себе надто вразливою перед цілеспрямованими атаками, адже жоден реактор в світі не проєктувався з урахуванням ризику атак ракетами та дронами.
Теплова та гідроенергетика: масштабні руйнування
За три роки повномасштабної війни через окупацію, пошкодження та руйнування втрачених потужностей теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей втрати сягали майже 38 ГВт, або близько 90%. І хоча деякі станції були реконструйовані, цей сектор все ще потребує додаткових інвестицій для повного відновлення.
Гідроелектростанції та гідроакумулювальні електростанції спільно у 2021 році виробили 6.7% електроенергії. З досвіду останніх років, ці об’єкти генерації є надзвичайно вразливими до цілеспрямованих атак. Дніпровська ГЕС за 3 роки зазнала 46 ударів з боку росії і поки незрозуміло, скільки років і коштів піде на її ремонт, в той час як Каховська ГЕС знищена повністю. Важливо зазначити, що гідроелектроенергетика завдає значної шкоди прісноводним екосистемам, а ліквідація гребель є традиційною вимогою екологічних організацій. І хоча значення ГЕС у енергосистемі України важко переоцінити, враховуючи незахищеність та масштаби наслідків руйнувань станцій, нам необхідно замислитись над альтернативними, безпечнішими, джерелами балансування енергосистеми.
Відновлювальна енергетика: швидкі та економічно вигідні рішення
Що ж до відновлюваних (зелених) джерел енергії, з початком повномасштабного вторгнення, Україна втратила значні потужності, які активно розвивались до 2022 року. Встановлена потужність сонячної та вітрової генерації сягала близько 9 ГВт. Згідно із дослідженням Greenpeace “Сонячна енергетика в Україні: план Маршалла”, 90% вітрових установок та 30% сонячних станцій загальною потужністю майже у 4 ГВт опинилися в окупації, були знищені чи зазнали пошкоджень.
Разом із тим, сонячна та вітрова енергетика мають величезний потенціал для відновлення енергетичної системи України. Амбіції щодо його нарощування офіційно закріплено в Плані відбудови України, розробленого в межах програми ЄС для України Ukraine Facility.
Можливості невеликих гібридних установ для приватного користування та об’єктів критичної інфраструктури не можна недооцінювати. Наприклад, сонячна електростанція (СЕС), встановлена Greenpeace у співпраці з ГО “Екодія”, “Екоклуб” і фондом “Перемога України” під час відбудови амбулаторії в селищі Горенка Київської області, уже третій рік поспіль демонструє дуже втішні результати. Маючи загальну потужність лише 12 кВт, у 2024 році станція забезпечила 55.2% від загальних потреб медзакладу, зекономивши 34 000 гривень плати за електроенергію. Результати роботи СЕС могли би бути ще привабливішими, якби амбулаторія була підключена до системи Net-billing. Це механізм, який дозволяє віддавати надлишок згенерованої сонячної енергії в загальну мережу і отримувати компенсацію. На жаль, поки питання підключення комунальних підприємств до цієї системи не до кінця врегульовані. Тому станція задовольняє виключно потреби закладу, хоча могла б допомогти економити кошти ще більше.
Завдяки акумуляторам, сонячна станція не лише заощадила, але й забезпечила повну енергонезалежність амбулаторії під час відключень світла, які тривали 256 годин протягом 89 днів.
Під час відновлення амбулаторії було також змінено систему опалення з газової на геотермальну. Завдяки тепловому насосу потужністю 20 кВт, який використовує енергію землі, медзаклад у Горенці можна вважати успішним прикладом комплексного зеленого відновлення. Тепловий насос зекономив амбулаторії понад 36% коштів у порівнянні із газовим опаленням.
Висновки
Загалом відновлювані джерела зарекомендували себе як стійкі, швидкозамінні та надійні системи забезпечення енергією – не тільки в Україні, а й в усьому світі. Вони є набагато дешевшими порівняно із атомною енергією та не мають довготривалого терміну окупності. Станції разом із системами накопичення енергії – це найкращий приклад децентралізованих, швидких рішень, які за кілька місяців від початку будівництва вже можуть почати генерувати електроенергію. Вони не потребують великих площ для установок. І, можливо найголовніше в умовах війни, – станції не стануть легкою мішенню для атак окупантів і об’єктом ядерного шантажу.
Стрімкий розвиток ВДЕ у світі дозволяє навіть великим компаніям, які потребують постійного живлення, відмовлятись від брудних та неекологічних рішень та забезпечувати свої потреби за рахунок зелених технологій. Гарний приклад – компанія Google, яка в 2017 році досягла майже 100% використання відновлювальних джерел енергії для своїх глобальних операцій – це сонячні панелі, вітрові турбіни, системи накопичення та використання геотермальної енергії для обігріву та охолодження приміщень.
І наостанок: інвестування у ВДЕ – це гарна можливість продемонструвати Європі, що, незважаючи на війну, постійні обстріли та небезпеку, ми дотримуємося взятих на себе зобов’язань, як країна-кандидат на вступ до Європейського Союзу, та вже зараз здійснюємо зелений енергоперехід.
Незважаючи на страшні обставини війни, саме зараз Україна має унікальний шанс і можливості відмовитися від застарілих, брудних для довкілля технологій і натомість обрати інший, зелений шлях, ставши вуглецево нейтральною державою.
Давайте використаємо цей шанс!